Попередній подкаст:
Крішна, Хрестос та їхні ельфи: Бгаґавад-Ґіта про те, як діяти проти всіх і стати надлюдиною
Чи замислювалися ви, що наш розвиток як гомо сапієнс поділяється на два абсолютно різні етапи? Кожен з них має свою унікальну психологію, тактику та стратегію, вимагаючи особливого підходу.
На першому етапі, втілюючись у цьому світі, людина спеціалізується на чомусь конкретному. Тут працює гасло «Роби те, що любиш». Наші таланти, прагнення і те, що нам подобається, відповідає спеціалізації в цьому втіленні. Це як у дітей, які можуть концентруватися лише на тому, що їх захоплює.
Але що відбувається на другому етапі – після звільнення від реінкарнації, на етапі вічного життя, вічної молодості? Тут усе працює інакше, адже настає час універсалізму і людина має достатньо часу, щоб опанувати будь-що. На цьому етапі діє інше, глибше гасло: «Люби те, що робиш».
Це означає виконувати те, що вимагає наш дух, те, що він вважає за потрібне зробити, незалежно від того, подобається нам це чи ні. Воля духу є найважливішою. Але якісно можна робити тільки те, що ти любиш.
Цей принцип «Люби те, що робиш» є не просто порадою, а умовою здійснення палінгенезії – ельфійського пробудження та метаморфозу. Щоб стати ельфом, потрібно вже зараз уявляти себе ельфом, тримати цю мету в полі зору, думати та діяти як ельф. Треба переконати себе, що ми вже безсмертні та діємо як універсальна людина.
Цей особистий перехід, палінгенезія, є також рушієм та умовою для творення нового світу та порятунку людства від старого світу. Це дві частини однієї медалі. Євангеліє – про творення нового світу, а епос про Гільгамеша – про порятунок від умираючого старого.
Цей метаморфоз стосується як індивідуального рівня, так і рівня цілої нації.
Приєднуйтесь до нас, щоб дізнатися більше про ці базові етапи розвитку та про те, як принципи «Роби те, що любиш» і «Люби те, що робиш» відкривають шлях до справжнього ельфійського метаморфозу!
Досліджуємо джерела Гіперборійської традиції, розвиваємо знання про палінгенезію, здійснюємо ельфійський метаморфоз.
Можливо, мається на увазі: "люби те, що робиш заради мети"?
https://www.youtube.com/@LeonidUkrainets
Коментарі
А як поєднується « Люби те, що робиш» з «Але якісно можна робити тільки те, що ти любиш»?
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Можливо, мається на увазі: "люби те, що робиш заради мети"?
https://www.youtube.com/@LeonidUkrainets
Так мені зрозуміліше!
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Ідея в тому, щоб усе робити тільки заради високої мети. Це дозволяє розширити нашу свідомість на всю нашу діяльність, навіть на ту, яку раніше здійснювали бездумно. Відтепер вся наша діяльність перетворюється на усвідомлену та цілеспрямовану цілісність (тотальність).
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Дякую! Але таке припущення підказав Леонід українець.
Ось виправлений варіант із покращеною мовою, зберігаючи стиль і сенс:
Воно нагадало мені давню розмову з французьким знайомим-м’ясоїдом, який пожартував, що для мене «смачна їжа – це лише та, яка корисна для здоров’я» :))
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Дякую! Таке припущення підказав Леонід Українець.
Воно чомусь нагадало мені давню розмову з французьким знайомим-м’ясоїдом, який пожартував, що для мене «смачна їжа – це лише та, яка корисна для здоровля» :))
Я цю живу їжу люблю, бо вона мені смакує, і продовжую вживати її, тому, що вона корисна для здоровля — одна з умов (разом із руханкою і ЖС) для піднесення у вищий простір подій.
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
"Це означає виконувати те, що вимагає наш дух, те, що він вважає за потрібне зробити, незалежно від того, подобається нам це чи ні. Воля духу є найважливішою."
Встановленя зв'язку із власним духом -- ключовий елемент, власне, духовної практики. Жити усвідомлено, не слідуючи сліпо своїм схильностям, це, фактично, подолання меж власного его. Его - це про неусвідомлені обмеження, прив’язаності.
І тому оця частина статті не має сенсу: "Цей метаморфоз стосується як індивідуального рівня, так і рівня цілої нації."
Якщо людина подолала его, немає вже асоціацій з нацією. Ба, більше! З більшістю рис, які ми вважаємо людськими.
Це яскраво описав Кастанеда у своїх творах. Практики неприв'язаності застосовуються йогами, даосами, буддистами, індіанцями і навіть хрестиянами. І ці практики у пересічної людини можуть викликати культурний шок.
Явище і перевага нації лежить у площині неусвідомленості. До речі, хто знає, в чому об'єктивна перевага нації, роду?
І що найцікавіше, джерела говорять про те, що людська істота на матеріальному рівні все одно залишається функціонально орієнтованою. В неї є запрограмовані народженням схильності.
І не факт, що людина знає про них і тим більше -- любить. Може пройти ціле життя, доки людина зрозуміє і прийме своє призначення, максимально розкривши свій потенціал у всіх світах.
Як казав дядько Йван: "Тільки дірявий горщик по своїй волі схоче добровільно стати на шлях знання" (Кастанеда)