Людям легше допустити, що світом править продумане на багато ходів лиходійство, ніж визнати очевидне: світом правлять дурість, цілковита некомпетентність і вражаюча безвідповідальність керівних осіб.
Коли в 2020-му до Цифрового рабства, Великої рецесії і Зеленого повороту додався Великий карантин, у значної частки людей виникло відчуття, ніби дійсно існує єдиний план «Велике перезавантаження». Насправді ж не важливо, є такий план чи ні. У ситуації, що склалася у світі до 2020 року, жоден план конструювання чогось у глобальному (або хоча б континентальному) масштабі просто не може бути реалістично складеним і вже тим більше – не може бути втіленим в життя. Про це розмірковує письменник Олександр Розов.
Щоб скласти реалістичний план, треба розуміти хоча б у загальних рисах субстрат, з якого щось будується, і середовище, в якому це будується. Таке ж розуміння потрібне й для реалізації плану. А в ситуації, що склалася, нема ні одного, ні другого.
Навіть люди, що професійно працюють в IT-галузі, реально розуміють лише вузький сегмент, яким займаються безпосередньо.
Навіть люди, що професійно займаються макроекономікою і фінансами, реально розуміють лише вузький сегмент, яким займаються безпосередньо.
Навіть люди, що займають ключові посади в політиці, реально розуміють лише вузький сегмент, яким займаються безпосередньо (причому цей сегмент в основному або PR, або партійне будівництво). Політична верхівка піраміди виявилася тією фокусною точкою, в якій перетнулися вектори некомпетентності та мракобісся.
Ключові політичні фігури сучасного світу, хоча формально мають найчастіше дві вищі освіти, фактично не розуміють абсолютно нічого в реальній картині світу. Абсолютно – це значить, що вони не володіють природознавством навіть на рівні програми середньої школи 1970-х, а також не володіють здоровим глуздом навіть на рівні підлітка-школяра тих же 1970-х. Дії цих ключових фігур найкраще характеризуються відомою автонаклейкою ЗА КЕРМОМ СЛІПИЙ!
Треба розуміти, що світова соціально-економічна метаструктура, яка склалася до 2020-го, являла собою крихкий «скляний звіринець» (колекцію сюрреалістичних скляних іграшок на хиткій етажерці з однойменної п’єси Теннессі Вільямса). Якби еліти розуміли міру нестійкості глобальної системи, то вони б не те що перезавантажувати її – вони б навіть дихати на неї боялися. Але через свою некомпетентність вони штовхнули етажерку – і скляні іграшки посипалися вниз, стикаючись в повітрі, відламуючи один одному роги, копита і хвости. І це вони ще не долетіли до підлоги.
Деякі коментатори зараз заявляють, що ніби таким і був план «Великого перезавантаження» – переламати все взагалі, а потім побудувати на руїнах щось типу жорстко регламентованого пірамідального кастово-рабовласницького суспільства. Це просто нісенітниця, породжена спробою знайти глибокий сенс в ідіотській дії.
Адже домінуюче становище сучасних еліт було можливим тільки поки «скляний звіринець» хоч якось функціонував. При його пошкодженні просто зникає соціально-екологічна ніша для еліти такого типу (і для всієї її групи підтримки, що заповнює фінансові та цифрові яруси бюрократичної піраміди).
Погляньмо, що нині відбувається.
«Зелений поворот» перейшов у світову енергетичну кризу і гонитву за вуглецевим паливом.
«Великий карантин» перейшов у дисфункцію інфраструктури та дефіцит товарів.
Спроба розв'язати проблему шляхом грошової емісії призвела до розкручування інфляції.
Якщо навіть план існував, то він перетворився в добре відому історикам воронку хаосу, яка формується при розпаді імперій. Якщо зараз еліти захочуть виповзти з цієї вирви, то в них нічого не вийде. Вже нікуди виповзати. Виходу для них нема.
Людині, вихованій у традиціях європейського раціонального мислення, страшенно хочеться, щоб суспільні процеси були підпорядковані якомусь осмисленого плану; хай лиходійському, людиноненависницькому, але все ж раціональному. Їй легше допустити, що світом править продумане на багато ходів лиходійство, ніж визнати очевидне: світом правлять дурість, цілковита некомпетентність і вражаюча, що не вкладається в людську голову, безвідповідальність керівних осіб – пише Олександр Розов.
Від себе додам, що ситуація ще цікавіша, адже світом правлять психопати, які взагалі не є людьми, відтак апріорі неспроможні усвідомити сенс того, що відбувається. У цих інтелектуальних тварин нема свідомості. Вони керуються інстинктами пошуку домінування та задоволень, а тактичні рішення черпають зі старих шаблонів і фантастичних фільмів.
На перший погляд, це недосяжна мета. Проте Ісус закликає без вагань братися до справи й негайно розпочинати стратегію «успадкування Землі», адже правильна стратегія сама згенерує необхідні ресурси...
Чи є в ковідної еліти план? Та в неї купа планів, але з жодного нема виходу
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Людям легше допустити, що світом править продумане на багато ходів лиходійство, ніж визнати очевидне: світом правлять дурість, цілковита некомпетентність і вражаюча безвідповідальність керівних осіб.
211121slipyyzakermom-2.jpg
Коли в 2020-му до Цифрового рабства, Великої рецесії і Зеленого повороту додався Великий карантин, у значної частки людей виникло відчуття, ніби дійсно існує єдиний план «Велике перезавантаження». Насправді ж не важливо, є такий план чи ні. У ситуації, що склалася у світі до 2020 року, жоден план конструювання чогось у глобальному (або хоча б континентальному) масштабі просто не може бути реалістично складеним і вже тим більше – не може бути втіленим в життя. Про це розмірковує письменник Олександр Розов.
Щоб скласти реалістичний план, треба розуміти хоча б у загальних рисах субстрат, з якого щось будується, і середовище, в якому це будується. Таке ж розуміння потрібне й для реалізації плану. А в ситуації, що склалася, нема ні одного, ні другого.
Навіть люди, що професійно працюють в IT-галузі, реально розуміють лише вузький сегмент, яким займаються безпосередньо.
Навіть люди, що професійно займаються макроекономікою і фінансами, реально розуміють лише вузький сегмент, яким займаються безпосередньо.
Навіть люди, що займають ключові посади в політиці, реально розуміють лише вузький сегмент, яким займаються безпосередньо (причому цей сегмент в основному або PR, або партійне будівництво). Політична верхівка піраміди виявилася тією фокусною точкою, в якій перетнулися вектори некомпетентності та мракобісся.
Ключові політичні фігури сучасного світу, хоча формально мають найчастіше дві вищі освіти, фактично не розуміють абсолютно нічого в реальній картині світу. Абсолютно – це значить, що вони не володіють природознавством навіть на рівні програми середньої школи 1970-х, а також не володіють здоровим глуздом навіть на рівні підлітка-школяра тих же 1970-х. Дії цих ключових фігур найкраще характеризуються відомою автонаклейкою ЗА КЕРМОМ СЛІПИЙ!
Треба розуміти, що світова соціально-економічна метаструктура, яка склалася до 2020-го, являла собою крихкий «скляний звіринець» (колекцію сюрреалістичних скляних іграшок на хиткій етажерці з однойменної п’єси Теннессі Вільямса). Якби еліти розуміли міру нестійкості глобальної системи, то вони б не те що перезавантажувати її – вони б навіть дихати на неї боялися. Але через свою некомпетентність вони штовхнули етажерку – і скляні іграшки посипалися вниз, стикаючись в повітрі, відламуючи один одному роги, копита і хвости. І це вони ще не долетіли до підлоги.
Деякі коментатори зараз заявляють, що ніби таким і був план «Великого перезавантаження» – переламати все взагалі, а потім побудувати на руїнах щось типу жорстко регламентованого пірамідального кастово-рабовласницького суспільства. Це просто нісенітниця, породжена спробою знайти глибокий сенс в ідіотській дії.
Адже домінуюче становище сучасних еліт було можливим тільки поки «скляний звіринець» хоч якось функціонував. При його пошкодженні просто зникає соціально-екологічна ніша для еліти такого типу (і для всієї її групи підтримки, що заповнює фінансові та цифрові яруси бюрократичної піраміди).
Погляньмо, що нині відбувається.
«Зелений поворот» перейшов у світову енергетичну кризу і гонитву за вуглецевим паливом.
«Великий карантин» перейшов у дисфункцію інфраструктури та дефіцит товарів.
Спроба розв'язати проблему шляхом грошової емісії призвела до розкручування інфляції.
Якщо навіть план існував, то він перетворився в добре відому історикам воронку хаосу, яка формується при розпаді імперій. Якщо зараз еліти захочуть виповзти з цієї вирви, то в них нічого не вийде. Вже нікуди виповзати. Виходу для них нема.
Людині, вихованій у традиціях європейського раціонального мислення, страшенно хочеться, щоб суспільні процеси були підпорядковані якомусь осмисленого плану; хай лиходійському, людиноненависницькому, але все ж раціональному. Їй легше допустити, що світом править продумане на багато ходів лиходійство, ніж визнати очевидне: світом правлять дурість, цілковита некомпетентність і вражаюча, що не вкладається в людську голову, безвідповідальність керівних осіб – пише Олександр Розов.
Від себе додам, що ситуація ще цікавіша, адже світом правлять психопати, які взагалі не є людьми, відтак апріорі неспроможні усвідомити сенс того, що відбувається. У цих інтелектуальних тварин нема свідомості. Вони керуються інстинктами пошуку домінування та задоволень, а тактичні рішення черпають зі старих шаблонів і фантастичних фільмів.
Досліджуємо феномен психопатів.
Зверніть увагу
«Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу» – третій крок до вічного життя та опанування планети Земля