На тлі негативних тенденцій у економічних процесах більшості країн СНД економіку Азербайджану можна вважати цілком успішною. Як і в Росії, вона базується на видобутку та експорті енергоносіїв. Але на цьому їхня схожість закінчується. На відміну від Російської Федерації, яка фактично вже перебуває у стані економічної стагнації, Азербайджану, всупереч світовим економічним проблемам, а також неврегульованості ситуації довкола Нагірного Карабаху, вдається динамічно нарощувати свій потенціал. Про це свідчать показники азербайджанського економічного розвитку 2013 року, які були оприлюднені на засіданні уряду країни у січні ц. р. за участю глави азербайджанської держави І. Алієва. Згідно з офіційними даними Кабінету міністрів Азербайджану, у 2013 році ВВП країни зріс на 5,8 %, що є одним із найкращих світових показників. Зокрема, обсяг ВВП на душу населення збільшився на 4,4 %, і становить приблизно 8 тис. дол. США. До 50 млрд. дол. США зросли золотовалютні резерви, які становлять 70 % від ВВП (для порівняння: зовнішній державний борг країни становить лише — 8 % від ВВП).
Економічні досягнення дають змогу уряду Азербайджану підтримувати малий бізнес, успішно вирішувати соціальні проблеми. Так, протягом 2013 року середня заробітна плата в країні зросла на 6,3 %, мінімальна зарплата — на 13 %, зарплата працівників-бюджетників — на 10 %, трудові пенсії — на 17,6 %, всі види соціальних дотацій — до 70 %. Щодо рівня інфляції за рік, то він становив лише 2,4 %. Як наслідок, показник бідності в країні знизився і становить менш ніж 5 %.
Необхідно зазначити, що керівництво Азербайджану посилено займалося проблемами безробіття, питаннями соціального забезпечення біженців та вимушених переселенців з зони нагірно-карабаського конфлікту, а також будівництвом і реконструкцією медичних, освітніх та культурних закладів. Наприклад, у 2013 році було створено понад 100 тис. нових робочих місць (з них 80 тис. — постійних), що знизило рівень безробіття до 5 %. До того ж було здано в експлуатацію приблизно 20 тисяч квартир та будинків для біженців, відрито чи реконструйовано майже 300 шкіл та 80 лікарень.
Такі успіхи вдалося досягти завдяки вдалій та ефективній політиці керівництва країни у внутрішній і зовнішній сферах. Насамперед — в нафтогазової галузі (збільшилась майже на 10 %), яка є основою азербайджанської економіки і головним джерелом валютних надходжень до державного бюджету.
За словами Президента Азербайджану І.Алієва, в контексті стратегічних інтересів країни найважливіше було розпочати реалізацію проекту «Південного енергетичного коридору» в рамках підписання інвестиційної угоди щодо газового родовища «Шахденіз-2» та визначення «Трансадріатичного» трубопроводу основним маршрутом транспортування азербайджанського газу до Європи. Були також укладені всі необхідні контракти з продажу азербайджанського газу до Європи.
Аби знизити транзитну залежність від Росії Азербайджан майже на чверть знизив обсяги транспортування нафти нафтопроводом Баку — Новоросійськ. Натомість були збільшені обсяги транзиту нафти нафтотранспортною системою Баку-Тбілісі-Джейхан (БТД). Тривали також переговори про транспортування через БТД казахстанської нафти (перевозячи для цього нафту танкерами з Казахстану до Азербайджану), а також реалізацію проекту спорудження «Транскаспійського» газопроводу з Туркменістану до Азербайджану по дну Каспійського моря.
Необхідно зазначити, що здійснювались також заходи з диверсифікації азербайджанської економіки за рахунок розвитку інших галузей та інфраструктури країни.
Так, керівництво Азербайджану почало нарощувати потужності металургійної промисловості. Зокрема, розпочалося будівництво сучасного металургійного комбінату, зорієнтованого на використання місцевої сировини та інших природних ресурсів.
Помітним досягненнями можна вважати створення національної космічної галузі та запуск першого супутника Azerspase-1 (телекомунікаційного призначення), введення в експлуатацію транзитних інформаційних магістралей на регіональному та міжнародному рівнях (зокрема, азербайджанського сегменту телекомунікаційної мережі Європа-Близький Схід), а також збільшення до європейського рівня кількості користувачів мережі Інтернет та мобільного зв’язку.
Швидке зростання азербайджанської економіки спонукало до організації технопарків. На додаток до вже існуючого технопарку в Сумгаїті був відкритий новий хіміко-технологічний парк. Передбачається заснування технопарків в деяких інших азербайджанських містах.
Що стосується реалізації інфраструктурних проектів, то тут варто назвати реконструкцію Самур-Апшеронської зрошувальної системи (забезпечує питною водою м. Баку та сусідні райони), введення в дію ряду електростанцій середньої та малої потужності, розвиток мережі автомобільних доріг, газифікацію та меліорацію території країни. Також будуються автомобільні магістралі від м. Баку до Росії, Ірану і Грузії, зводиться новий Морський торгівельний порт поблизу столиці Азербайджану, прокладається залізниця Баку-Тбілісі-Карс (Туреччина), як частина міжнародного проекту створення «Нового шовкового шляху».
Окрім нафтодобувної галузі Азербайджан активно розвиває сільське господарство, як основу продовольчої безпеки країни. З урахуванням специфіки природних умов регіону увага приділялась меліоративним та іригаційним роботам, що дозволяє використовувати великі за площею земельні ділянки. Крім того, запрацювало на повну потужність нове водосховище, на черзі здача в експлуатацію ще одного такого об’єкта. Держава активно підтримувала закупівлю сільськогосподарської техніки та налагодження її виробництва на вітчизняних підприємствах.
В економічному розвитку Азербайджану надавалась велика увага залученню внутрішніх та зовнішніх інвестицій, які досягли, між іншим, рекордного рівня — 28 млрд дол. США. Це — результат привабливості азербайджанської економіки для національного та іноземного бізнесу, яка підсилювалась цілеспрямованими заходами Баку, пов’язаними зі створенням сприятливого інвестиційного клімату в країні. Для цього азербайджанському керівництву довелося активізувати боротьбу з корупцією, бюрократизмом та іншими зловживаннями у державних органах влади. Прикладом таких підходів є відкриття в Азербайджані спеціальних державних центрів, які оперативно реагують на звернення громадян про випадки корупції.
Стабільність розвитку вітчизняної економіки дозволила керівництву Азербайджану зміцнювати військовий потенціал, що дуже важливо в сучасних умовах неврегульованості конфлікту довкола Нагірного Карабаху та напруженості на Південному Кавказі. Так, у 2013 році військові видатки Азербайджану становили понад 5 % від ВВП — близько 3,7 млрд. дол. США (втричі більші за українські). Основна частина коштів спрямовувалась на переоснащення національних збройних сил, забезпечення функціонування військового угруповання в зоні конфлікту, а також на бойову підготовку, соціальне забезпечення військовослужбовців.
Економічні досягнення Азербайджану не могли не посприяти зростанню його міжнародного авторитету, провадженню продуманої та збалансованої зовнішньої політики. Про це свідчить обрання Азербайджану непостійним членом РБ ООН у період 2012-2013 років, що демонструє підтримку азербайджанської держави багатьма країнами.
Необхідно зазначити, що керівництво Азербайджану приділяє велику увагу розвитку відносин з Європейським Союзом. У 2013 році була підписана угода про спрощення візового режиму між ЄС та Азербайджаном. У 2014 році продовжуватиметься робота зі встановлення стратегічного формату відносин.
У 2013 році в Азербайджані відбулася низка важливих заходів з міжнародного співробітництва, зокрема: засідання Давоського форуму — Всесвітнього економічного форуму; конференція з надання допомоги Палестині в рамках Організації Ісламського Співробітництва; ІІІ Міжнародний гуманітарний форум; ІІ Форум по міжнародному діалогу.
Але суттєвою зовнішньою проблемою Азербайджану і надалі залишається протистояння з Вірменією в зв’язку з неврегульованістю конфлікту довкола Нагірного Карабаху. В рамках вирішення даної проблеми Азербайджан робить ставку на досягнення економічної, військової та демографічної переваги над Вірменією, як стратегічного чинника впливу на Єреван. Так, на сьогоднішній день державний бюджет Азербайджану вже в 10 разів перевищує державний бюджет Вірменії, внутрішній валовий продукт — у 8 разів, а чисельність населення — у 6 разів.
Загалом, економічні та політичні досягнення свідчать , що Азербайджан — самодостатня і зріла держава, яка досягла реальної незалежності і суверенітету після розпаду СРСР. Це надає Баку можливість відстоювати свої національні інтереси, в т.ч. і протидіяти неоімперським амбіціям Російської Федерації. Звернімо увагу, що, на відміну від інших країн СНД, Росія навіть теоретично не намагається порушувати питання про вступ Азербайджану до Митного та майбутнього Євразійського союзів.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...
«Зірка Південного Кавказу»
На тлі негативних тенденцій у економічних процесах більшості країн СНД економіку Азербайджану можна вважати цілком успішною. Як і в Росії, вона базується на видобутку та експорті енергоносіїв. Але на цьому їхня схожість закінчується. На відміну від Російської Федерації, яка фактично вже перебуває у стані економічної стагнації, Азербайджану, всупереч світовим економічним проблемам, а також неврегульованості ситуації довкола Нагірного Карабаху, вдається динамічно нарощувати свій потенціал. Про це свідчать показники азербайджанського економічного розвитку 2013 року, які були оприлюднені на засіданні уряду країни у січні ц. р. за участю глави азербайджанської держави І. Алієва. Згідно з офіційними даними Кабінету міністрів Азербайджану, у 2013 році ВВП країни зріс на 5,8 %, що є одним із найкращих світових показників. Зокрема, обсяг ВВП на душу населення збільшився на 4,4 %, і становить приблизно 8 тис. дол. США. До 50 млрд. дол. США зросли золотовалютні резерви, які становлять 70 % від ВВП (для порівняння: зовнішній державний борг країни становить лише — 8 % від ВВП).
Структура ВВП Азербайджану
http://www.trend.az/
Економічні досягнення дають змогу уряду Азербайджану підтримувати малий бізнес, успішно вирішувати соціальні проблеми. Так, протягом 2013 року середня заробітна плата в країні зросла на 6,3 %, мінімальна зарплата — на 13 %, зарплата працівників-бюджетників — на 10 %, трудові пенсії — на 17,6 %, всі види соціальних дотацій — до 70 %. Щодо рівня інфляції за рік, то він становив лише 2,4 %. Як наслідок, показник бідності в країні знизився і становить менш ніж 5 %.
Необхідно зазначити, що керівництво Азербайджану посилено займалося проблемами безробіття, питаннями соціального забезпечення біженців та вимушених переселенців з зони нагірно-карабаського конфлікту, а також будівництвом і реконструкцією медичних, освітніх та культурних закладів. Наприклад, у 2013 році було створено понад 100 тис. нових робочих місць (з них 80 тис. — постійних), що знизило рівень безробіття до 5 %. До того ж було здано в експлуатацію приблизно 20 тисяч квартир та будинків для біженців, відрито чи реконструйовано майже 300 шкіл та 80 лікарень.
Такі успіхи вдалося досягти завдяки вдалій та ефективній політиці керівництва країни у внутрішній і зовнішній сферах. Насамперед — в нафтогазової галузі (збільшилась майже на 10 %), яка є основою азербайджанської економіки і головним джерелом валютних надходжень до державного бюджету.
Президент Азербайджану І. Алієв
http://ru.salamnews.org/
За словами Президента Азербайджану І.Алієва, в контексті стратегічних інтересів країни найважливіше було розпочати реалізацію проекту «Південного енергетичного коридору» в рамках підписання інвестиційної угоди щодо газового родовища «Шахденіз-2» та визначення «Трансадріатичного» трубопроводу основним маршрутом транспортування азербайджанського газу до Європи. Були також укладені всі необхідні контракти з продажу азербайджанського газу до Європи.
Аби знизити транзитну залежність від Росії Азербайджан майже на чверть знизив обсяги транспортування нафти нафтопроводом Баку — Новоросійськ. Натомість були збільшені обсяги транзиту нафти нафтотранспортною системою Баку-Тбілісі-Джейхан (БТД). Тривали також переговори про транспортування через БТД казахстанської нафти (перевозячи для цього нафту танкерами з Казахстану до Азербайджану), а також реалізацію проекту спорудження «Транскаспійського» газопроводу з Туркменістану до Азербайджану по дну Каспійського моря.
Необхідно зазначити, що здійснювались також заходи з диверсифікації азербайджанської економіки за рахунок розвитку інших галузей та інфраструктури країни.
Так, керівництво Азербайджану почало нарощувати потужності металургійної промисловості. Зокрема, розпочалося будівництво сучасного металургійного комбінату, зорієнтованого на використання місцевої сировини та інших природних ресурсів.
Телекомунікаційний супутник Azerspace/Africasat 1a [OSC] 1
http://ru.salamnews.org/
Помітним досягненнями можна вважати створення національної космічної галузі та запуск першого супутника Azerspase-1 (телекомунікаційного призначення), введення в експлуатацію транзитних інформаційних магістралей на регіональному та міжнародному рівнях (зокрема, азербайджанського сегменту телекомунікаційної мережі Європа-Близький Схід), а також збільшення до європейського рівня кількості користувачів мережі Інтернет та мобільного зв’язку.
Швидке зростання азербайджанської економіки спонукало до організації технопарків. На додаток до вже існуючого технопарку в Сумгаїті був відкритий новий хіміко-технологічний парк. Передбачається заснування технопарків в деяких інших азербайджанських містах.
Що стосується реалізації інфраструктурних проектів, то тут варто назвати реконструкцію Самур-Апшеронської зрошувальної системи (забезпечує питною водою м. Баку та сусідні райони), введення в дію ряду електростанцій середньої та малої потужності, розвиток мережі автомобільних доріг, газифікацію та меліорацію території країни. Також будуються автомобільні магістралі від м. Баку до Росії, Ірану і Грузії, зводиться новий Морський торгівельний порт поблизу столиці Азербайджану, прокладається залізниця Баку-Тбілісі-Карс (Туреччина), як частина міжнародного проекту створення «Нового шовкового шляху».
Окрім нафтодобувної галузі Азербайджан активно розвиває сільське господарство, як основу продовольчої безпеки країни. З урахуванням специфіки природних умов регіону увага приділялась меліоративним та іригаційним роботам, що дозволяє використовувати великі за площею земельні ділянки. Крім того, запрацювало на повну потужність нове водосховище, на черзі здача в експлуатацію ще одного такого об’єкта. Держава активно підтримувала закупівлю сільськогосподарської техніки та налагодження її виробництва на вітчизняних підприємствах.
В економічному розвитку Азербайджану надавалась велика увага залученню внутрішніх та зовнішніх інвестицій, які досягли, між іншим, рекордного рівня — 28 млрд дол. США. Це — результат привабливості азербайджанської економіки для національного та іноземного бізнесу, яка підсилювалась цілеспрямованими заходами Баку, пов’язаними зі створенням сприятливого інвестиційного клімату в країні. Для цього азербайджанському керівництву довелося активізувати боротьбу з корупцією, бюрократизмом та іншими зловживаннями у державних органах влади. Прикладом таких підходів є відкриття в Азербайджані спеціальних державних центрів, які оперативно реагують на звернення громадян про випадки корупції.
Збройні сили Азербайджану
http://ru.salamnews.org/
Стабільність розвитку вітчизняної економіки дозволила керівництву Азербайджану зміцнювати військовий потенціал, що дуже важливо в сучасних умовах неврегульованості конфлікту довкола Нагірного Карабаху та напруженості на Південному Кавказі. Так, у 2013 році військові видатки Азербайджану становили понад 5 % від ВВП — близько 3,7 млрд. дол. США (втричі більші за українські). Основна частина коштів спрямовувалась на переоснащення національних збройних сил, забезпечення функціонування військового угруповання в зоні конфлікту, а також на бойову підготовку, соціальне забезпечення військовослужбовців.
Економічні досягнення Азербайджану не могли не посприяти зростанню його міжнародного авторитету, провадженню продуманої та збалансованої зовнішньої політики. Про це свідчить обрання Азербайджану непостійним членом РБ ООН у період 2012-2013 років, що демонструє підтримку азербайджанської держави багатьма країнами.
Необхідно зазначити, що керівництво Азербайджану приділяє велику увагу розвитку відносин з Європейським Союзом. У 2013 році була підписана угода про спрощення візового режиму між ЄС та Азербайджаном. У 2014 році продовжуватиметься робота зі встановлення стратегічного формату відносин.
У 2013 році в Азербайджані відбулася низка важливих заходів з міжнародного співробітництва, зокрема: засідання Давоського форуму — Всесвітнього економічного форуму; конференція з надання допомоги Палестині в рамках Організації Ісламського Співробітництва; ІІІ Міжнародний гуманітарний форум; ІІ Форум по міжнародному діалогу.
Карта, що показує спірну територію Нагірного Карабаху між Вірменією і сусіднім Азербайджаном
http://lettersfromcyprus.blogspot.com/
Але суттєвою зовнішньою проблемою Азербайджану і надалі залишається протистояння з Вірменією в зв’язку з неврегульованістю конфлікту довкола Нагірного Карабаху. В рамках вирішення даної проблеми Азербайджан робить ставку на досягнення економічної, військової та демографічної переваги над Вірменією, як стратегічного чинника впливу на Єреван. Так, на сьогоднішній день державний бюджет Азербайджану вже в 10 разів перевищує державний бюджет Вірменії, внутрішній валовий продукт — у 8 разів, а чисельність населення — у 6 разів.
Порівняння армій Азербайджану та Вірменії
http://blumgardt.livejournal.com/
Загалом, економічні та політичні досягнення свідчать , що Азербайджан — самодостатня і зріла держава, яка досягла реальної незалежності і суверенітету після розпаду СРСР. Це надає Баку можливість відстоювати свої національні інтереси, в т.ч. і протидіяти неоімперським амбіціям Російської Федерації. Звернімо увагу, що, на відміну від інших країн СНД, Росія навіть теоретично не намагається порушувати питання про вступ Азербайджану до Митного та майбутнього Євразійського союзів.
Зверніть увагу
Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»