25 жовтня новий прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні презентувала програму свого уряду. Нею було спростовано усі нав'язувані мас-медіями раніше міфи про італійських "ультраправих", фашистів чи "популістів", які прийшли до влади в Італії після парламентських виборів у вересні.
Загалом, в програмі нового уряду Італії усе дуже зважено і помірковано — у дусі справжнього консерватизму: розвиток не шляхом революцій, а шляхом національного поступу і докладної роботи над проблемами у суспільстві та економіці, пише Останній капіталіст і детально аналізує цю програму, називаючи її поміркованим розвитком заради відродження.
Нова виконавча влада вбачає необхідним збільшити доходи сімей, починаючи зі зниження податків на надбавки до заробітної плати, подальшого підвищення порогу звільнення від оподаткування так званих додаткових благ, а також посилення корпоративного добробуту. Водночас уряд планує розширити перелік сировинних товарів, які будуть обкладатися ПДВ за зниженою ставкою 5%. Також планується новий податковий пакт. Зрештою, буде зменшено податковий та пенсійний тягар.
Прем'єр-міністр Джорджія Мелоні підтвердила міжнародну, проєвропейську та проатлантичну позицію своєї держави. Спільний європейський дім, підкреслила вона, безумовно, полягає у спільних правилах, у тому числі в економічно-фінансовій сфері. Вона підкреслила, що уряд шануватиме чинні правила, і разом з тим запропонує свій внесок у зміну правил, які не працюють, починаючи з дебатів щодо реформування Пакту стабільності та зростання, що тривають зараз.
Італія і надалі залишатиметься надійним партнером в рамках НАТО. Вона акцентує, що лише Італія, яка виконує свої обов'язки, має право вимагати на європейському та західному рівнях, приміром, розподілення тягаря міжнародної кризи у більш збалансований спосіб, почавши з енергетичного питання.
Ситуація, в якій доведеться діяти уряду, є дуже складною – чи не найскладнішою з часів Другої світової війни. Геополітична напруженість та енергетична криза гальмують відновлення економіки після пандемії.
Макроекономічні прогнози на 2023 рік свідчать про помітне уповільнення італійської, європейської та світової економік, причому в умовах цілковитої невизначеності. В динамічному вимірі за останні двадцять років Італія зросла сумарно на 4%, в той час, як Франція і Німеччина – на понад 20%. Протягом останніх десяти років Італія перебувала серед останніх в Європі за темпами зростання економіки та зайнятості, лише за винятком пожвавлення, зафіксованого після обвалу ВВП у 2020 році.
Низьке або нульове зростання, відтак, супроводжувалося стрімким зростанням інфляції, яка перевищила 9% в Єврозоні та змусила ЄЦБ, подібно до інших центральних банків, підвищити процентні ставки вперше за останні 11 років. Багато хто вважає це рішення ризикованим і таким, що може мати наслідки для кредитування домогосподарств та бізнесу на додачу до вже прийнятого Центральним банком рішення про згортання з 1 липня 2022 року програми купівлі цінних паперів з фіксованою дохідністю на відкритому ринку, створюючи додаткові труднощі для тих держав-членів, які мають високий державний борг.
Щодо Італії підкреслюється, що її економіка має міцні фундаментальні показники і є однією з небагатьох європейських економік з постійним первинним профіцитом бюджету. Приватні заощадження італійських домогосподарств перевищили позначку у 5 трлн євро і можуть підтримати інвестиції в реальну економіку в умовах довіри.
Але куди важливішим за ці цифри є ще нерозкритий потенціал, який має Італія. Головний напрямок — це економічне зростання, тривале і структурне. Уряд відкритий для сприяння іноземним інвестиціям, розвитку, зайнятості та ноу-хау за логікою взаємної вигоди, без шкоди хижацької політики, яка ставить під загрозу стратегічно важливе національне виробництво.
Захист від високих цін на енергоносії та інфляції
Як намір зазначається, що необхідно буде зберегти та посилити національні заходи з підтримки домогосподарств та бізнесу, як за платіжками, так і за пальним. Це — величезне фінансове зобов'язання, яке вичерпає значну частину наявних ресурсів і змусить відкласти інші заходи, які хотілося б розпочати вже в наступному бюджетному році.
Сьогодні пріоритетом уряду має стати подолання високих цін на енергоносії та всебічне прискорення процесу диверсифікації постачальників і національного видобутку. Парадоксально, але разом з енергетичною кризою, підкреслила прем'єр-міністр, Італія може отримати користь, використавши поклади газу у своїх морях та природні ресурси, наявні, зокрема, на півдні Італії, для виробництва відновлюваної енергії.
Фіскальні інтервенції
На додаток до високої вартості енергоносіїв, італійські домогосподарства змушені боротися з інфляцією, яка досягла 11,1% за рік і невблаганно підриває їхню купівельну спроможність, попри те, що деякі з цих підвищень були взяті на себе компаніями. Важливо вжити заходів для збільшення наявного доходу домогосподарств, починаючи зі зниження податків на надбавки за продуктивність праці, подальшого підвищення порогу звільнення від податку на так звані додаткові блага, а також посилення корпоративного добробуту. Водночас слід розширити перелік сировинних товарів, які підлягають оподаткуванню за зниженою ставкою ПДВ у розмірі 5%.
Також у податковій сфері планується новий податковий пакт, який базуватиметься на трьох стовпах.
Перший: зменшення податкового навантаження на бізнес та сім'ї через реформу під гаслом справедливості: реформу IRPEF з поступовим запровадженням 10 сімейного коефіцієнту та розширенням фіксованого податку для платників ПДВ від нинішніх 65 000 євро до 100 000 євро в обороті. І, разом з тим, запровадження єдиного податку з приросту доходу відносно максимуму, досягнутого в попередньому трирічному періоді. Це позитивний крок з обмеженим впливом на державну скарбницю, який може стати потужним стимулом для зростання.
Другий: податкове перемир'я, яке дозволить громадянам та бізнесу (особливо малому і середньому), що опинився у скрутному становищі, врегулювати свої відносини з податковими органами.
Третій: жорстка боротьба з ухиленням від сплати податків (починаючи з тотальних неплатників, великих компаній та масштабних махінацій з ПДВ) з одночасною зміною критеріїв оцінки результатів роботи податкової, які хочуть прив'язати до реально зібраних сум, а не просто до оскаржень, як це було дотепер, які, на жаль, неймовірно часто трапляються.
Політика у сфері праці та пенсійного забезпечення
Зменшення податкового та пенсійного тягаря є першочерговим пріоритетом. Надмірне податкове навантаження на працю є однією з головних перешкод для створення нових робочих місць та конкурентоспроможності італійських компаній на міжнародних ринках.
Мета полягає в тому, щоб поступово досягти скорочення податкового навантаження принаймні на 5% для компаній та працівників, послабивши податковий тягар для перших та підвищивши зарплату для других. А щоб стимулювати компанії наймати працівників, передбачений податковий механізм, який заохочує трудомісткі види діяльності. Також планується докласти максимальних зусиль для створення планів дій у кризових ситуаціях та забезпечення належного захисту для самозайнятих осіб. Для боротьби з нещасними випадками на виробництві та подолання величезного розриву між професійною підготовкою та навичками, необхідними на ринку праці, будуть створені спеціальні навчальні курси, та насамперед вдосконалена шкільна та університетська підготовка, яка стане більш орієнтованою на потреби ринку праці.
Італія прагне досягти кращого балансу між роботою та сім'єю, щоб сприяти зайнятості жінок, заохочуючи ті компанії, які пропонують ефективні рішення для поєднання праці вдома та на роботі, а також надаючи підтримку муніципалітетам, які гарантують безплатні дитячі ясла відкриті до часу закриття магазинів та офісів.
Щодо пенсій, то намір полягає у сприянні гнучкому виходу з кризи з використанням механізмів, здатних забезпечити стійкість системи соціального забезпечення, починаючи з подовження заходів, термін дії яких закінчується наприкінці року, у короткий термін, відведений для прийняття наступного закону про бюджет.
Пенсійна система, яка б гарантувала пенсійне забезпечення і молодому поколінню, і тим, хто отримуватиме свою пенсію лише на основі накопичувальної системи, буде пріоритетом на майбутнє.
Рушійні сили економічної системи
Повертаючись до роздумів про виробничу систему, наголошується на необхідності повернення до промислової політики, яка б зосереджувалася на тих секторах, в яких вона має конкурентні переваги.
Мова про бренд, що поєднує в собі моду, розкіш, дизайн, аж до високих технологій. Продукцію зі складових відмінної якості в агропродовольчій сфері необхідно відстоювати на європейському рівні та шляхом більшої інтеграції ланцюжків постачання на національному рівні, а також прагнути до повного продовольчого суверенітету, який більше не можливо відкладати, підкреслюється в документі.
Наголошено на вигідному положенні Італії в Середземномор'ї та можливостях, пов'язаних з морською економікою, яка може і повинна стати стратегічним активом для всієї Італії та, зокрема, для розвитку півдня країни, в тому числі шляхом активізації туристичної та культурної індустрії.
Зберігається налаштованість на спрощення взаємовідносин між державою та бізнесом зі значним структурним спрощенням та дерегуляцією адміністративних процедур з метою стимулювання економіки, зростання та інвестицій. Далі планується використати ресурси Національного плану відновлення та стійкості для модернізації країни з перспективою залучення середньострокових інвестицій.
У планах переглянути територіальний розрив з півднем і сприяти структурним інвестиціям для розв'язання проблем, пов'язаних з кліматичними змінами, екологічними викликами, гідрогеологічними ризиками та ерозією узбережжя.
Передбачено захист національної стратегічної інфраструктури шляхом забезпечення державної власності на мережі, на яких компанії зможуть надавати послуги в умовах вільної конкуренції насамперед у сфері зв'язку.
Цифровий перехід, який рішуче підтримується Національним планом відновлення і стійкості, повинен йти пліч-о-пліч з технологічним суверенітетом, національною мережею хмарних технологій та кібербезпекою.
Виділення в тексті мої, О.К.
Наші інтереси:
Приклад для України. Потрібно нарешті припиняти топтатися на місці, залишаючись соціалістичною країною, відкинути державний патерналізм і ставати на рейки консерватизму (націоналізму).
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
І знову про Джоржію Мелоні як приклад того, яка влада потрібна Україні
Світ:
25 жовтня новий прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні презентувала програму свого уряду. Нею було спростовано усі нав'язувані мас-медіями раніше міфи про італійських "ультраправих", фашистів чи "популістів", які прийшли до влади в Італії після парламентських виборів у вересні.
22102701.jpg
Загалом, в програмі нового уряду Італії усе дуже зважено і помірковано — у дусі справжнього консерватизму: розвиток не шляхом революцій, а шляхом національного поступу і докладної роботи над проблемами у суспільстві та економіці, пише Останній капіталіст і детально аналізує цю програму, називаючи її поміркованим розвитком заради відродження.
Нова виконавча влада вбачає необхідним збільшити доходи сімей, починаючи зі зниження податків на надбавки до заробітної плати, подальшого підвищення порогу звільнення від оподаткування так званих додаткових благ, а також посилення корпоративного добробуту. Водночас уряд планує розширити перелік сировинних товарів, які будуть обкладатися ПДВ за зниженою ставкою 5%. Також планується новий податковий пакт. Зрештою, буде зменшено податковий та пенсійний тягар.
Прем'єр-міністр Джорджія Мелоні підтвердила міжнародну, проєвропейську та проатлантичну позицію своєї держави. Спільний європейський дім, підкреслила вона, безумовно, полягає у спільних правилах, у тому числі в економічно-фінансовій сфері. Вона підкреслила, що уряд шануватиме чинні правила, і разом з тим запропонує свій внесок у зміну правил, які не працюють, починаючи з дебатів щодо реформування Пакту стабільності та зростання, що тривають зараз.
Італія і надалі залишатиметься надійним партнером в рамках НАТО. Вона акцентує, що лише Італія, яка виконує свої обов'язки, має право вимагати на європейському та західному рівнях, приміром, розподілення тягаря міжнародної кризи у більш збалансований спосіб, почавши з енергетичного питання.
Ситуація, в якій доведеться діяти уряду, є дуже складною – чи не найскладнішою з часів Другої світової війни. Геополітична напруженість та енергетична криза гальмують відновлення економіки після пандемії.
Макроекономічні прогнози на 2023 рік свідчать про помітне уповільнення італійської, європейської та світової економік, причому в умовах цілковитої невизначеності. В динамічному вимірі за останні двадцять років Італія зросла сумарно на 4%, в той час, як Франція і Німеччина – на понад 20%. Протягом останніх десяти років Італія перебувала серед останніх в Європі за темпами зростання економіки та зайнятості, лише за винятком пожвавлення, зафіксованого після обвалу ВВП у 2020 році.
Низьке або нульове зростання, відтак, супроводжувалося стрімким зростанням інфляції, яка перевищила 9% в Єврозоні та змусила ЄЦБ, подібно до інших центральних банків, підвищити процентні ставки вперше за останні 11 років. Багато хто вважає це рішення ризикованим і таким, що може мати наслідки для кредитування домогосподарств та бізнесу на додачу до вже прийнятого Центральним банком рішення про згортання з 1 липня 2022 року програми купівлі цінних паперів з фіксованою дохідністю на відкритому ринку, створюючи додаткові труднощі для тих держав-членів, які мають високий державний борг.
Щодо Італії підкреслюється, що її економіка має міцні фундаментальні показники і є однією з небагатьох європейських економік з постійним первинним профіцитом бюджету. Приватні заощадження італійських домогосподарств перевищили позначку у 5 трлн євро і можуть підтримати інвестиції в реальну економіку в умовах довіри.
Але куди важливішим за ці цифри є ще нерозкритий потенціал, який має Італія. Головний напрямок — це економічне зростання, тривале і структурне. Уряд відкритий для сприяння іноземним інвестиціям, розвитку, зайнятості та ноу-хау за логікою взаємної вигоди, без шкоди хижацької політики, яка ставить під загрозу стратегічно важливе національне виробництво.
Захист від високих цін на енергоносії та інфляції
Як намір зазначається, що необхідно буде зберегти та посилити національні заходи з підтримки домогосподарств та бізнесу, як за платіжками, так і за пальним. Це — величезне фінансове зобов'язання, яке вичерпає значну частину наявних ресурсів і змусить відкласти інші заходи, які хотілося б розпочати вже в наступному бюджетному році.
Сьогодні пріоритетом уряду має стати подолання високих цін на енергоносії та всебічне прискорення процесу диверсифікації постачальників і національного видобутку. Парадоксально, але разом з енергетичною кризою, підкреслила прем'єр-міністр, Італія може отримати користь, використавши поклади газу у своїх морях та природні ресурси, наявні, зокрема, на півдні Італії, для виробництва відновлюваної енергії.
Фіскальні інтервенції
На додаток до високої вартості енергоносіїв, італійські домогосподарства змушені боротися з інфляцією, яка досягла 11,1% за рік і невблаганно підриває їхню купівельну спроможність, попри те, що деякі з цих підвищень були взяті на себе компаніями. Важливо вжити заходів для збільшення наявного доходу домогосподарств, починаючи зі зниження податків на надбавки за продуктивність праці, подальшого підвищення порогу звільнення від податку на так звані додаткові блага, а також посилення корпоративного добробуту. Водночас слід розширити перелік сировинних товарів, які підлягають оподаткуванню за зниженою ставкою ПДВ у розмірі 5%.
Також у податковій сфері планується новий податковий пакт, який базуватиметься на трьох стовпах.
Перший: зменшення податкового навантаження на бізнес та сім'ї через реформу під гаслом справедливості: реформу IRPEF з поступовим запровадженням 10 сімейного коефіцієнту та розширенням фіксованого податку для платників ПДВ від нинішніх 65 000 євро до 100 000 євро в обороті. І, разом з тим, запровадження єдиного податку з приросту доходу відносно максимуму, досягнутого в попередньому трирічному періоді. Це позитивний крок з обмеженим впливом на державну скарбницю, який може стати потужним стимулом для зростання.
Другий: податкове перемир'я, яке дозволить громадянам та бізнесу (особливо малому і середньому), що опинився у скрутному становищі, врегулювати свої відносини з податковими органами.
Третій: жорстка боротьба з ухиленням від сплати податків (починаючи з тотальних неплатників, великих компаній та масштабних махінацій з ПДВ) з одночасною зміною критеріїв оцінки результатів роботи податкової, які хочуть прив'язати до реально зібраних сум, а не просто до оскаржень, як це було дотепер, які, на жаль, неймовірно часто трапляються.
Політика у сфері праці та пенсійного забезпечення
Зменшення податкового та пенсійного тягаря є першочерговим пріоритетом. Надмірне податкове навантаження на працю є однією з головних перешкод для створення нових робочих місць та конкурентоспроможності італійських компаній на міжнародних ринках.
Мета полягає в тому, щоб поступово досягти скорочення податкового навантаження принаймні на 5% для компаній та працівників, послабивши податковий тягар для перших та підвищивши зарплату для других. А щоб стимулювати компанії наймати працівників, передбачений податковий механізм, який заохочує трудомісткі види діяльності. Також планується докласти максимальних зусиль для створення планів дій у кризових ситуаціях та забезпечення належного захисту для самозайнятих осіб. Для боротьби з нещасними випадками на виробництві та подолання величезного розриву між професійною підготовкою та навичками, необхідними на ринку праці, будуть створені спеціальні навчальні курси, та насамперед вдосконалена шкільна та університетська підготовка, яка стане більш орієнтованою на потреби ринку праці.
Італія прагне досягти кращого балансу між роботою та сім'єю, щоб сприяти зайнятості жінок, заохочуючи ті компанії, які пропонують ефективні рішення для поєднання праці вдома та на роботі, а також надаючи підтримку муніципалітетам, які гарантують безплатні дитячі ясла відкриті до часу закриття магазинів та офісів.
Щодо пенсій, то намір полягає у сприянні гнучкому виходу з кризи з використанням механізмів, здатних забезпечити стійкість системи соціального забезпечення, починаючи з подовження заходів, термін дії яких закінчується наприкінці року, у короткий термін, відведений для прийняття наступного закону про бюджет.
Пенсійна система, яка б гарантувала пенсійне забезпечення і молодому поколінню, і тим, хто отримуватиме свою пенсію лише на основі накопичувальної системи, буде пріоритетом на майбутнє.
Рушійні сили економічної системи
Повертаючись до роздумів про виробничу систему, наголошується на необхідності повернення до промислової політики, яка б зосереджувалася на тих секторах, в яких вона має конкурентні переваги.
Мова про бренд, що поєднує в собі моду, розкіш, дизайн, аж до високих технологій. Продукцію зі складових відмінної якості в агропродовольчій сфері необхідно відстоювати на європейському рівні та шляхом більшої інтеграції ланцюжків постачання на національному рівні, а також прагнути до повного продовольчого суверенітету, який більше не можливо відкладати, підкреслюється в документі.
Наголошено на вигідному положенні Італії в Середземномор'ї та можливостях, пов'язаних з морською економікою, яка може і повинна стати стратегічним активом для всієї Італії та, зокрема, для розвитку півдня країни, в тому числі шляхом активізації туристичної та культурної індустрії.
Зберігається налаштованість на спрощення взаємовідносин між державою та бізнесом зі значним структурним спрощенням та дерегуляцією адміністративних процедур з метою стимулювання економіки, зростання та інвестицій. Далі планується використати ресурси Національного плану відновлення та стійкості для модернізації країни з перспективою залучення середньострокових інвестицій.
У планах переглянути територіальний розрив з півднем і сприяти структурним інвестиціям для розв'язання проблем, пов'язаних з кліматичними змінами, екологічними викликами, гідрогеологічними ризиками та ерозією узбережжя.
Передбачено захист національної стратегічної інфраструктури шляхом забезпечення державної власності на мережі, на яких компанії зможуть надавати послуги в умовах вільної конкуренції насамперед у сфері зв'язку.
Цифровий перехід, який рішуче підтримується Національним планом відновлення і стійкості, повинен йти пліч-о-пліч з технологічним суверенітетом, національною мережею хмарних технологій та кібербезпекою.
Виділення в тексті мої, О.К.
Приклад для України. Потрібно нарешті припиняти топтатися на місці, залишаючись соціалістичною країною, відкинути державний патерналізм і ставати на рейки консерватизму (націоналізму).
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта