Гільгамеш та ельфізм: три проривні ідеї для вічного життя та перенародження України (подкаст)

Зміст

• 1.Транскрипція подкасту

Транскрипція подкасту

Радіймо, друзі! Вітаю з "поверненням до ельфізму"!

Радіймо, ельфи! Всіх вітаю на радіо Гартленд! Хто ще не знає, ельфізм – це теорія і практика переходу від людини до надлюдини, від арія до ельфа.

Процес переходу Ісус позначає терміном "палінгенезія", тобто "знову народження". Головним чинником перетворення на ельфа є набуття свідомості ельфа. Минулого разу ми говорили про один з найважливіших аспектів ельфійської свідомості, який полягає у зміні ставлення до своєї діяльності. Ідея в тому, щоб діяти незалежно від зовнішніх стимулів, а покладаючись виключно на волю власного духу. Робити те, у що віриш, не звертаючи уваги на те що скажуть інші люди.

Інакше й не може бути, адже до палінгенезії дозріває один з тисячі, тому потенційні ельфи завжди будуть в меншості. Але вони можуть стати більшістю, якщо об'єднаються в групу – так званий "ельфійський кокон" або "палінгенетичний реактор". Саме такою групою була школа ельфів, яку створив Ісус в місті Капернаум у Галілеї. Це було в тридцятому році нової ери.

Ісус навчав своїх ельфів, що вічне життя відкривається тільки для тих, хто працює на вічне життя людського роду. Тому обов'язковою умовою особистої палінгенезії є колективна палінгенезія, тобто "знову народження" усієї нації, творення нового світу. Тому-то "Щасливі світотворці, бо вони синами божими стануть".

Євангеліє, тобто Добре Знання – це інструкція з палінгенезії. Тут передбачається, що читач уже володіє необхідною світоглядною базою Гіперборійської традиції. Для відновлення цієї бази ми досліджуємо збережені фрагменти цієї традиції.

Минулого разу ми розглянули індоарійську Бгагавадгіту, а саме її метафізичне ядро. З неї ми дізналися, що обов'язковою умовою здобуття вічного життя є спроможність плисти проти течії та жити власним розумом, без огляду на те, що скаже більшість.

Справді, якщо ти вже вирішив стати літаючим метеликом, то тебе не повинна хвилювати думка пОвзаючих личинок. Але минулого разу ти обіцяв, що знайшов ще одне важливе знання для здійснення палінгенезії. Ти згадав Епос про Гільгамеша.

Так, це шумерська гілка Гіперборійської традиції. Цей епос має своє метафізичне ядро, в якому знаходимо три важливі ідеї для здійснення палінгенезії та здобуття вічної молодості.

Герой цього епосу – Гільгамеш – важко пережив смерть свого друга і дуже не хотів помирати. Тому глибоко зацікавився темою пошуку безсмертя.

Для здобуття необхідних знань він звернувся до безсмертного Утнапішті.

Його ми вже знаємо під іменами Зіасудра, Ной, Гермес, Купало, Аполлон, Крішна, Таргітай та іншими іменами.

А що означає ім'я Утнапішті?

Його перекладають як "Той, хто знайшов життя". Очевидно, що йдеться про вічне життя. Це той самий термін, який застосовують Бгагавадгіта та "ЄвАнгеліє".

Тобто цей УтнапІшті здійснив перехід до Гомо триплекс і вже був вічно юним богочоловіком.

Так, і саме до нього за навчанням прийшов Гільгамеш.

Подібно як Арджуна прийшов до Крішни або учні до Ісуса.

Так, це та ж сама ситуація. Так от, УтнапІшті передає ГільгамЕшу важливі знання про палінгенезію. Він здобув вічне життя у винагороду за те, що врятував людство від загибелі. Катастрофа мала настати внаслідок великого потопу, але Утнапішті доклав максимально енергійних зусиль і врятував частину людей.

Виходить, що для здобуття вічного життя треба не тільки мати намір творити для людей новий світ. Треба врятувати хоча б частину людей від загибелі.

Саме так. Порятунок людського роду створює надпотужну мотивацію для власного перетворення. Тут питання життя або смерті. Максимально високі ставки і максимально висока мета.

Тобто спочатку все ж таки особиста палінгенезія, а вже потім порятунок людства.

І це логічно, адже для порятунку від катастрофи необхідно мати вищий рівень свідомості та володіти вищими можливостями. А для цього треба здійснити перехід від Гомо дуплекс до Гомо триплекс.

Отже, для формування ельфійської свідомості треба переконати себе, що ми не лише творимо новий світ, а й рятуємо людство. Треба почуватися рятівниками людства від уявної катастрофи.

Це парадоксально, але позитив ситуації в тому, що не треба нічого вигадувати. Катастрофа реальна і вона вже розгортається на наших очах. Знищення людства відбувається за сценарієм психопатичного союзу, де в ролі хижака-психопата виступає штучний інтелект на пару з біологічними психопатами. З п'яти фаз психопатичного союзу ми вже пройшли дві фази і увійшли у третю.

Тобто людство уже пройшло половину шляху до прірви. Цій темі присвячено майже десяток подкастів на радіо Гартленд.

Так, пам'ятаю. Єдиний спосіб уникнути самознищення – протягом дуже короткого часу сформувати ельфійську еліту, яка врятує свої нації і приведе їх у новий світ.

Цікаво, скільки часу в нас ще залишилося?

Творці штучного інтелекту припускають, що катастрофа відбудеться до 2035 року. Це оптимістичний прогноз. Песимісти кажуть, що це може відбутися удвічі швидше.

Можемо не встигнути.

Хвороба завжди несе в собі й ліки. Загадка завжди містить у собі розгадку. Криза завжди несе в собі нові можливості. Так що часу в нас стільки, скільки треба – не більше і не менше.

Це означає, що ельфійська еліта має шанс виступити активним гравцем протягом п'яти чи десяти років.

Звісно, для цього треба добряче попрацювати. Чим ми й займаємось. Гаразд. Які ще знання ми можемо видобути з Епосу про Гільгамеша?

Згідно з текстом, боги дарували вічне життя одному лише Утнапішті – за його рішучість у порятунку своїх людей. Адже Утнапішті негайно відреагував на попередження, організував порятунок і залучив до справи усі свої ресурси, віддав усе що мав. Він діяв швидко, рішуче, без жодного сумніву, без огляду на думку інших людей.

За це він отримав винагороду – вічне життя. У тексті написано: «Досі людиною був УтнапІшті. Віднині ж УтнапІшті подібний до нас – богів».

Але далі з тексту випливає, що вічне життя отримала і дружина УтнапІшті. Хоча боги винагородили безсмертям тільки його самого, без дружини.

Цікаво, яким чином їй це вдалося?

І в цьому друга проривна ідея Епосу!

Річ у тім, що УтнапІшті піднявся у простір подій, який у ЄвАнгелії позначається терміном "Царство боже". Відповідно, до цього простору підтягнулося все, що перебувало у просторі його уваги – люди, тварини, техніка.

Найпотужніший енергетичний зв'язок виникає між чоловіком і жінкою, особливо якщо вони люблять одне одного, є однодумцями і працюють заради спільної мети. Дружина УтнапІшті була його найближчим помічником, порадником і натхненником. Вона повністю віддалась справі свого чоловіка, увійшла у простір Царства божого – і тому також отримала вічну молодість.

Виходить, що людям треба гуртуватись навколо просвітлених лідерів не лише заради ефективного керівництва, а й для того, щоб піднятися у простір гармонії та удачі.

Так, адже головна функція лідера – утримувати своїх людей у позитивному та безпечному просторі подій. Це працює не лише на рівні групи, а й на рівні цілої нації. Для того, щоб нація була гармонійною та успішною, зовсім не обов'язково, щоб усі її члени стали ельфами. Досить і того, що провідну роль у державі виконуватиме ельфійська еліта, навіть якщо вона складатиме одну тисячну чи навіть одну стотисячну частку населення. Ельфійська держава – це держава з ельфійською елітою.

Це дуже важливий компонент ельфійського світогляду. А яку третю ідею ти знайшов у Епосі про Гільгамеша?

Текст розповідає, що УтнапІшті, за порадою своєю вічно молодої дружини, навчив Гільгамеша як здобути квітку безсмертя.

Вона має колючки, наче тЕрен, і росте у глибині на морському дні.

Гільгамеш негайно пірнув і здобув цю квітку. Але він не спожив її, а поніс до свого народу, щоб нагодувати його квіткою вічного життя.

І що це означає? Це ж неможливо – просто так з'їсти чарівну квітку і стати ельфом. Для того, щоб перейти на рівень Гомо триплекс, треба змінити свідомість. А це не робиться одномоментно, натомість потребує часу та зусиль.

Так отож. Цей епізод дуже важливий, тому його приховали за допомогою езопівської мови. Квітка – це традиційний символ гармонійних, цілісних знань.

Кожен пелюсток – це окрема чеснОта, яка веде до вічного життя. Морське дно вказує на глибинні метафізичні знання.

А що означають колЮчки?

Це вказівка на те, що для засвоєння цих глибинних таємних знань необхідні сміливість, наполегливість, готовність долати труднощі та терпіти біль.

То в чому полягає третя важлива ідея Епосу про Гільгамеша?

В тому, що Утнапішті дав йому знання про вічне життя для того, щоб він доніс його до свого народу. Це послання в далеке майбутнє, коли настане час великої кризи, коли знову доведеться рятувати людство від загибелі та творити нову цивілізацію.

То що, Гільгамеш не здобув для себе вічного життя?

Так у тому то й суть.

По-перше, в цьому не було системної потреби, адже на той час людство не переживало екзистенційної кризи. Не було жодної смертельної небезпеки. Як ми знаємо, сприятливий час для палінгенезії виникає напередодні катастрофи, бо це створює надпотужну мотивацію діяти вкрай рішуче та енергійно.

Але ж Утнапішті, будучи богочоловіком, міг навчити палінгенезії і без екзистенційної кризи, подібно як Ісус навчив членів своєї школи.

Хіба не так?

Так. І тут ми переходимо до другої, важливішої причини. Річ у тім, що ГільгамЕш ще не був достатньо духовно зрілим для здійснення ельфійського метаморфозу. Про це відверто сказано в тексті Епосу.

Там УтнапІшті говорить своїй дружині, що цей чоловік неспроможний відрізняти правду від брехні. У нього нема довіри до слів мудрості. Відтак нема сенсу навіть намагатися робити його безсмертним, а краще відіслати до себе додому.

І він повернувся б додому з нічим, але дружина УтнапІшті змилосердилася і попросила чоловіка, щоб той дав ГільгамЕшу знання про вічне життя. А далі хай той донесе це знання до свого народу і постарається там його реалізувати.

Отже, Гільгамеш ще не був готовий до палінгенезії, проте Утнапішті дав йому шанс реалізувати ці знання – якщо не в цьому житті, то в наступному.

Так, і саме для цього треба було донести ці знання до свого народу і зробити їх частиною народної культури. Тоді можна буде застосувати ці знання про вічне життя у новому втіленні, а воно, як відомо, зазвичай відбувається на своїй рідній землі та серед свого народу.

І все ж таки це дуже дивний парадокс: що більша загроза знищення, то більше шансів здійснити палінгенезію.

Так і є! У дуже гострих ситуаціях люди здійснюють чудеса. Роблять те, що ніколи не зробили б за інших обставин. Тому нинішня криза нас не лякає, а надихає діяти сміливо, творчо та енергійно.

Ісус казав своїм ельфам – дерзайте!!!

Гелленською мовою це звучить як "тарсейте". Тому що ця мова походить від трипільської мови.

Так, це вже загально відомо. Гелленська мова походить від мови пелазгів, які принесли її на Балкани у третьому тисячолітті до нашої ери. Пелазги – це трипільці.

Але повернімось до Епосу про Гільгамеша. Три метафізичні ідеї. Як ми можемо їх застосувати для творення ельфійської України.

Перша ідея – це порятунок від катастрофи. Маємо реально оцінювати рівень загрози. З цим просто, тому що загроза знищення України яскрава і дуже переконлива. З одного боку, війна з Мордором, який палко бажає нас знищити. Це російська національна ідея.

З другого боку, це психопатична владна верхівка в самій Україні, яка прагне перетворити українців на слабку та слухняну скотину. Біологічні психопати уже вступили в союз зі штучним інтелектом, який також є психопатичним. Вони постійно щось роблять для формування в Україні цифрового концтабору. Це також дуже серйозна загроза.

Так що маємо ідеальний шторм. Великий потоп, який нас витискає у новий цивілізаційний простір. Для того, щоб вижити, українцям необхідно змінити світогляд, соціальну організацію та технологічну базу. Повернення до старого життя вже неможливе. Маємо діяти швидко і рішуче - так, як діяв Утнапішті напередодні катастрофи.

Це перша ідея Епосу про Гільгамеша. А як друга ідея – про підтягування у позитивні простори подій?

Тут головну роль відіграє ельфійська еліта. Що більше українців долучиться до процесу палінгенезії, то сильнішою буде вертикальна тяга у Простір волі та простір Царства божого. Але й кожен простий українець може здійснити свій внесок. Більше соціальної активності, більше взаємодопомоги, більше правди, більше чистої української мови.

А щодо третьої ідеї, то тут усе очевидно – треба поширювати знання про палінгенезію, про перенародження України та світу. Для порятунку від сучасного Великого Потопу нам необхідна масова проповідь Доброго Знання та Царства божого.

Що ж, саме це ми й робимо! Тому не втомлюємось повторювати заклик Ісуса: Царство Боже близько! Підіймайте свідомість і вірте в Добре Знання!

Дерзаймо, ельфи! До нової зустрічі на радіо Гартленд!