- Visits: 2
- Hits: 3
Три принципи життя еконації (голосування)
Світ:
Спецтема:
150301_derevo_i_rayduga.jpg
Table of Contents
Радіймо, арії! Ми вже ухвалили 9 принципів еконаціоналізму – світоглядні основи нашого руху. Завдяки світоглядній єдності ми, діючи вільно і творчо, посилюватимемо один одного і уникатимемо хаосу.
Наступним кроком самоорганізації є ухвалення трьох принципів життя як безумовного імперативу діяльності української еконації. Ці принципи є природними законами, на яких основується життєспроможність усіх соціальних істот.
1. Принцип спільного блага
Спільне благо є запорукою особистого блага. Коли добре еконації, то добре всім її підсистемам – людям, тваринам, рослинам, землям і водоймам – усій рідній природі.
Це значить, що інтереси окремої людини чи групи не можуть суперечити інтересам їхньої еконації. Здійснюючи щось задля власного блага, кожна людина спочатку запитує себе, чи це корисно для всієї системи. Діяльність кожного громадянина заради себе має приносити хоч маленьку користь усій еконації.
Зокрема, збагачення кожного члена еконації може відбуватися тільки разом зі усією спільнотою. Винагорода має бути пропорційною особистому внеску. Процеси збагачення одних за рахунок інших розглядаються як експлуатація або паразитування (перший є відвертим, другий – прихованим). Такі негативні процеси не сумісні з життям еконації і мають бути припинені.
Якщо різні еконації об’єднуються в сім’ю еконацій і створюють співдружність, то її інтереси мають вищий пріоритет в порівнянні з інтересами її членів. А все тому, що зі створенням співдружності виникають нові системні якості й нові можливості. Нерідко співдружність - це єдиний спосіб самозбереження її членів (наприклад, оборонний союз).
Приклад з природи: мурашник, термітник чи бджолиний рій існують доти, доки їх члени працюють на загальне благо.
2. Принцип самодостатності
Жити власною силою! Еконація розвивається силами і ресурсами її членів. Навіть коли з’явиться зовнішня підтримка, ми діятимемо так, щоб не потрапити в залежність.
Виконання цього природного закону приведе нас до створення власної самодостатньої економіки у формі глобальної української корпорації.
Приклад з природи: дерево росте власною силою за рахунок власного життєвого простору.
3. Принцип самобутності
Еконація формує власну самобутню традицію, яка багато в чому може радикально відрізнятися від існуючих норм.
Виконання цього закону веде нас до формування нової раси з власною передовою культурою. Суттєво зміниться все: світогляд, релігія, наука, організація, технології, генофонд, виховання, естетика, мова, звичаї, мораль, харчування тощо.
При цьому ми дотримуємося аріянського принципу: "Все світле, створене будь-ким у світі, ми приймаємо і використовуємо". Тобто ми відкриті до нових знань, але творимо свою цілісність, живемо власним розумом, враховуємо власну унікальність. Якщо запозичуємо чужий досвід, то переносимо його на свій ґрунт не механічно, а вдумливо, з врахуванням своєї неповторності.
Приклад з природи: дуб, береза, сосна, малина, гарбуз, морква – всі живуть своїм унікальним способом життя; застосування чужого способу веде до неминучої загибелі. 
Для того, щоб Три принципи життя еконації стали дороговказом нашої спільної праці, за них треба проголосувати.
Діємо як духовна ділова корпорація. Голосування відбувається інвестиційними внесками, тобто що більший внесок акціонера у розвиток Третього Гетьманату, то більша вага його голосу.
Голосування передбачає три варіанти відповідей: «Підтримую», «Не заперечую», «Проти».
Правила голосування:
1. Якщо «Підтримую», то треба написати будь-який коментар і бути готовим відповідати на запитання інших акціонерів для захисту своєї позиції.
2. Якщо «Не заперечую», то можна нічого не писати, адже акціонер просто погоджується з тими, хто підтримує.
3. Якщо «Проти», то акціонер має обґрунтувати своє рішення і бути готовим відповідати на запитання інших акціонерів для захисту своєї позиції.
У процесі голосування прагнемо дійти консенсусу, тобто однозгідності. Консенсус досягається тоді, коли інвестиційна частка тих, хто «проти», не перевищує 5%.
Зверніть увагу
Кращий коментар
Усі три принципи мені співзвучні, вони прості, добре зрозумілі і чітко сформульовані. Дякую, Ігоре, за твою працю.
Єдине той момент, указаний п. Доброславом, де "все належить нам, аріям". Зрозуміла, що мав на увазі Ігор. Але дійсно, щоб уникнути подвійних трактувань, годилося б сформулювати ясніше. Наприклад: що ми відкриті усім знанням світу і використовуємо їх з вдячністю, примножуючи своїми духовними, інтелектуальними, творчими здобутками. І все це служить як нам самим, так і, по великому рахунку, всеспільному благу людства Нового Світу.
Тобто ми як основа творення нових стосунків у світі.
Sapienti sat.
Comments
"Зокрема, збагачення кожного члена еконації може відбуватися тільки разом зі усією спільнотою."
Тут може виникнути проблема, бо всі люди різні і мають різні розумові і фізичні здібності. Якщо хтось робить більший внесок у корпорацію, то природно що він повинен отримати більший прибуток, інакше втрачається економічний інтерес працювати краще. Це тлумачення принципу нагадує комунізм, тому вимагає уточнення.
Zgoden z Volodumurom. Pidtrumyju stattju. Po pershomu punktu - opora na vlasni sulu- zvuchajno. Ale postijno monitorutu mogluvosti navkolo nas ta vukorustovuvatu ti jaki ne robljatj nas zalegnumu.
PS Vubachte ne prazuje movna panelj
"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"
На цьому етапі важливо, щоб дії людини не шкодили нації. Пропорційність винагороди ми розглянемо пізніше - в трьох організаційних принципах.
Ми дотримуємося аріянського принципу, що все хороше у світі належить нам, аріям. Тобто ми відкриті до нових знань, але творимо свою цілісність, живемо власним розумом, враховуємо власну унікальність, механічно ніщо не переносимо на свій ґрунт.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Намалюєм усмішку на Небі
Ми яскравими зірками
Місто Радості збудуєм
Між зеленими лісами...
Вірю в те, що розумію.
Гарно, Василю! ))
Твій вірш нагадав мені інший:
"Накреслю свастику на хаті,
І буду спати вже спокійно!"
))))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Я не можу зрозуміти цих слів - "все хороше у світі належить нам, аріям."
Якщо вони означають, що ми відкриті до всього у світі, то уявіть собі таку ситуацію: якийсь японець придумає цікавий новий пристрій, а ми йому скажемо, що це належить нам тому що "все хороше у світі належить нам, аріям", а не якимось там жовтим.
Або якщо розуміти більш ширше, що взагалі все хороше що є у світі належить аріям, то получається що воно не належить іншим. А арії би тоді мали бути всі ідеальні. Але це ж не так.
Розкрийте мені очі на ці слова!
Якщо ми сприйняли ідею якогось японця, то це не значить, що ми її у нього відібрали. Сенс цього вислову в тому, що ми готові вчитися у кого завгодно, без ідеологічних чи расових упереджень.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дякую за уточнення значення. Але я так бачу що цей принцип в такому формулюванні зустрічається тільки на НО.
Можливо краще переформулювати, щоб було зрозуміліше на: "Ми приймаємо і використовуємо все хороше, що створене у світі". Таке формулювання неможливо неправильно зрозуміти і воно не буде мати зайвих асоціацій.
Підтримую Доброслава. Формулювання мають бути такими, що б однозначно вказували на дію, корисну для блага всіх. Тому що еконація Нової Духовної України - це перша сходинка до об'єднаного духовного людства Планети Людей.
Sapienti sat.
Дякую, уточнив: "Все світле, створене будь-ким у світі, ми приймаємо і використовуємо".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Дуже добре тепер)
Проголосувала "підтримую".
Sapienti sat.
Якось спробував ознайомитися з японськими патентами і несподівано зясував, що вони практично відсутні
Підтримую дороговказ. Нічого крамольного в отриманні кожним членом еконації гарантованного мінімуму не бачу. Це має бути нормою.Можна такі виплати визначити іншим словом замість слова збагачення.Колись це був динар - енергія на один день.Для тих хто веде антисоціальний спосіб буття мабуть виплати не будуть проводитись.
Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.
Усі три принципи мені співзвучні, вони прості, добре зрозумілі і чітко сформульовані. Дякую, Ігоре, за твою працю.
Єдине той момент, указаний п. Доброславом, де "все належить нам, аріям". Зрозуміла, що мав на увазі Ігор. Але дійсно, щоб уникнути подвійних трактувань, годилося б сформулювати ясніше. Наприклад: що ми відкриті усім знанням світу і використовуємо їх з вдячністю, примножуючи своїми духовними, інтелектуальними, творчими здобутками. І все це служить як нам самим, так і, по великому рахунку, всеспільному благу людства Нового Світу.
Тобто ми як основа творення нових стосунків у світі.
Sapienti sat.
Дуже гарно сформульована думка!
Проголосував "підтримую". Моє маленьке зауваження враховане, а з рештою згоден.
Підтримую.
Самодостатність, самобутність, спільне благо - гарні принципи життя еконації!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Є відомий принцип: помилка на етапі генерального проектування в одну грошову одиницю виливається на етапі проектування у збитки в 10 одиниць, - на етапі впровадження (реалізації) у 100 одиниць, і 1000 - на етапі експлуатації. Співвідношення 1/1000. Ми на етапі генерального проектування. Тут потрібно проглянути і проаналізувати кожну дрібничку, особливо на рівні правильності напрямку руху.
Що маємо:
Принцип самодостатності: коротко, зрозуміло і на мою думку правильно;
Принцип самобутності: (з тексту: Еконація формує власну самобутню традицію, яка радикально відрізняється від існуючих норм). Якщо формування самобутньої традиції я ще можу зрозуміти, то, щоб вона радикально відрізнялася від існуючих форм – не до кінця розумію. Невже сьогодні корінний народ України не напрацював нічого такого, що вартує взяти в майбутнє? І ще одне, чи можна геном поміняти імперативною волею когось одного, чи навіть групою?
Принцип спільного блага. Як я зрозумів, це ієрархічно виглядає так: Інтереси Всесвіту, Землі, Еконації під назвою Україна (Аріана), моєї родини, моєї власної сім’ї, персонально мене. Чи правильне моє розуміння? Друге: інтереси окремої людини, групи не будуть суперечити загалу тільки в одному випадку, коли кожен буде бачити, що інший не вагаючись віддасть життя за спільне благо (як це є в вулику, мурашнику). Як досягнути такого? А відповідь має бути, хоча б приблизна. Третє, як відрізнити, паразитує хтось, чи фізично, розумово, генно не може цього зробити? А судді хто?
Питань дуже багато, як на них отримати відповіді.
Пропоную не закривати статтю, а дискутувати до часу, коли, на хоча б більшість з них, буде зрозуміла, консенсусна відповідь.
Хай Буде!
Це загальні принципи, конкретизація їх відбуватиметься по мірі необхідності.
Сенс у тому, що треба бути готовим до великих перемін. Йдеться про творення принципово нової цивілізації. Стара цивілізація хвора, брехлива, нежиттєспроможна. Нова має бути здоровою, щирою, ярою. Багато чого нового - це буде давно забуте старе. Незалежно від нашого бажання, нова система радикально відрізнятиметься від старої.
Епігенетика стверджує, що завдяки цілеспрямованим діям вже наступне покоління може мати якісно кращий генотип.
Поки що не варто вимагати, щоб кожен був готовий віддати життя за спільне благо. Досить того, щоб дії кожної людини приносили хоч маленьку, але користь усьому суспільству. Всі суспільні, економічні, політичні процеси мають розглядатися з погляду виконання цього критерію. Інструментарій ідентифікації позитивних та негативних процесів вироблятиметься в ході практичної діяльності.
Все зробимо поступово, крок за кроком.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Третій принцип потребує уточнень.
З цим можна погодитися лише частково. Тобто, індивідуальне збагачення дійсно повинно приносити користь усій спільноті в цілому (тяга до "золотих батонів" має прирівнюватися до психічного розладу), але також не може шкодити окремим її членам. Бо таку перевагу суспільного над індивідуальним ми вже проходили, коли задля загального блага людей виганяли з рідної землі, щоб збудувати греблю і цю землю затопити. А тут уже дехто і вмирати за суспільне благо зібрався. На мою думку, це треба якось врівноважити. Тут найкраще підходить принцип Гіпократа: "Не нашкодь".
Це теж потребує уточнення. Інтереси співдружності не можуть жодним чином шкодити окремій еконації.
Добробут еконації - це сума добробутів її складників, включаючи не тільки людей, а й природу.
Ставлення до складників еконації має бути таке, як людина ставиться до свого організму. При цьому життя всього організму має вищий пріоритет у порівнянні з життям його підсистем.
Гасло "Не нашкодь!" - це заперечення негативу. Буде значно краще, коли стверджується і заохочується позитив. Тому краще дотримуватися правила, щоб діяльність кожного громадянина приносила хоч маленьку користь усій еконації.
Тут те ж саме: діяльність кожної держави має приносити хоч маленьку користь усьому союзу.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Ми зараз маємо яскравий приклад того, як намагання однієї країни укріпити "великий союз" приносить шкоду іншій країні. Для міждержавного союзу це може й корисно, а окремій державі - горе. Так само й на міжособистісному рівні. Мудрі люди казали: Не все те золото, що блищить".
Якщо "Не нашкодь" - це заперечення негативу, то можна використовувати інший девіз: "Живи і дай жити іншим". Тобто свобода діяльності одного гравця обмежується свободою іншого. Там, де ці дві сфери перетинаються, треба шукати спільну та рівнозначну вигоду для обох сторін. І навіть гравець вищого рівня має враховувати інтереси й користь для всіх гравців нижчого рівня. Адже я не можу нехтувати потребами свого серця чи печінки, якщо хочу, мати здоровий весь організм.
Це лише маленький запобіжник. але він гарантує неповернення до часів комуністичного раю.
Ми говоримо про добровільні утворення - чи це організація, чи нація, чи співдружність націй.
Якщо люди домовилися про об'єднання, то всі їхні дії мають бути спрямовані на підтримку цього об'єднання.
Чому? Тому що вигоди, отримані від об'єднання, суттєво перевищують вигоди від його розпаду.
Принцип "Живи і дай жити іншим" у нас сформульований у Принципі різноманітності і свободи.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Голосую "за". Коментувати нічого. Все лаконічно і Ясно.
Володимир (Миролюб)
Мені зрозумілі тривоги і Гриня, й Дзвінки+. Викладена стратегія розвитку ЕКОНАЦІї близька до оптимальної. Зараз проголосую ПІДТРИМУЮ.
Сподобались слова пана Миро про добробут еконації. Краще не скажеш! Голосую - Так!
Історія має властивість повторюватись...
Голосую так. Особливо важливим є формулювання: "Суттєво зміниться все: світогляд, релігія, наука, організація, технології, генофонд, виховання, естетика, мова, звичаї, мораль, харчування тощо." Важливо розуміти, що без радикальних змін у всіх сферах суспільного життя успіху не досягнеш. Це як автомобіль, щоб їхав три кола замало, треба всі чотири.