Організаційна тріада еконаціоналізму: цілісність, різноманітність, справедливість (голосування)

Радіймо, арії! Ми вже ухвалили 9 принципів еконаціоналізму – світоглядні основи нашого руху, і Три принципи життя еконації. Наявність ясного світогляду дозволяє перейти до формулювання організаційних принципів еконації та її держави.

Як ми вже знаємо, головною умовою існування будь-якої системи є її цілісність. Нема цілісності – нема системи. З цього й почнемо формулювання організаційної тріади.

1. ПРИНЦИП ЦІЛІСНОСТІ: єдиноначальність, персональна відповідальність, право

Стабільність еконації визначається наявністю виборного, персонально відповідального керівника на кожному рівні організаційної структури. Колективної відповідальності не існує, бо де відповідає більше одного, там не відповідає ніхто. Кожне рішення і кожна пропозиція повинні мати відповідального автора.

Колективна робота виконує дорадчу функцію, вона потрібна для вироблення якісного рішення. Остаточне рішення приймає персонально відповідальний керівник. Відтак на керівні посади обираються тільки ті особистості, які спроможні взяти на себе тягар персональної відповідальності.

Обсяг відповідальності пропорційний рівню повноважень і конкретизується в угоді керівника з керованим колективом. В українській традиції товариство «тричі» запрошує керівника, який має право «двічі» відмовитись від керівної посади (насправді кількість ітерацій не обмежена). Товариство висуває свої вимоги до керівника щодо бажаного управлінського процесу і бажаних результатів, керівник висуває вимоги щодо необхідних для цього ресурсів і виконавської дисципліни членів товариства.

Обрання керівника відбувається шляхом процедури консенсусу, особливістю якої є відкрите, аргументоване, відповідальне обговорення і досягнення взаємної згоди. Умовним показником досягнення консенсусу може бути 95% «інвестиційної ваги» (для корпоративного голосування) або 95% кількості громадянських голосів (для політичного голосування).

Результатом досягнутого консенсусу є чітка система правил (зокрема, показників, яких треба досягнути) і розподіл ролей для їх виконання. Правова система однаково стосується всіх членів суспільства, в якому всі рівні перед законом.  

Головними чинниками цілісності еконації є цілісні (внутрішньо несуперечливі) світогляд, правова система, організаційна структура.  

Принцип цілісності забезпечує стабільність системи. Для конкурентоспроможності в еволюційній змагальності цього не достатньо. Окрім стабільності, потрібна гнучкість, мінливість, адаптивність до мінливих зовнішніх умов.

2. ПРИНЦИП РІЗНОМАНІТНОСТІ: творчість, свобода, правильна змагальність

Здатність еконації оперативно реагувати на зміни і пристосовуватися до них визначається наявністю внутрішньої різноманітності, свободи і правильної змагальності.

Різноманітність забезпечується заохоченням до навчання, творення, вдосконалення. Хай розквітає тисяча квітів!

Свобода – це гарантія захисту громадянина від претензій доти, доки він не порушує ухвалені спільнотою закони. Свобода – це вільна діяльність в межах правил. Головне правило: «Дозволено все, що не заборонено».

Правильна змагальність – це коли перевага досягається не послабленням суперника, а посиленням себе.

Головною умовою реалізації Принципу різноманітності є попередня реалізація Принципу цілісності. Завдяки наявності цілісних світогляду, законів і управління, заохочення внутрішньої різноманітності не призводить до хаосу і не загрожує руйнуванню еконації. 

Цілісність еконації та її оперативне (тактичне) реагування на зміни – речі обов’язкові для успішної еволюції, але не достатні. Третім компонентом конкурентоспроможності еконації є її цілеспрямованість, яка дозволяє їй змінювати себе задля досягнення довгострокових, стратегічних цілей.

3. ПРИНЦИП СПРАВЕДЛИВОСТІ: цілеспрямованість, вдячність, пропорційна винагорода

Успішний розвиток еконації досягається заохоченням позитивних процесів, вдячністю за добрі справи, справедливою винагородою.

Вітається все, що приносить користь людині та суспільству, заохочуються і прославляються «економіка дарування» (волонтерство, благодійництво, дарування, гранти, обмін вживаними речами), змагання, конкурси, вікторини, розвиваючі ігри, ігрові методи ведення бізнесу та військової підготовки тощо. Завдяки такому підходу відбувається висування кращих, які стають зразковими орієнтирами для всіх інших.

При цьому, наскільки це можливо, дотримується принцип пропорційності дарування і вдячності (принцип справедливості): що більший внесок у загальну справу, то більша винагорода – моральна та матеріальна.

Завдяки Принципу справедливості відбувається правильне спрямування усього буйного розмаїття, стимульованого попереднім Принципом різноманітності. Держава ставить довгострокові цілі, формує стратегічні плани, підтримує позитивні процеси, навіть якщо вони не очевидні для більшості громадян.

Якщо Принцип різноманітності заохочує спонтанне пристосування суспільства до нових обставин, то Принцип справедливості усвідомлено спрямовує суспільну енергію у правильному напрямку.        

Коментар

Описана вище тріада організаційних принципів основана на природних законах. У більшій чи меншій мірі вона проявляється у всіх живих істот: від мікробів до людських спільнот. Можна сказати, що організаційна тріада «цілісність, різноманітність, справедливість» – це проекція на суспільство еволюційної тріади «спадковість, мінливість, добір».

Не важко побачити зв’язок організаційної тріади з демократичною тріадою «свобода, рівність, братерство».

Свобода – це Принцип різноманітності, де всі діють вільно.

Рівність – це Принцип цілісності, де всі рівні перед законом.

Братерство – це взагалі основна ідея еконації, яка практично виявляється в «економіці дарування», згаданій у Принципі справедливості.

Ще варто додати, що принципи Організаційної тріади перебувають у відносинах діалектичного заперечення. Так, буйна різноманітність, самобутність і нерівність здібностей Принципу різноманітності наче намагаються заперечити Принцип цілісності з його чітким порядком, рівністю перед законом і дисципліною. Ця діалектична суперечність вирішується Принципом справедливості, де нерівні здібності гармонізуються пропорційною винагородою і спільною спрямованістю до вищих цілей.    

«Всі мислячі істоти народжуються нерівними. Досконале суспільство дає кожному рівну можливість плавати на його власній глибині» (Френк Герберт).

«Бог подібний до багатого водограю, що наповнює різні посудини, відповідно до їхнього об’єму. Над водограєм напис: “Нерівна всім рівність”. Ллються з різних рурок різні струмені в різні посудини. Менша посудина має менше, але тим однакова вона з більшою, що так само повна. Бо що є дурніше, як рівна рівність, яку дурні у світ ввести марно хочуть? Яке бо дурне те, що супротивне блаженній природі?» (Григорій Сковорода).   

Для того, щоб принципи Організаційної тріади стали дороговказом еконації,  за них треба проголосувати.

Діємо як духовна ділова корпорація. Голосування відбувається інвестиційними внесками, тобто що більший внесок акціонера у розвиток Третього Гетьманату, то більша вага його голосу.  

Голосування передбачає три варіанти відповідей: «Підтримую», «Не заперечую», «Проти».

Правила голосування:

1. Якщо «Підтримую», то треба написати будь-який коментар і бути готовим відповідати на запитання інших акціонерів для захисту своєї позиції.

2. Якщо «Не заперечую», то можна нічого не писати, адже акціонер просто погоджується з тими, хто підтримує.

3. Якщо «Проти», то акціонер має обґрунтувати своє рішення і бути готовим відповідати на запитання інших акціонерів для захисту своєї позиції.

У процесі голосування прагнемо дійти консенсусу, тобто однозгідності. Консенсус досягається тоді, коли інвестиційна частка тих, хто «проти», не перевищує 5%.