Любисток городній

Любисток лікарський

Зонтичні - Apiaceae.

Народні назви: купальна трава, ведмедиця, любовне стебло, любчик, люб-трава, гірська селера, зоря лікарська, багаторічна селера, любисток, в деяких селах любисток ще називають цвінтареве зілля.

Використовувані частини: перш за все кореневище, іноді вся надземна частина рослини.

Аптечне найменування: корінь любистку - Levistici числення (раніше: Корінь Levistici), трава любистку - Levistici Herba (раніше: Herba Levistici).

Ботанічний опис

З товстого вертикального кореневища цієї великої зонтичної рослини виходить трубчасте, гладке, у верхній частині розгалужене стебло, який сягає у висоту 2 м. Нижнє листя має довгі черешки з широкою піхвою біля основи, верхні сидять безпосередньо на піхві. Нижнє листя двічі-і тричідиперисторозсічене, середні - розчленовані менше, а саме верхнє - просте. Суцвіття - складний зонтик. Зонтики і зонтички мають численні відігнуті вниз листочки. Квітки блідо-жовті. Цвіте з липня по серпень. Батьківщина - Південна Європа. На Сході, в Передній Азії і по всій Європі, а в даний час і в Америці любисток розводять у садах як приправу або вирощують на плантаціях для отримання аптекарської сировини. Іноді ця рослина зустрічається в здичавілому стані. (Визначати ретельно: є можливість сплутати з іншими, отруйними зонтичним!).

Цілюща дія й застосування

Любисток діє як сечогінний засіб, що обумовлено ефірним маслом, якого в корені міститься до 1%. Проте корінь лише дуже рідко використовується сам по собі. Зазвичай він служить цінною складовою частиною сечогінних чайних сумішей. Іноді корінь або трава любистку входять до складу шлункових або кровоочисних чаїв - чи то через їх дію, чи то через приємний аромат, який додають до цих чаїв у невеликій їх кількості. Державна служба охорони здоров'я Німеччини наводить як показання тільки порушення травлення (відрижка, печія і відчуття переповнення ), як протипоказання - запалення сечівника і нирок, а також ниркову недостатність.

Вживання в якості приправи

Значно частіше, ніж у лікарських цілях, любисток (корінь, трава, листя у свіжому і висушеному стані) застосовується як пряність. «Покращує шлунок і виганяє вітри», - писав уже в часи Карла Великого один кухар, який постійно вирощував цю рослину в своєму саду. Хто жодного разу не використовував любисток в якості приправи, тому варто спробувати це зробити. Свіжа трава або тільки свіже листя, додані до нарізаних овочів або будь-якої (А. Д.: тут не слід писати "якої небудь", арії пишуть "будь-якої" :) ) страви в обід, сприяють їх кращому засвоєнню і прояву смаку. Остерігайтеся лише їх надмірного вживання. Любисток варто варити спільно з основною стравою. І, що особливо слід відзначити, використання любистка як приправи дуже корисно для здоров'я і дозволяється навіть для дієтичної кухні.

Використання в гомеопатії

Зі свіжого кореня готують вихідну настоянку - Levisticum, але застосовують настоянку і її розведення дуже рідко. За допомогою цих ліків можна боротися з втратою апетиту у маленьких дітей, метеоризмом і болями в шлунку, хоча для цих цілей є і ​​кращі засоби. 

Любисток це пряна трава, дуже корисна для крові, насичує киснем лейкоцити, що знижує тиск і підвищує загальний імунітет. 

Застосування в народній медицині

У народній медицині ця рослина (переважно корінь) знаходила собі надійний притулок. Тут вона цінується надзвичайно високо і здавна використовується від недуг шлунка, які пов'язані з ослабленням травлення, від хвороб сечового міхура і нирок, від болю при ревматизмі і подагрі, при порушеннях менструального циклу, а також від мігрені. При необхідності беруть трохи (на кінчику ножа) подрібненого в порошок кореня і приймають, запиваючи кількома ковтками води, або ж п'ють любистковий чай із сушеного кореня.  Назва «любисток» постійно наводить на думку, що ця рослина може володіти дією, що підвищує потенцію. І дійсно, в середні віки намагалися готувати з нього любовний напій, але без успіху. Мабуть, ця назва є спотвореним латинським словом Levisticum, а те в свою чергу - спотвореним Ligusticum, що походить від Лігурії (області в Італії - батьківщини цієї рослини).

Побічні дії

У терапевтичних дозах і при застосуванні протягом невеликого терміну немає підстав побоюватися будь-яких побічних дій. Вагітним жінкам застосовувати любисток не слід! 

Використання в народних традиціях

«Квітчальна субота. Троїця» - Це свято святкували три дні. Рано вранці на квітчальну суботу, ще до схід сонця, дівчата та молодиці йшли на левади, в верби, або в поле, рвати запашне зілля, чебрець, полин, любисток, канупер та м’яту. Ввечері цього ж дня квітчають свої хати запашним гіллям клену та любистку. Долину (підлогу) посипали полином, чебрецем та пирієм. Квітчали любистком перед дверима будівель, на воротах, в повітках, де ночує худоба. Гілля, зламане для прикраси дому й хати, називають у нас квітчальним, тому й субота має назву квітчальна.

На свято Троїці в церкві завжди відбувалася служба. В цей день дівчатам можна було ворожити, про довговічність батьків, сестер, братів, наречених. При розплітанні вінків, які були сплетені раніше на батька, сестру, брата, нареченого відбувалось ворожіння. Чий вінок ще не засох, тому ще довго жити. Можна ворожити ще й так - зів’ялі вінки кидали у воду, як потоне – на біду, попливе – на щастя. 

Пісні про любисток

ТИЦЬ ;) (перейдіть за посиланням, будь ласка)

Посів любистку

Любисток – культура дуже невибаглива. Вирощування з насіння буде простим навіть початківцю-городнику. Найпростіше посіяти його під зиму, тоді сходи з'являться вже ранньою весною. Треба тільки правильно вибрати місце – не надто сухе, але й не надмірно зволожене, без тривалого застою води. Підійде навіть злегка затінена ділянка. Надлишок вологи любисток переносить погано – за таких умов його коренева система задихається і може повністю відмерти. А під час посухи жовтіє і гине надземна частина, знову виростаючи після дощів.

Ґрунт годиться будь-який: піщаний, торф'яний, глинистий. Перед посівом вносять компост, перегній, сечовину, деревний попіл і суперфосфат. Запас елементів живлення повинен бути досить гарний – на одному місці любисток росте до шести і більше років.

Вирощування з насіння, догляд

Якщо посів проводиться навесні, то насіння краще замочити на пару днів, часто міняючи теплу воду. Потім, підсушивши до сипучого стану, їх сіють на глибину від 1 до 1,5 см. Від замоченого насіння сходи можна очікувати через 10-12 днів, від сухих – не раніше 20.

Для одержання дуже ранньої зелені любисток зручно сіяти на розсаду. У цьому випадку його вирощують як однорічну культуру. Розмочені насіння висаджують у стаканчики або торф'яні таблетки на початку квітня. Розсада буває готова до висадки приблизно через 2 місяці. Висаджують її рядами на відстані не менше 30 см між окремими екземплярами, враховуючи, що, дорослішаючи, любисток досить сильно розростається.

Догляд за дорослими рослинами

Догляд за любистком мінімальний. Як і всім городнім культурам, йому потрібні розпушування ґрунту і прополювання. Але найголовніше – це полив. Вологу ця рослина дуже любить, але і перезволоження не переносить. Дефіцит води викликає швидке закінчення вегетації, коли передчасно викидаються хирляві квітконоси, а листя стає грубим і малоїстивним.

Підживлювати цю рослину органікою не бажано. Від великої кількості азоту вона виростає високою і потужною. Але зелень, як і коріння, стає рихлою і менш смачною. Досить просто поливати його настоянкою з попелу. Тільки на дуже бідному ґрунті можна додати ранньої весни комплексне добриво або настій коров'яку.

Якщо не передбачається отримувати насіння, то квітконоси, які з'являтимуться, треба виламувати до досягнення 10 см їх довжини. Не зробивши цього вчасно, ви ризикуєте отримати в результаті жорсткі стебла з дрібними огрубілими листочками, не придатними для вживання в їжу в свіжому вигляді.

Шкідниками, як і хворобами, гірська селера практично не уражується, чого не можна сказати про селеру пахучу. Любисток завжди буде чудово виглядати, як на грядці, так і на клумбі, відтіняючи сусідів своїми блискучими темно- зеленими листочками. Йому добре і в тіні, і на сонці – аби ґрунт підтримувався у помірно вологому стані.

Збір і заготівля

При вирощуванні любистку в перший рік з нього беруть всього кілька листя - для приправи. Тільки у вересні наступного року кореневища викопують, очищають, нанизують на шнури і вивішують для сушіння; більш великі розрізають навпіл уздовж, щоб прискорити висихання. Аптекарську сировину, що часто уражується комахами і, крім того, гігроскопічна, потрібно зберігати в щільно закритих посудинах. Плоди збирають пізньої осені, коли вони повністю дозріють. Листя для приправи можна брати цілий рік. Надземну частину беруть тоді, коли викопують коріння, однак сушать на повітрі окремо.

Діючі речовини

Найважливіше діюча речовина - ефірне масло. Корінь любистка не має такого сильного пряного аромату як верхні частини рослини.

Рецепти

Любистковий чай

2 чайні ложки без верху нарізаного кореня залити 1/4 л холодної води, нагріти до кипіння і відразу ж процідити. Достатньо вживати 2 чашки чаю в день. 

Настоянки

1) у 250 мл горілки покласти корінь любистку та 2 листи лавра благородного. Настояти два тижні. Алкоголікові дати випити 1 стакан такої настойки, цим можна викликати огиду до горілки.

Відвари коренів

1) 5 г сухого дрібно подрібненого любистка на одну склянку гарячої води, кип'ятити на водяній бані 30 хв, процідити, довести об'єм до початкового. Приймати по 1-2 столової ложки 3-4 рази на день за 30 хв до їди в разі статевої слабкості, а також при затримці менструації.

2) три чайні ложки на 200 мл води на водяній бані довести до кипіння і потомити 10-15 хв, накрити кришкою і почекати коли охолоне, потім отриманим відваром протирати, як тоніком, уражені ділянки шкіри в разі інфекційних або гнійничкових захворюваннях, у кого є проблеми з шкірою. Можна додати за бажанням крапельку улюблених ефірних масел, або хвойного масла, що теж мають протизапальну дію.

Купелі

1) "У дитинстві мене дуже часто купали в любистку (його росло в селі у бабусі багато) використовуючи його як відмінний засіб від алергії. Взимку в ванночку з водою додавали суху траву, влітку свіжезрізане листя. Впродовж життя алергії у мене майже не буває та й недоліку в чоловіках ніколи не відчувала, можливо завдяки цій чудесній рослині" (з Інтернету).

2) Листя любистку можна додавати у воду для миття волосся. Волосся стає лискуче і пахуче (може саме це й приваблює хлопців ;) ).

Придбати насіння

Свитязь або Магазин насіння Оранжерея (Насіння відповідає ТУУ 13815844.001-99. Якiсть насiння "Свитязь" контролює Українська державна насiннєва iнспекцiя.)

Додатково, див. Любисток лікарський (Вікіпедія)