Чому Байден хоче, щоб Україна програла – Кліфф Кінкейд (Cliff Kincaid), США

Без жодного заперечення щодо того, як ведеться війна на американській стороні, генерал Марк Міллі твердить, що вона триватиме «принаймні роки точно».

Це тому, що Байден не хоче, щоб Україна перемогла. Міллі та його товариші задоволені, що продовжують війну, яка коштує тисячі життів, поки не провокують Владіміра Путіна.

Здається, Путін має загадковий контроль над членами адміністрації Байдена.

Майже щодня бачимо чергову історію про політичних діячів, демократів і республіканців, які дивуються, чому адміністрація Байдена така боязка, коли йдеться про надання зброї Україні, щоби виграти війну проти Росії.

Типовим висловом є «повільна» зброя до України.

Іншими словами, є певне значення у заяві вченого марксиста Ноама Хомського, що нинішня політика США полягає в тому, щоби «боротися до останнього українця», водночас «не пропонуючи жодного способу врятувати Україну від подальшої трагедії».

Проте врятувати Україну – і світ – від подальшої трагедії, це не поступитися Росії, а розробити стратегію перемоги над комунізмом.

Визнаючи безвиграшний характер війни, коли йдеться про Організацію Об’єднаних Націй, президент України Зеленський сказав, що світова організація нічого не робить для підтримки України, оскільки Росія є постійним членом і має право вето. Він правильно зазначив: «Ми маємо справу з державою, яка перетворює право вето в Раді Безпеки ООН на право вбивати».

Байден, великий прихильник ООН, який свого часу писав про свою любов до Нового Світового Порядку, розуміє, що робить Росія, і йому або байдуже, або має інший порядок денний, запущений його керівниками, який буде реалізований одночасно.

Думаю, що зможемо з цим розібратися.

Зеленський запитав: «...де безпека, яку має гарантувати Рада Безпеки? Охорони нема. Хоча Рада Безпеки є, ніби нічого не сталося».

Інші його пункти були:

• То де ж той мир, для гарантування якого була створена Організація Об'єднаних Націй?

• Очевидно, що ключова установа світу, яка має забезпечити примус будь-яких агресорів до миру, ефективно працювати просто не може.

• Я хотів би нагадати вам першу статтю першого розділу Статуту ООН. Яка мета нашої організації? Зберегти мир. І змусити до миру. Тепер Статут ООН порушується буквально з першої статті. І якщо так, то який сенс усіх інших статей?

• Тепер зрозуміло, що цілі, поставлені в Сан-Франциско 1945 року під час створення глобальної міжнародної організації безпеки, не були досягнуті.

Висновок Зеленського полягав у тому, що «ми повинні зробити все, що в наших силах, аби передати наступним поколінням дієву ООН зі здатністю превентивно реагувати на виклики безпеці й таким чином гарантувати мир».

Марно говорити, що це нічого не зробить, щоби зупинити Росію чи врятувати Україну. І це здається практично неможливим, оскільки Росія і Китай мають постійні місця в РадБезпеці.

Однак це дає можливість для різних «реформаторів» ООН з лівого боку політичного спектру, які хочуть, щоб ООН була світовим урядом. Деякі з цих пропозицій могли б бути розглянуті залежно від того, що відбувається в Україні та на Близькому Сході.

Наприклад, Інститут публічної точності, про-ООН випадково розіслав реліз на тему «Україна та міжнародне право», в якому твердиться, що Україна має прийняти російські умови «миру», аби супроводжувати певні реформи Організації Об’єднаних Націй, щоби зробити світовий орган «ефективнішим».

Щодо останнього, нас повідомляє інший прес-реліз, що Рада ООН з прав людини, до складу якої входить Росія, створила мандат Незалежного експерта зі сприяння демократичному та справедливому міжнародному порядку. Перший мандатарій, д-р Альфред де Заяс, написав книгу «Побудова Справедливого Світового Порядку», пропонуючи «роззброєння для розвитку».

Ми знаємо, що все це означає. На Близькому Сході це буде угода про "без'ядерну зону" на Близькому Сході, яка чинитиме тиск на Ізраїль, щоби він відмовився від ядерного стримування.

У Європі проблема такого підходу полягає в тому, що Будапештський меморандум 1994 року, підписаний урядом Росії, мав гарантувати територіальну цілісність України в обмін на повернення своєї совєтської ядерної зброї Москві.

Росія грубо порушила угоду, коли вторглася в Україну 2014 року.

Отже, будь-який новий «мирний договір» змусить довіряти режиму в Росії, який уже порушив свої зобов’язання.

Але оскільки Байден довіряє Росії як гравцю в переговорах щодо нової ядерної угоди з Іраном, є ймовірність, що Байден знову повірить Росії щодо України. Це означає згоду на «мир» в Україні на російських умовах, може за допомогою присутності «миротворців ООН.

Це може бути одним з будівельних блоків Нового світового порядку Байдена, однією з його давніх цілей. Репутація ООН буде зміцнена, а російський режим знову буде вітатися в сім’ї націй, можливо, після офіційного відходу Путіна від влади після його  перемоги над Україною.

Підсумок: Байден не може собі дозволити, щоб Україна виграла війну. Це не входить до плану гри. Він має намір отримати схвалення Росії щодо Ірану і хоче, щоб Україна також уклала угоду з Росією.

Звичайно, іншим поясненням такого повороту подій може бути старомодна фінансова корупція, оскільки колишній президент Трамп зазначає докази, що дружина мера Москви дала 3,5 мільйона доларів США Хантеру Байдену намагаючись підлеститись до його батька, колишнього віцепрезидента, а тепер президента.

«Це великі гроші», — сказав Трамп у шоу «Тільки Новини» на Real America’s Voice. «Вона дала йому 3,5 мільйона доларів, тому тепер я думаю, що Путін знав би відповідь на це питання. Вважаю, що він повинен це випустити».

«Думаю, що ми повинні мати цю відповідь» — додав він.

Виявляється, врешті-решт Байдена можуть офіційно розкрити як справжнього російського агента. Але нам непотрібно чекати суду над Хантером Байденом, щоб отримати таку відповідь.

Кліфф Кінкейд – американський консервативний журналіст, президент America's Survival, Inc, "...знакова постать пантеону епохи Рейгана», за словами професора Вальтера Зарицького, виконавчого директора Центру американо-українських відносин.

Він з тих, хто рахує державні кошти, виділені на зброю для України, але закликає на її підтримку проти Росії та Китаю. Ба більше, висвітлюючи московську війну проти України, має сумніви щодо щирості Байдена, і обмірковує, чому зброя надходить їй так повільно. А також наводить скандальну пропозицію щодо України та перестерігає перед намаганнями ООН схилити Україну до небезпечного для неї та світу «мирного» договору на російський лад.