ТОП-10 найдивовижніших дерев світу у нашому рейтингу на Аgravery.com. Джерело: Agravery.com
1. Молочна соска.
У Бразилії є дерево під назвою «молочна соска». Досить зачепити кінчиком ножа стовбур цього дерева — і з кори потече рослинне «молоко», сік цього дерева має такий вигляд. За один раз дерево дає до 4 л молока, яке перед вживанням потрібно тільки розбавити водою і закип’ятити. фото: geograf.info
2. Говенія солодка або цукеркове дерево.
Поширене воно на півдні Китаю, в Індії, Японії, Кореї. Це невеликі дерева, 8-15 м заввишки, з прямими стовбурами та шатровидними кронами, за зовнішнім виглядом дещо нагадують липу. Листки широкоовальні з гострим кінчиком, рідкозубчасті на краях, зверху яскраво-, а знизу білувато-зелені. Квітки запашні, зеленкуваті, зібрані у напівзонтичні суцвіття. Після відцвітання на їх місці утворюються кулясті, завбільшки з горошину, сухі плоди-коробочки з насінням. Проте плоди не їстівні. Але сухі плоди сидять на м'ясистих крохмалистих розрослих плодоніжках, які восени, на час достигання, набувають червонувато-брунатного кольору. Вони завдовжки до 4 см, химерно покручені, завтовшки з олівець, їстівні, солодкі, трохи кислуваті, мають приємний аромат, а на смак нагадують ізюм у суміші з високосортною динею. Недаремно говенію називають не лише цукерковим, а й ізюмним деревом, солодконіжником і навіть кривим фініком. Вживають плодоніжки свіжими, в'яленими або сушеними. Висушені та спресовані плодоніжки містять майже 50% цукрів! Використовують їх також у кондитерському виробництві та для одержання спирту. фото: ekola2015.net.ua
3. Томатне дерево або Цифомандра
Томатне дерево — південноамериканська рослина, відноситься до сімейства пасльонових. Це чагарник або невелике деревце з великими, бархатистими серцеподібним листям і біло-рожевими квітками, схожими на картопляні. Цифомандра не тільки красива, але і корисна: після цвітіння на ній удосталь утворюються червонувато-оранжеві яйцевидні плоди, що зовні нагадують томати. Смак у цих плодів своєрідний, зі специфічним терпким присмаком. Томатне дерево дуже легко виростити з однієї насіння. В цьому випадку воно зацвіте вже на другий рік. Плід має злегка смолистий аромат і смак, що нагадує недоспілий томат з легким смолистим присмаком. Спілі плоди томатного дерева розрізають вздовж на дві частини і вживаються з цукром або приправляються і смажаться або запікаються протягом 15 хвилин і використовуються як овочі. фото: habinfo.ru
4. Огіркове дерево
Огіркове дерево білімбі вперше було помічено на острові Сокотра, розташованому недалеко від східного узбережжя Африки. Сьогодні ж ця рослина зустрічається в таких тропічних країнах, як Еквадор, Колумбія, Бразилія, Індонезія, Філіппіни, Індія та інші.тУ більшості випадків огіркове дерево білімбі в висоту досягає близько 4-5 метрів. Крім того, цікавим фактом є і те, що ця рослина запасається вологою, що дозволяє йому пережити посуху. Рясне скупчення вологи призводить до того, що в тканинах стовбура накопичується молочний сік, якому також знайшли застосування і місцеві фермери — вони добувають з дерева м'якоть, після чого віддають її худобі в особливо посушливий період. Варто відзначити і те, що плоди і квіти рослини білімбі широко використовуються при виготовленні різних соусів, желе, варення і напоїв. Сік ж дивовижних огірків часто застосовується в різних господарських цілях, наприклад, в якості природного відбілювача.
5. Дерево кеппел
Кеппел — це вічнозелене дерево, яке виростає до 20-25 метрів. Прямий стовбур забарвлений в сіро-коричневий або темно-коричневий колір. У нижній його частині на довгих плодоніжках можна побачити «грону» плодів, які як раз і впливають на зміну запаху поту. Плоди у нього ростуть не тільки на гілках, але і на стовбурі. Самі плоди невеликі, до 60 сантиметрів в довжину і 4,5 сантиметра шириною. За формою вони чимось схожі на груші і покриті товстою коричневою шкіркою. Є їх приємно, так як м'якоть соковита і солодка, зі смаком, що нагадує манго. Його плоди замінюють парфумерну воду. У того, хто поїв їх, навіть піт довгий час пахне фіалками.
6. Хлібне дерево
Це однодомне дерево родини тутових. Його батьківщиною вважається Нова Гвінея, звідки полінезійці завезли його на острови Океанії. Хлібне дерево — одна з найврожайніших плодових рослин; одне дерево приносить від 150 до 700 плодів у рік. У сприятливому кліматі хлібне дерево безперервно плодоносить круглий рік; вірніше, 9 місяців протягом року, а потім 3 місяці «відпочиває» — і так впродовж 60—70 років. У деяких районах, особливо на островах Океанії, хлібне дерево — важливе джерело харчування. М'якоть доспілих плодів (суплідь) хлібного дерева печуть, варять, сушать, зацукровують, їдять сирим і навіть, розминаючи і розтираючи, роблять з неї тісто для своєрідних «млинчиків». Подібно бананам, недостиглі плоди використовуються як овочі, а зрілі, солодші — як фрукти. Про зрілість плодів свідчать крапельки латексу, що проступають на його шкірці. На смак смажені плоди нагадують швидше картоплю, ніж хліб. Насіння хлібного дерева їдять вареним і смаженим, з сіллю. Плоди і листя також йдуть на корм худобі (козам, свиням тощо). Сушена м'якоть плодів хлібного дерева містить 4,05% білків, 76,70% вуглеводів і 331 калорій на 100 грам. Харчова цінність плодів хлібного дерева на 100 грам: крохмалю 60-80%, цукру 14%, жирів 0,2-0,8%.
7. Тістечкове дерево
На островах Океанії росте ще один вид хлібного дерева, іменованого «тістечком». На його гілках дозрівають жовтуваті плоди, які за смаком нагадують еклери з кремом.
8. Ковбасне дерево
Плоди ковбасного дерева, або кигелії ефіопської, що мешкає в екваторіальній Африці, на жаль, неїстівні. Але з вигляду нагадують ліверну ковбасу. І користь від них все-таки є — з плодів ковбасного дерева виготовляються прикраси, посуд та амулети.
9. Сирне дерево
Сирне дерево відноситься до сімейства маренових. Зустрічається на території Південно-Східної Азії і Океанії. Найбільш поширене на Гаваях і на Таїті. Зростає воно на відкритих скелястих або піщаних берегах або в тінистих лісах. Інші назви: Ноні (Гаваї), Сирне дерево, Індійське тутового дерева (південно-східна Азія). Цей фрукт відомий так само під назвами Велика Морінга, Індійська шовковиця, Корисне дерево, Сирний фрукт, Нону, Ноно. Батьківщиною фрукта є південно-східна Азія, але зараз він росте у всіх тропічних країнах. Це дерево назвали сирним через специфічного запаху його плодів, що нагадує запах пліснявого сиру, але на смак між ними немає нічого спільного.
10. Суничне дерево
Ще одне «смачне» дерево. Його плоди зовні дійсно нагадують плоди суниці — яскраво-червоні з дрібнобугорчастою поверхнею. Плоди суничного дерева їстівні, вони соковиті і солодкі. З них готують варення, вино і лікери. фото: liveinternet.ru
Громадська спілка «Пермакультура в Україні» перекладає книгу, що містить інформацію, взяту з бази даних про понад сім тисяч їстівних рослин для помірного клімату.
Окрім дерев, які ми спеціально вирощуємо для отримання плодів, можна споживати й багато інших частин – це значно розширює асортимент нашої їжі, – розповів Павло Арданов, голова громадської спілки «Пермакультура в Україні».
«Наприклад, можна споживати листя – зокрема листя липи та буку є їстівним, його можна додавати до салату. Можна споживати також і кору, медяну росу.
Якщо ми поглянемо трошки ширше, зможемо покращити наше споживання, можливо, створити більш сталі харчові системи», – говорить Павло Арданов.
Наприклад, у книзі розповідається й про види дубів, які мають менше танінів і гіркот – із них можна робити борошно. Якщо ж рослина може бути токсичною чи отруйною, така інформація теж надається в книзі, розповів гість
Переклад книги «Їстівні дерева» вже майже закінчений та може з’явитися вже цього або наступного тижня, сподівається Павло Арданов.
«Організація «Рослини для майбутнього» дозволила нам перекласти цю книгу та сплатити авторський гонорар у тій сумі, що ми можемо. Крім того, ми плануємо її лише в електронній формі – збираємо лише гроші на перекладачів. З часом з’явилося багато людей, які нас підтримують і довіряють, – як в Україні, так і за кордоном – тому ми змогли майже повністю покрити вартість перекладу книжки».
Слухайте повну версію розмови про їстівні дерева та пермакультуру в Україні в доданому звуковому файлі.
Наші інтереси:
+
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Смачні дерева
Окрім дерев, які ми спеціально вирощуємо для отримання плодів, можна споживати й багато інших частин – це значно розширює асортимент нашої їжі
Зміст
Серед великої кількості тропічної рослинності разом є такі, які можуть замінити хлібозаводи, кондитерські та здатні виробляти молоко.
ТОП-10 найдивовижніших дерев світу у нашому рейтингу на Аgravery.com. Джерело: Agravery.com
1. Молочна соска.
У Бразилії є дерево під назвою «молочна соска». Досить зачепити кінчиком ножа стовбур цього дерева — і з кори потече рослинне «молоко», сік цього дерева має такий вигляд. За один раз дерево дає до 4 л молока, яке перед вживанням потрібно тільки розбавити водою і закип’ятити. фото: geograf.info
2. Говенія солодка або цукеркове дерево.
Поширене воно на півдні Китаю, в Індії, Японії, Кореї. Це невеликі дерева, 8-15 м заввишки, з прямими стовбурами та шатровидними кронами, за зовнішнім виглядом дещо нагадують липу. Листки широкоовальні з гострим кінчиком, рідкозубчасті на краях, зверху яскраво-, а знизу білувато-зелені. Квітки запашні, зеленкуваті, зібрані у напівзонтичні суцвіття. Після відцвітання на їх місці утворюються кулясті, завбільшки з горошину, сухі плоди-коробочки з насінням. Проте плоди не їстівні. Але сухі плоди сидять на м'ясистих крохмалистих розрослих плодоніжках, які восени, на час достигання, набувають червонувато-брунатного кольору. Вони завдовжки до 4 см, химерно покручені, завтовшки з олівець, їстівні, солодкі, трохи кислуваті, мають приємний аромат, а на смак нагадують ізюм у суміші з високосортною динею. Недаремно говенію називають не лише цукерковим, а й ізюмним деревом, солодконіжником і навіть кривим фініком. Вживають плодоніжки свіжими, в'яленими або сушеними. Висушені та спресовані плодоніжки містять майже 50% цукрів! Використовують їх також у кондитерському виробництві та для одержання спирту. фото: ekola2015.net.ua
3. Томатне дерево або Цифомандра
Томатне дерево — південноамериканська рослина, відноситься до сімейства пасльонових. Це чагарник або невелике деревце з великими, бархатистими серцеподібним листям і біло-рожевими квітками, схожими на картопляні. Цифомандра не тільки красива, але і корисна: після цвітіння на ній удосталь утворюються червонувато-оранжеві яйцевидні плоди, що зовні нагадують томати. Смак у цих плодів своєрідний, зі специфічним терпким присмаком. Томатне дерево дуже легко виростити з однієї насіння. В цьому випадку воно зацвіте вже на другий рік. Плід має злегка смолистий аромат і смак, що нагадує недоспілий томат з легким смолистим присмаком. Спілі плоди томатного дерева розрізають вздовж на дві частини і вживаються з цукром або приправляються і смажаться або запікаються протягом 15 хвилин і використовуються як овочі. фото: habinfo.ru
4. Огіркове дерево
Огіркове дерево білімбі вперше було помічено на острові Сокотра, розташованому недалеко від східного узбережжя Африки. Сьогодні ж ця рослина зустрічається в таких тропічних країнах, як Еквадор, Колумбія, Бразилія, Індонезія, Філіппіни, Індія та інші.тУ більшості випадків огіркове дерево білімбі в висоту досягає близько 4-5 метрів. Крім того, цікавим фактом є і те, що ця рослина запасається вологою, що дозволяє йому пережити посуху. Рясне скупчення вологи призводить до того, що в тканинах стовбура накопичується молочний сік, якому також знайшли застосування і місцеві фермери — вони добувають з дерева м'якоть, після чого віддають її худобі в особливо посушливий період. Варто відзначити і те, що плоди і квіти рослини білімбі широко використовуються при виготовленні різних соусів, желе, варення і напоїв. Сік ж дивовижних огірків часто застосовується в різних господарських цілях, наприклад, в якості природного відбілювача.
5. Дерево кеппел
Кеппел — це вічнозелене дерево, яке виростає до 20-25 метрів. Прямий стовбур забарвлений в сіро-коричневий або темно-коричневий колір. У нижній його частині на довгих плодоніжках можна побачити «грону» плодів, які як раз і впливають на зміну запаху поту. Плоди у нього ростуть не тільки на гілках, але і на стовбурі. Самі плоди невеликі, до 60 сантиметрів в довжину і 4,5 сантиметра шириною. За формою вони чимось схожі на груші і покриті товстою коричневою шкіркою. Є їх приємно, так як м'якоть соковита і солодка, зі смаком, що нагадує манго. Його плоди замінюють парфумерну воду. У того, хто поїв їх, навіть піт довгий час пахне фіалками.
6. Хлібне дерево
Це однодомне дерево родини тутових. Його батьківщиною вважається Нова Гвінея, звідки полінезійці завезли його на острови Океанії. Хлібне дерево — одна з найврожайніших плодових рослин; одне дерево приносить від 150 до 700 плодів у рік. У сприятливому кліматі хлібне дерево безперервно плодоносить круглий рік; вірніше, 9 місяців протягом року, а потім 3 місяці «відпочиває» — і так впродовж 60—70 років. У деяких районах, особливо на островах Океанії, хлібне дерево — важливе джерело харчування. М'якоть доспілих плодів (суплідь) хлібного дерева печуть, варять, сушать, зацукровують, їдять сирим і навіть, розминаючи і розтираючи, роблять з неї тісто для своєрідних «млинчиків». Подібно бананам, недостиглі плоди використовуються як овочі, а зрілі, солодші — як фрукти. Про зрілість плодів свідчать крапельки латексу, що проступають на його шкірці. На смак смажені плоди нагадують швидше картоплю, ніж хліб. Насіння хлібного дерева їдять вареним і смаженим, з сіллю. Плоди і листя також йдуть на корм худобі (козам, свиням тощо). Сушена м'якоть плодів хлібного дерева містить 4,05% білків, 76,70% вуглеводів і 331 калорій на 100 грам. Харчова цінність плодів хлібного дерева на 100 грам: крохмалю 60-80%, цукру 14%, жирів 0,2-0,8%.
7. Тістечкове дерево
На островах Океанії росте ще один вид хлібного дерева, іменованого «тістечком». На його гілках дозрівають жовтуваті плоди, які за смаком нагадують еклери з кремом.
8. Ковбасне дерево
Плоди ковбасного дерева, або кигелії ефіопської, що мешкає в екваторіальній Африці, на жаль, неїстівні. Але з вигляду нагадують ліверну ковбасу. І користь від них все-таки є — з плодів ковбасного дерева виготовляються прикраси, посуд та амулети.
9. Сирне дерево
Сирне дерево відноситься до сімейства маренових. Зустрічається на території Південно-Східної Азії і Океанії. Найбільш поширене на Гаваях і на Таїті. Зростає воно на відкритих скелястих або піщаних берегах або в тінистих лісах. Інші назви: Ноні (Гаваї), Сирне дерево, Індійське тутового дерева (південно-східна Азія). Цей фрукт відомий так само під назвами Велика Морінга, Індійська шовковиця, Корисне дерево, Сирний фрукт, Нону, Ноно. Батьківщиною фрукта є південно-східна Азія, але зараз він росте у всіх тропічних країнах. Це дерево назвали сирним через специфічного запаху його плодів, що нагадує запах пліснявого сиру, але на смак між ними немає нічого спільного.
10. Суничне дерево
Ще одне «смачне» дерево. Його плоди зовні дійсно нагадують плоди суниці — яскраво-червоні з дрібнобугорчастою поверхнею. Плоди суничного дерева їстівні, вони соковиті і солодкі. З них готують варення, вино і лікери. фото: liveinternet.ru
Джерело: Agravery.com
4444444444444444444446666666666666666666666666666666666666666666
Ось
Громадська спілка «Пермакультура в Україні» перекладає книгу, що містить інформацію, взяту з бази даних про понад сім тисяч їстівних рослин для помірного клімату.
Окрім дерев, які ми спеціально вирощуємо для отримання плодів, можна споживати й багато інших частин – це значно розширює асортимент нашої їжі, – розповів Павло Арданов, голова громадської спілки «Пермакультура в Україні».
«Наприклад, можна споживати листя – зокрема листя липи та буку є їстівним, його можна додавати до салату. Можна споживати також і кору, медяну росу.
Якщо ми поглянемо трошки ширше, зможемо покращити наше споживання, можливо, створити більш сталі харчові системи», – говорить Павло Арданов.
Наприклад, у книзі розповідається й про види дубів, які мають менше танінів і гіркот – із них можна робити борошно. Якщо ж рослина може бути токсичною чи отруйною, така інформація теж надається в книзі, розповів гість
Переклад книги «Їстівні дерева» вже майже закінчений та може з’явитися вже цього або наступного тижня, сподівається Павло Арданов.
«Організація «Рослини для майбутнього» дозволила нам перекласти цю книгу та сплатити авторський гонорар у тій сумі, що ми можемо. Крім того, ми плануємо її лише в електронній формі – збираємо лише гроші на перекладачів. З часом з’явилося багато людей, які нас підтримують і довіряють, – як в Україні, так і за кордоном – тому ми змогли майже повністю покрити вартість перекладу книжки».
Слухайте повну версію розмови про їстівні дерева та пермакультуру в Україні в доданому звуковому файлі.
+
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта