Ілона Маска звинувачують у небажанні брати на роботу іноземних громадян і недостатній різноманітності

Відділ з прав іммігрантів та співробітників Міністерства юстиції отримав скаргу на дискримінацію при прийомі на роботу від не громадянина США, який стверджував, що SpaceX дискримінувала його на підставі його статусу громадянства, повідомив на своєму Телеграм-каналі філософ-традиціоналіст Едуард Юрченко.

«Зокрема, у звинуваченні стверджується, що приблизно 10 березня 2020 року під час інтерв'ю на посаду партнера по технологічній стратегії SpaceX запросила його статус громадянства і в кінцевому підсумку не змогла найняти його на цю посаду, тому що він не є громадянином США або постійним резидентом», – написала адвокат Міністерства юстиції Ліза Сандовал в скарзі, поданій в четвер, 28 січня.

Підрозділ з прав іммігрантів та співробітників Міністерства юстиції повідомив SpaceX електронною поштою про початок розслідування і зажадало від компанії надати інформацію та документи, що стосуються процесу найму, згідно з судовими матеріалами.

Повний маразм. Найвидатнішого бізнесмена США пресують навіть не за етнічну ксенофобію, а за небажання брати на роботу іноземних громадян.

Можна було б списати все на загальну атмосферу ліволіберальної істерії, але в даному випадку мова явно йде про спланований пресінг.

Приблизно в той самий час, наприкінці січня, компанія SpaceX Ілона Маска була звинувачена в тому, що порушила низку правил, обумовлених в ліцензії на запуски, виданої американською федерацією авіації і аеронавтики (FAA) під час частково вдалого тестового запуску корабля Starship в грудні 2020 року.

Нагадаю, тоді прототип надважкої ракети Starship піднявся на висоту близько 13 км, потім зробив керований спуск до місця старту, де посадка пішла не за планом і ракета вибухнула. У чому конкретно полягали порушення, досі не повідомляється.

Starship - надвелика ракета висотою з 16-поверховий будинок, яка, за задумом Ілона Маска, зможе виводити в космос для польотів на Місяць і Марс кілька десятків людей і понад 100 тонн корисного навантаження.

Є всі підстави вважати, що мова йде про цілеспрямований тиск на Маска, обумовлений низкою причин.

По-перше, він не приймав участі в анти-трампівській компанії олігархату. Більш того, навіть коли вся ліберальна «громадскість» билась в істериці з приводу штурму Капітолія, він досить нейтрально пожартував з цього приводу, фактично намагаючись трохи розрядити ситуацію.

По-друге, не є секретом те, що Маск вмів спокійно знаходити спільну мову з Дональдом Трампом під час його президентства.

Третє – Маск різко виступив проти блокування в соцмережах Дональда Трампа.

"Багато людей будуть дуже незадоволені тим, що великі технологічні компанії на західному узбережжі США є арбітрами свободи" – заявив він тоді.

І, нарешті, четверте і найважливіше. 

Конфлікт Ілона Маска з адміністрацією Байдена приховує загальну тенденцію принципової боротьби в лавах крупного бізнесу.

Я писав про це майже місяць тому:

«....Маск може вважатись персонажем, який стоїть по той бік добра та зла, прагнучи лише одного – прориву у майбутнє. Він хоче завершити сучасність та перейти до постсучасності, в той час, як всі ці інфернальні Цукерберги-Гейтси-Сороси відверто прагнуть встановлення тоталітарного режиму з метою «капсуляції сучасності».

До Маска можуть бути суттєві претензії, наприклад проєкт «Neuralink» несе в собі реальну загрозу технототалітарізму та контролю над свідомістю. Але, як кажуть в Одесі, є дві великі різниці: Маск хоче копирсатись в людському мозку, бо раніше цього не було і це йому цікаво, а Гейтси з Цукербергами для того, щоб отримати контроль заради контролю.

Варто звернути увагу й на його одержимість космічною експансією, це воля до підкорення простору і виведення історії людства на якісно новий рівень. В той час, як весь «прогресистський мейнстрим» навпаки мріє про «кінець історії» (навіть демагогія про світле майбутнє в них давно не в моді, головне добивання «темного минулого»).»

Як виявилось, подальший розвиток подій підтвердив моє бачення ситуації, пише Едуард Юрченко.

В будь-якому разі стає зрозуміло – шлях в майбутнє та лівизна – речі несумісні. Ніколи в житті ліві «прогресисти» не були настільки відвертими ворогами прогресу.