Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 6
  • Переглядів: 6

Чи стаємо ми інтровертами з віком?

Залишивши позаду юність, ми досягаємо високу емоційну стабільність, свідомість і здатність домовлятися з іншими. Багато з нас стають спокійнішими і самодостатніми, а для щастя вже набагато менше потрібна соціалізація. І інтроверти, і екстраверти з роками починають отримувати задоволення від спокійного життя.

"Чимало людей з часом все більше занурюються у себе і менш готові до активної соціалізації. Вечірки не приносять бувалого задоволення, а похід в караоке з друзями охочніше заміняємо на читання книги. Так відбувається і зі мною", - пише авторка книги "Секретне життя інтровертів. Мистецтво виживання в "гучному" світі екстравертів" Дженн Граннеман, яка присвятила більшу частину кар'єри вивченню і підтримці інтровертів.

"У старшій школі і в коледжі я проводила вечори і ночі кожної п'ятниці та суботи поза домом. Я тусувалася з друзями - навіть при тому, що мене як інтроверта це виснажує. А тепер, на четвертому десятку, можу сказати, що у мене в планах мінімум соціальної активності".

І Дженн не єдина серед тих, хто з роками уповільнює ритм спілкування. Вона розповідає про свою екстравертну подругу дитинства, яка зараз теж проводить вечори вдома, з родиною.

У тому, що з часом ми стаємо інтровертними, впевнена і Сьюзан Кейн, авторка книги «Тиша. Сила інтровертів у світі, який не може перестати говорити».

    І інтроверти, і екстраверти з роками починають отримувати задоволення від спокійного життя

Психологи називають цей феномен внутрішнім дорослішанням: з роками особистість стає все більш свідомою. Її можна порівняти з вином, яке визріває, благородно старіючи, - пише у своїй книзі Кейн.

Залишивши позаду юність, ми досягаємо високу емоційну стабільність, свідомість і здатність домовлятися з іншими. Багато з нас стають спокійнішими і самодостатніми, а для щастя вже набагато менше потрібна соціалізація. І інтроверти, і екстраверти з роками починають отримувати задоволення від спокійного життя.

З точки зору еволюції, ставати з віком більш інтровертними - логічно

За словами Кейн, «у більшості з нас найбільша соціальна активність припадає на підлітковий вік і юність». Іншими словами, саме активна соціалізація допомагає в молоді роки знайти партнера і створити сім'ю. Це завдання закладено в нас природою.

Потім, як правило, приблизно до 30 років ми стаємо розсудливішими і будуємо постійні стосунки. Відповідно, зустрічати безліч нових людей вже зовсім не обов'язково.

«Якщо мета першої половини життя - знайти себе і своє місце в ньому, то в другій важливо знайти сенс існування».

Дженн Граннеман стверджує, що змінюватись можуть тільки наші особистісні якості. Темперамент залишається незмінним. Це означає, що, швидше за все, інтроверт завжди залишиться інтровертом, що в 8, що в 80 років. А екстраверт, навіть сповільнивши темп життя з віком, завжди залишиться екстравертом.

Наш темперамент не змінюється, навіть коли ми дорослішаємо

Цю ідею підтверджує дослідження, проведене в Гарварді. Психологи Джером Каган і Ненсі Снідман ще в 2004 році почали спостерігати за маленькими дітьми. Зокрема, вчені записали на відео реакції малюків на незнайомі подразники. Деякі діти плакали і махали руками і ногами. Ця частина групи була дуже чутливою до навколишнього середовища. Інші, при зустрічі, з тими ж подразниками залишалися спокійними. Це були «низькореактивні» діти.

Кілька років по тому Каган і Снідман провели експеримент з тими ж дітьми, які встигли підрости. Високореактивні діти навіть в більш старшому віці були обережними і полохливими. Низькореактивні залишалися контактними і сміливими. Це підтвердило, що наш темперамент не змінюється, навіть коли ми дорослішаємо.

Зустріч випускників - наочне підтвердження.

«Якщо у вас все ще залишаються сумніви з цього приводу, згадайте останню зустріч випускників», - пропонує Граннеман.

Припустимо, у старших класах ви були дуже інтровертним підлітком. Тепер ви виросли і відчуваєте себе набагато комфортніше, але, при тому, стали більш інтровертним в силу віку. Якщо колись вам подобалося тусуватися раз на тиждень, то тепер досить і зустрічі з друзями раз на місяць.

Це непогано, впевнена Дженн Граннеман, можливо, це як раз те, до чого ми повинні прагнути, ставши дорослими.

Наші інтереси: 

Розрізняти інтровертів та екстравертів, щоб знати, кому краще доручити певну роботу, або з ким краще співпрацювати. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Це саме так!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Коментарі

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Це саме так!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Олена Каганець.
0
Ще не підтримано

Це як раз про мене. Я стала інтровертом:)

Зображення користувача Юр Цікавий.
0
Ще не підтримано

Дивно, а я навпаки: завжди був інтровертом, хоч замолоду хотів перейти на інший бік. І, здається, отримав смак від спілкування із зовнішнім світом. Але інтровертом не перестав бути. І мені це подобається.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Це прояв гармонізації людини та її руху до універсалізму. Найкращий шлях до універсалізму - дуалізація.

Юр Цікавий каже:
Дивно, а я навпаки: завжди був інтровертом, хоч замолоду хотів перейти на інший бік. І, здається, отримав смак від спілкування із зовнішнім світом. Але інтровертом не перестав бути. І мені це подобається.

Все, що робиться з власної волі, – добро!