2023 рік українці починали з завищеними очікуваннями. Керівник ГУР Кирило Буданов радив готуватися до літньої відпустки в Криму. Ближче до літа всі чекали на успішний контрнаступ. Проте закінчує цей рік українське суспільство в певній фрустрації. На фронті всі ознаки позиційної війни на виснаження, відповідей щодо демобілізації держава досі не надала, а західна допомога впала до найнижчого рівня за останні два роки.
Які висновки потрібно зробити з 2023 року? Чи готова Україна до економічного стрибка і як це поєднати з демографічними втратами, які, на жаль, будуть тільки зростати? Як Україні пережити рік виборів в США та Європі й не втратити увагу Заходу? І як владі та суспільству зберегти єдність?
LIGA.net поговорила з Ланою Зеркаль, яка була радницею міністра енергетики України та заступницею міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції (2014-2019), і Павлом Клімкіним, міністром закордонних справ України у 2014-2019 рр.
Лана Зеркаль вважає, що Україна зовсім не готова жити без західної допомоги: "Ми нічого не зробили, щоб підготуватися до самостійного плавання. Ми досі живемо в реалії Лондонської конференції [з відновлення України] і завищених очікувань. А мова має йти про кроки, які нам дозволять вже зараз почати забезпечувати себе хоча б частково, але збільшуючи цю частку, зважаючи, що в нас не буде такої кількості грошей, яка в нас була. І підтримка щодо бюджету буде тільки зменшуватися".
$10 млрд можна знайти, зокрема, в енергетиці. "В енергетиці ми зараз не отримуємо понад 10 млрд через цінові обмеження і субсидіювання всіх, незалежно від того, спроможні чи не спроможні люди/компанії сплачувати свої рахунки. Ми субсидіюємо усю економіку, і ми втрачаємо $10 млрд на рік. По-друге, ці обмеження не створюють для інвесторів додаткових сенсів входити. Все регулюється, і ви не можете заробляти на ринку, де 80% належить державі".
Павло Клімкін
На думку Павла Клімкіна, Україна потребує заміни економічної моделі: "Візьміть Харків, який мав як частину свого економічного скелета машинобудування, IT-кластер та найкращий кластер в України вищої освіти. Де машинобудування та IT-кластер? Всі знають. Що стосується вищої освіти, то які іноземні студенти поїдуть в Харків, який за 36 км від російського кордону? Це означає, що друге за розміром місто має повністю віднайти новий економічний сенс".
"Маємо фундаментально змінити всю економічну модель для країни. Будуть жертви, які будуть нерівномірно розподілятись серед бізнесу і людей", – зауважив він.
Зеркаль каже, що будувати нову економіку треба вже зараз. "Я б не відкладала на потім, бо потім може нічого не залишитись… Війна зруйнувала імперії олігархів, і в нас є шанс вже зараз будувати по-іншому".
"Без ментального відходу від радянщини, що нам всі винні, ми нічого не зможемо зробити. Але можливості та цікавість до нас вже існують", – каже Лана Зеркаль.
Найбільше інвесторів лякає не війна. "Інвестори не впевнені, що ми зможемо забезпечити захист їхніх інвестицій. Не тому, що небезпечно з огляду на обстріли. А небезпечно з огляду на можливу націоналізацію, зміну, регулювання за ніч. Якщо ми будемо чекати завершення війни, то не буде кому чекати".
Вже зараз треба створювати умови для життя, щоб поверталися люди. "Нам вже зараз не вистачає генерації, щоб забезпечувати себе в пікові години… Нам потрібно розвивати малу генерацію, яка ніколи не буде об'єктом обстрілів ракетами або дронами. Нам потрібно змінювати системи опалення, забору та очищення води. В нас така купа проблем, без вирішення яких люди не будуть повертатися. Потрібно створювати умови для життя, попри війну".
ЄС хоче зменшити свою залежність. Україна має цим скористатись. "Європа почала говорити про стратегію відкритої автономії. Вони хочуть зменшити залежність від країн, поведінку яких вони не можуть передбачити. І якщо ще рік тому про цю стратегію вони тільки починали говорити, то цієї осені ця стратегія була представлена іспанським головуванням. І вона містить багато проблем, які Європа має вирішити. Ми маємо знайти місце України у розв'язанні цих проблем як можливостей. Саме це дасть нам дороговказ, які стратегії нам треба розвивати".
Наші інтереси:
Аналізуємо, що зробила та не зробила Україна, що має негайно зробити і як небезпеки та тягарі війни можна використати як можливості.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Попередня реальність закінчилася. Які висновки потрібно зробити з 2023 року?
Категорія:
Світ:
Спецтема:
2023 рік українці починали з завищеними очікуваннями. Керівник ГУР Кирило Буданов радив готуватися до літньої відпустки в Криму. Ближче до літа всі чекали на успішний контрнаступ. Проте закінчує цей рік українське суспільство в певній фрустрації. На фронті всі ознаки позиційної війни на виснаження, відповідей щодо демобілізації держава досі не надала, а західна допомога впала до найнижчого рівня за останні два роки.
zerkal.png
Які висновки потрібно зробити з 2023 року? Чи готова Україна до економічного стрибка і як це поєднати з демографічними втратами, які, на жаль, будуть тільки зростати? Як Україні пережити рік виборів в США та Європі й не втратити увагу Заходу? І як владі та суспільству зберегти єдність?
LIGA.net поговорила з Ланою Зеркаль, яка була радницею міністра енергетики України та заступницею міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції (2014-2019), і Павлом Клімкіним, міністром закордонних справ України у 2014-2019 рр.
Лана Зеркаль вважає, що Україна зовсім не готова жити без західної допомоги: "Ми нічого не зробили, щоб підготуватися до самостійного плавання. Ми досі живемо в реалії Лондонської конференції [з відновлення України] і завищених очікувань. А мова має йти про кроки, які нам дозволять вже зараз почати забезпечувати себе хоча б частково, але збільшуючи цю частку, зважаючи, що в нас не буде такої кількості грошей, яка в нас була. І підтримка щодо бюджету буде тільки зменшуватися".
$10 млрд можна знайти, зокрема, в енергетиці. "В енергетиці ми зараз не отримуємо понад 10 млрд через цінові обмеження і субсидіювання всіх, незалежно від того, спроможні чи не спроможні люди/компанії сплачувати свої рахунки. Ми субсидіюємо усю економіку, і ми втрачаємо $10 млрд на рік. По-друге, ці обмеження не створюють для інвесторів додаткових сенсів входити. Все регулюється, і ви не можете заробляти на ринку, де 80% належить державі".
На думку Павла Клімкіна, Україна потребує заміни економічної моделі: "Візьміть Харків, який мав як частину свого економічного скелета машинобудування, IT-кластер та найкращий кластер в України вищої освіти. Де машинобудування та IT-кластер? Всі знають. Що стосується вищої освіти, то які іноземні студенти поїдуть в Харків, який за 36 км від російського кордону? Це означає, що друге за розміром місто має повністю віднайти новий економічний сенс".
"Маємо фундаментально змінити всю економічну модель для країни. Будуть жертви, які будуть нерівномірно розподілятись серед бізнесу і людей", – зауважив він.
Зеркаль каже, що будувати нову економіку треба вже зараз. "Я б не відкладала на потім, бо потім може нічого не залишитись… Війна зруйнувала імперії олігархів, і в нас є шанс вже зараз будувати по-іншому".
"Без ментального відходу від радянщини, що нам всі винні, ми нічого не зможемо зробити. Але можливості та цікавість до нас вже існують", – каже Лана Зеркаль.
Найбільше інвесторів лякає не війна. "Інвестори не впевнені, що ми зможемо забезпечити захист їхніх інвестицій. Не тому, що небезпечно з огляду на обстріли. А небезпечно з огляду на можливу націоналізацію, зміну, регулювання за ніч. Якщо ми будемо чекати завершення війни, то не буде кому чекати".
Вже зараз треба створювати умови для життя, щоб поверталися люди. "Нам вже зараз не вистачає генерації, щоб забезпечувати себе в пікові години… Нам потрібно розвивати малу генерацію, яка ніколи не буде об'єктом обстрілів ракетами або дронами. Нам потрібно змінювати системи опалення, забору та очищення води. В нас така купа проблем, без вирішення яких люди не будуть повертатися. Потрібно створювати умови для життя, попри війну".
ЄС хоче зменшити свою залежність. Україна має цим скористатись. "Європа почала говорити про стратегію відкритої автономії. Вони хочуть зменшити залежність від країн, поведінку яких вони не можуть передбачити. І якщо ще рік тому про цю стратегію вони тільки починали говорити, то цієї осені ця стратегія була представлена іспанським головуванням. І вона містить багато проблем, які Європа має вирішити. Ми маємо знайти місце України у розв'язанні цих проблем як можливостей. Саме це дасть нам дороговказ, які стратегії нам треба розвивати".
Аналізуємо, що зробила та не зробила Україна, що має негайно зробити і як небезпеки та тягарі війни можна використати як можливості.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта