Відтоді і дотепер - Народний Оглядач - моя "домашня сторінка" - мені навіть розсилка новин на поштову скриньку не є актуальною, бо про нові статті і цікаві (а вони всі цікаві!) коментарі дізнаюся раніше, ніж приходять листи ;).
Особливо цінними у "Народного Оглядача" є можливість:
Цілком підтримую гасло Великого Переходу "Озброюйся! Освячуйся! Плодися!"
- Воно дуже ємке! "Озброюйся!" - будь готовий до всього, у всеозброєнні зустріти ворога (ТойЩоГраєПротиПравил) і противника (ТойЩоГраєЗаПравилами). підтримати ближнього (ТогоХтоПоділяєТвоїПогляди) - зброя, найперше, це - ЗНАННЯ! Прийшло усвідомлення, що найдосконаліше "озброєння" можливе лише шляхом виконання другої настанови - "Освячуйся!" через "навчання, творення, вдосконалення" перш за все себе, а оточуючий простір стане відповідним ("Лікарю, зцілися сам", "Спасися сам і тисячі спасуться біля тебе"). "Плодися" не тільки тілесно, а й душевно і духовно. Отримані знання (таланти) мають примножуватися - не можна їх "закопувати в землю". Діліться, щоб примножувати - "Після нас світ повинен стати ще кращим".
Отже, солова гасла "Озброюйся! Освячуйся! Плодися!" сприймаю як заклик-дороговказ - ставати богом. І приклад у нас є - Ісус Хрестос.
Пріоритетні теми виділити важкувато, бо бачите, любі мої соколійці, що мої коментарі є під різними темами - завіряю вас, це не троллінг (чи як там ще це називається) ;).
До моїх найулюбленіших тем можу віднести:
Запитаєте чи читав книги І.В.Каганця? Аякже! Темою соціоніки почав цікавитися ще зі статей п.Олени і книги п.Ігоря Каганців "Психологічні аспекти в менеджменті: Типологія Юнга, соціоніка, психоінформатика" на "Аратті" (чомусь вони цю тему на НО полишили....). Прочитання "Арійського стандарту" (ще першого видання) і "Пшениці без куколю" дозволило усвідомити ролю нашого етносу-народу-нації в Божій справі Життя на Землі, зняти полуду іудохрістіанства і відкрити справжнє вчення Ісуса Хреста (мабуть, тому що підсвідомо відчував "що щось тут не так" у тому, що в "лоно церкви" казали, розходилось із тим, що творили рідні в своїй доброті до людей) - це була моя червона пігулка ;).
Отже, тепер я серед Гравців, Акціонерів, Редакторів...
...ви, любі мої соколійці, можете тепер часто читати цитату з М.В.Гоголя ( ;) ): "Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
...а я РаДію з можливості усвідомлювати себе одним із нації характерників!!!
Коментарі
Справді, для істинних прихильників Народного Оглядача ранкова пошта є зайвою.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Це моя відповідь на опитування
Опитування: Як ти дізнався про Народний Оглядач?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Щиро дякую за цей світоглядний концентрат вищої якості!
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Ого, щирість! Аж у 25 галів!
Дякую, друже Миро! Твоя оцінка мене тішить і вгору здіймає!
П.С. Хто хоче - може поширювати цей допис у соцмережах, заохочуючи друзів-знайомих до поповнення кола соколійців і перетворення їх(і себе) на справжніх аріїв!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Пане Арсене, сайт Аратта створювався як раз для просування теми Трипільської культури, а також для популяризації музею "Прадавня Аратта-Україна", який відкрився в лютому 2006 року. Через рік, а то й раніше прийшов ще один редактор і почав "шурувати" суцільну політику. Тоді я з нього пішла. І прийшла на НО :-) Тоді НО був зовсім іншим. Нинішня версія - це вже третє життя НО.
Чому "прийшла"? Ти його творила і твориш, пануню Олено! Наснаги!
Добре сказала - не "останнє, а "третє життя НО"! Значить - "далі буде!"
РаДіймо далі разом!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Безперечно одне- всі, хто приймає участь, або ж просто читає Народний Оглядач, потребували цієї інформації. Особисто мені НО, та виражені в ньому ідеї допомогли закінчити оформлення свого світосприйняття.
Не хочу нікого образити, але варіант оформлення сайту зразка 2008 року мені чомусь подобався більше. Може тому, що я вперше побачив Народний Оглядач саме таким? А може тому, що я тоді був молодший? Ми завжди ідеалізуємо свою молодість...
Історія має властивість повторюватись...
Мені також, пане Іване, той НО подобався. Сказати, що більше, буде некоректно, бо в цій версії більше технічних можливостей. Я довго не могла звикнути до цієї версії.
Арсене, вітаю! Стаття гарна. Маєш від мене за свої труди 5 галів. Мені подобається, як тигр обіймає чоловіка. НО нині розвивається. Подивися на свою сторінку - там ще не розгорнута МОЯ СВІТЛИЦЯ. Ти давно вже називаєш себе Гравцем. У що ти граєш? Проти кого ти граєш? Якої перемоги ти хочеш для себе? Коли твоя Гра закінчиться? Чи можна тебе називати Гравцем- професіоналом?
Дякую за дарунок )) І за чергову активацію думок, мій друже ;).
1)Тигр чоловіка не просто так обіймає ;) Просто ця Людина сприйняла Гру у якій не потрібно перемагати, усвідомила свій зв'язок із творінням. А Тигр - це гарно відчуває! ;).
2)Не розумію про яку світлицю мова...
3)Якби я був Тигром, який грає у гру Творця на першому вкладенні, на Твої запитання (на які Арсен вже відповідав ;) ) Тигр відповів би так:
У що ти граєш?
У цікаву гру, яка можна було б назвати "Я живу і РаДію" :).
Проти кого ти граєш?
(відмічаю - "гра" з маленької букви)
Не обов'язково грати проти когось. Придивися до гри дітей - вони просто ся грають!
Якої перемоги ти хочеш для себе?
Перемога - це коли противник? А навіщо він? Щоб мати стимул до вдосконалення? Тоді моя мета в Грі - вдосконалення.
Коли твоя Гра закінчиться?
(відмічаю - "Гра" з великої букви)
А чому вона має закінчуватися?! Хай триває постійно переходячи на вищі рівні/вкладення :).
Чи можна тебе називати Гравцем- професіоналом?
Професіоналізм - це не щось статичне. Професіонал відчуває постійну потребу вдосконалення і ця риса є ще одною метою будь якого Гравця. Я це відчуваю. Тому, якщо хочеш - називай! Я не заперечую ;)
Отаку відповідь маєш від Тигра ;).
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Супер! Василю, це Ти гарно сказав, дякую!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Арсене й Василю, все що ви розказали про Гру, ніякого відношення до неї не має. Жити й радіти Життю - це не Гра - це просто життя шляхетної людини, яка навчається і вдосконалюється та радіє від усвідомлення своїх успіхів і успіхів свого оточення... Навпаки, Гра - це напруження всіх розумових і фізичних сил для перемоги над суперником. Це радість від перемоги над суперником у Грі, яку ти виграв. Це сльози після Гри, яку ти програв. Це стискання кулаків і ненависть до суперника, якому програв навіть партію в шахи. Це ігрова залежність від Ігор, які спеціально придумали, щоб відволікти людей від реального життя. Отак думає, гадаю, більшість українців, коли їх попросять уявити, що таке Гра і що таке гравці. І ти Арсене хочеш, щоб тебе, гравця-професіонала, саме з таким пов"язували?
А чому я маю хотіти, щоб мене з кимось пов'язували? Я ж граю ;)
Яка ненависть у актора, який зіграв ролю, наприклад, Ісуса Хреста в х/ф "Страсті Хрестові" (режисер Мел Гібсон)? Або у Ісуса Хреста? Адже Ісус Хрестос, на погляд фарисеїв, програв ;) Смерть у Житті - це програш?
Реальне життя - життя в тілі на Землі, в Школі Життя - це поточне вкладення Гри (з Великої букви). Гра "Школа Життя" колись закінчується. Далі - інші реальності, інші вкладення інших ігор. Це те, про що казав Василь - іспит - випускний - доросле життя.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Гра - це коли ти граєш на піаніно, і отримаєш велике задоволення від своєї гри, і не тільки ти. Гра - це коли ти виграєш в шахи в суперника і радієш з того, не тому що показав, що ти кращий за нього, а тому що виріс до того рівня, коли можеш його обіграти і так далі.
А сльози і ненависть до суперника - це наслідок війни, боротьби, неправильного розуміння, чи ще чогось... але не Гри!
Навіщо в усьому бачити суперників і ворогів? Ми ж єдине ціле! І повинні змагатися не один з одним, а за те, щоб гра вела до росту нас всіх. Цієї мети треба дотримуватись навіть якщо хтось з гравців "заплутався в правилах" і по відношенню до нього треба зробити якісь не дуже приємні речі.
Саме так, друже Доброславе! Саме так! Саме за ці солова Тобі п'ять галів! :)
І особливо вірно останнє Твоє речення:
От я й дотримався цього у своїй відповіді Анатолію ;)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)