У Японії обговорюють можливість зміни основного закону

...Західні друзі Японії стривожені. Один житель Токіо, який має зв’язки в уряді, називає його «найбільшнаціоналістичним урядом з 1945 р.». Він додає, що деякі люди з оточення пана Абе створюють враження, що «єдиний негативний чинник, пов’язаний з Другою світовою війною, – поразка Японії». Подібні думки відштовхують не лише Китай, а й Штати – на захист яких покладається Японія. Насправді високопоставлені американські чиновники, судячи з усього, зараз стурбовані японським націоналізмом так само, як і китайським різноманіттям.

В недавній статті Курт Кемпбелл, який був помічником держсекретаря США з Азії під час першого президентства Барака Обами, висловив стурбованість з приводу небезпеки виникнень війни в Тихоокеанському регіоні і зазначив, що «і Токіо, і Пекін мають намір підігрівати внутрішні націоналістичні настрої». Катастрофічна громадська дипломатія уряду Абе, мабуть, вселяє жах у багатьох компетентних дипломатів країни, так як вони намагаються захищати інтереси Японії в регіоні, який стає все більш небезпечним. Це викликає загальний жаль, тому що деякі ідеї пана Абе, що стосуються відродження нації, мають правильний напрямок. «Абеноміка» – це ризикований, але давно назрілий проект боротьби з японською дефляцією. Навіть наводиться гідний аргумент на користь перегляду післявоєнної конституції Японії, щоб країна могла більше зробити для свого захисту.

В умовах нарощування могутності Китаю, Японія – третя за рахунком найбільша економіка в світі – знаходиться в аномальному положенні: вона занадто сильно залежить від США в питаннях власної безпеки. Існуючі умови накладають обмеження і на Японію, і на Америку. У результаті Японія нервує і розсерджена масштабом залежності від Штатів. А американці стривожені тим, що японський уряд може втягнути їх у війну з Китаєм.

Більш збалансована розстановка сил призвела б до зменшення американських гарантій безпеки для Японії, щоб незначні територіальні суперечки в Східно-Китайському морі більше не загрожували початком світової війни. У свою чергу Японії було б дозволено створювати власні військові сили, причому їй би навіть надали в цьому підтримку. Будь-яка подібна зміна балансу стратегічних сил в Азії напевно змусила б затремтіти від хвилювання багато азійських країн, включаючи Пекін і Сеул. У результаті для врегулювання ситуації довелося б використовувати все дипломатичне мистецтво і проявити максимальну делікатність. Навпаки, міністри, які засідають у Токіо, роблять неконструктивні двозначні заяви з приводу імперського минулого Японії і дивні зауваження щодо нацистів і військових загонів, що піддавали людей тортурам. Це було б смішно, якби не було так сумно – і так небезпечно.

Гідеон Рахман, The Financial Time

Примітка від гравця Народного Оглядача:

В цілому висновки автора тенденційні і написані з позиції зовнішньої політики США. Нам слід уловити, які ж настрої зароджуються в Японії і що вони мають на меті.