Солодка країна. У світовому рейтингу найбільших виробників меду Україна утримує 5 позицію. Причиною тому є звісно наша природа, але ще й винахід українця Петра Прокоповича.
Саме він спроектував рамковий вулик. Кар'єра Прокоповича-пасічника почалась доволі пізно. Перед тим були військові походи, чин поручика та медалі за відвагу від самого Суворова.
Після відставки новоспечений пасічник придбав 32 вулики. Посібників не було, тож довелось самотужки вивчати тонкощі ремесла. В ті часи перш ніж добути мед з вулика, потрібно було винищити бджолині сім'ї димом. Прокопович вважав такий метод варварством і вже у 1814 році вперше у світі сконструював рамковий вулик, який можна було відкривати, оглядати та збирати мед без жодної шкоди для комах. Саме цією розробкою в наші дні користується увесь світ.
У 1839 році винахідник мав майже 3 тисячі бджолосімей, які приносили і непоганий щорічний прибуток – 20 тисяч карбованців. Згодом його пасіка стала найбільшою в світі і нараховувала 10 тисяч бджолосімей.
Чутки про медового генія дійшли і до царського імператорського двору – Микола І особисто приїжджав на Чернігівщину скуштувати меду з пасіки Прокоповича і саме імператор доручив змінити маршрут залізниці, що за планами мала пролягти посеред вуликів. Додав слави пасічнику і Тарас Шевченко. Погостювавши у Прокоповича, письменник зобразив його на сторінках своєї повісті "Близнюки".
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ: УКРАЇНЕЦЬ ПЕТРО ПРОКОПОВИЧ ВИНАЙШОВ СУЧАСНИЙ РАМКОВИЙ ВУЛИК
Солодка країна. У світовому рейтингу найбільших виробників меду Україна утримує 5 позицію. Причиною тому є звісно наша природа, але ще й винахід українця Петра Прокоповича.
petro_prokopovich.jpg
Саме він спроектував рамковий вулик. Кар'єра Прокоповича-пасічника почалась доволі пізно. Перед тим були військові походи, чин поручика та медалі за відвагу від самого Суворова.
Після відставки новоспечений пасічник придбав 32 вулики.
Посібників не було, тож довелось самотужки вивчати тонкощі ремесла. В ті часи перш ніж добути мед з вулика, потрібно було винищити бджолині сім'ї димом. Прокопович вважав такий метод варварством і вже у 1814 році вперше у світі сконструював рамковий вулик, який можна було відкривати, оглядати та збирати мед без жодної шкоди для комах. Саме цією розробкою в наші дні користується увесь світ.
У 1839 році винахідник мав майже 3 тисячі бджолосімей, які приносили і непоганий щорічний прибуток – 20 тисяч карбованців. Згодом його пасіка стала найбільшою в світі і нараховувала 10 тисяч бджолосімей.
Чутки про медового генія дійшли і до царського імператорського двору – Микола І особисто приїжджав на Чернігівщину скуштувати меду з пасіки Прокоповича і саме імператор доручив змінити маршрут залізниці, що за планами мала пролягти посеред вуликів. Додав слави пасічнику і Тарас Шевченко. Погостювавши у Прокоповича, письменник зобразив його на сторінках своєї повісті "Близнюки".
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта