Радіймо, арії! Ми вже ухвалили 9 принципів еконаціоналізму – світоглядні основи нашого руху, і Три принципи життя еконації. Наявність ясного світогляду дозволяє перейти до формулювання організаційних принципів еконації та її держави.
Як ми вже знаємо, головною умовою існування будь-якої системи є її цілісність. Нема цілісності – нема системи. З цього й почнемо формулювання організаційної тріади.
Стабільність еконації визначається наявністю виборного, персонально відповідального керівника на кожному рівні організаційної структури. Колективної відповідальності не існує, бо де відповідає більше одного, там не відповідає ніхто. Кожне рішення і кожна пропозиція повинні мати відповідального автора.
Колективна робота виконує дорадчу функцію, вона потрібна для вироблення якісного рішення. Остаточне рішення приймає персонально відповідальний керівник. Відтак на керівні посади обираються тільки ті особистості, які спроможні взяти на себе тягар персональної відповідальності.
Обсяг відповідальності пропорційний рівню повноважень і конкретизується в угоді керівника з керованим колективом. В українській традиції товариство «тричі» запрошує керівника, який має право «двічі» відмовитись від керівної посади (насправді кількість ітерацій не обмежена). Товариство висуває свої вимоги до керівника щодо бажаного управлінського процесу і бажаних результатів, керівник висуває вимоги щодо необхідних для цього ресурсів і виконавської дисципліни членів товариства.
Обрання керівника відбувається шляхом процедури консенсусу, особливістю якої є відкрите, аргументоване, відповідальне обговорення і досягнення взаємної згоди. Умовним показником досягнення консенсусу може бути 95% «інвестиційної ваги» (для корпоративного голосування) або 95% кількості громадянських голосів (для політичного голосування).
Результатом досягнутого консенсусу є чітка система правил (зокрема, показників, яких треба досягнути) і розподіл ролей для їх виконання. Правова система однаково стосується всіх членів суспільства, в якому всі рівні перед законом.
Головними чинниками цілісності еконації є цілісні (внутрішньо несуперечливі) світогляд, правова система, організаційна структура.
Принцип цілісності забезпечує стабільність системи. Для конкурентоспроможності в еволюційній змагальності цього не достатньо. Окрім стабільності, потрібна гнучкість, мінливість, адаптивність до мінливих зовнішніх умов.
Здатність еконації оперативно реагувати на зміни і пристосовуватися до них визначається наявністю внутрішньої різноманітності, свободи і правильної змагальності.
Різноманітність забезпечується заохоченням до навчання, творення, вдосконалення. Хай розквітає тисяча квітів!
Свобода – це гарантія захисту громадянина від претензій доти, доки він не порушує ухвалені спільнотою закони. Свобода – це вільна діяльність в межах правил. Головне правило: «Дозволено все, що не заборонено».
Правильна змагальність – це коли перевага досягається не послабленням суперника, а посиленням себе.
Головною умовою реалізації Принципу різноманітності є попередня реалізація Принципу цілісності. Завдяки наявності цілісних світогляду, законів і управління, заохочення внутрішньої різноманітності не призводить до хаосу і не загрожує руйнуванню еконації.
Цілісність еконації та її оперативне (тактичне) реагування на зміни – речі обов’язкові для успішної еволюції, але не достатні. Третім компонентом конкурентоспроможності еконації є її цілеспрямованість, яка дозволяє їй змінювати себе задля досягнення довгострокових, стратегічних цілей.
Успішний розвиток еконації досягається заохоченням позитивних процесів, вдячністю за добрі справи, справедливою винагородою.
Вітається все, що приносить користь людині та суспільству, заохочуються і прославляються «економіка дарування» (волонтерство, благодійництво, дарування, гранти, обмін вживаними речами), змагання, конкурси, вікторини, розвиваючі ігри, ігрові методи ведення бізнесу та військової підготовки тощо. Завдяки такому підходу відбувається висування кращих, які стають зразковими орієнтирами для всіх інших.
При цьому, наскільки це можливо, дотримується принцип пропорційності дарування і вдячності (принцип справедливості): що більший внесок у загальну справу, то більша винагорода – моральна та матеріальна.
Завдяки Принципу справедливості відбувається правильне спрямування усього буйного розмаїття, стимульованого попереднім Принципом різноманітності. Держава ставить довгострокові цілі, формує стратегічні плани, підтримує позитивні процеси, навіть якщо вони не очевидні для більшості громадян.
Якщо Принцип різноманітності заохочує спонтанне пристосування суспільства до нових обставин, то Принцип справедливості усвідомлено спрямовує суспільну енергію у правильному напрямку.
Описана вище тріада організаційних принципів основана на природних законах. У більшій чи меншій мірі вона проявляється у всіх живих істот: від мікробів до людських спільнот. Можна сказати, що організаційна тріада «цілісність, різноманітність, справедливість» – це проекція на суспільство еволюційної тріади «спадковість, мінливість, добір».
Не важко побачити зв’язок організаційної тріади з демократичною тріадою «свобода, рівність, братерство».
Свобода – це Принцип різноманітності, де всі діють вільно.
Рівність – це Принцип цілісності, де всі рівні перед законом.
Братерство – це взагалі основна ідея еконації, яка практично виявляється в «економіці дарування», згаданій у Принципі справедливості.
Ще варто додати, що принципи Організаційної тріади перебувають у відносинах діалектичного заперечення. Так, буйна різноманітність, самобутність і нерівність здібностей Принципу різноманітності наче намагаються заперечити Принцип цілісності з його чітким порядком, рівністю перед законом і дисципліною. Ця діалектична суперечність вирішується Принципом справедливості, де нерівні здібності гармонізуються пропорційною винагородою і спільною спрямованістю до вищих цілей.
«Всі мислячі істоти народжуються нерівними. Досконале суспільство дає кожному рівну можливість плавати на його власній глибині» (Френк Герберт).
«Бог подібний до багатого водограю, що наповнює різні посудини, відповідно до їхнього об’єму. Над водограєм напис: “Нерівна всім рівність”. Ллються з різних рурок різні струмені в різні посудини. Менша посудина має менше, але тим однакова вона з більшою, що так само повна. Бо що є дурніше, як рівна рівність, яку дурні у світ ввести марно хочуть? Яке бо дурне те, що супротивне блаженній природі?» (Григорій Сковорода).
Для того, щоб принципи Організаційної тріади стали дороговказом еконації, за них треба проголосувати.
Діємо як духовна ділова корпорація. Голосування відбувається інвестиційними внесками, тобто що більший внесок акціонера у розвиток Третього Гетьманату, то більша вага його голосу.
Голосування передбачає три варіанти відповідей: «Підтримую», «Не заперечую», «Проти».
Правила голосування:
1. Якщо «Підтримую», то треба написати будь-який коментар і бути готовим відповідати на запитання інших акціонерів для захисту своєї позиції.
2. Якщо «Не заперечую», то можна нічого не писати, адже акціонер просто погоджується з тими, хто підтримує.
3. Якщо «Проти», то акціонер має обґрунтувати своє рішення і бути готовим відповідати на запитання інших акціонерів для захисту своєї позиції.
У процесі голосування прагнемо дійти консенсусу, тобто однозгідності. Консенсус досягається тоді, коли інвестиційна частка тих, хто «проти», не перевищує 5%.
Розвиваємо організаційну культуру.
Цей коментар пана Анатолія Висоти не має відношення до обговорення організаційних принципів, тому розглядається як інформаційний шум, марнослів’я (флуд) і підлягає видаленню.
Гадаю, що я - людина, чи Доброслав, чи Арсен, чи навіть Ігор, як Шляхетний чоловік, ні разом, ні кожен зокрема, ми НЕПРИЧЕТНІ до початку творення життя на Землі. Чого? Тому, що ми - люди, самі є Божим Творінням!
Це іудохристиянська концепція. Згідно з аріянством, людина має іскру Божу (божественну сутність), яка є частинкою Творця і разом з ним творить Всесвіт.
До втілення ця спільнота божественних істот, які сукупно позначаються словом Бог-Творець, творила Всесвіт із-зовні. Після втілення вони продовжують творення із-середини.
Кожна людина раніше творила Всесвіт із-зовні, проте далеко не всі про це знають. Ті, які усвідомлюють свою божественну природу, позначаються термінами син Божий, хрестос, мамай, будда, боголюдина.
"Ви - боги!", "Щасливі миротворці, бо вони синами Божими стануть".
Наведіть приклади своєї персональної участі в початку виникнення життя на Землі
Щоб один навів докази, а інший їх зрозумів, обидва мають бути боголюдьми.
Пане Анатолію, швидше витискайте з себе іудохристиянську оману "рабів божих".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Комментарии
Готовий відповідати на запитання і вдосконалювати текст.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Голосую - за.Все добре.В очі запало "цілеспрямованість" у пункту № 3 "Принцип справедливості".Виходить так ,що як би до інших пунктів це визначення не стосується.
Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.
Цілеспрямованість стосується саме третього принципу, адже тут створюється система підтримки позитивних процесів і руху до корисних цілей.
Натомість два перші принципи орієнтовані на внутрішню стабільність і ситуативне "пристосуванство" до зовнішніх обставин.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Вітаю друже Ігоре, хотів щось "зачепити", але не зміг піднятися "вище".
Гарно і рельєфно!
Правда одне питання завжди муляє мене: людина з її забаганками і слабостями. Думаю, що в таких структуротворячих дописах потрібно не оминати цієї дражливої теми, адже там ховається сатана.
З повагою і пошаною
Хай Буде!
Допомагає те, що на початковому етапі нас підтримують люди світлі і шляхетні.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Пане Ігоре Каганець,
а в який з принципів входить тестування або визначення "проф.придатності" лідерів? Тобто Варни лідера, по нашому... ;)
З подякою за Вашу працю, голосую "не заперечую".
Володимир (Миролюб)
Добір лідерів відбувається під час обрання відповідальних лідерів. Це принцип цілісності.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Ну тепер я зрозумів, що значить та картинка з водограєм. А то після того, як побачив її на купюрі 500 грн. лінувався розібратися. Як ти, пан Ігор, відносишся до доцільності розміщення цієї картинки на грошових банкнотах?
Позитивно.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Проголосував "підтримую", так як не бачу нічого, що суперечило би моїм поглядам.
Але хотів би поцікавитися, навіщо нам так багато цих різних принципів і голосувань, чи ти, пане Ігоре, так вже готуєш програму партії? :)
Коли рух стане масовим, то він керуватиметься не стільки людьми, скільки принципами і правилами. От їх і треба сформувати.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Проголосував "За". Одне, можливо, зауваження, щодо вибору лідерів. Людина може щиро вірити в те, що вона може бути лідером. ("Мы были искренними в своих заблуждениях"- "Той самий Мюнхгаузен"). Треба передбачити можливість для таких людей порівняно легко "зійти з дороги" (звичайно при умові, якщо така людина ще "не наламала дров".
"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"
Політичне голосування відбувається на основі обговорення у малих групах (до 100-150 осіб), де люди персонально знайомі. Це гарна можливість виявити справжніх лідерів.
Якщо ж лідер виявився слабким або припустився великої помилки, то за кілька днів він просто залишиться без підтримки, адже наша система передбачає вільний перехід з одної групи в іншу - одним натисканням кнопки.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Доброго дня всім! Стаття пана Ігоря сподобалась, Давно думав про це сам, бо ці принципи не що інше як давня козацька демократія на Січі. Тому я голосую- ЗА
Хай буде!
Історія має властивість повторюватись...
І я зараз проголосую, що ПІДТРИМУЮ. Хоч є дещо, що можна підправити.
Для подальшого обговорення взаємодії Бога і Людини і задля зручності - переношу свій коментар із далекої гілки сюди:
Ось, Доброславе, читай: Він символізує радісну ігрову змагальність Сокола Святого духа і Лебедя шляхетної людини. Разом вони творять зародок нового світу, що символізується зерном (яйцем, зародком), яке дає гармонійний паросток. Тобто ГРАЙ! – це Сокіл, Лебідь і пробуджене зерно. Тут чітко сказано, що Святий Дух (=Бог) змагається і грається з Шляхетною людиною. Я з тобою й Арсеном згоден, що ні Гра, ні Змагання Людини (навіть Шляхетної!) із Богою є річчю немислимою! Надзвичайно різні вагові категорії у Вчителя і учня. Коли в Божественій Школі, якою є життя людини, Бог застосовує для навчання і вдосконалення свого учня ігрові елементи, то це не дає право називати Бога Гравцем. В цьому поясненні ГЕРБА говориться, Бог і Людина разом творять зародок нового світу, що символізується зерном..., яке дає гармонійний паросток. Це теж навіть уявити собі не можна. Гадаю, що я - людина, чи Доброслав, чи Арсен, чи навіть Ігор, як Шляхетний чоловік, ні разом, ні кожен зокрема, ми НЕПРИЧЕТНІ до початку творення життя на Землі. Чого? Тому, що ми - люди, самі є Божим Творінням! Якщо ж ви заперечуєте це, то наведіть приклади своєї персональної участі в початку виникнення життя на Землі. Це той випадок, про який казав Гринь, коли в стратегічному плануванні помилка в 1 при реалізації дає програш у 1000. Давайте називати речі своїми іменами й не робити зараз стратегічних помилок.
Цей коментар пана Анатолія Висоти не має відношення до обговорення організаційних принципів, тому розглядається як інформаційний шум, марнослів’я (флуд) і підлягає видаленню.
Це іудохристиянська концепція. Згідно з аріянством, людина має іскру Божу (божественну сутність), яка є частинкою Творця і разом з ним творить Всесвіт.
До втілення ця спільнота божественних істот, які сукупно позначаються словом Бог-Творець, творила Всесвіт із-зовні. Після втілення вони продовжують творення із-середини.
Кожна людина раніше творила Всесвіт із-зовні, проте далеко не всі про це знають. Ті, які усвідомлюють свою божественну природу, позначаються термінами син Божий, хрестос, мамай, будда, боголюдина.
"Ви - боги!", "Щасливі миротворці, бо вони синами Божими стануть".
Щоб один навів докази, а інший їх зрозумів, обидва мають бути боголюдьми.
Пане Анатолію, швидше витискайте з себе іудохристиянську оману "рабів божих".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Це хуцпа!
Я це виявляю/проявляю, тому хуцпі буде кінець! :)
Моя відповідь (дублюю):
Навпаки, мені ся подобає ся грати з Творцем! Мені радісно з Ним ся грати!
Так як і моїм дітям зі мною! (о_о, треба частіше на це зважати... ;) ). Їх гра, так як і моя з Творцем - чиста, радісна, взаємовигідна! :) І що з того, що я в нашій грі вправніший ніж мої діти? Я їх люблю!
!?Це ми "непричетні до початку творення життя на Землі"?!
Тоді, де відправна точка? Ми творимо життя сьогодні - значить це продовження божественної Гри: наприклад, сіючи зерно кріпу на присадибній ділянці, саджаючи сад, народжуючи дітей, навчаючи фаху, несучи добро і світло оточуючим.
Ця гра - РаДі(й)сна СПІВПРАЦЯ моя і Бога-Творця, тут і зараз!
Якщо відправна точка в минулому, то кому як не Тобі, Анатолію, має бути відомо, що Ти вже тут (на Землі, принаймні) був багаторазово. Залишається лише "Згадати себе"!!!
РаДіймо з Богом-Творцем у нашій не противній, а спільній Грі далі!!! ))
"Дельфіни мають добре розвинені інстинкти, не бояться підпускати до себе людей і грати з ними."
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Чи не це ж мав на увазі Хрестос?
(Каганець І.В. "Пшениця без куколю")
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Я підтримую саме це:
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)