ПІДНІМАЙМОСЯ: над ворогом,
зрадою, ницістю, хаосом - над руїною!
НАДИХАЙМОСЯ: духом, любов’ю,
шляхетністю, гідністю – УКРАЇНОЮ!
Крізь історію йшли ми на вістрі меча,
То за землю б’ючись, то зрікаючись закріпачення…
Через виклики долі, в жорстокій борні
Так непросто ставали ми зрячими.
Ми свідомо проходили крізь вогонь,
Розкриляючись волею пломенистою,
І виходили з того вогню у життя
Духоборцями - воями чистими.
Ми вели свої душі крізь болі втрат
Та крізь стогін землі під руїною.
Ми ввійшли у цей іспит, у цей неабиякий гарт,
Щоб собою підняти країну.
І сьогодні - ніщо не забуто в душі,
Як ніщо не минеться безкарно.
І загибель найкращих синів,
Їх жертовність - були не намарно.
Бо ми вже ПІДНІМАЄМОСЬ: над ворогом,
зрадою, ницістю, хаосом - над руїною…
Бо всяк час НАДИХАЄМОСЬ: духом,
шляхетністю, гідністю – УКРАЇНОЮ!
19 вересня 2015 р
Наталка Артанія Кобза
Коментарі
Супер! Це свята Істина і щира Правда! Дякую, Наталко!
Давай ще!
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дякую щиро, друже Миро) Такі слова - енергетика їхня - ДУЖЕ надихають! Ми таки дійсно маємо говорити одне одному час від часу надихаючі речі, бо вони спонукають до подальшого - піднесеного! - творення. Бо ж усі ми - сполучені судини ЄДИНОГО)
Sapienti sat.
Дуже надихає. Дякую! :) Твори іще!
Щаслива таким відгукам :) Сердечно дякую, Вадиме, і надихаюся, надихаюся до Творення!
Sapienti sat.
Velyke spasybi, Natalko!
Pereproshuju, ale shcho znachyt "plomenystoju"?
"...яючись волею пломенистою"
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Радіймо, пані Зірко! :)
Поки пані Наталя відсутня, дам відповідь за неї: "пломенистою" - "вогненною", "вогняною".
Зірко, пані з небесним іменем)), дякую Тобі! Дякую щиро, Вадиме, за пояснення для пані Зірки.
Це просто чудово, коли йде такий резонанс у відповідь... Щастя :)
Sapienti sat.
Друзі! Усі, хто так щедро оцінив вірш галами, сердечно дякую вам, дорогі, за ваше глибоке сприйняття, за вашу любов до України!
Sapienti sat.
Прекрасний твір Наталіє!Душа радується1От зараз перепишу його ібуду роздавати "скигліям" (в першу чергу) Дякую Наталіє !
Дякую за таке нестандартне рішення, пані Ганно)! Маю на увазі - "роздавати скигліям")) Серед наших задач є і така - підтримувати духом тих, хто зневірився чи підупав. Такі стани бувають тимчасовими, якщо вчасно схаменутися. Звичайно, для цього треба бути свідомим себе.
Sapienti sat.
Diakuju za vidpovid, Natalu j Vadyme. A ja podumala, shcho "plomenysta" - cikavyj novotvir...
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
До речі, після Вашого запитання, мила Зірко, я й сама замислилася: звідки я взяла це слово))? Адже коли пишеться вірш, слова не придумуєш, вони самі приходять невідомо звідки... Маю такий образ: десь із високої височини, де кружляють білі птахи моїх віршів, котрась із них спускається вниз і огортає крилами мої плечі...
Дякую Вам)
Sapienti sat.
Natalko, Ty skromno pryznalasia, shcho "plomenysta" - novotvir "z Neba".
Zate vidchutyj, i prynesenyj Toboju!
Vin i zrozumilyj ukrajinciamy "sushchymy" (napryklad, Vadymom Kononenkom...). A vci my joho tej dobre spryjnialy!
Toj chy ne varto b ce slovo vnesty do SENSARA, razom z Tvojim, Natalko, vyznachenniam, i pojasnenniam, jak vono v Tebe narodylosia, z oboviazkovym posylanniam na Tvij chudovyj virsh!!!
Pytannia - i do Leonida Ukrajincia, Ihora Kahancia...
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Не применшуючи краси вірша, хочу зауважити, що "пломениться" - не новотір.
Погляньте-но, для прикладу, на цей вірш Василя Стуса.
Тож - це слово з української мови (яке мені доводилося чути з дитинства, може, зі шкільного курсу української мови й літератури), у якому в корені відбулася перестановка літер: "пломінь"-"полум’я".
Слово красиве, не заперечую. :) Й вдало використане.
Так, мила Зірко, Вадим правий, це слово (пломентистий) є у наших словниках - воно не новотвір. А про те, що приходить "з неба", то я писала, як вірші приходять - білими птахами, що обіймають плечі. Можливо, новотвором є дієслово "розкрилятися" ("...і розкрилялася душа в Безмежність на своїх вітрилах" - це рядок з мого вірша, зараз не згадаю, з якого саме"). Ще маю такий новотвір - "Колосвіт" (Колосвіт Любові"). На НО має бути одноймення стаття. Були і ще новотворення... буду згадувати))
Ось таки знайшла свої Колосвіти, виявляється, їх два :
https://www.ar25.org/node/11410 КолоСвіт Любові
https://www.ar25.org/node/11411 КолоСвіт Любові - 2
Sapienti sat.
Згадала, дорогі мої шановні друзі, де саме сталися оті "розкрилення":
https://www.ar25.org/article/pryshestya.html Пришестя
https://www.ar25.org/article/rozkrylyaymos-duhom.html Розкриляймось духом!
Sapienti sat.
ГАРНЮЩИЙ вірш! Це просто - Плин Щасливої Душі!
Дякую, Наталко!
Варто було б тепер знайти суголосного композитора і покласти ці солова на ноти. ОБОВ'ЯЗКОВО!!!
Щасти!!! )))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Вірш мені дуже сподобався, наповнений оптимізмом, " Бо ми вже ПІДНІМАЄМОСЬ" Дякую, Наталко!
Радіймо!
Todi, Natalko, podumaj, jakyj z Tvojix novotvoriw vvesty do Sensara!!!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Подумаю, Зірко, неодмінно:)
Sapienti sat.
Spasybi, Vadyme, za utochnennia shchodo slova "plomenysta"!!!
Takoju synerhijeju postupajemo!!!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Дякую, панове Арсен і Василь, за сердечні відгуки на вірш! Щодо того, щоб покласти не музику, п. Арсен, тут трохи заскладні і сенс, і ритм. Для пісні (ви, мабуть, помітили) пишуться зовсім прості слова, які легко лягають на музику.
Але пропозиція все одно приємна) Щиро вдячна за ваші, панове, глибокі сприйняття.
Sapienti sat.
Moje jakraz znajdetsia kompozytor? Ja takoj podumala pro ce!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Можливо, мила Зірко, і знайдеться) Але тоді довелося б спрощувати текст.
Sapienti sat.
Вітаю товариство із таким гарним Наталчиним твором! Тобі від мене, Наталю - 10 -ка! Зворушує оптимізм останньої строфи:
Бо ми вже ПІДНІМАЄМОСЬ: над ворогом,
зрадою, ницістю, хаосом - над руїною…
Бо всяк час НАДИХАЄМОСЬ: духом,
шляхетністю, гідністю – УКРАЇНОЮ!
Перечитую і третій рядок звучить так: "Повсякчас НАДИХАЄМОСЬ духом..."
Щиро вдячна, п. Анатолій, за щедру оцінку моїх рядків. Та власне і не моїх... вони прийшли від серця України.
У третьому рядку "бо" несе на собі смислове навантаження, тому не "повсякчас".
Sapienti sat.
Дякую, Наталко, за гарні слова. Перший і останній куплети- шедевр! Аж струм по тілі пройшов.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Зоріно... той струм я мала в своєму тілі, як йшли ті рядки. Ніби потік із блискавок в тілі. Та й тепер - коли перечитую. Вдячна, що ТИ ТАК ВІДЧУЛА, внутрішньою співзвучністю вхопила резонанс.
Sapienti sat.