У Бога за дверми лежала сокира (Тарас Шевченко, 1848).
У 1648 році, незабаром після дня святого Михайла (8 листопада за старим стилем), Богдану Хмельницькому під Замостям було подаровано бердиш – бойову сокиру.
На одній стороні бердиша нанесено зображення бога-егрегора воїнів – рхістратега Михаїла, а на другій – напис: «Подъ Замосцемъ Я Богданъ Хмельницькій съ 80 тисячъ козаковъ, а ляхамъ жедамъ й попамъ супостатамъ симъ Бердышемъ заграю на ихъ толстыхъ шияхъ козака – року 1648 місяця листопада 11 дня».
Як повідомляє український дослідник холодної зброї, історик Денис Тоїчкін, «вислів “заграю Козака” метафоричний, пов’язаний з назвою старовинного народного танцю... Достовірною й символічною є дата пам’ятки – 11 листопада 1648 р. Цього дня було проведено старшинську раду під Замостям, що ознаменувала завершення воєнної кампанії 1648 р. Ю. Савчук відзначає, що, можливо, бердиш, беручи до уваги його церемоніальний та меморіальний характер, став не тільки зовнішнім символом воєнного тріумфу гетьмана, але й одним з перших атрибутів формування нового політичного організму та його владних повноважень. Адже вже за місяць нове суспільне й політичне становище Богдана Хмельницького особливо підкреслив тріумфальний в’їзд гетьмана до Києва.
Двотижневе перебування переможного гетьмана під Замостям дає підґрунтя для пояснення появи зображення на меморіальному бердиші.
Святого архістратига Михаїла, як провідника небесного воїнства, високо шанувало козацьке військо і вже на середину XVII ст. вважало його одним зі своїх головних покровителів. День св. Михаїла – одне з найважливіших православних свят для війська Богдан з козацькими полками зустрів 8 листопада під Замостям як справжній переможець. Адже цього ж дня відбулася капітуляція захисників Замостя. Таким чином, напис на бердиші мав тверде історичне підґрунтя» (Денис Тоїчкін. Оснащення українського козацького війська: холодна зброя).
Як повідомляє Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», цей бердиш зберігається у фондах Народного музею у Кракові (пол. Muzeum Narodowe w Krakowie). Довжина держака 80,5 см, довжина леза 34,5 см. Метал пофарбовано у червоний колір.
Отже, йдеться про ритуальну зброю з посланням-настановою для кшатрія – священного воїна. На це прямо вказує і червоний колір, і свято Архістратега Михайла, і його зображення на лезі сокири, і напис.
Нагадаємо, що земне життя передбачає змагальність, проте це має бути правильна змагальність. Її сенс полягає в тому, щоб досягати переваги посиленням себе, а не послабленням суперника. Якщо окремі люди або спільноти порушують правила чесної змагальності, то брахмани намагаються переконати їх діяти правильно. Коли ж м’яка дипломатія брахманів не дає результату, тоді за справу беруться кшатрії, які рішуче і жорстко приводять правопорушників до тями. Якщо ж усе йде за правилами, то кшатріїв ніхто не бачить і не чує: вони тренуються, оволодівають новою технікою, займаються самовдосконаленням і готуються до нових перемог.
Унікальність функції кшатріїв полягає у творчому застосуванні примусу щодо тих, хто не розуміє доброго слова. Їхній бог-егрегор є носієм грізної, грубої, страшної, вибухової, руйнівної енергетики. Деяке пом’якшення відбулося після перейменування грізного Перуна (Тора, Перкунаса, Тараніса) на більш витонченого Архістратега Михайла, проте це жодним чином не скасовує функцію творчого руйнування варни кшатріїв (докладніше).
Богдан Хмельницький був кшатрієм, тому отримав кшатріївський дар – бойову сокиру з відповідним символічним написом. Чому символічним?
По-перше, тому, що форма бердиша (барда, бардаш, бардига, бартка, алебарда) найближча до стародавньої ритуальної сокири Лабріс. Це була магічна зброя Творця Всесвіту (Брахми, Сварога, Зевса). Сонцеподібний Лабріс символізував божественну силу і справедливість.
По-друге, напис «80 тисяч козаків» – це також символічне число, хоча воно приблизно відповідало тодішній чисельності війська Богдана Хмельницького. Тут головна символіка захована у числі 8. Вісімка символізує центр землі (вісім сторін світу – 4 основних і 4 проміжних), а також нескінченну циклічність, довершеність, відновлення справедливості та рівноваги. Форма Лабріса також нагадує вісімку – як знак нескінченної циклічності.
Лабріс в епоху неоліту:
1– Мала Азія, 7 тис. до н.е.
2, 3 – Чехословаччина, 5 тис. до н.е.
4 – Месопотамія, 5 тис. до н.е.
5 – Італія, неоліт.
З цієї – символічної – точки зору треба розглядати і напис «...ляхамъ жедамъ й попамъ супостатамъ симъ Бердышемъ заграю на ихъ толстыхъ шияхъ». Слова «ляхи», «жиди» і «попи» позначають три типи «супостатів», тобто ворогів:
1) відвертий ворог (гаряча війна);
2) прихований ворог, соціальні паразити (економічна війна);
3) духовний ворог (духовно-світоглядна війна).
Це універсальна типологія, яка має різне наповнення у різні історичні періоди. Наприклад, в реаліях теперішньої Україні на лезі ритуальної сокири справедливості були б записані «москалі», «олігархи», «брехуни».
Зрозуміло, що в наш час москалів не можна ототожнювати з росіянами, олігархів – з бізнесменами, а брехунів – з ідеологами.
Так само було в той час: «ляхів» не можна ототожнювати з поляками, «жидів» – з іудеями, а «попів» – з католицькими священиками. Щоб не було сумнівів, після переліку додається слово «супостати», яке вказує на те, що йдеться тільки про ворогів – відвертих, прихованих і духовних.
ВИСНОВКИ
1. Бердиш був ритуальним, символічним, меморіальним подарунком.
2. Він був настановою для Богдана Хмельницького і всіх українських кшатріїв щодо відновлення справедливості та соціальної рівноваги у новій державі.
3. Зміст цієї настанови полягає в тому, щоб рішуче протидіяти ворогам на всіх рівнях – військовому, економічному і духовному: ліквідовувати загарбників, припиняти паразитичні процеси, карати брехунів і поширювачів духовної отрути.
?Ну і де були ті росіяни до 1721 року? ?Може, вони з Марсу прилетіли?
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Коментарі
?Ну і чим москалі відрізняються від росіян? Москалі правдива назва, а росіяни — толерастична.
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Путін і Жиріновський - москалі, а Макаревич і Рязанов - росіяни. Тут пояснення: Русскіє і москалі.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
?Ну і де були ті росіяни до 1721 року? ?Може, вони з Марсу прилетіли?
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
На 90% вони були в Україні. Третина сучасних росіян - це більше чи менше асимільовані українці.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Тобто Макаревич і Рязанов це асимільовані українці.
P.S. Може треба було смайлик в кінці речення поставити.
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Mожна сказати: Макаревич і Рязанов - росіяни з українським менталітетом.
Без Феофана Прокоповича ніколи б не сталося Петра І. Потуги Миколи Гоголя вкласти українську душу в московський організм, як відомо закінчилися провалом. Але порівняймо "Вечори на хуторі біля Диканьки" і "Мертві душі" - картина ясна. А без українського Корольова, простий "русскій парєнь" Гагарін не полетів би в космос. І ще багато можна перечислювати фактів.
Si vis pacem, para bellum
До 1721 року в Московському господарстві було два етноси московити (на півночі) і руси (на півдні). Потім їх об’єднали в один політичний народ.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Ага-ага... в московському господарстві було лише два етноси. :D :D :D
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Москалі на даний час просто тупе зазомбоване пушечне м'ясо в руках паразитів..
А щодо Хмельницького,то Україна чомусь не стала державою після визвольної війни..а Річ Посполита після ослаблення,кілька разів ділилася московитами та німцями..Польща поділена,Україна у наймах у московитів..ось очевидні результати визвольної війни Хмельницького..
Вірю в те, що розумію.
Це тому, що національно-визвольна війна не завершена. Маємо гарну нагоду проявити себе.
Завершення справи Богдана Хмельницького збігається з переходом до постіндустріальної формації.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
У Бога за дверми лежала сокира (Тарас Шевченко, 1848).
Доповнив статтю матеріалами історика Дениса Тоїчкіна.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Низький рейтинг "НО" через вперте тягнення читачiв у Середньовiчча.
Навiщо сучасним "кшатрiям" отi сокири?
Хай Буде!
Важлива не сокира, а те, що на ній написано. Для творення постіндустріального майбутнього треба розуміти вартості доіндустріального минулого.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Шановні панове, кожний розуміє символи по своєму рівню розвитку. Для мене - Лабрис- це 2 півкулі мозку. Про це я написала в вересні 2014 року.
[url= https://www.ar25.org/article/labrys-osvichuye-labirynt-chy-pocilunok-tvorcya.html]Лабрис освічує лабіринт чи поцілунок Творця[/url]
“Коли Арес-Діоніс, розсікаючи морок, дійшов до самого центру, до мети свого шляху, він раптом побачив, що в нього вже немає того лабрису, що був спочатку. Знаряддя перетворилося в чисте світло – і він тримає у своїх руках полум'я, вогнений факел, який яскраво освітлює все навколо. Бог створив подвійне диво: одним вістрям лабрису він розітнув темряву зовні, а іншим - свою внутрішню пітьму. Таким же методом, як він створив світ зовні, він створив світ всередині себе; так само, як він прорізав зовнішній шлях, він прорізав і шлях внутрішній. І коли Арес-Діоніс дійшов до центру лабіринту, він досягнув цілі свого шляху: він отримав світло, отримав внутрішню досконалість. “
Якщо шановний Ігор бачить сокиру чи Б.Хмельницький бачив якийсь кровавий варіант, то їх рівень. І якщо Ігор виставляє свої статті як щось грамотне, по мірі свого розуміння, то я дивуюсь, що він не читає інших, бо досягнув вершини сам.
Я не хочу більше сперечатися, але мені нудно з вами, шановні рубачі вузлів, ви не вмієте їх розв'язувати.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Продовження... Чому саме мозок, а не серце, наприклад? Оскільки бердиш чи лабрис значиться знаряддям для досягнення мети, то саме наш мозок вважається інструментом для досягнення душевної мети. Виявиться, що коли наша свідомість чи володіння собою набуде відповідного рівня, то появиться вогонь. Цей вогонь буде в серці як внутрішня досконалість.
Два вістря лабрису- це дві різні півкулі мозку. Одна півкуля відповідає за наші фізичні дії, рух тіла, а інша за уяву і зображення. Тут явно зрозуміло, що розвиваючи творчість руками автоматично розвивається уява чи думка, що рух тягне удосконалення зображення. Або роблячи красу зовні краса твориться всередині. А краси всередині бажає наша душа, тому то вогонь появиться і в серці.
Відзначте, світло він тримав у руках. Бо через моторику рук йде дія у мозок
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Пані Зоріно не піддавайтеся впливу найдовшої ночі у році..Все буде добре..Перенесіть себе подумки у південну півкулю Землі,бо там зараз день найдовший..Ваші статті цікаві,але думаю що не всі Гравці-Радійці добре розбираються у тих темах в яких Ви Майстер..тому і коментарів мало..Ра З Ом веселіше..
Вірю в те, що розумію.
Я люблю тебе, Явсе Світ!
Саме так!
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!