Війна, ціна, зарплати і критика

Сьогодні тільки лінивий не говорить про ріст цін та падіння гривні. Ціни ростуть майже на все – від продуктів до комунальних послуг, від доларів до пального... Не стосується це зростання лише праці. Вона стрімко падає в ціні.

Зменшується не лише купівельна спроможність громадян, але й розміри зарплат. Ба більше, йде активний наступ на пенсії та стипендії. Уряд намагається максимально зекономити на звичайних громадянах, і, водночас, не чіпати своїх спонсорів.

Всі проблеми у нас звикли пояснювати війною, яку ми нібито й не ведемо, і розкраденою попередньою владою казною. Звісно, ці фактори мають значний вплив на економічну ситуацію, але чи достатньо робиться, щоб його зменшити? І тут дуже зручно вигукнути: «під час війни владу не критикують!»

«Як же не критикувати Порошенка, якщо він, фактично, керує НБУ?, - дивується блогер Олександр Солонько, - Банки один за одним «лускаються», доки його «Міжнародний інвестиційний» нарощує активи. «Альфа-банк» з російськими бенефіціаріями набирає, отримуючи необхідне рефінансування».

Враховуючи, що цапом-відбувайлом в даному випадку буде Гонтарєва, такими темпами за нею скоро прийдуть або дуже злі вкладники якогось банку, або «щасливі» отримувачі мінімальної зарплати, або і ті, і інші одночасно.

Яценюк, прикриваючись МВФ, вирішив «спихнути» фінансування дошкільних навчальних закладів на місцеві бюджети, яким не особливо то і гроші дають. Тобто, в Держбюджеті на дитячі садки немає коштів, а в місцевих вони мають десь взятися.

Гарний кульбіт: скинути не підйомну статтю витрат на місцеві бюджети, з якою вони в будь-якому разі не впораються, а восени зібрати дивіденди для свого політичного проекту на місцевих виборах.

Проте, чи дотягне країна до тих виборів з такими керівниками?...

Забув ще про Верховну Раду згадати. Бюджетно-фінансова система котиться в прірву, на Сході гинуть військові й мирні. Росія мала «в ср…ці» підписані у Мінську папірці і продовжує наступати, а розумники, в тому числі, в Києві, продовжують торочити якусь маячню про мир.

Влада каже, що в нас війна, а юридично це війною не визнає… про що це я? А! так от, поки все це відбувається, Верховна Рада, яка мала зібратися одночасно з початком бійні біля Дебальцева і оголосити, зрештою, воєнний стан, зібралася тільки 26 числа. Аби бюджет перекроїти.

Які там реформи, яка війна? В нас мир. І «грізна» відповідь Путіну – успішний і «організований» вихід з Дебальцево та одностороннє відведення важкого озброєння… напевне, щоб згодом зробити ще одну успішну операцію з відходу на «заздалегідь підготовані позиції»…

Але я знову відволікся. Чи правильно робить влада, намагаючись зекономити на доходах власних громадян? На зарплатах, пенсіях, стипендіях?...

За словами лідера «Спільної Справи» Олександра Данилюка, лише нелегальні пасажирські автоперевезення щороку кладуть в кишені працівників МВС, прокуратури та СБУ понад 1 млрд. дол. В Київській області частка таких перевізників становить близько 40%. Ситуація у видобутку корисних копалин ще гірша.

А ще ж можна було б і компенсувати збитки держави за рахунок російської власності, конфіскувавши чи націоналізувавши її на цілком законних підставах, хоча б за невиконання умов приватизації… Можна було б провести дерегуляцію економіки, тим самим зробивши країну привабливою для інвестицій і зробивши відчутний удар по корупції.

Зрештою, можна зачепити й доходи громадян, але не всі підряд, а лише прибравши ті неефективні механізми різноманітних звань, пільг, премій та доплат, які лишились у нас від совка.

Уряд легко міг би збільшити надходження до бюджету в кілька разів. Але для цього необхідно залізти у свою власну корупційну кишеню.

Народ міг би зрозуміти, що необхідно «затягнути паски» і зачекати, якби хоч хтось пояснив, скільки саме часу доведеться чекати і що саме в цей час має відбутись. Пояснив і одразу взявся б за діло.

Однак, поки цього не відбулось, не можна дозволяти владі робити помилки. І тут кожен може виконувати власну роль. Завдання профспілок – вимагати не лише своєчасних виплат, але і пропорційного збільшення зарплат. Завдання аналітичних центрів – розробка законодавчого підгрунтя для реформ, завдання громадських організацій – просування цих реформ.

Владі потрібна конструктивна критика, навіть тоді, коли вона їй не подобається.

Дмитро Сінченко