Органічне суспільство і штучний інтелект: ми на правильному шляху

Штучний інтелект можна розглядати як різновид біоніки. Нагадаємо, що біоніка – це використання біологічних зразків для отримання технічних рішень. А все тому, що біологічні системи надзвичайно досконалі, відтак можуть бути ідеальними моделями для творення технічних систем.

Штучний інтелект (ШІ) – це технологія, основана на використанні моделей людської психіки і мозку. Психіка – це софт, тобто програмно-інформаційне забезпечення, а мозок – це гард, тобто апаратне забезпечення, «залізо».  

Імітація психіки в системах ШІ відбувається за допомогою експертних систем, баз знань, алгоритмів, систем логічного виведення. Імітація мозку відбувається за допомогою штучних нейронних мереж, реалізованих як на універсальних, так і на спеціалізованих комп’ютерах.

Бурхливий розвиток штучного інтелекту викликає занепокоєння, адже він може перехопити керування людством, уярмити його і навіть знищити. Проте загроза «бунту роботів» потужно стимулює пошук рішень, спрямованих на протидію ультраіндустріальній мегамашині, керованій штучним інтелектом.

Якщо до цієї проблеми підійти системно, то розвиток ШІ є антитезою для прискореного розгортання основного процесу – розвитку людини і суспільства. Досліджуючи і формалізуючи процеси мислення, ми краще пізнаємо себе. Розвиваючи штучні нейромережі, ми краще розуміємо суспільство і напрямки його еволюції.

Головне запитання: Що може протистояти соціальній мегамашині, керованій штучним інтелектом?

Відповідь: Органічне суспільство, організоване як колективний мозок.

Інформаційним компонентом (софтом) органічного суспільство є правильний світогляд і культура мислення. Апаратним компонентом (гардом) є правильно організовані люди; у цій сфері надзвичайно корисним є досвід штучних нейронних мереж.

Штучні нейронні мережі складаються з нейронів, організованих в десятки і сотні шарів. Інформація з першого шару обробляється і передається в наступний шар. Він переробляє інформацію на дещо вищому рівні абстракції і передає її далі – аж до отримання кінцевого результату. Наприклад, перший шар розпізнає окремі відрізки, другий шар складає з них букви, третій – слова, четвертий – речення, п’ятий формує цілісний текст, шостий – шукає в ньому сенс і так далі.  

Головні переваги нейромереж:

• адаптивність (спроможність навчатися),
• стійкість (продовження роботи навіть при руйнуванні більшої частини системи),
• швидкодія (основана на розпаралелюванні обчислювальних процесів).

Як ми вже говорили, ці переваги з’являються завдяки машинній реалізації моделей діяльності психіки і мозку. Проте ще більші переваги можна отримати при реалізації цих моделей в органічному суспільстві. Ця тема розробляється в середовищі НО з 2015 року.

В якості «соціальних нейронів» виступають демоси – самокеровані спільноти. Первинні демоси – рої – можуть мати будь-яку спеціалізацію. Об’єднуючись в сотні, полки, коші, гетьманат  вони формують шари другого, третього, четвертого і п’ятого рівнів.

Отримуючи зовнішні виклики, рої виробляють власні рішення, реалізують їх на своєму рівні або передають пропозиції нагору. Таким чином, на зовнішню дію негайно реагує вся система, усі рої паралельно виробляють власні рішення. Подібно до штучних нейромереж, це створює ефект швидкодії.     

Якщо структури вищого рівня (вищі шари) неспроможні адекватно відреагувати на пропозиції роїв, ці рої тут же формують нові сотні, а сотні – нові полки і так далі. В результаті система швидко перебудовується, що дає ефект високої адаптивності (здатність до навчання).

Якщо в результаті агресії частина демосів буде зруйнована, система зберігає живучість (висока стійкість).

При цьому в діяльності кожного демосу можуть застосовуватися власні локальні системи штучного інтелекту, виступаючи підсилювачами людських можливостей. У демосах (спільнотах до 105 осіб) люди завжди керуватимуть штучним інтелектом. Тому в органічному суспільстві неможливе перехоплення управління машинами.     

Завдяки описаним та іншим перевагам органічне суспільство перевершує соціальну мегамашину. Ультраіндустріальна система виступає в ролі антитези, яка лише сприяє розгортанню постіндустріальної тези, прискорює еволюцію людини і суспільства.