Закон вводить оподаткування міжнародних компаній, які надають електронні послуги в Україні. Він повинен зрівняти умови їх роботи з українським бізнесом. 3 червня Верховна Рада прийняла закон про зміни до Податкового кодексу (законопроект №4184), який вводить сплату податку на додану вартість для підприємств-нерезидентів, які надають електронні послуги на території України.
Щоб ці зміни набрати чинності, їх ще повинен буде схвалити президент. Цей закон вже встигли прозвати "Податком на Google", і він стосується таких великих компаній, як Amazon, Facebook, Apple, Instagram, Linkedin, YouТube, Viber і багатьох інших, послугами яких українці користуються щодня, пише Ділова столиця.
У законі перераховані види послуг, за які тепер міжнародні компанії повинні будуть платити податок в Україні. Сюди входить поставка через інтернет різних текстів чи зображень, в тому числі — фотографій, журналів і електронних книг, аудіовізуальних творів, ігор. До переліку входить надання доступу до інформаційних, освітніх та розважальних ресурсів. Також під оподаткування підпадають послуги хмарних технологій для обчислень і розміщення даних, поставка програмного забезпечення, мобільних додатків.
При цьому до електронних послуг не належать (а значить, не будуть обкладатися податком) ті послуги, які тільки замовляються через інтернет, але надаються фізично, не через мережу. Наприклад, замовлення через інтернет-магазин AliExpress товару, який потім фізично доставляється поштовою службою, обкладатися ПДВ не буде. Не вважаються електронними послугами постачання програмного забезпечення та ігор на матеріальних носіях.
Ну і найголовніше: під оподатковування не потрапляє сама послуга доступу до інтернету. Тобто ПДВ міжнародні компанії будуть платити тільки за той контент, за який вони беруть з українців гроші. Тому, наприклад, замовлення через інтернет таксі, їжі та різного роду консультації електронною поштою електронними послугами не вважаються й обкладатися податком не будуть.
Чи позначиться це на ціні електронних послуг, які ми купуємо через інтернет, — питання невизначене: закон не вказує, що саме кінцевий споживач повинен сплатити ПДВ компанії, а вже та — в державний бюджет. Тому в одних випадках, в залежності від ринкової ситуації, компанії можуть взяти додаткові витрати, що виникли у звʼязку зі сплатою податку, на себе, ужав свій прибуток, а в інших — переклавши нові витрати на споживача.
Платити ПДВ в Україні будуть ті компанії-нерезиденти, обсяг продажів електронних послуг на території України яких перевищує 1 млн грн на рік. Однак ніхто їх бухгалтерію перевіряти не буде — потенційні платники самі повинні будуть підрахувати, скільки віддати українській скарбниці. Для цього вони повинні будуть ідентифікувати клієнтів в Україні, орієнтуючись на код країни в телефонному номері, місцеперебування провайдера, IP- адресу клієнта або банк, з якого прийшли гроші.
Навіщо нам цей закон
Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, який і був ініціатором цього закону, пояснив, що ніяких нових податків він не вводить, лише змусить такі цифрові гіганти та транснаціональні корпорації, як Facebook або Netflix, платити ПДВ в країні, де вони заробляють гроші. І це не винайдений в Україні "велосипед" — ми просто йдемо курсом цивілізованих країн, які перекривають податкові лазівки.
Лазівки полягають у тому, що великі технологічні гіганти структурують свій бізнес таким чином, щоб платити в тих країнах, де вони отримують величезні прибутки, лише крихітні суми податків.
Тому, наприклад, Франція у 2019 р. ввела так званий податок GAFA (за першими літерами назв компаній, яких він торкнувся в першу чергу, — Google, Apple, Facebook і Amazon). Він передбачав, що інтернет-компанії з доходів понад 750 млн євро, з яких не менше 25 млн заробляють у Франції, повинні будуть платити у французьку скарбницю 3% прибуткового податку. Тільки за другу половину 2019 р. техногіганти повинні були заплатити близько 400 млн євро.
Ще за два роки до Франції оподаткування великих інтернет-компаній було введено в Росії — вони також повинні були оплачувати ПДВ. На податковий облік з моменту введення оподаткування стало майже 1,6 тис. компаній, які тільки за 2018 р. заплатили 12 млрд руб. податків (близько 5 млрд грн за курсом на той час).
Аналогічні податкові правила для інтернет-компаній були введені у 2018 р. і в Білорусі.
Закон встановить однакові правила оподаткування для міжнародних гігантів, які тільки заробляють в Україні, і вітчизняних компаній, які створені тут і платять податки з першого дня свого існування. Адже якщо сьогодні українець користується платним сервісом зберігання даних, який надає компанія-нерезидент, то ця компанія в український бюджет ПДВ не платить. А ось якщо українець вирішив створити такий же сервіс тут же, в Україні, платити податок йому доведеться вже з першого клієнта.
Як техногіганти заробляють в Україні
Скільки міжнародні компанії заробляють на українцях, підрахувати складно, але можна скласти приблизне уявлення. Наприклад, за даними дослідницької компанії Gemius Ukraine, у 2019 р. Google і Facebook увійшли в пʼятірку найбільших продавців реклами в Україні. Місячні перегляди реклами у Google за цей рік склали 5271 млн, а Facebook — 547 млн, і Google був лідером за показником місячних переглядів реклами з часткою 65%.
У Google є представництво в Україні — ТОВ "Гугл", основним видом діяльності якого є реклама. Український підрозділ Google ще у 2017 р. отримав дохід близько 1,6 млрд грн і заплатив близько 260 млн грн податку на прибуток, а у 2018 р. — вже близько 2,5 млрд грн доходу і 31 млн грн податку. А у 2019 р. ТОВ "Гугл", за даними Державної фіскальної служби, зайняло 75-е місце в рейтингу найбільших платників податків в Україні, заплативши близько 750 млн грн усіх податків.
Водночас Facebook свого представництва в Україні не має, тому, очевидно, веде рекламну діяльність через іноземну компанію. Хоча охоплення аудиторії соцмережею Facebook, а також мережею Instagram, що належить їй же, — величезний.
За даними комунікаційного агентства PlusOne, станом на січень цього року Facebook зросла до 16 млн користувачів, а Instagram — до 14 млн. При цьому аудиторії обох сервісів додали за останні півроку по 1 млн користувачів. А аудиторія в Україні, яку можна охопити рекламними інструментами Facebook, зросла до 22 млн осіб.
Інші сервіси також не набагато відстали від лідерів. Наприклад, чисельність гравців World of Tanks — популярної іграшки, створеної білоруською компанією Wargaming, становить 8 млн осіб. При цьому три з 10 гравців платять за ігри, і ті, хто платить, витрачають в місяць 250-500 грн.
Справляння податку з електронних сервісів дозволить залучити в бюджет додатково близько 3 млн грн на рік тільки за рахунок зборів з реклами. А з урахуванням того, що реклама постійно перетікає з класичної в електронну, обсяг надходжень буде тільки зростати.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Рівні умови. Навіщо Україна ввела "Податок на Google"
Світ:
Закон вводить оподаткування міжнародних компаній, які надають електронні послуги в Україні. Він повинен зрівняти умови їх роботи з українським бізнесом. 3 червня Верховна Рада прийняла закон про зміни до Податкового кодексу (законопроект №4184), який вводить сплату податку на додану вартість для підприємств-нерезидентів, які надають електронні послуги на території України.
21062302.jpg
Зміст
Щоб ці зміни набрати чинності, їх ще повинен буде схвалити президент. Цей закон вже встигли прозвати "Податком на Google", і він стосується таких великих компаній, як Amazon, Facebook, Apple, Instagram, Linkedin, YouТube, Viber і багатьох інших, послугами яких українці користуються щодня, пише Ділова столиця.
У законі перераховані види послуг, за які тепер міжнародні компанії повинні будуть платити податок в Україні. Сюди входить поставка через інтернет різних текстів чи зображень, в тому числі — фотографій, журналів і електронних книг, аудіовізуальних творів, ігор. До переліку входить надання доступу до інформаційних, освітніх та розважальних ресурсів. Також під оподаткування підпадають послуги хмарних технологій для обчислень і розміщення даних, поставка програмного забезпечення, мобільних додатків.
При цьому до електронних послуг не належать (а значить, не будуть обкладатися податком) ті послуги, які тільки замовляються через інтернет, але надаються фізично, не через мережу. Наприклад, замовлення через інтернет-магазин AliExpress товару, який потім фізично доставляється поштовою службою, обкладатися ПДВ не буде. Не вважаються електронними послугами постачання програмного забезпечення та ігор на матеріальних носіях.
Ну і найголовніше: під оподатковування не потрапляє сама послуга доступу до інтернету. Тобто ПДВ міжнародні компанії будуть платити тільки за той контент, за який вони беруть з українців гроші. Тому, наприклад, замовлення через інтернет таксі, їжі та різного роду консультації електронною поштою електронними послугами не вважаються й обкладатися податком не будуть.
Чи позначиться це на ціні електронних послуг, які ми купуємо через інтернет, — питання невизначене: закон не вказує, що саме кінцевий споживач повинен сплатити ПДВ компанії, а вже та — в державний бюджет. Тому в одних випадках, в залежності від ринкової ситуації, компанії можуть взяти додаткові витрати, що виникли у звʼязку зі сплатою податку, на себе, ужав свій прибуток, а в інших — переклавши нові витрати на споживача.
Платити ПДВ в Україні будуть ті компанії-нерезиденти, обсяг продажів електронних послуг на території України яких перевищує 1 млн грн на рік. Однак ніхто їх бухгалтерію перевіряти не буде — потенційні платники самі повинні будуть підрахувати, скільки віддати українській скарбниці. Для цього вони повинні будуть ідентифікувати клієнтів в Україні, орієнтуючись на код країни в телефонному номері, місцеперебування провайдера, IP- адресу клієнта або банк, з якого прийшли гроші.
Навіщо нам цей закон
Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, який і був ініціатором цього закону, пояснив, що ніяких нових податків він не вводить, лише змусить такі цифрові гіганти та транснаціональні корпорації, як Facebook або Netflix, платити ПДВ в країні, де вони заробляють гроші. І це не винайдений в Україні "велосипед" — ми просто йдемо курсом цивілізованих країн, які перекривають податкові лазівки.
Лазівки полягають у тому, що великі технологічні гіганти структурують свій бізнес таким чином, щоб платити в тих країнах, де вони отримують величезні прибутки, лише крихітні суми податків.
Тому, наприклад, Франція у 2019 р. ввела так званий податок GAFA (за першими літерами назв компаній, яких він торкнувся в першу чергу, — Google, Apple, Facebook і Amazon). Він передбачав, що інтернет-компанії з доходів понад 750 млн євро, з яких не менше 25 млн заробляють у Франції, повинні будуть платити у французьку скарбницю 3% прибуткового податку. Тільки за другу половину 2019 р. техногіганти повинні були заплатити близько 400 млн євро.
Ще за два роки до Франції оподаткування великих інтернет-компаній було введено в Росії — вони також повинні були оплачувати ПДВ. На податковий облік з моменту введення оподаткування стало майже 1,6 тис. компаній, які тільки за 2018 р. заплатили 12 млрд руб. податків (близько 5 млрд грн за курсом на той час).
Аналогічні податкові правила для інтернет-компаній були введені у 2018 р. і в Білорусі.
Закон встановить однакові правила оподаткування для міжнародних гігантів, які тільки заробляють в Україні, і вітчизняних компаній, які створені тут і платять податки з першого дня свого існування. Адже якщо сьогодні українець користується платним сервісом зберігання даних, який надає компанія-нерезидент, то ця компанія в український бюджет ПДВ не платить. А ось якщо українець вирішив створити такий же сервіс тут же, в Україні, платити податок йому доведеться вже з першого клієнта.
Як техногіганти заробляють в Україні
Скільки міжнародні компанії заробляють на українцях, підрахувати складно, але можна скласти приблизне уявлення. Наприклад, за даними дослідницької компанії Gemius Ukraine, у 2019 р. Google і Facebook увійшли в пʼятірку найбільших продавців реклами в Україні. Місячні перегляди реклами у Google за цей рік склали 5271 млн, а Facebook — 547 млн, і Google був лідером за показником місячних переглядів реклами з часткою 65%.
У Google є представництво в Україні — ТОВ "Гугл", основним видом діяльності якого є реклама. Український підрозділ Google ще у 2017 р. отримав дохід близько 1,6 млрд грн і заплатив близько 260 млн грн податку на прибуток, а у 2018 р. — вже близько 2,5 млрд грн доходу і 31 млн грн податку. А у 2019 р. ТОВ "Гугл", за даними Державної фіскальної служби, зайняло 75-е місце в рейтингу найбільших платників податків в Україні, заплативши близько 750 млн грн усіх податків.
Водночас Facebook свого представництва в Україні не має, тому, очевидно, веде рекламну діяльність через іноземну компанію. Хоча охоплення аудиторії соцмережею Facebook, а також мережею Instagram, що належить їй же, — величезний.
За даними комунікаційного агентства PlusOne, станом на січень цього року Facebook зросла до 16 млн користувачів, а Instagram — до 14 млн. При цьому аудиторії обох сервісів додали за останні півроку по 1 млн користувачів. А аудиторія в Україні, яку можна охопити рекламними інструментами Facebook, зросла до 22 млн осіб.
Інші сервіси також не набагато відстали від лідерів. Наприклад, чисельність гравців World of Tanks — популярної іграшки, створеної білоруською компанією Wargaming, становить 8 млн осіб. При цьому три з 10 гравців платять за ігри, і ті, хто платить, витрачають в місяць 250-500 грн.
Справляння податку з електронних сервісів дозволить залучити в бюджет додатково близько 3 млн грн на рік тільки за рахунок зборів з реклами. А з урахуванням того, що реклама постійно перетікає з класичної в електронну, обсяг надходжень буде тільки зростати.
Стежити за нововведеннями в оподаткуванні. Розуміти, що Google та Facebook просто заробляють собі гроші в Україні на рекламі. Розуміти, що Facebook не є ніякою соціальною мережею, а є дата-компанією, яка лише маскується під соціальну мережу.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков