Росія, за усередненою оцінкою, отримала 2025 року 157 млрд доларів доходів за статтею «експорт нафти та нафтопродуктів». Воєнні видатки, знов-таки за усередненою оцінкою, становили 160 млрд доларів.
Михайло Гончар, аналітик, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ"
На відміну від Давоса-2024 (Всесвітнього економічного форуму – прим.моя, О.К.), де багато говорили про те, як посилити економічний тиск на Росію аж до ідеї її повної економічної ізоляції, на цьогорічному форумі до цієї теми зверталися рідко, пише Михайло Гончар у своїй статті "Рубати лапи хижаку: чого вимагає нова безпека Європи", що опублікована на ZN.UA.
Стосовно нафти, на його думку, могло б бути рішення заборонити ввозити до країн G7 нафтопродукти з країн, які хоч трохи імпортують російську сировину. Також доречно було б застосувати щодо них мита в трампівському стилі. Звісно, це серйозно вдарило б по Індії й Туреччині, які заливають ЄС продуктами переробки російської нафти, тим самим непрямо субсидуючи російську агресію. Попри браваду з боку російського уряду, що «с нефтянкой все нормально», насправді становище геть інше. РФ більше не витягує бюджету війни.
Умовний коефіцієнт насичення нафтовими доходами бюджету на оборону вперше в історії сучасної Росії перевищив 100%. Якщо в період із 2012-го по 2022-й цей коефіцієнт був у межах 27,9–56,8%, то протягом 2023–2025 років він стабільно зростав. Це спричинено ефектом ножиць, що виникли на тлі скорочення нафтових доходів і різкого зростання видатків на війну. Росія, за усередненою оцінкою, отримала 2025 року 157 млрд доларів доходів за статтею «експорт нафти та нафтопродуктів». Воєнні видатки, знов-таки за усередненою оцінкою, становили 160 млрд доларів. Тобто коефіцієнт насичення – 102%!
Звісно, не нафтою єдиною живиться бюджет війни, але нафта – це локомотив із «вічним двигуном» усередині, зазначає автор статті. Прогноз на 2026 рік виглядає так, що доходи або залишаться на близькому до минулорічного рівні, або, що ймовірно, ще скоротяться через спадну динаміку цін на нафту. Водночас західні експерти оцінюють воєнні видатки РФ щонайменше на рівні 167 млрд доларів. Отже, ножиці ще більше розкриваються. Гріх цим не скористатися.
Що можна зробити? Рішучі дії з боку країн регіону Балтійського та Північного морів для поступового вилучення з нафтового кругообігу танкерів із санкційних списків ЄС – через їх недопущення в зону Данських проток для подальшого завантаження російською нафтою. США та Британія, а також останніми днями Франція, демонструють, що це можливо. З іншого боку, Сили оборони України мають продовжувати свої «санкційні дії» на просторах Світового океану, як вони це вже продемонстрували. Синергія таких спільних дій може сприяти формуванню «коаліції рішучих» – не через чергові заяви та меморандуми, а через ефективні дії із «вирубання» perpetuum mobile агресії.
Наші інтереси:
Шкода, що тільки зараз нарешті заговорили про те, як реально обмежити РФ в її торгівлі нафтою. Але наших загиблих воїнів не повернеш. Три роки тривали балачки про "пекельні санкції", поки тривала російсько-українська війна. І тільки останні місяці наші "європейські партнери" почали конкретні дії (Франція затримала 2 російські судна з нафтою).
Філон Іудей був багатим аристократом і високофункціональним корпоративним психопатом. Свої тексти він генерував як несвідоме, інстинктивне мавпування, подібно до сучасних систем штучного інтелекту...
Про санкції та російську нафту. Чого вимагає нова безпека Європи – Михайло Гончар
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Росія, за усередненою оцінкою, отримала 2025 року 157 млрд доларів доходів за статтею «експорт нафти та нафтопродуктів». Воєнні видатки, знов-таки за усередненою оцінкою, становили 160 млрд доларів.
20021703.jpg
На відміну від Давоса-2024 (Всесвітнього економічного форуму – прим.моя, О.К.), де багато говорили про те, як посилити економічний тиск на Росію аж до ідеї її повної економічної ізоляції, на цьогорічному форумі до цієї теми зверталися рідко, пише Михайло Гончар у своїй статті "Рубати лапи хижаку: чого вимагає нова безпека Європи", що опублікована на ZN.UA.
Стосовно нафти, на його думку, могло б бути рішення заборонити ввозити до країн G7 нафтопродукти з країн, які хоч трохи імпортують російську сировину. Також доречно було б застосувати щодо них мита в трампівському стилі. Звісно, це серйозно вдарило б по Індії й Туреччині, які заливають ЄС продуктами переробки російської нафти, тим самим непрямо субсидуючи російську агресію. Попри браваду з боку російського уряду, що «с нефтянкой все нормально», насправді становище геть інше. РФ більше не витягує бюджету війни.
Умовний коефіцієнт насичення нафтовими доходами бюджету на оборону вперше в історії сучасної Росії перевищив 100%. Якщо в період із 2012-го по 2022-й цей коефіцієнт був у межах 27,9–56,8%, то протягом 2023–2025 років він стабільно зростав. Це спричинено ефектом ножиць, що виникли на тлі скорочення нафтових доходів і різкого зростання видатків на війну. Росія, за усередненою оцінкою, отримала 2025 року 157 млрд доларів доходів за статтею «експорт нафти та нафтопродуктів». Воєнні видатки, знов-таки за усередненою оцінкою, становили 160 млрд доларів. Тобто коефіцієнт насичення – 102%!
Звісно, не нафтою єдиною живиться бюджет війни, але нафта – це локомотив із «вічним двигуном» усередині, зазначає автор статті. Прогноз на 2026 рік виглядає так, що доходи або залишаться на близькому до минулорічного рівні, або, що ймовірно, ще скоротяться через спадну динаміку цін на нафту. Водночас західні експерти оцінюють воєнні видатки РФ щонайменше на рівні 167 млрд доларів. Отже, ножиці ще більше розкриваються. Гріх цим не скористатися.
Що можна зробити? Рішучі дії з боку країн регіону Балтійського та Північного морів для поступового вилучення з нафтового кругообігу танкерів із санкційних списків ЄС – через їх недопущення в зону Данських проток для подальшого завантаження російською нафтою. США та Британія, а також останніми днями Франція, демонструють, що це можливо. З іншого боку, Сили оборони України мають продовжувати свої «санкційні дії» на просторах Світового океану, як вони це вже продемонстрували. Синергія таких спільних дій може сприяти формуванню «коаліції рішучих» – не через чергові заяви та меморандуми, а через ефективні дії із «вирубання» perpetuum mobile агресії.
Шкода, що тільки зараз нарешті заговорили про те, як реально обмежити РФ в її торгівлі нафтою. Але наших загиблих воїнів не повернеш. Три роки тривали балачки про "пекельні санкції", поки тривала російсько-українська війна. І тільки останні місяці наші "європейські партнери" почали конкретні дії (Франція затримала 2 російські судна з нафтою).
Зверніть увагу
Філон Іудей з Александрії Єгипетської – фальсифікатор Євангелія, батько іудохристиянства (подкаст)