Ґрейді Мінз: «Дайте Байдену Премію Дарвіна»

Люди поділяться на розумних і тупих, ледачих і енергійних, задумливих й ініціативних тощо. Можливі різні комбінації якостей, з яких, безумовно, найнебезпечнішою є «тупий і енергійний». Або як кажуть у нас в Україні «дурень з ініціативою».

Саме про таких ініціативних дурнів, котрі пробралися в американську владну верхівку, пише Ґрейді Мінз у статті під назвою «Give Biden the Darwin Award» (Дайте Байдену Премію Дарвіна), яку з’явилася вчора у виданні «The HILL». Взагалі, поява статті з такою кричущою назвою у такому виданні є доволі несподіваною.

Нагадаю, що таке «Премія Дарвіна». Це віртуальна щорічна «премія», котрою відзначають осіб, що загинули самим безглуздим чином. Саме через свою тупу ініціативу. У переносному сенсі у живій розмові «претендентами на Премію Дарвіна» називають отих самих ініціативних дурнів, від котрих очікуються великі неприємності аж до безглуздої загибелі включно.

Тобто в перекладі на просту мову автор де-факто називає Джо Байдена «ініціативним дурнем». Причому в такому поважному виданні.

«The HILL» – це незалежне солідне видання, аудиторією котрого є американський політичний істеблішмент. The Hill – означає «пагорб», мається на увазі Капітолійський пагорб, на якому розташована будівля Конгресу США. «The HILL» показує точки зору різних політичних сил, намагаючись триматися нейтралітету у міжпартійному протистоянні, натомість надає свої шпальти представникам обох провідних партій, які критикують промахи один одного, але при тому дотримуються чемності.

Отже, про що пише автор. Він розглядає чисельні халепи в економіці, енергетиці, освіті, обороні та зовнішній політиці й порушує питання: «Чому все це відбувається? «Куди нас ведуть наші лідери?». І робить висновок, що лідери є некомпетентними, дуже ефективними маніпуляторами, які опираються будь-якій серйозній дискусії та не мають уявлення про те, що вони роблять, крім того, щоб залишатися при владі та збагачуватися.

Візьмемо ту неймовірну нісенітницю, якою є екологічна та енергетична політика адміністрації Байдена. Єдине запитання, яке можна поставити Президенту, будь-якому члену адміністрації, Конгресу, або будь-якому представнику робочих засобів масової інформації, який вимовив фрази «кліматична криза» або «екзистенційна загроза», це: «Ви читали AR6 і, якщо так, то яка ваша думка про цей документ і чи готові ви обговорювати деталі?»

Майже напевно перша реакція буде: «А що таке AR6?». Так ось AR6 — це 3949-сторінкова доповідь Організації Об’єднаних Націй «Зміна клімату 2021: основа фізичної науки», на яку вони так часто нібито посилаються. Тоді згадайте, що у цьому документі є чудові діаграми про такі речі, як різке підвищення температури морської води з 1850 року, і задайте кілька простих запитань, наприклад: «Як саме вимірювали температуру морської води у 1850 році?». Поки думаєте, поясню: безстрашні моряки, які перетинали океани, не маючи GPS, використовували секстанти для визначення місцезнаходження та занурювали дерев’яні відра у воду, щоб виміряти температуру в цій точці та приблизно оцінити, в якій океанській течії вони перебували. Це був грубий і неточний засіб навігації.

І все ж драматичні графіки та пронизлива риторика про зміни температури океану та прогнози катастроф частково базуються саме на цьому типі «даних». І головний момент полягає в тому, що ця база даних зберігається в академічному центрі у Сполученому Королівстві й не повністю доступна для загального перегляду. База даних HadSST4.0 (Hadley Centre's sea surface temperature data) також проходила через періодичні «очищення», «переочищення» та «коригування зміщення», лише частина яких надійно записується. І саме на цих «даних» базується політика, яка руйнує всю вашу економіку та спосіб життя. Доповідь ООН і її драматичні висновки рясніють саме такою «наукою».

При тому, в AR6 ніде не сказано, що кінець світу настане через 10 років, 100 років чи навіть 1000 років. Цей документ порушує серйозні проблеми, які необхідно вирішити найближчим часом, але це не «екзистенційна криза», на якій наполягають конгресвумен Александрія Окасіо-Кортез (демократка від Нью-Йорку) та інші кліматичні активісти, які вимагають радикального, стрімкого, негайного і повного переходу від викопного палива до ненадійних сонця та вітру.

Проте неосвічені ініціативні чиновники в адміністрації та Конгресі з ентузіазмом руйнують найсильнішу енергетичну та промислову систему на землі, завдаючи шкоди бідним та всім іншим, підвищуючи ціни на їжу та енергію, і створюючи дефіцит продовольства, який прирікає на голод сотні мільйонів людей в Африці та країнах третього світу. От саме це і є справжньою «екзистенційною кризою». При тому їхня ініціативна діяльність не матиме жодного позитивного впливу на навколишнє середовище, оскільки Китай, Індія, Росія та більша частина країн, що розвиваються, не можуть і не підуть слідом за цією дурною ініціативою США та ЄС і не будуть здійснювати самогубство національних економік. Вони не будуть відмовлятися від викопного палива до тих пір, поки не з’являться більш надійні практичні рішення.

Інший приклад дурної ініціативи – оподаткування та витрати. Поставте будь-якому нинішньому політичному лідеру таке хитре запитання: «Чи хотіли б ви, щоб уся країна – і багаті, й бідні – стала набагато біднішою, чи ви б віддали перевагу країні, де вся країна – і багаті, й бідні – стала ще багатшою?». Майже всі серйозні економічні дослідження висувають ці два єдині варіанти, і  насправді золотої середини немає. Ви або підвищуєте податки, збільшуєте державні витрати, маєте вибухову інфляцію, руйнуєте інвестиції та робите всіх біднішими, або знижуєте податки, збільшуєте інвестиції, збільшуєте державні доходи, знижуєте безробіття та інфляцію та робите всіх, навіть багатих, набагато багатшими. Нинішнє енергійне/тупе і, можливо, цинічне керівництво (нагадаю, мова в статті йде саме про сьогоднішнє  американське демократівське керівництво)  сьогодні обирає перший варіант — вони називають це «справедливістю». Більшість людей віддасть перевагу другому варіанту, який називається «процвітання».

Нагадаю, що 8 листопада цього року в США відбудуться проміжні вибори до Палати Представників та Сенату. І виборці можуть обрати як перший демократівський «справедливий» варіант, так і другий республіканський «процвітаючий».

А я ще від себе додам, що у нас в Україні ці питання також є актуальними. У нас також в жодному разі не можна зараз відмовлятися від великої енергетики, заснованій на викопному паливі. Так звана «зелена енергетика» – це добре, її необхідно розвивати, але це не є підставою для знищення тої великої енергетики, яка зараз працює.  Не менш гострим є питання податкової політики. Внаслідок війни економіка України сильно постраждала, її необхідно швидко відновлювати. А для цього потрібно максимально звільнити приватну ініціативу. Потрібно максимально спростити податкову систему, максимально скоротити будь-які обмеження для бізнесу, прибрати майже всі регламентації тощо. І в жодному разі не допускати до податкової політики ліваків типу Данила Гетманцева та йому подібних. Але це вже інша велика тема.

---------------------------------

Ґрейді Мінз (Grady Means) – американський бізнесмен та урядовець, автор низки книг про державне управління, бізнес-стратегії та інші соціально-політичні теми. У 1970-ті роки він працював у Міністерстві охорони здоров’я, освіти та соціального забезпечення США, був помічником віцепрезидента Нельсона Рокфеллера в адміністрації Джеральда Форда. Потім заснував власну консалтингову фірму. На початку 1990-х років був консультантом у приватизації державних активів у Чилі, Аргентині, Бразилії, країнах Східної Європи. Зараз він опікується бізнес-початківцями у Каліфорнії, а також бере участь у волонтерській діяльності з допомоги каліфорнійським студентам у навчанні математиці та природничим наукам.