Bloomberg (США): Трамп перехитрив Путіна відступом з Сирії, Росія потрапила в пастку

Після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про вихід з Сирії, Палата представників переважною більшістю прийняла резолюцію, визнавши її "вигодою для супротивників уряду Сполучених Штатів, включаючи Сирію, Іран та Росію".

Через шість днів Мітч Макконнелл, республіканський лідер сенату, вніс аналогічну резолюцію, у якій писав, що в разі, якщо його не затримати, вихід із Сирії призведе до більшого хаосу, який породжує тероризм, і створить вакуум, який наші супротивники, безумовно, заповнять.

Така двопартійна згода трапляється рідко у Вашингтоні в наші дні. Але вона недооцінює мудрість рішення Трампа, переваги для американських інтересів на Близькому Сході та злобний трюк, який він зіграв з президентом Росії Володимиром Путіним.

Трамп називає Сирію "кривавою пісочницею". Він у цьому правий. Це також колюча ділянка воюючих племен і сект, незрозумілої давньої ворожості і непримиренних розбіжностей.

Президент не готовий ані брати на себе відповідальність за це складне місце, ані чіплятися за нього. Якщо відхід створює можливість Росії заповнити вакуум, як вважають американські законодавці, то Трамп буде щасливим, щоб його віддати. Російський лідер ходить з важливим виглядом по світовій арені, але перемогу він точно не здобув.

Рано чи пізно Аль-Каїда, Ісламська держава або наступна ітерація джихаду вирветься на волю в Сирії. Коли це станеться, росіяни стануть новим шайтаном у регіоні. Їхні дипломати в Дамаску піддадуться атаці, як і російські війська. Більше військ буде спрямовано на їхній захист. Хвалені середземноморські військово-морські об’єкти Путіна потребуватимуть посилення. І так далі. Невдовзі джихад розпалить чисельне російське мусульманське населення. Сама Москва стане терористичною ціллю.

"Зона безпеки", яку нещодавно вирізали з Північної Сирії Путін та президент Туреччини Ердоган, розвалиться. Сирійський лідер Башар Асад справедливо вважає це порушенням суверенітету своєї країни, і якщо він зможе переконати своїх російських покровителів закрити зону, Ердоган буде загрожувати черговим вторгненням. Якщо тоді Путін стане на бік Туреччини, Асад візьме справи у свої руки. Його армія може і не підійде для боротьби з озброєними противниками, але курди підійдуть і зможуть виступити в ролі уповноважених Асада.

Якщо розвинеться така прикордонна битва, Путін опиниться між Ассадом та Ердоганом. Що б він не робив, він буде у тій найбільш вразливій позиції Близького Сходу, як бути другом чийогось ворога.

Як велика сила, що тут за головного, від Росії буде очікуватися допомога своєму сирійському клієнту відновити шкоду від громадянської війни. Очікується, що лише фізична відбудова коштуватиме 400-500 мільярдів доларів. Це той рахунок, який Трамп не мав наміру платити, - це ще одна причина, чому він був радий передати Північну Сирію Путіну.

Росія не може дозволити собі проект такого масштабу. Цілком можливо, що Путін очікує, що країни Євросоюзу будуть оплачувати цей рахунок, мотивовуючи або гуманітарними імпульсами, або бажанням запобігти чергову хвилю знедолених мігрантів. Але це лише мрії. Перед обличчям потенційного напливу сирійських біженців, Європа швидше поставить бар'єри на своїх південних та східних кордонах, ніж буде інвестувати в доступне житло на руїнах Алеппо та Хомса.

Понад те, Сирії потрібно дещо більше ніж житло. Сирія потребує відновлення цілої економіки. Туризм, колись основна галузь, зник. Відносно незначні нафтові родовища країни є непрацездатними або знаходяться в руках невеликого контингенту американських військ, який залишився для їх охорони. А найбільший експортний продукт країни – спеції.

Ще одним головним болем для Путіна є тривала  Ізраїльсько-Іранська війна, яка ведеться переважно на сирійській території. До цих пір Росія була старанно нейтральною. Потужні сили оборони Ізраїлю задіяні проти того, що їхні лідери вважають стратегічною загрозою. І на відміну від курдів Ізраїль не є одноразовим американським союзником. Путін це знає і не піде на ризик військової конфронтації, скільки б складів з іранськими боєприпасами не розбомбив Ізраїль в Сирії і як би не закликав його Асад завдати удар у відповідь.

Критики, які розглядають виведення США як акт слабкості, що зашкодить американському престижу та впливу на Близькому Сході, помиляються. Арабський світ розуміє реальну політику і прочитає байдужість Трампа до долі Сирії як прагматичну поведінку сильного гравця.

Тому що це США. Вони мають набагато більше військово-морської сили, повітряного домінування, стратегічного озброєння та засобів розвідки, ніж будь-яка інша країна регіону, включаючи Росію. А його союзники – це найбагатші, найкраще розташовані та найбільші військово-потужні країни Близького Сходу. Ніхто з них не торгує своїми стосунками з Вашингтоном для союзу з Москвою, і Трамп це знає. Тому він не проти, щоб Путін загруз у сирійські кривавій пісочниці.

Переклад НО, оригінал статті "Trump Outsmarts Putin With Syria Retreat"