Закони Дракона

Дракон - один з найдавніших законодавців Еллади, про яких ми знаємо. Стрічаються такі форми написання його імені, як Драконт і Драко. Про його життя відомо дуже мало: хіба що те, що у 621 році він встановив правила, які діяли ще довго після його смерті.

Ось деякі з них.

Закони Дракона

Громадянськими правами могли користуватись тільки озброєні люди. Це правило є цілком виправданим. Адже як інакше захистити свої права, коли на них посягають за допомогою зброї? Рішення може приймати тільки той, хто бере на себе відповідальність відстоювати його навіть у разі небезпеки. Інакше, навіщо таке рішення, котре не виконується з певних причин?

Існував ряд вимог для громадян, котрі могли бути обраними на державні посади. Наприклад: досягнення тридцятирічного віку; наявність дітей, народжених у шлюбі, віком від 10 років; відсутність боргів. Таким чином державними діячами могли стати особи, котрі були успішними в сім'ї та господарській діяльності.

Не вважалося злочином заподіяння смерті грабіжнику, якщо воно було вчинено з метою самозахисту або повернення вкраденого майна. Деякі вважають таку норму надзвичайно жорстокою, але насправді це суттєвий стримувальний засіб, котрий ставить порушника одразу у невигідне становище у порівнянні з громадянами і підданими.

Перебування державного службовця в стані сп'яніння, навмисне вбивство, підпал, святотатство каралися смертю. Приймаючи державно важливі рішення, службовець повинен мати ясну свідомість, адже помилка керівника може коштувати життя багатьом громадянам. Тому ведення тверезого способу життя є обов'язковою умовою для держслужбовців. Хоча підпал може і не мати на меті заподіяння смерті, але пожежа є дуже небезпечним явищем,яке може призвести до втрати здоров’я або загибелі людей.. Тому безперечно підпал слід відносити до важких злочинів.

Ненавмисне вбивство каралось вигнанням. У "Історії" Геродота описано інцидент, коли людина вчинила ненавмисне вбивство двічі: один раз на своїй батьківщині, а другий раз перебуваючи у вигнанні. Тож іншим громадам слід бути уважними при наданні притулку вигнанцям.