Шансів на отримання грошей від МВФ майже нема через згортання реформ: експерти

"Отримання Україною до кінця 2020 року навіть траншу МВФ на 0,7 млрд доларів виглядає сумнівним з урахуванням кількості поточних невирішених питань за програмою України з Фондом",  — цитує аналітиків Morgan Stanley Delo.ua.

На даному етапі МВФ вимагає від влади зняти обмеження на зарплати в наглядових радах державних компаній; скоротити дефіцит державного бюджету на 2021 рік; не знімати Артема Ситника з посади НАБУ і поставити на чолі САП узгоджену з Заходом фігуру; прийняти закон про судову реформу, який дозволить іноземцям брати участь у відборі суддів.

"На даний момент міжнародні організації від МВФ і СБ до ЄС пред'являють Україні однакові вимоги — посилити боротьбу з корупцією, так як, на їхню думку, уряд так і не зробив яких-небудь серйозних дій на цьому терені. При цьому, з боку МВФ є цілком чіткі вимоги або як вони їх називають — "структурні маяки". Чиновники вважають, що вони цілком встигають виконати їх вчасно і сподіваються на новий транш. Тим не менш, невизначена риторика з боку МВФ несе ризики того, що новий транш все-таки не надійде через горезвісну відсутність "прогресу по боротьбі з корупцією", точної метрики оцінки якого все ще немає", — каже аналітик ТелеТрейд Сергій Родлер.

На кінцеве рішення відомства, на думку Родлера, може вплинути й друга хвиля коронавірусу, що спостерігається в багатьох країнах світу. "Раніше, в МВФ висловлювали сумніви в тому, що в умовах пандемії можливі реальні успіхи в напрямку структурних реформ", — зазначає він.

"Грошей від МВФ до кінця цього року Україна навряд чи отримає. Я дуже здивуюся, якщо вони надійдуть, я вам чесно скажу. Мої песимістичні очікування тут пов'язані в першу чергу із ситуацією із антикорупційною інфраструктурою в Україні. Рішеннями Конституційного суду на сьогоднішній момент суттєво міняється логіка діяльності цієї інфраструктури, і я думаю, що МВФ через це отримання чергових траншів поставить на паузу", — каже економіст Олег Пендзин.

Така пауза, на думку Пендзина, не значить, що буде припинена сама співпраця з МВФ. "Ми побачимо обов'язково моніторингову місію — вона уже скоро має приїхати аналізувати закладені Міністерством фінансів в проект бюджету на 2021 рік цифри. Тобто, весь цей процес буде формально продовжуватися. Щось подібне ми мали за часів прем'єрства Гройсмана, коли протягом року до нас їздили моніторингові місії, але грошей від МВФ ми так і не отримували. В принципі, я думаю, що зараз ми будемо мати аналогічну ситуацію — будуть моніторингові місії, буде іти формальний процес налагодження співпраці та знаходження спільних позицій, але не більше. І в силу того, що грошей МВФ ми не отримаємо, то нам годі чекати й на 1,2 млрд євро від Євросоюзу і на 350 млн доларів від Світового банку. Цих блоків фінансової допомоги Україні не буде також", — каже він.

Про те, що шансів на отримання грошей від МВФ в України стає дедалі менше, говорить і фінансовий експерт Олексій Кущ: "Я думаю, що у світлі останніх подій шанси на отримання траншів МВФ значно скоротилися. І мова йде не про виконання якихось конкретних умов як, наприклад, прийняття програми реструктуризації боргів держбанків або там якісь реформи, пов'язані з ринком газу для населення. Мова вже йде про рамкові умови співпраці. Питання, які стосуються порушення так званих структурних маяків у програмі співробітництва із МВФ або індикаторів, як їх іще називають, можна поправити в ході технічних переговорів — знайти якийсь компроміс, замінити їх на інші індикатори або редагувати самі індикатори. Інша річ — загальна рамка співпраці. Якщо ця загальна рамка порушується, то припиняється сама співпраця. З точки зору МВФ, Україна зараз підійшла максимально впритул до цієї рамки порушення співпраці".

Такими порушеннями співпраці, за словами Куща, є згортання реформ в Україні, уповільнення темпів боротьби з корупцією й особливо останні події в НБУ, пов'язані з тим, що двом членам правління винесено догани та недовіру.

"Останнє взагалі з точки зору МВФ сприймається як абсолютний нонсенс. Чесно кажучи, я ніколи не був прихильником Рожкової в частині того, як вона займалася регулюванням банківської системи, ні Сологуба в частині його концепції монетарної політики, однак, те, як з ними зараз поводяться, це є серйозною ознакою хвороби нашої політичної системи і ознака хвороби самого НБУ. Це якийсь совковий підхід — збори трудових колективів, на яких партійці виносять попередження про неповну службову відповідність. Для МВФ незалежність НБУ є дуже важлива і те, що зараз відбувається в стінах НБУ, є різким підривом взаємодії України з МВФ. З урахуванням того, що рамка співпраці України з МВФ вже остаточно розбита вщент — залишилися тільки осколки — я думаю, що швидше за все, навіть технічні консультації будуть припинені", — говорить Кущ.

 "Наш шановний уряд з Мінфіном всім потужно розказуючи, що ми ледь не в ясна цілуємося з МВФ і отримаємо гроші до кінця цього року, чогось раптом намалював основні запозичення на наступний рік в державному бюджеті за рахунок ОВДП. Там від євробондів вони намалювали тільки 80 млрд гривень. А  загальний обсяг запозичень там під пів трильйона. З якого дива вони намалювали це ОВДП? З моєї точки зору, тільки одне пояснення: урядовці і самі не дуже сильно вірять у те, що зможуть протримати нормальну ситуацію з антикорупційною структурою і МВФ та інші світові структури дадуть їм гроші", — каже економіст.Олег Пендзин.

Разом з тим, у самих маяках, які МВФ ставить перед Україною, Пендзин нічого такого, що не під силу уряду виконати, не бачить. Однак, вважає, що поспішати із їх виконанням ніхто не буде. "Найсуттєвіша проблема — це антикорупційна інфраструктура. Це гарантоване неотримання траншу. Коли воно є, то поспішити виконувати якісь незручні для себе норми ніхто не буде. Не тому, що їх не хочеться виконувати чи вони заважають, а тому, що вони вимагають напружуватися, а ви й так знаєте, що за це нічого не отримаєте, то чого напружуватися зайвий раз. Це власне стосується і прийняття того законодавства, яке прописане у Меморандумі", — говорить він.

Життя без МВФ

Відсутність самого траншу від МВФ одні експерти оцінюють негативно, інші — нейтрально, а дехто вбачає в цьому навіть позитивні моменти.

"Відсутність нового траншу може мати досить серйозний негативний ефект. У проекті бюджету на наступний рік на виплату заборгованості було закладено понад 430 млрд грн, що перевищує суму запланованих витрат на медицину та освіту. Однак, близько 80% від цієї суми можна перепозичити, в тому числі через ОВДП, а не погашати з бюджету, внаслідок чого, здавалося б, гострої потреби в нових траншах немає. Втім, присутні ризики того, що в умовах проблем в глобальній економіці попит ззовні на папери буде обмеженим, але і тут можна знайти вихід. Наприклад, накачати гроші в ОВДП через банки другого рівня: дешеве рефінансування під 6% річних дозволить їм з вигодою вкладатися в держборг під більш привабливу ставку і отримувати прибуток "на рівному місці". Головний нюанс — друкарський верстат повинен посилити тиск на курс і сприяти падінню гривні проти долара. Не думаю, що уряд буде якось заважати даному процесу: дешева нацвалюта дозволить збільшити надходження від експорту і від ПДВ з імпорту в перерахунку на гривню", — каже Сергій Родлер.

З точки зору, аналітика ТелеТрейд в уряді прекрасно розуміють всі ризики й вирішили підстрахуватися шляхом збільшення мінімальної зарплати, що збільшує розмір обов'язкових виплат з боку бізнесу.

"Крім того, після виборів варто очікувати додаткових реформ у податковій сфері, на що законодавці натякнули в тому ж проекті бюджету. Такий підхід істотно ускладнює вихід з кризи і здатний в кінцевому підсумку привести до відходу більшого числа представників малого і середнього бізнесу в тінь, що загрожує падінням податкових надходжень в майбутньому", — зазначає він.

Відсутність траншів від МВФ може мати вплив і на інші економічні показники, в тому числі і на курс гривні.

"Вже зараз гривня торгується поблизу рекордно низьких значень, а значить ми ще до кінця року цілком можемо побачити курс поблизу позначки в 30 грн за долар. Низька споживча активність населення стримує зростання інфляції, так що вона навряд чи перевищить 3,5-4% до кінця року, тоді як у міру відновлення економіки в наступному році вона цілком здатна розігнатися до 5,5% і вище. За підсумками 2020 року падіння ВВП може перевищити 5%, тоді як прогнозоване зростання показника в 2021 році близьке до 3%", — каже Родлер.

Нічого критичного з точки зору української економіки у відсутності траншів від МВФ не бачить Олег Пендзин.

"На сьогоднішній момент валютних резервів НБУ є вдосталь для того, щоб забезпечити на наступний рік-півтора утримання курсу гривні в межах тих коридорів, які закладені в прогноз соціально-економічного розвитку і на підставі якого розроблено бюджет на 2021 рік. Тут на жаль, а може на щастя для НБУ, є позитив в тому, що в Україні надзвичайно маленький щоденний обсяг валютних торгів — коливається в межах 130-150 млн доларів. Це загальний обсяг. Саме нетто від якого залежить кінцевий курс — 20-40 млн доларів. Маючи за спиною 26,5 млрд доларів ЗВР виходити на інтервенції на 20-30 млн доларів НБУ може достатньо довго. Тобто жодних питань, пов'язаних із курсоутворенням, я не вбачаю в якості проблеми. З точки зору залучення інвестицій, інвестиційної привабливості України, яка може раптом знизитися в зв'язку із затримкою співпраці з МВФ, я би тут також був не дуже настрашеним, бо інвестиційна привабливість України і так знаходиться практично на нульовому рівні — глибше вже нема куди падати. Від того, що ми раптом перестали отримувати транші від МВФ, вона не погіршиться. По друге, на самому світовому ринку сьогодні не та ситуація, щоб хтось дуже сильно хотів пертися в Україну зі своїми прямими іноземними інвестиціями. Більше того, навіть коли ми мали успішну співпрацю з МВФ, прямі іноземні інвестиції в Україну зменшувалися", — каже економіст.

"Це вже як карго культ для наших політичних еліт постійно нам розповідати як мантру те, що без МВФ не прийдуть інвестиції. Вони якраз і не приходять в країну поки у нас є співпраця із МВФ, бо співпраця з МВФ — це і є маркер нестабільності і маркер кризовості", — говорить Олексій Кущ.

Проблемою української влади Кущ вбачає в тому, що при припиненні співпраці з МВФ країна продовжує ту саму політику, яку проводила при співробітництві.

"Простими словами — якщо держава вже розриває співпрацю з МВФ, то вона повинна це робити тільки заради реалізації власної суверенної економічної інвестиційної фінансової промислової політики. А якщо країна продовжує залишатися в цій ніби токсичній квазінеоліберальній парадигмі, якщо вона продовжує максимально розкривати свій ринок, якщо вона демонтує свою промисловість, перетворюючись на сировинний придаток і ніби знаходиться в канві Вашингтонського консенсусу, то в такому випадку розрив з МВФ рівносильний самогубству. Більш дурну ситуацію, ніж ту, що Україна розірве відносини з МВФ, але при цьому продовжить реалізацію принципів Вашингтонського консенсусу в економіці, важко уявити.  Як правило країни розривають стосунки з МВФ, щоб реалізовувати так званий Пекінський консенсус", — каже фінансовий експерт.

Зазначимо, згідно з даними Morgan Stanley, п'ять попередніх програм України з МВФ були профінансовані лише на 40%.