Соціоніка відправна точка в психологічному консультуванні

Кожному психологу доцільно володіти технологіями визначення соціонічного типу, щоб мати відправну точку у подальшій роботі з людиною. Застосування соціонічних технологій дозволить спостерігати за людиною, не як вона соціалізується, а наскільки розвиває та удосконалює свої сильні якості характеру. І не іти на поводу за зовнішніми проявами людини, які можуть бути хибними, фальшивими, оманливими, а самому психологу бути господарем ситуації, бачити причину проблеми і показати людині суть її сильних сторін. Не давати поради, а показати суть речей, які створені за конкретними умовами, розкрити ситуацію, виявити та викоринити причину, що заважає людині жити і розвиватися. Допомогти рекомендаціями – спрямувати людину туди, де вона сама знайде необхідний для себе варіант. Першооснова – це дати людині розуміння себе, знання, щоб полегшити вибір та пошук свого шляху.

Знання соціонічних типів школярів суттєво допоможе практичним психологам шкіл у їх роботі із учнями, тому що це є базою, відправною точкою у виявленні причин неадекватної поведінки, складнощів соціалізації, проблем особистості і колективу. На основі знання соціонічного типу можна вирішити всі інші психологічні проблеми. Тому для користі учнів, підвищення кваліфікації психологів, якості їх роботи психологам варто серйозно підійти до вивчення законів соціоніки. При цьому кожен психолог матиме можливість відстежувати й аналізувати, як проявляються властивості психіки, які окремо розглядає психологія і які закономірно закладені природою і проявляються в кожному однозначно залежно від його соціонічного типу.

Можливий інший шлях: надавати психологічну допомогу людині тільки після того, як їй визначено соціонічний тип спеціалістом із соціоніки, і дана її характеристика, де також вказано, які блоки психіки задіяні більше, і чи потрібно вирівнювати психіку, щоб перевести людину на природні енергетично сильні блоки. Після корекції проявів соціонічного типу, тобто після повернення людини до її природного стану психіки почати психологічні консультації для неї у відшліфовуванні окремих психічних якостей і для надання душевної рівноваги через розкриття причин її внутрішніх проблем і допомогу у їх вирішенні.

Варто шкільним психологам оволодіти та використовувати діагностичний інструментарій соціоніки. Тоді визначення соціонічних типів дітей відбуватиметься ще до вступу до школи, що допоможе формуванню комфортних колективів. Протягом навчального процесу визначати соціонічні типи людей серед близького оточення кожного учня, і насамперед, батьків, щоб знати, у якій сім’ї росте дитина і як впливають на неї ті чи інші закономірні стосунки. Надавати консультації усім бажаючим учням і батькам щодо міжособистісних взаємодій і налагодження стосунків. Завданням психолога буде на основі знання особливостей психіки дитини згідно її соціонічного типу і того, які психічні якості у неї сильні, а які слабкі, виявляти їх рівень розвитку і надавати допомогу у роботі над собою, щоб покращити успішність: розвивати мислення, пам’ять, уяву, сприйняття, волю тощо. І у соціоніка і у психолога буде окрема, своя ділянка роботи, що в комплексі допомагатиме учням у вирішенні всіх їхніх проблем, у самовдосконаленні і розвиткові.

А спостереження психологів за поведінкою учнів дадуть неоцінений внесок в розвиток практичної соціоніки і психології, приведуть в подальшому до продуктивного синтезу цих наук і тим самим до позитивних зрушень в гармонізації людської особистості і в суспільстві. Адже і серед психологів дедалі більшого визнання набуває думка про необхідність “поглянути на певну теорію з позиції іншої, спорідненої, бо тільки за такого підходу можна дістати вичерпне й істинне наукове судження” (С.Д.Максименко).

Іноді допомога психолога носить дуже обмежений характер і до того ж виснажує емоційно самого психолога. Якщо перед психологом знервована й змучена людина, і змінити її стан дуже важко, психолог пропонує просто дати волю емоціям – довіритись, висловитись, виплакатись – вилити назовні всі нещастя – ось один з методів психотерапії, який приносить полегшення лише через емоційну розрядку під час спілкування і не вирішує всього комплексу проблем, які й привели до такого стану.

Займаючись такою психотерапією через виявлення емоцій людини назовні, сам психолог при цьому отримує значну дозу негативних “емоційних рентгенів”, від яких не так вже й просто позбавитись. По-перше, людина, яка виплакалась, звільняється від своєї душевної болі і передає її психіці іншої людини, до якої направлена розмова, в інший “психорезервуар”. Не даремно ж у давнину, попереджаючи, говорили: “Не ходи туди, де сварки і скандали, бо ті люди звільняються, а Ви, як мінімум, два дні будете ходити з головними хворобами, від яких страждатиме Ваша душа”. По-друге, різні стосунки по-різному впливають на процес спілкування, а психолог користується тільки одним способом, коли їх 16.

А якщо психолог ще й не знає, якого соціонічного типу перед ним знаходиться людина і яким чином проходить взаємозв’язок і проникає в його психіку інформація, то він подвійно не захищений, тому що може пропонувати прийоми роботи, що категорично не підходять конкретній людині, бо активізуватимуть і так уражені слабкі сторони. Наприклад, психолог радить Вам поводити себе розкуто, легко, невимушено, не обмежуючи усілякими забобонами, не соромлячись брати ініціативу у свої руки й вирішувати проблему. Порада, можна сказати, чудова. До того ж, що може бути краще за те, ніж бути наполегливою і впевненою людиною, і легко вміти розв’язувати складні життєві ситуації. Інша річ, чи зможете Ви цією порадою скористатися, будучи людиною за своєю природою нерішучою, сором’язливою, заглибленою в собі. Виходить, що фактично психолог Вам дає пораду бути дуже  комунікабельною людиною, а Ваш характер співпадає з образом спокійної людини. Знання свого соціонічного типу допомагає кожному зрозуміти свої слабкі і сильні сторони, позбавляє комплексів, а соціоніка навчає, як будувати свою особистість і адекватно вирішувати проблеми власними силами.

Будь-яка консультація буде проведена якісно тільки у тому випадку, якщо психолог знатиме людину за її соціонічним типом, з якими соціонічними типами людей ця людина працює, товаришує, живе, тоді лише можна проводити конструктивну аналітичну розмову, без плачу і скарг, а з вирішенням проблеми.