Як працює методологія розробки софту ТГ-онлайн

Попередні статті:
Гнучка й моторна модель розробки ТГ-онлайн
Розподіл ролей у методології ТГ-онлайн

Розробкою програмного забезпечення займається спеціалізована група, яка тісно взаємодіє з акціонерами нашого стартапу. Надалі, щоб було зрозуміліше, акціонерів-розробників (членів групи розробки) називатимемо «розробниками», а всіх інших акціонерів – «акціонерами». 

Розробники й акціонери спільно формулюють побажання, загальні ідеї та конкретні завдання. Для їх фіксації використовуємо систему Trello, побудовану на методології Kanban Development.  

Акціонери мають свою trello-сторінку («дошку»), де роблять записи у трьох стовпцях:

1) Відгуки. 2) Ідеї та пропозиції. 3) Помічені помилки та неточності.  

Для наповнення цієї сторінки треба попередньо зареєструватися на Trello – з тими ж самими іменем та аватаром, що й на НО (реєстрація займає одну хвилину). Після цього зверніться до Стратега, щоб долучив Вас до цієї сторінки – надав можливість робити дописи і коментарі.    

Розробники  також мають свою trello-сторінку. Вона структурована на стовпці (колонки), у які записуються картки із завданнями. Картки з найвищим пріоритетом розміщуються вгорі. Пріоритет визначає Стратег (див. Розподіл ролей у методології ТГ-онлайн). Кожна картка має унікальну адресу, яка не залежить від зміни назви картки.

Кожен член Групи розробки створює нові картки-завдання (у відповідному стовпці) та коментує наявні. Бажано, щоб опис завдання і коментарі були зрозумілі акціонерам.

Кожен стовпчик – це етап виконання завдання. Здійснюючи перехід до кожного наступного етапу, виконавець пересуває відповідну картку в колонку справа. Розглянемо їх детальніше.

1. Мета, базові завдання, правила. Їх корисно тримати на дошці, щоб завжди пам’ятати, куди ми рухаємося і якими засобами.

2. Ідеї та пропозиції. Тут публікуємо теми для роздумів і дискусій, які в перспективі можуть перетворитися на конкретні завдання. Тоді картка з цього стовпчика рухається направо – у «Чергу завдань».

3. Черга завдань. Тут уже маємо конкретні завдання для майбутнього виконання в порядку зменшення важливості. Розробник сам вибирає те завдання, яке йому подобається, або ж виконавця призначає Стратег. При потребі на картці зазначається бажаний термін виконання завдання. Доцільно брати в роботу завдання з найвищим пріоритетом, тобто з верхньої частини стовпця.   

4. Завдання в розробці. Якщо картка розташована тут, значить це завдання уже виконується конкретним виконавцем. Ступінь виконання завдання на кожному етапі позначається додаванням кольорової мітки від 1 до 5. Якщо виконавець тільки познайомився із завданням, але ще його не виконує, то ставить 0. Якщо приступив до роботи, то замість 0 ставить 1. Якщо просувається, то додає по одній мітці. Завершення етапу позначається п'ятьма мітками: 1, 2, 3, 4, 5.

5. Тестується. Сюди переміщуємо завдання, функції яких випробовуються. Тестування відбувається спочатку локально на комп’ютерах виконавців і позначається фіолетовою міткою з числом 1.  

Наступний крок – тестування на сайті розробки dev.ar25.org (доступний тільки для Групи розробки) – позначається червоною міткою 2.

Перевірений функціонал розміщується для дослідної експлуатації на демонстраційному сайті stage.ar25.org (доступному тільки для Акціонерів) і позначається оранжевою міткою 3.

Успішне завершення дослідної експлуатації позначається на картці жовтою міткою з числом 4.

Зелена мітка 5 означає, що до нового функціоналу готова пояснююча стаття, отже все готово для його перенесення на робочий сайт.  

6. Виконано. Перенесення картки у цей стовпчик означає, що функціонал працює на робочому сайті (жовта мітка 4), а пояснюючу статтю опубліковано в рубриці «Розвиток сайту»  (зелена мітка 5).   

7. Баґи. Тут розміщуються картки з повідомленнями про будь-які неточності й помилки, виявлені на сайті.

8. Терміново виконати! Завдання в цьому стовпчику вимагає негайного реагування всієї групи. Тут може бути не більше одного завдання.

9. Щоденна планерка. На самому початку свого робочого дня кожен член команди відповідає на три запитання:

– Що зроблено за попередню добу?

– Що буде зроблено протягом цієї доби?

– Які перешкоди заважають виконанню поточного завдання?

Стандартна назва картки – дата і день тижня, наприклад, «15.10.2014 – середа». Нову картку відкриває той розробник, який починає планерку – хто раніше проснувся :)

Як бачимо, методологія ТГ-онлайн передбачає дистанційну взаємодію розробників, які можуть мати різні добові ритми і перебувати в різних часових поясах.

Тісна взаємодія з акціонерами досягається тим, що вони можуть брати участь у розробці, використовуючи власну дошку Trello і обговорюючи на НО публікації з розвитку сайту.

Проте, можливо, найважливішим чинником взаємодії є щомісячні очні зустрічі акціонерів територіальної громади – як між собою, так і з місцевими розробниками ТГ-онлайн. Планування таких зустрічей відбуватиметься за допомогою інструментарію формування громад, який зараз завершується.  

Перша зустріч акціонерів і розробників у Києві 28 вересня 2014 року.

Про мотивацію і фінансування Групи розробки поговоримо у наступній статті.

Наступна стаття: Фінансування і мотивація розробки ТГ-онлайн