Україна - Росія: чи можна ще уникнути війни

Тривають військові навчання. Влада України і сама надіслала війська, щоб повернути контроль над східними містами, де проросійські активісти захопили адміністративні будівлі.

Дипломатичні баталії також загострюються. США звинувачують Росію у зриві Женевських домовленостей. Додаткові економічні санкції проти Росії все ближче, тоді як Москва наполягає на своєму праві захищати "росіян" від українських сил безпеки.

Враховуючи всі обставини, чи є війна неминучою?

Відповідь, звичайно ж, ні, але присутні всі складові збройного конфлікту. Збройні сили виведені на позиції.

Росія вигадала собі "легенду", яка подає потенційні військові дії як своєрідне "миротворче" втручання. Російські збройні сили можна розгорнути в дуже стислий термін.

Тому варто зробити важливу примітку. Війна, може, і не є "неминучою" - зрештою, не можна побачити, що відбувається в голові Володимира Путіна, - однак існує небезпечна можливість спалахування бойових дій з відкритим застосуванням російських військ.

Однак тут не все так передбачувано. І ті спорадичні сутички, які вже сталися на сході України між силами уряду в Києві і проросійськими озброєними групами, можуть виявитися прелюдією до того, що нас чекає в майбутньому.

Тож розгляньмо, як можуть розгортатися події.

Повномасштабний російський наступ

Російські війська зосереджені на кордоні з Україною

Москва безперечно має достатньо військ, постачань і сил тилового забезпечення для здійснення масштабного наступу на схід України.

Військові аналітики НАТО припускають, що ціллю можливого наступу росіян може стати прорив аж до Одеси чи навіть до Придністров'я - контрольованого росіянами анклаву Молдови.

Варто очікувати значного спротиву збройних сил України; російським силам доведеться мати справу з партизанською війною проти їхніх ліній комунікацій і постачань; і навіть накопиченого великого контингенту росіян може не вистачити для такої операції, тож Росії доведеться підтягнути значні сили військового підкріплення (імовірно, гірше підготовані), щоб утримати захоплене в України.

Дестабілізація як статус-кво

Сепаратисти на сході України захопили адміністративні будівлі

На протилежному боці з-поміж імовірних варіантів розвитку ситуації - продовження того, що ми бачимо зараз, тобто мобілізація проросійських угрупувань усередині самої України і бої за блокпости і барикади за участю (на переконання НАТО) агентів російських спецслужб, які роздмухують події на місцях.

Задум полягає в тому, щоби підтримувати відчуття хаосу, безконтрольності і нездатності Києва встановити контроль над власною територією, а паралельно зберігати загрозу з боку російських сил на українських кордонах. Небезпека цього варіанту в тому, що події на місцях можуть спричинити локальну кризу, яка призведе до більшого російського втручання.

Обмежена "миротворча" інтервенція

Це може бути варіант, якому Росія віддасть перевагу у разі подальшої ескалації становища. Невелика локальна інтервенція, "щоб захистити російськомовне населення" у певному районі.

Росія вже зараз наполягає на тому, що має всі необхідні підстави для такого кроку, передбачені міжнародним правом.

Росія стверджує, що має право захищати російськомовних

Зазначивши на початку, що війна не є неминуча, варто все ж визнати, що всі сигнали вказують на те, що події розвиваються в напрямку протистояння.

Однак реальне питання полягає не в тому, що буде далі, а яким чином ця криза завершиться.

Чи дійсно Росія хоче захопити і привласнити частини східної України, як це було зроблено з Кримом? Чи готова Москва ризикувати економічними збитками, які неминуче настануть у разі військових дій на сході України?

Чи, навпаки, можливо Захід неправильно оцінив, наскільки багато Україна важить для Росії? І паралельно помилився у своїх розрахунках щодо того, на який рівень ризику готова піти Москва, щоби забезпечити те, що Путін вважає життєвим стратегічним інтересом свої країни?