Не знаю, чи Земля, але нище плінтуса - точно.
Ми усі пам’ятаємо яскраві, оригінальні, і наважусь сказати, визначні пісні Океану Ельзи. Попередні альбоми рясніли оригінальністю. З виходами нових альбомів вся країна взнавала, коли Святославу Вакарчуку добре, коли зле, коли жити весело, коли нова пасія, коли патріотизм підступив до серця... Що ж до альбому "Земля" (2013)... Давайте послухаємо:
Що ми чуємо? Зализано-натягнуті треки з потухлим, чисто технічним аранжуванням. Єдине, що зігране на всі 100 – пафосні завивання Святослава. Врешті-решт, власне на це й очікували фани..
Пісні на неозброєний погляд - різноманітні і оригінальні. Якщо ж придивитись - побачимо в них чисто технічне "натягування" на відомі кшталти, професійну корекцію під ті ж усталені мікро-форми. Складаєтсья враження, що альбом хотіли зробити "файним для всіх" - адже ліплено різні настрої і вплітали різноманітні субстилі. Принаймні, саме так виглядає...
Якби ж тільки цим закінчувались сюрпризи нового альбому, все було-б нормально. Ну, з ким не буває – творча криза, а щось співати треба. Тим більш, Святослав Вакарчук ще на "талантах" працює, продюсує... Але ж, якщо прислухатись, у піснях цього альбому можна почути здесяток "запозичених" мотивів/переходів. Щоб перелічити їх всі, треба витратити багато часу і зусиль - прийдеться шукати, скачувати і завантажувати аналоги, описувати... Але для прикладу:
adele-skyfall1.mp3 відкриваємо у новій вкладці, для зручності. Ловимо динаміку. Особливо приспів "скайфооол ... крамбооул".)
oasis-fuckinginthebushesostsnatch1.mp3 ставимо на паузу Адель, відкриваємо ще в одній вкладці Оазис. Запам’ятовуємо перехід електрогітари.
okeanelzy-stina.mp3 слухаємо мікс попередніх двох: данаміка і інвертовані 2 ноти приспіву від Адель + драйв і електропереходи від Оазис. Для пристойності прикриті фірмóвим завиванням стилем Святослава, українським текстом і звісно, безліччю змін, на які здатний любий пристойний звукорежисер Києва. Був очевидцем значно цікавіших і фантастичніших "перетворень" на київських студіях, коли з каки цукерочку, як кажуть... Питаєтсья - навіщо було їхати аж в Брюсель і винаймати великобританця? Та дарма.. українські фани окуплять..
Та, можливо це й не "спеціально". Часто при творчих пошуках ми ловимо вже готові форми з простору/ефіру/інформаційного поля Землі. Неодноразово в цьому пересвідчувався на власному досвіді. Тільки от все рівно такий стан можна назвати "творчою кризою", бо ловлятсья поверхневі, найлегші до сприйняття форми, вже "заїжджені" багатьма мізками, реалізовані/популярні на данний момент. Один з показників творчості - на яку глибину душі, а разом з тим і пласт інформаційного поля Землі, може копнути автор. Це стосуєстья усіх напрямків мистецтва та науки, любої форми інформації і етики.
В соц.мережах трапляютсья коментарі до альбому, по типу "от тепер вивчаємо нові слова від Вакарчука)". Діло у тому, що якщо прислухатись до текстів, то почуємо і дійсно "нові слова", і суржик, і просто не до кінця зв’язані фрази. З однієї сторони - легко набратись суржику і заплутаності від іншомовного оточення, це природньо. З іншої сторони - Океан Ельзи, як не як, один з флагманів української поп-пісні. Святославу, мабуть як нікому, варто було-б слідкувати за своїми текстами... Принаймні, на предмет помилок шостого класу.
Бажаємо Святославу відпочинку, для нових творчих злетів. Усі ми, мабудь, пам’ятаємо прекрасні пісні, "бестселлери" Океану Ельзи. Поки у Святослава творча криза, можемо насолоджуватись його попередніми роботами:
[collapsed title="Вже легенда (12 кліпів)"] [/collapsed]
музика
Прекрасна стаття! Дуже гарно проаналізовано! Дякую, Богдане! Згодна з Вами!
Comments
Прекрасна стаття! Дуже гарно проаналізовано! Дякую, Богдане! Згодна з Вами!
До автора: наведіть приклад хоча б одного гурту який проіснував стільки ж часу як ОЕ і у якого абсолютно ВЕСЬ творчий шлях виглядав лише як підйом і розвиток....? Або гурт серед пісень якого не знайдеться хоча б кілька "схожих акордів" з іншими відомими творами...?
Не розумію мету критики...
Українці завжди гарно вміли критикувати сусідську хату, сусідське господарство, сусідські таланти.... жаль лише, що тими "поганими" сусідами майже завжди виявляються ті ж українці...
P.S. я далеко не фанат ОЕ, але завдяки тому, що Вакарчук пише дійсно якісну музику звертають увагу на українську мову і державу Україна зокрема... а це зараз ОСНОВНЕ... продукт дійсно якісний варто лише почитати коментарі хоча б на youtube ...новий альбом досить гарно сприйняли, але ні українець ЗАВЖДИ знайде що не так у сусіда-українця: "там суржик, а там здертий акорд, що завуальований фірмовими завиваннями виконавця".
ойойой.) Які емоції.) Крім чорного і білого є ще відтінки. Придивіться - і ви їх у статті побачите, надіюсь.) Я писав свою аргументовану думку. Новини - це новини, а не сюсюкання. Сенс оглядів втрачаєтсья, якщо там буде тілкьи "сюсю-файно". Який сенс тоді взагалі читати огляд, якщо наперід закладено, що там тільки розхвалять?
І це ще м"яко і дуже розуміюче було написано. Швидше - виправдовував. Не торкався кліпів і суті текстів - там вже не плінтус - там точно земля.)) І не проїжджався загальними фактами: під час запису в Брюселі група залишилась без бас-гітариста, мусила шукати іноземця, який навіть не слов"янин. Що кілька спроб робили, таймаутів. Не спромагались за один період щось записати? Адже ж їхали, по ідеї, вже з заготовками. Що продюсер, як зізнався сам Вакарчук, "все максимально спрощував" і що до улюбленої пісні Вакарчука (в цьому альбомі, як він сам заявив сьогодні під час конференції) - "Стріляй" - знятий стидотний кліп, етично ворожий любому українцю... і навіть в тому кліпі оригінального мало - сюжет кліпу здертий з фільму про ножеметальника. Схожість вражаюча. могли дописати "ремейк/ковер".) Та цей альбом - ну суцільна лажа, з якої сторони не візьми: тексти, мелодії, сенс текстів, кліпи, супровідні події і умови...
Це треба, щоб взагалі фантазію "відшибло", щоб називати альбом в честь студії, де знімали кліп. Знімаємо один кліп в студії Довженка, а в Довженка один з творів - "Земля", значить наклеїмо на наш, і без того вінегрет з 12ти треків цю назву. Ну не брєд? Також, це побічно повідомляє, що на момент готових треків Вакарчук не знав, як назвати альбом! Назва по суті ніяк не поєднуєстья з настроями і текстами пісень - вона тут "тупо ліва". Хоча маркетологи приклались, і "присобачили" назву альбому до треків, сумнівною асоціацією з зернами. До речі, назва - земля, а на обгортці - зерна. Попередні альбоми мають прекрасні і глибокі назви - Міра, Глорія, Суперсиметрія.. Вони про музику і життя, якісь поняття.. чи просто естетика.. Вони несли сенс треків, які були "під однією стріхою" - єдині по духу. І треба бути відвертим - бувають творчі падіння. Без них втрачається цінність злетів.)
Я от чого пишу.)) Поділюсь результатами екмперименту. Кинув посилання коментарем до альбому в офіційній групі на Фейсбук. Через кілька годин зайшов - підчищено.) Зате завантажено кілометрову медову статтю про крутість альбому, прочитав - нічого конкретного - загальні підлабузні фрази, але написано професійно. Оперативно працюють!
ДуББлог https://t.me/+vcjh0iZEug00YjFi
"Стріляй" - знятий стидотний кліп, етично ворожий любому українцю... і навіть в тому кліпі оригінального мало"
Згоден повністю
Скіф Воанергес
В статтю в самому кінці додано ще одну пісню, фрейм з Sound Cloud. Добре вийшло, можемо використовувати, поки немаємо своєї Хмари Звуку.
ДуББлог https://t.me/+vcjh0iZEug00YjFi
Кліп "Стріляй!" справді гидотний! Його автори - духовно хворі. Кліп може бути ілюстрацією до теми "Дегенерація".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!