Вигадка про вирішальну роль людини в сучасному глобальному потеплінні

Після того, як на Землі закінчилася епоха «маленького льодовикового періоду» (початок ХІХ століття), клімат почав теплішати без антропогенної участі. Тому кліматологи доходять висновку, що антропогенний фактор присутній, але клімат змінювався б і без діяльності людини - розповідає сайт Вулкани. 

Вчені виділяють дві головні природні причини похолодання.

Перша причина – невелика, але кліматично значуща зміна світимості Сонця. Друга – великі вулканічні виверження, при яких відбувається викид частинок пилу в атмосферу. Коли ці два фактори накладалися один на одного, наступали періоди похолодання. Так сталося під час «маленького льодовикового періоду».

Середньовічний кліматичний оптимум характеризується більш високими температурами в порівнянні з нинішніми (див. графік). Це епоха теплого клімату в північній півкулі в X-XIII століттях, що настала за кліматичним песимумом епохи Великого переселення народів і передувала так званому малому льодовиковому періоду протягом XIV-XVIII століть. Вона характеризувалася м’якими зимами, порівняно теплою і рівною погодою.

Серед найяскравіших історичних свідчень середньовічного кліматичного оптимуму – заснування скандинавських поселень у Гренландії. У літописах згадується про виноробство в Східній Пруссії, Померанії і навіть на півдні Шотландії в цей період. У той же час в Норвегії збирали врожаї зернових на широтах аж до полярного кола.

Скорочення льодовиків дозволило вікінгам на постійній основі заселити Ісландію (870 рік) і Гренландію (з 986 року, в XV столітті поселення були покинуті). В інших частинах світу для цього періоду властивий вологіший клімат, так, наприклад, є дані про людські поселеннях в пустелі Наміб.

Прихильники теорії «антропогенного глобального потепління» занизили температури середньовічного теплого періоду з метою оголошення сучасних температур безпрецедентно високими.