В IMF Group Ukraine прогнозували, що доларовий ВВП України виросте на двозначну цифру в доларовому обчисленні за 2017 рік — і отримали дуже багато скептичних коментарів з цього приводу від колег. Розповідає Михайло Кухар, економіст IMF Group Ukraine
У нашому прогнозі, зробленому в кінці 2016-го року, ми вже бачили розгін траєкторії післякризового відскоку і прогнозували зростання ВВП нашої країни з $ 88 до $ 100−103 млрд (13,7%) за 2017 рік.
Побачивши кілька днів тому опубліковані Державним комітетом статистики дані про зростання ВВП в минулому році, — скажу чесно, приємно так помилятися. У 2017-му році доларовий еквівалент ВВП України зріс з $ 93,6 до $ 112,2 млрд, або на 20,5%. Середня заробітна плата за середньозваженим за рік курсом з $ 203 до $ 267 або на 31,5%. З невеликим відставанням за доходами населення почали відновлюватися і ціни на нерухомість: середня вартість 1 кв. метра бізнес- і преміум-класів зросла на 10% і 6% відповідно.
Вважаю, що скептики-песимісти серед вітчизняних економістів нарешті зрозуміють, що в середині 2016-го проґавили тренд, і в цьому році почнуть змагатися, «хто спрогнозує найбільш стрімке зростання!» Ми ж звертаємо увагу що 20,5% зростання було досягнуто за рахунок майже нульової девальвації за рік в умовах позитивного платіжного балансу країни і 22% інфляції (загальних змін цін в економіці — дефлятора ВВП).
При цьому, важливо відзначити, що сам галузевий характер інфляції вказує на стрімке відновлення ділової активності та поліпшення очікувань населення в минулому році. Вітчизняний бізнес в процесі розширення своєї діяльності і конкуренції за ресурси відповідним чином спочатку підвищує вартість цих ресурсів, а потім і загальний рівень цін в економіці.
Наприклад, тільки «біла» реальна заробітна плата в минулому році зросла на 12,3%, і це тут же відобразилося в 8,8% реального зростання роздрібного товарообігу і у річному зростанні цін в галузі торгівлі на 26,2%. Таким чином, якщо розібрати загальні 22% інфляції на складові, то ми побачимо, що зростання цін було обумовлено не монетарними факторами, — а виробничими, характерними і неминучими при економічному зростанні. Нагадаю, що приріст грошової бази в минулому році склав всього 4,6%.
Дійсно, частково зростання цін було також обумовлено блокадою ОРДЛО і зростанням цін на вугілля і інші мінерали, що добувалися на даних територіях і продавалися в Україну. Але, з огляду на питому вагу добувної промисловості в ВВП, і навіть кумулятивний ефект зростання цін в економіці після збільшення тарифів — можу запевнити Вас, що цей фактор додав всього 3−4% до загального індексу інфляції в 22%.
І супроводжувати наш економічний ріст двозначні показники інфляції будуть ще не менше 5−6 років, незважаючи на спроби Національного банку до 2020 ому року знизити Індекс споживчих цін до 5%. Тому що Україна — відкрита сировинна економіка, і коли слідом за темпами зростання світових лідерів починає рости Індекс цін на сировинні товари — відповідним чином збільшується і приплив валюти в Україну.
Сьогодні ми перебуваємо якраз на початку такого циклу. Котирування «Brent», починаючи з 2016-го, вже виросли більш ніж на 100%, природного газу — на 70%, металів — на 30%. Індекс цін на сільськогосподарську сировину, що становить 40% нашого експорту, згідно з традиційним лагом в 6−8 місяців, все ще відстає від динаміки іншої сировини, але стрімке відновлення цін на нього — гарантовано протягом поточного року.
До всього іншого, експортний потенціал країни простимульований занадто глибокою 3-х кратною девальвацією мінімум на 4 роки вперед (тільки РЕОК -28,5%). Вартість активів рекордно низька, що робить Україну, її землі, заводи і нерухомість — найбільш недооціненим активом Європи (після РФ) з найвищим потенціалом зростання в найближчі роки. Що, в свою чергу, програмує приплив іноземного спекулятивного капіталу.
Тобто у нас є всі три складових для стрімкого відновлювального зростання: гарантований приплив валюти, що гарантує курсову стабільність, двозначні цифри зростання експорту, споживання і зростання вартості активів (нерухомості, землі).
Нам потрібна лише мудра монетарна політика «стимулюючої інфляції» на рівні 12−15% з боку НБУ — щоб не втратити темпи цього зростання і збільшувати доларовий еквівалент доходів населення на 17−20% в рік. Так, саме вона, а не «реформи» і «боротьба з корупцією», — які багато хто вважає «головними умовами» зростання.
При цьому, в Україні політика інфляційного таргетування при позитивному платіжному балансі закладає всі великі труднощі для утримання цінової стабільності в майбутньому. Так, в минулому році золотовалютні резерви зросли на $ 3,3 млрд (89 млрд грн) при прирості грошової бази за все на 17,5 млрд грн. Різниця — була «стерилізована» через продаж банкам депозитних сертифікатів і ОВДП. Очевидно, що вилучення ліквідності з ринку в таких обсягах буде утримувати процентні ставки на тому рівні, який не зможуть собі дозволити високотехнологічні галузі з високим ступенем переробки, і їх питома вага в ВВП продовжить скорочуватися. А управляти ціновою стабільністю на сировинний економіці — можна тільки адміністративними інструментами (ручним регулюванням цін), що допустимо тільки в таких тоталітарних країнах, як Венесуела чи Північна Корея.
У свою чергу, зважена монетарна політика, що не провокує додаткові інфляційні ризики при одночасному утриманні курсової стабільності за рахунок припливу іноземної валюти, дозволить рости українській економіці, нарощувати свій доларовий ВВП на 17−20% в рік по складному відсотку. Тобто подвоїти доларовий ВВП країни з 2016 по 2021 роки. Ні, структурні реформи і придушення корупції там, де це можливо, звичайно ж, не завадять економічному зростанню. Але зовсім не гарантують його. Його гарантує мудра монетарна політика Нацбанку. Шкода, що це не є предметом загального розуміння навіть у професійних колах.
Наші розрахунки і переглянутий прогноз основних макропоказників на 2018−2022 роки IMF Group Ukraine опублікує в найближчий місяць.
Михайло Кухар, економіст IMF Group Ukraine
Ще раз всіх вітаємо з приголомшливою новиною! Це цифра, якою мав би пишатися уряд і Нацбанк. Тому що саме цей показник і є мірилом справжнього успіху, а не те, про що всі пишуть вже третій місяць у новинах на Урядовому порталі.
Наші інтереси:
Гарні показники! Тепер від політики уряду та НБУ залежить, чи втримаються показники на цьому ж рівні, чи зростатимуть.
Виявлено виразний зв’язок між рівнем розвитку людини та простором подій, в якому вона перебуває. Царство боже є простором Гомо триплекс. Щоб стати триплексом, треба піднятися у простір Царства божого...
Доларовий ВВП України виріс за 2017 рік на 20,5%, – експерт IMF Group Ukraine
Світ:
Спецтема:
В IMF Group Ukraine прогнозували, що доларовий ВВП України виросте на двозначну цифру в доларовому обчисленні за 2017 рік — і отримали дуже багато скептичних коментарів з цього приводу від колег. Розповідає Михайло Кухар, економіст IMF Group Ukraine
kukhar5.jpg
У нашому прогнозі, зробленому в кінці 2016-го року, ми вже бачили розгін траєкторії післякризового відскоку і прогнозували зростання ВВП нашої країни з $ 88 до $ 100−103 млрд (13,7%) за 2017 рік.
Побачивши кілька днів тому опубліковані Державним комітетом статистики дані про зростання ВВП в минулому році, — скажу чесно, приємно так помилятися. У 2017-му році доларовий еквівалент ВВП України зріс з $ 93,6 до $ 112,2 млрд, або на 20,5%. Середня заробітна плата за середньозваженим за рік курсом з $ 203 до $ 267 або на 31,5%. З невеликим відставанням за доходами населення почали відновлюватися і ціни на нерухомість: середня вартість 1 кв. метра бізнес- і преміум-класів зросла на 10% і 6% відповідно.
Вважаю, що скептики-песимісти серед вітчизняних економістів нарешті зрозуміють, що в середині 2016-го проґавили тренд, і в цьому році почнуть змагатися, «хто спрогнозує найбільш стрімке зростання!» Ми ж звертаємо увагу що 20,5% зростання було досягнуто за рахунок майже нульової девальвації за рік в умовах позитивного платіжного балансу країни і 22% інфляції (загальних змін цін в економіці — дефлятора ВВП).
При цьому, важливо відзначити, що сам галузевий характер інфляції вказує на стрімке відновлення ділової активності та поліпшення очікувань населення в минулому році. Вітчизняний бізнес в процесі розширення своєї діяльності і конкуренції за ресурси відповідним чином спочатку підвищує вартість цих ресурсів, а потім і загальний рівень цін в економіці.
Наприклад, тільки «біла» реальна заробітна плата в минулому році зросла на 12,3%, і це тут же відобразилося в 8,8% реального зростання роздрібного товарообігу і у річному зростанні цін в галузі торгівлі на 26,2%. Таким чином, якщо розібрати загальні 22% інфляції на складові, то ми побачимо, що зростання цін було обумовлено не монетарними факторами, — а виробничими, характерними і неминучими при економічному зростанні. Нагадаю, що приріст грошової бази в минулому році склав всього 4,6%.
Дійсно, частково зростання цін було також обумовлено блокадою ОРДЛО і зростанням цін на вугілля і інші мінерали, що добувалися на даних територіях і продавалися в Україну. Але, з огляду на питому вагу добувної промисловості в ВВП, і навіть кумулятивний ефект зростання цін в економіці після збільшення тарифів — можу запевнити Вас, що цей фактор додав всього 3−4% до загального індексу інфляції в 22%.
І супроводжувати наш економічний ріст двозначні показники інфляції будуть ще не менше 5−6 років, незважаючи на спроби Національного банку до 2020 ому року знизити Індекс споживчих цін до 5%. Тому що Україна — відкрита сировинна економіка, і коли слідом за темпами зростання світових лідерів починає рости Індекс цін на сировинні товари — відповідним чином збільшується і приплив валюти в Україну.
Сьогодні ми перебуваємо якраз на початку такого циклу. Котирування «Brent», починаючи з 2016-го, вже виросли більш ніж на 100%, природного газу — на 70%, металів — на 30%. Індекс цін на сільськогосподарську сировину, що становить 40% нашого експорту, згідно з традиційним лагом в 6−8 місяців, все ще відстає від динаміки іншої сировини, але стрімке відновлення цін на нього — гарантовано протягом поточного року.
До всього іншого, експортний потенціал країни простимульований занадто глибокою 3-х кратною девальвацією мінімум на 4 роки вперед (тільки РЕОК -28,5%). Вартість активів рекордно низька, що робить Україну, її землі, заводи і нерухомість — найбільш недооціненим активом Європи (після РФ) з найвищим потенціалом зростання в найближчі роки. Що, в свою чергу, програмує приплив іноземного спекулятивного капіталу.
Тобто у нас є всі три складових для стрімкого відновлювального зростання: гарантований приплив валюти, що гарантує курсову стабільність, двозначні цифри зростання експорту, споживання і зростання вартості активів (нерухомості, землі).
Нам потрібна лише мудра монетарна політика «стимулюючої інфляції» на рівні 12−15% з боку НБУ — щоб не втратити темпи цього зростання і збільшувати доларовий еквівалент доходів населення на 17−20% в рік. Так, саме вона, а не «реформи» і «боротьба з корупцією», — які багато хто вважає «головними умовами» зростання.
При цьому, в Україні політика інфляційного таргетування при позитивному платіжному балансі закладає всі великі труднощі для утримання цінової стабільності в майбутньому. Так, в минулому році золотовалютні резерви зросли на $ 3,3 млрд (89 млрд грн) при прирості грошової бази за все на 17,5 млрд грн. Різниця — була «стерилізована» через продаж банкам депозитних сертифікатів і ОВДП. Очевидно, що вилучення ліквідності з ринку в таких обсягах буде утримувати процентні ставки на тому рівні, який не зможуть собі дозволити високотехнологічні галузі з високим ступенем переробки, і їх питома вага в ВВП продовжить скорочуватися. А управляти ціновою стабільністю на сировинний економіці — можна тільки адміністративними інструментами (ручним регулюванням цін), що допустимо тільки в таких тоталітарних країнах, як Венесуела чи Північна Корея.
У свою чергу, зважена монетарна політика, що не провокує додаткові інфляційні ризики при одночасному утриманні курсової стабільності за рахунок припливу іноземної валюти, дозволить рости українській економіці, нарощувати свій доларовий ВВП на 17−20% в рік по складному відсотку. Тобто подвоїти доларовий ВВП країни з 2016 по 2021 роки. Ні, структурні реформи і придушення корупції там, де це можливо, звичайно ж, не завадять економічному зростанню. Але зовсім не гарантують його. Його гарантує мудра монетарна політика Нацбанку. Шкода, що це не є предметом загального розуміння навіть у професійних колах.
Наші розрахунки і переглянутий прогноз основних макропоказників на 2018−2022 роки IMF Group Ukraine опублікує в найближчий місяць.
Ще раз всіх вітаємо з приголомшливою новиною! Це цифра, якою мав би пишатися уряд і Нацбанк. Тому що саме цей показник і є мірилом справжнього успіху, а не те, про що всі пишуть вже третій місяць у новинах на Урядовому порталі.
Гарні показники! Тепер від політики уряду та НБУ залежить, чи втримаються показники на цьому ж рівні, чи зростатимуть.
Зверніть увагу
Простір волі та Царство боже є двома окремими, але суміжними просторами подій – докази