- Visits: 9
- Accès: 9
РАЙ – ВОЛЯ – ДОЛЯ – РАЙ (пазли)
Світ:
Спецтема:
Table des matières
Зображу у вигляді тезів-пазлів результат нашого диспуту, що точився навколо переваг назви "ВОЛЯ" для головного знаку герба Нової Держави (О)України) і який ми, врешті-решт, назовемо РАЙ-ВОЛЯ.
Складемо ж ці пазли з відомих цитат, приказок, висловів, наших роздумів тощо ;).
Вихід з Раю
Рай (Царство боже) – мета. Воля (звільнення від непотребу і застосування вольових зусиль) – засіб. Рай – національна мета, Воля – національна ідея і стратегія. (Опубліковано Миро Продум 27 Листопад, 2014 - 16:12)
Воля – шлях до мети, Рай – власне мета (Опубліковано Наталка Артанія... 27 Листопад, 2014 - 15:16)
Слово РАЙ … відображає те, що отримується з фізичної складової після впливу духовної. (Опубліковано Доброслав Велесовий 27 Листопад, 2014 - 17:22)
Складається так, що наш життєвий рух проходить за таким собі ланцюжком:
РАЙ (точка відліку, ідеал) – ВОЛЯ (звільнення від непотребу і застосування вольових зусиль, засіб досягнення мети) – ДОЛЯ (шлях до мети) – РАЙ (Царство Боже, власне мета, новий ідеал, нова точка відліку).
"Через реінкарнацію Дух закінчує свій шлях у просторі Волі-Раю." (Опубліковано Явсе Світ 27 Листопад, 2014 - 17:39)
Але "коло не замкнулося"! Це лише повернення в точку відліку на вищому рівні! РаДіємо – це діємо як РА, тобто "уподоблюймося тому, хто став Богом", бо РА діяв!
Тому
"Один до одного вітаємось словом РА-діймо!" (Опубліковано Анатолій Висота 29 Листопад, 2014 - 18:01)
бо
"Ключова умова будь-якого творення – Радість." (Опубліковано Наталка Артанія... 27 Листопад, 2014 - 18:16)
Раб/рабочій/робітник/невільник – ТойХтоНалежитьРа – не творить, не вольний виконувати те, що хоче, а лише мусить виконувати волю господаря, як робот, наприклад. Чи вільний сучасний найманий робітник, який працює, наприклад на заводі з виготовлення пластикових вікон? Ні! Він виконує те завдання/роботу, яку йому задали/запрограмували.
"Без Волі не було б нічого..саме з Волі Творця є ВСЕ кругом, так само як і рай." (Опубліковано Явсе Світ 29 Листопад, 2014 - 10:45)
"Просто ті, які повзають внизу (тільки що вийшли з Раю і заВИДують туди ЩЕ попасти), вважають, що там, нагорі (бачите, підсвідомо відносять духовне життя до вищих просторів буття), "в раю" нічого не роблять (бо теперішня "робота" порівнюється з каторгою), бо мають багато рабів (бо робиться з примусу), а їдять тільки сало і цукор." (Опубліковано Миро Продум 28 Листопад, 2014 - 22:17)
Зрозуміймо ж нарешті(!), що ВОЛЯ – це не шлях ДО Раю створеного Творцем=Богом РА, а це засіб до реалізації вищої можливості.
А шлях до мети (ДОЛЯ) – це сама можливість самому/кожному особисто і нації в цілому прорости ВІД первинного Раю=яйця-зародка, стати Творцем нової Галактики, Світу, Всесвіту – НОВОГО РАЮ!
"Кожна людина є Всесвіт, який з нею народився і з нею помирає. Під кожним надгробним каменем похований цілий Всесвіт" (Г.Гейне).
Мені навіть здається, що мета навіть не досягнення Раю, а стати ТимХтоЗастосовуєСилуВоліДляТворчості.
Хочете стати справді вольним у державі(?) – започаткуйте власну справу!
Таким чином,
"Рай – це місце з якого "народжуються" або "виходять" або "звільняються". (Опубліковано Арсен Дубовик 28 Листопад, 2014 - 22:01)
Ніхто Адама з Раю не виганяв! Йому дарували величезне благо – мати свободу вибору:
1) залишитися на дитячому рівні – "бути в Раю", особистісному і людському, або
2) стати вольним, для того, щоб навчитися/вміти застосовувати власну ВОЛЮ до вдосконалення, тобто "озброєння=освячення=плодіння/плодоносіння – "приносити добрі плоди", бо все добре, що робиться з власної ВОЛІ (не плутати зі свавіллям!).
Ніхто Адама з Раю не виганяв, так деякі птахи навчають своїх пташенят літати – зіштовхують/виганяють з гнізда – а далі або загинеш, або лети!!! От чому і асоціація з Соколами – вільними птахами!
А Архангела з мечем поставили біля воріт Раю для того, щоб не було спокуси повернутися до ситого життя розслабленого, приВОЛЬНОГО (тобто біля Простору ВОЛІ, але не у Просторі ВОЛІ – Царстві Божому).
Тому що, доносить же до нас Ісус Хрестос творчий задум Бога РА, нашого Творця, що
"Царство Боже (=Простір ВОЛІ) всередині вас є",
бо
"Нема раю на всій землі, і нема й на небі" (Тарас Шевченко)
"Сотворив Бог Людину за своєю подобою" – значить сотворив здатними(вольними) до творіння. Отже, Людина (як творіння Бога РА) одночасно є новим богом (гравцем-творцем) – творить свій Рай, свій новий світ, який знову для когось стане(має стати, стає) зразком, ідеалом який досягається особистісним "виходом з Раю", для того, щоб відчути всю цінність особистісного його досягнення – життя в злагоді з собою, як богом!
Воля – найбільший дар Божий
Дійсно!
"ВОЛЯ краща за рабство…" (Опубліковано Вакула Коваль 27 Листопад, 2014 - 20:49)
Бо Людина має змогу
"…вчитися і дорослішати, нести відповідальність за своє майбутнє." (Опубліковано Вакула Коваль 27 Листопад, 2014 - 20:49)
" Воля – навчить всьому, що потрібно буде вміти." (Опубліковано Вакула Коваль 27 Листопад, 2014 - 20:49)
"Якщо населення є на рівні (зростання), то воно повинно пройти через дику волю (прояв емоцій, робота Душі), поки подоросліша." (Опубліковано Вакула Коваль 28 Листопад, 2014 - 20:55)
"Наші емоції – це (душевна) енергія, яка … сприяє (розвитку Духу) і стимулюється (Духом). (Опубліковано Зоріна Небокрай 28 Листопад, 2014 - 13:03)
Тому й вища мета кожного особисто й українства в цілому (держави ТГ) – стати НЕ рабом, ТимХтоНалежитьРа і тому залежить від Творця_РА, а вольною Людиною – ТимХтоЗастосовуєСилуВоліДляСпівтворчості.
Отже, саме ВОЛЯ – вища ідея, звільнення від непотребу і застосування вольових зусиль, й усе, що може бути! Це – вища можливість, засіб досягнення мети.
"Українцям навіть не треба її пояснювати, вони її правильно розуміють без спеціальних пояснень і нумерології." (Опубліковано Вакула Коваль 28 Листопад, 2014 - 20:55)
"У вищому аспекті – Воля є інструментом Творця. Світи творяться Вишньою Волею... Ми так само творимо – свої індивідуальні світи і той прекрасний світ, що нас об'єднує, під назвою Україна. Творимо об'єднаною ВОЛЕЮ, що надихається Волею вищою – Божественною." (Опубліковано Наталка Артанія... 28 Листопад, 2014 - 18:41)
Тобто, СпівТворимо!
І ще …
Прохач, за словами Ісуса Хреста, має обов'язково отримати те, чого/про що просить:
" Кожний бо, хто просить, одержує" (Мт, 7:8)
Просять же того, чого найбільше прагнуть. Дається ж те, чого ми просимо, бо хоч і
"…буде все не так, як ми думаємо…",
але …
"Ісус перед зціленням закликав людей бути сміливішими, бадьорішими, навчав їх входити у стан піднесення і впевненості, що все відбудеться так, як вони прагнуть." ("Пшениця без куколю")
"Особистісне хотіння" у всіх таки різне, тому то й часто воно перебуває на межі зі свавіллям (сва-воля).
Ось порівняйте:
"свавілля" – "Спосіб діяти на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших, ні з чим, і ні з ким не рахуючись, самовладдя, антисоціальний егоїзм, котрий порушує етичні правила."
і "воля" – "Здатність (дар) за допомогою якої мислячий розум робить вибір своїх цілей, дії, та керує зусиллями у виконанні своїх прагнень; у популярному вжитку – вибір, намір або кероване намагання".
Вольове/кероване намагання/спрямування особистості до власних дій ми називаємо прагненням, яке можна розглядати і як просто рішучі дії (аж до агресії!) і як дії творчі.
"Сміливе прагнення до чого-небудь величного, нового, і разом з тим діяти сміливо, рішуче" (Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.: Перун, 2002. – 1440 с. )
в євангеліївських термінах означується як "дерзновіння":
"Ісус сказав розслабленому: Дерзай, сину!"
("Слово «дерзай!»[1] означає вищий прояв сміливості, шляхетну рішучість переступити межу і наважитися на те, що вважається неможливим. Арійський корінь «дер»–«дра» пов’язаний зі здійсненням надзусилля, рішучої концентрованої дії…" ("Пшениця без куколю".)
А що народ український завжди прагнув, і до чого мав дерзновіння? Звичайно ж до Волі!
Кожен дійсно, отримує за дерзновінням/потребою, але ЩЕ й і за здатністю користувати з цієї потреби!
"Кожен учасник руху-палінгенезії в ідеалі має вибрати ту смугу,
яка відповідає потужності його «машини» (розвитку духовної сутності)…". ("Пшениця без куколю", с. 39).
Доля – кується нами/богами!
?Що нам каже народна мудрість закодована у приказках(?):
"Вольному – воля!"
Тобто, Воля дається тому, хто здатен її понести/осмислити. Саме тому
"Рабів до Раю не пускають!" (козацьке гасло),
бо раби і в Раю залишаться рабами, виконувачами волі чиєїсь, але не власної.
Саме тому, духовний гімн "Боже, Великий Єдиний" містить прохання українського народу слова про Волю і Долю:
"…Дай йому Волю, дай йому Долю…". (Духовний гімн "Боже Великий Єдиний")
Мати Волю користувати своєю волею, щоб творити свою Долю, де "Доля" вже не є примітивним розумінням невідворотності, приреченості людського життя, а лише власний будинок-життя, збудований за різноманітними проектами/засобами/шляхами для його будування/звершення.
Адже, український народ вустами Тараса Шевченка таки поєднує поняття "долі" і "шляхів":
"…У всякого своя доля і свій шлях широкий…".
Широкими шляхами, які
"… нагадують смуги руху широкої автостради"
("Пшениця без куколю", с. 39)
Людина може відповідно до рівня свого розвитку духовної сутності
"… їхати з різною швидкістю..." ("Пшениця без куколю", с. 39).
щоб досягнути проміжної мети різними засобами і шляхами, але найефективніше скористати саме цими:
"Воля – засіб досягнення мети, Доля – шлях до мети" (А. Д.)
Бо
"Нема раю на всій Землі, та й нема на небі" (Тарас Шевченко)
"Якого ми раю у Бога благаєм? Рай в серце лізе, а ми в церкву лізем!" (Тарас Шевченко)
Це ж самообмеження! )) Ми ВЖЕ в Раю були, коли були малими дітьми (особисто кожен, і людство в цілому). А далі Волею будуймо Долю, щоб пізнати мудрість, що
"Царство Боже (=Простір Волі) всередині вас є" ("Добра Новина Ісуса Хреста Сина Божого")
"Воля – це шлях вдосконалення. Чим досконаліша людина, тим ближче вона до раю, але до раю доросте тільки вільна людина, бо МАЄ ВОЛЮ знайти шлях, вдосконалитися." (Опубліковано Вакула Коваль 27 Листопад, 2014 - 20:49)
Рай – у серці кожного. Відчуття такого раю – щастя.
"З коханим і в курені РАЙ" (з пісні)
Адже, хто відчуває всі ознаки присутності/властивостей бога (скромність, лагідність, засмученість існуючим станом, відчуття голоду та спраглості праведності – небайдужість, милосердя, чистота серця=розуму, миро творчість, радість, веселість) – той щасливий! ))
"Стан РА-Ю (РА-Й-У – "у раю") – це коли людина відчуває себе ЩАСЛИВОЮ. (Опубліковано Тарнай Стрілець 29 Листопад, 2014 - 06:20)
"Яйце-Райце" – мнемотехнічний каркас
Всі пам'ятають українську народну казку "Яйце-райце"? Вже з назви казки ми легко можемо здогадатися, що закодовано в цій казці. Яйце – захищений зародок і точка відліку нового Всесвіту.
"Кожна Людина – це Всесвіт, який з нею народився і з нею помирає. Під кожним надгробним каменем похована ціла всесвітня історія" (Г. Гейне)
Аналогію з яйцем ми використовуємо для опису всеземного значення нашої країни – території де з покон віку живе і живить-освячує інші народи наш арійський ДУХ.
Інше слово нашої казки – "Райце" означує пряму вказівку – Рай це! Тобто, місце яке серед усього свого творива виділив бог РА, в яке визначив/заклав обов'язкову можливість розвитку нового (через народження-розвиток-поступове_завмирання-народження), місце – звідки людство постійно народжується/оновлюється і на особистісному і на загальнолюдському рівнях.
Гарна казка! Правда? Якщо розбирати саму казку-послання, то що ми можемо розпізнати/прочитати на вищому рівні? Війна двох світів (птаство – духовні істоти і звірі – приземлені істоти) закінчилася тимчасовою поразкою духовності. Єдиного, хто вижив в останній битві бачимо Орла. Орлу допомагає вижити чоловік(Людина), який через непорозуміння ледь було не вбив його. Орел обіцяє стати в пригоді і Чоловік здобуває собі союзника відгодовуючи орла ціною свого достатку – скормлює тому трьох волів. Далі Орел платить Чоловіку "за добро – добром, а за зло – по справедливості". Хоча й довелося Чоловікові відчути те ж, що відчував Орел, коли Чоловік у Орла цілився. Однак, за проявлену милість і милосердя Орел обіцяє Чоловіку не що не будь, а Яйце-райце – володіння зародком нового життя! І, врешті-решт, Чоловік започаткував нове життя – життя заможне, свій рай.
"Рай – всередині, коли ми дістанемося до нього, тобто його проявимо у своєму житті в Україні... як чарівне Яйце-райце ))". (Опубліковано Наталка Артанія... 27 Листопад, 2014 - 18:16)
А виходить так, що бог РА будучи боголюдиною "доГРАВся" до того, що став Сонцем )).
"Грай – Сонце, Воля – Вода" (Опубліковано Зоріна Небокрай 27 Листопад, 2014 - 18:45)
Кажете стратегія води?
"Рай – національна мета, Воля – національна ідея і стратегія." (Опубліковано Миро Продум 27 Листопад, 2014 - 16:12)
Так, вода оминає будь-які перешкоди, а якщо води багато то і "тиха вода греблі рве"! Тоді, що таке воля, як не вода – засіб досягнення мети?
"Воля (звільнення від непотребу і застосування вольових зусиль) – засіб." (Опубліковано Миро Продум 27 Листопад, 2014 - 16:12)
Летимо!
Тепер погляньмо як гАРно все це гРАє з образами птахів у знакові герба!
ВОЛЯ = Сокіл Волі – чим вам не "звільнення від непотребу і застосування вольових зусиль"? Це саме той "засіб досягнення мети"! Святий Дух-співтворець; ДОЛЯ = Лебідь Долі – шлях до мети, особистісне зусилля, та ж "сотворчість"! Людина – гравець, що освячується. А гра ця, яка базується на СоЛідерству, також має свою назву – ОСВЯЧЕННЯ. Тож злітаймо і летимо! ))
Повернення в Рай
Із виходом з Раю, думаю, зрозуміло. Пошукаємо ж відповіді на запитання "навіщо повертатися туди де вже були"?
Очевидно, щоб не "оселитися" в антиподі Раю – ПЕКлі.
"Зупинка руху – Стабільність матерії…" (Із Джерела Простору)
"Зупинка руху через тотальні перешкоди і дисгармонію – це пекло." (Опубліковано Миро Продум 27 Листопад, 2014 - 22:09)
Творця ж пекла слав'яни називали Пеком, натомість світу духа предків – Чуром:
"Чур тобі, Пек!" (Народна приказка/замовлялка)
Справа в тому, що стремління до "повернення в Рай" перетворюється в стремління "будувати Рай" за прикладом РА-ТВОРЦЯ:
"…Реалізуємо заплановане – Здійснюємо волю Творця!" (Із Джерела Простору)
...але за своїм проектом!
"Рай – це … гармонійне життя (яке) передбачає активну діяльність через навчання, творення і вдосконалення. Воно надзвичайно активне тому, що в Раю людина діє радісно, з власної волі, тому робить тільки те, що їй подобається. Активність посилюється фактом відсутності зовнішніх перешкод. Активна діяльність є ознакою гармонії Раю." (Опубліковано Миро Продум 27 Листопад, 2014 - 22:09)
Тому й стане ТГ – Раєм! ))
"РАЙ – це ідеальне місце, суспільство…". (Опубліковано Анатолій Вебер 28 Листопад, 2014 - 10:13)
"…у справжньому Раю дуже цікаво! Рай – це інтенсивна творчість, навчання, спілкування з цікавими людьми, змагальність, прагнення перевершити і здивувати всіх. Рай – це Гра! Арійська концепція Всесвіту передбачає його безперервне розгортання, експансію, творче перетворення хаосу на космос. Тому тут просто необхідні і святість, і озброєність, і плодючість. …
Життя – це постійний рух, райське життя – це ще інтенсивніший рух, дії, пригоди, відкриття. Що вищий рівень буття, то більша складність завдань і більший кайф від їх розв'язання." (Опубліковано Миро Продум 28 Листопад, 2014 - 22:17)
Саме тому, ТойХтоПовернетьсяДоРаю буде РаДі(й)сно співати:
"Хай завжди буде Сонце,
Хай завжди буде Небо,
Хай завжди буде Мати,
Хай завжди буду Я!"
Хай же буде!
(Написано мною 01.12.2014 р.)
[1] «ДЕРЗАТИ – сміливо прагнути до чого-небудь величного, нового; діяти сміливо, рішуче» – Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.: Перун, 2002. – 1440 с.
Зверніть увагу
Кращий коментар
Якщо нема РАЮ поза Землею, то де тоді перебував Син Божий після смерті свого фізичного тіла?
Перебував в тонкому світі. Тут не треба нічого видумувати. Ці всі тонші світи, в які потрапляє людина скидаючи з себе матеріальне тіло, вже давним давно описані детально. І одночасно перебував в стані Раю. Оскільки, якщо раєм вважати високий стан свідомості, то немає значення де перебуває високодуховна людина чи в матеріальному світі чи в тонких світах, все одно вона в Раю. Цей високий стан свідомості, який дозволив позбутися людині страждань, залишається в будь-якому світі.
Commentaires
Гарно сказано, пане Арсене! Дуже переконливо! Добре, що ви це не опублікували 1 грудня, коли написали. Адже тоді ми обрали б ім'я Рай Воля і не зробили б наступний крок - до розуміння Гри як сенсу Раю.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Друже Арсене ви написали чимале дослідження і, щоб написати коментар до нього, треба добряче потрудитися. Я не пригадую, щоб десь в Добрій Новині (ДН) Син Божий прирівнював Боже Царство =Царство Боже до Раю. Підкажіть, де таке є. Справді Бог поставив архангела з мечем коло воріт Раю, але це написано в Торі, яка ще більш сфальсифікована аніж ДН. Ми постійно говорили про 4 простори і наголошували, що мета просвітленого українця потрапити до ПРОСТОРУ ВОЛІ. Ви справедливо пишете: А що народ український завжди прагнув, і до чого мав дерзновіння? Звичайно ж до Волі! Не до Раю! І це чітко читається на Гербі: ВОЛЯ. Рабам, тобто безвільним нема місця у Божому Царстві. Наявність Волі - це засіб до потрапляння до Простору Волі= Царству. Божому. Тобто на першому місці має бути таки ВОЛЯ. Брахман Вадим відчув це ясно, а тому запропонував варіант назви ВОЛЕГРАЙ. Ні РАЙ, ні ГРАЙ, ні ВОЛЯ-РАЙ, ні РАЙ-ВОЛЯ - ці варіанти навряд, щоб українці підтримали. Наш ГЕРБ ГРАЄ-ВИГРАЄ саме ВОЛЕЮ, а тому й має називатися ВОЛЕГРАЙ.
Дякую за Ваш труд, пане Анатолію! ))
Я лише збираю свій пазл, граю собі :)
Те, що я читаю в Добрій Новині не вказує прямо на ідентичність Раю і Царства Божого. Натомість уподібнюється рай (παράδεισος, від перського «пардес», тобто «сад») і Царство Небесне. Тобто, цим порівнянням наголошується на існуванні такого собі небесного саду-раю, де обіцяне життя душам праведників. Як пише пан Ігор Каганець, основне завдання фальсифікатора - підміна понять і на цьому етапі поняття "Царство Боже"(стан поєднання божественного і земного) було змінене на "Царство Небесне"(посмертне життя в раю). Тому й наводяться запевнення розбійнику: "43. Ісус сказав до нього: Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зо мною в раю."
Проте, Ісус Хрестос рекомендував шукати Царства Божого ("33. "Шукайте перше Царства Божого та правди його, і все те вам додасться.") не десь і не колись після смерті, не на небесах, а в собі: "Царство Боже в середині вас є". І ще один важливий момент: "11. І Він сказав їм: Вам дана тайна Царства Божого; тим же, що зовнішні, усе дається у притчах".
Ще лунають мудрі слова аріянського вчення з уст сьогоднішніх священників: "І для того Ісус Христос зійшов на землю, щоб нас знову повернути в Рай. Рай після приходу Ісуса Христа не є якимось насадженим садом, але нашою надією, Рай стоїть перед нами і ми можемо до нього дійти." (Діонісій (Ляхович), УГКЦ).
З цього прикладу про РАЙ, ми маємо зрозуміти, що рай - це Рай(Царство Боже) - початкова точка відліку, наша мета і наступний старт-ап для нашого творіння: Курка знесла яєчко, з нього вийшло курчатко, виросла курка, яка знову знесе яєчко. Все просто! ))
Скажіть краще "ми це читаємо з Тори" )) Ось нещодавно і пані Зоріна стверджувала, що єврейська Біблія переписана з шумерських писань. Те, що в Т. фальсифікату більше 90% я не беруся стверджувати, але навіть серед фальсифікату є речі, які неможливо приховати, а лише замаскувати під гарні смАчні образи, наприклад "архангел з вогняним мечем" (без образ для представника Сил;) )).
ТойХтоТількиЩоВийшовІзРаю (вже дуже давно(!) - народ, і щойно(!) - кожен особисто) прагне Волі. Але, як і в кожній грі йому потрібно пройти певні етапи, щоб виграти(дійти до мети). Згадаймо, що на певному етапі гри є своя маленька мета, яка для гравця на цьому проміжному етапі є Великою. З цього можна зробити висновок, що цей етап - здобування Волі - мій народ ще раз і ще раз намагається пройти/здолати. Тому й на знакові герба ми гарно читаємо "ВОЛЯ". Як тільки це станеться - відкриється інша мета. І так по черзі )). А там, дивись, і відкриється найвеличніша мета - побудова нового Раю для свого творіння )).
Мені також подобається ВОЛЕГРАЙ. Назва досить пристойна і підходить навіть до назви герба нової держави. На знакові читається слово Воля (і ця - воля, і ця - ВОЛЯ ;) ), а щит символізує саму гру, яка має найбільшу мету - побудову РАЮ - Я-й-це РАЙ-це!
Маємо вольову стратегійну гру Третього Гетьманату "РАЙ" із символом-гербом ВОЛЕГРАЙ!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Так вже сталося... Знову інтернет шукав )))
То що, мені краще знову почекати, поки будете робити наступний крок? ;) )))
А що Вам, пане Миро, найбільше в цій статті сподобалося?
Мені приємно, що це "гарно" і "переконливо", але чомусь насторожують слова "Добре, що ви це не опублікували..." ;)
Зараз би я додав у свій пазл "Рай-Воля-Доля-Рай" і те, що "Грай" - це слово-благословіння, яке отримав Адам, коли його наділили благістю Вибору. Це слово звучить також і як рекомендація, і як вказівка - це спонукання до дії творчої, за прикладом Творця - РаДій, або гРАй. Це гра з раді(йсні)стю. Через віки після виходу з Раю, таку ж вказівку люди-гравці(які взялися грати за новими правилами - апостоли) почули з уст Ісуса Хреста, який також рекомендував: "Радійте!" ("Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: Радійте!"),
Чекатиму відгуків усіх компанійців! ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Багато що сподобалось. Наприклад, думка, що доля - це шлях до мети. Звідси напрошується: Яка воля - така й доля.
Ви пишете:
У ході дискусій ми дійшли висновку, що в раю нема ситого і розслабленого життя, інакше людина негайно почне деградувати. Головна ознака Раю - гра (радісна змагальність), а гра завжди передбачає обмеженість ресурсів. Саме це найбільше й заохочує творчість.
До речі, саме гостра обмеженість ресурсів привела до ідеї державотворчого стартапу. Якби мали багато ресурсів, то створили би партію і займалися звичною рутиною.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дякую за ще одну мудрість народну, пане Миро!
Я б сказав, навіть, що "в раю нема місця ситому і розслабленому життю". Тому і "поставили архангела з полум'яним мечем" "біля воріт раю". У цьому сенсі повернення в первинний Рай таке ж неможливе, як і тілесне повернення в лоно матері. Зате творити новий Рай кожного спонукає/зобов'язує до гри, бо справді ресурсів материнського лона вже немає )).
Дякую, пане Миро!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Друже Арсене, так приємно читати ваші твори й коментарі. Ви так гарно мене цитуєте, по формі, з двома вертикалями. Навчіть й мене це робити! Ось ви цитуєте з ДН: "43. Ісус сказав до нього: Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зо мною в раю." А я питаю, чи це цитата з очищеної від вставок і фальсифікацій нашим другом Ігорем ДН? Так радо я прочитав ваш висновок: Маємо вольову стратегійну гру Третього Гетьманату "РАЙ" із символом-гербом ВОЛЕГРАЙ! Бачу, що тепер вже нас є троє, кому подобається варіант назви ГЕРБА ВОЛЕГРАЙ. До Брахмана Вадима Кононенка й мене вже й ви, друже Арсене приєдналися. А може я забув за когось із компанійців?
Це дуже просто, пане Анатолію! :))
Натискаєте під коментарем, який Ви збираєтесь використати в якості цитати, виділене слово "цитувати". З'явиться вікно з цитатою та кодами (обережно, не затріть їх!). Ставите курсор перед квадратною дужкою і натискаєте свій "Enter" )) і пишете те, що ви хотіли.
Якщо є потреба розмістити цитату по частинах, я копіюю її кілька разів, видаляю зайву інформацію, і пишу свої роздуми перед кожною міні-цитатою.
РаДіймо! Бо це весело - грати навчаючи і навчаючись )).
Так. Це цитата з очищеної від вставок і фальсифікацій нашим другом Ігорем ДН. Але, в ній саме й вказується на те, що ці слова до розбійника - фальсифікат. Я намагався висловитися так, щоб Ви зрозуміли це з мого попереднього коментаря. Може ще раз прочитаєте? ;)
Знову Ви вириваєте з контексту )) Мій акцент - у цілісному виразі: "Маємо вольову стратегійну гру Третього Гетьманату "РАЙ" із символом-гербом ВОЛЕГРАЙ!"
З повагою! )) А тепер процитуйте мене і прокоментуйте обрану Вами цитату, пане Анатолію. "Навчаємось ГРАючись!"
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую!
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!
І я дякую, пані Майє, за увагу до цієї публікації.
Що Вам найбільше хотілося б відмітити з того за що Ви подякували ;). За цю Вашу відповідь буду і я дякувати :). От я вже дякую і чекатиму на Ваш відгук. ;)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Пазли світлих намірів та бажань НО сконцентровано у статті, а й ще шлях- як їх здійснювати
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!
На даний момент, я виявив сімох таких прибічників назви герба (але герба!):
Вадима Кононенко (ідея) - 3 Грудень, 2014 - 16:32
Володимир Миролюб
ЯрДана Східна (прихильність)
Анатолій Висота
Вакула Коваль
Анатолій Вебер
Арсен Дубовик
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дяку пане Арсене за статтю..Це ж треба стільки терпіння,щоб усе зібрати до купи і прокоментувати...
Вірю в те, що розумію.
Дякую і Вам, пане Світе, за захоплений відгук ))
Може, хоч трішки скажете, чому Ви дякуєте за статтю? Га? Так цього хочеться! )))))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую за те,пане Арсене,що Ви у своїй статті поєднали дві сторони,котрі одна одній наводили свої аргументи на користь тієї,чи іншої назви нашого символу..Компроміс- діло розумних..Впертість-ознака протилежна..Отже на сайті зібрались ті,хто може дійти згоди...це прогрес,як для українців,у яких постійно гетьманів більше ніж потрібно...
Вірю в те, що розумію.
Дуже дякую за Ваш коментар, пане ЯвсеСвіте!
То я почуваюся тепер щасливим, бо мені вдалося стати хоч на мить Миротворцем! ("9. Щасливі миротворці, бо вони синами Божими стануть." ))
Я б хотів би це назвати творенням консенсусу.
Спливає образ бджолиного рою, маточників. )) Те, що кожен гетьман сприяє роїнню, справді, не на користь нації. Однак, готовність нації в будь який момент дати Гетьмана - це гарна ознака. Треба її тільки скерувати. І тут головне завдання для брахманів. ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Друже Арсене, може треба перш виділити з коментаря якусь його частину СИНІМ? А потім вже натиснути на ЦИТУВАТИ? Я не знаходжу у вікні з цитатою квадратної дужки. Нижче є віконечко з назвою ФОРМАТ ТЕКСТУ. В ньому два варіанти: "оберіть" та bueditor. А ще нижче ЗБЕРЕГТИ і ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРЕГЛЯД. Я погрався і отримав як цитату ваш коментар. А мені ж хотілося зацитувати якусь частину, а потім її прокоментувати. Де я помилився?
Пане Анатолію, Ви майже все правильно зробили )) Вітаю!
Прокоментувати цитату можна поставивши курсор ПЕРЕД квадратною дужкою ( [ ) на початку зацитованого тексту у полі "Коментар".
Якщо хочете [code]"зацитувати якусь частину"[/code] - видаліть зайвий для Вас текст в межах цитати (знаки кодування [, ], /, слова латиницею тощо) не чіпати!) Хоча б поки що )) Станете ВІЛЬНО володіти доступним на сайті інструментом - зможете і службові знаки редагувати ;).
Хай щастить!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Друже Арсене, ви пишете: Знову Ви вириваєте з контексту )) Мій акцент - у цілісному виразі: "Маємо вольову стратегійну гру Третього Гетьманату "РАЙ" із символом-гербом ВОЛЕГРАЙ!" Давайте розберемо. В першій частині вашого ЦІЛІСНОГО ВИРАЗУ ви називаєте "вольову стратегійну гру Третього Гетьманату" словом "РАЙ".Це ваш новотвір. Тобто ви пропонуєте назвати ВЕЛИКУ ГРУ, яка йде тут на НО, коротким РАЙ. З цього приводу можна навіть провести нове опитування й дізнатися, як ставляться компанійці до цієї пропозиції. Мене ж більше цікавить дискусія в (п"яти опитуваннях!) щодо вибору назви ГЕРБА. Тому я й виділив цю другу частину вашого ЦІЛІСНОГО ВИРАЗУ, а саме символом-гербом ВОЛЕГРАЙ З цього я зрозумів, що вам така назва симпатична і ви готові її підтримати. Може я помилився?
Хм-м-м... я й не помітив, що знову став творцем новотвору ;) Мені видалося це логічним! )) Тому й підкреслив/особливо виділив вираз "Маємо вольову стратегійну гру Третього Гетьманату "РАЙ" із символом-гербом ВОЛЕГРАЙ!"
Та чому ж?! Помилки тут немає, бо я вже про це казав раніше. Назву герба "ВОЛЕГРАЙ" підтримую. Саме "герба", а не "гербового знаку", пане Анатолію. Натомість назву гербового знаку я бачу такою - "ВОЛЯ". По меншій мірі, на даному етапі гри.
Здобудем Волю - гербовий знак матиме іншу поточну назву! А назва герба залишатиметься (я так чогось думаю ;) ) тією ж - ВОЛЕГРАЙ!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Мабуть мені треба перечитати ПБК. Якщо нема РАЮ поза Землею, то де тоді перебував Син Божий після смерті свого фізичного тіла? Як ви гадаєте, друже Арсене? А ваш цей допис сильний і я винагороджу його зараз галами.
До тлумачення цього я (поки що) "не доріс" ;) )))))
Я знайшов (поки що) лише церковне пояснення. Ніби Ісус Хрестос до Воскресіння перебував в Лімбі, "Лоні Авраамовому" (такому собі НЕДОраю) і лише після Воскресіння відкрив ворота Раю для всіх.
Шукатиму (і в чеканні ;) ) відповіді на Ваше запитання разом з Вами ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Перебував в тонкому світі. Тут не треба нічого видумувати. Ці всі тонші світи, в які потрапляє людина скидаючи з себе матеріальне тіло, вже давним давно описані детально. І одночасно перебував в стані Раю. Оскільки, якщо раєм вважати високий стан свідомості, то немає значення де перебуває високодуховна людина чи в матеріальному світі чи в тонких світах, все одно вона в Раю. Цей високий стан свідомості, який дозволив позбутися людині страждань, залишається в будь-якому світі.
Гарна відповідь, пане Доброславе! Цілком поділяю таку думку! І... дякую за допомогу в наданні відповіді панові Анатолію на запитання в коментарях до моєї статті.
Дозволю собі виділити найвищу концентрацію Вашої думки:
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Мене бентежить одна рііч - слово "господь" щось дуже нагадує інше слово - (г)аспид.
"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"
"Гаспид" - українською "дідько"
"Господь" - український еквівалент Ягве.
І де це Ви побачили у цій статті і чому це Вас бентежить, пане сВіте?
Пробували скористатися "Пошуковою системою Всесвіт"?! Там скільки гарного є ;) Наприклад, "Творець", "Любов" ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Господь - це господар, пан. Той, хто має господарство і опікується ним.
Аспид - це отруйна змія.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Друже Арсене, я взявся перечитувати очищену ДН із ПБК. Ще все не прочитав. З Доброславом погоджуюсь, що місце перебування сутності після смерті тіла - це ТОНКІ СВІТИ. В ДН пишуть, що це НА НЕБЕСАХ. Не погоджуюсь, що РАЙ - це гармонійний стан свідомості окремої людини. РАЙ - це місце життя суспільства, в якому всі його члени мають гармонійний (райський) стан свідомості і такий стан визначає й гармонійні їхні вчинки. От вас, Доброславе, оточує в житті переважна більшість людей із простору боротьби, які борються за своє існування з вами. А ви ніби маєте РАЙСЬКИЙ СТАН свідомості. Ви ж не скажете, що ви живете в Раю?
Якби я мав райський стан свідомості, то люди з нижчим станом, за теорією пана Каганця, не мали би можливості робити по відношенню до мене погані вчинки. І тоді я би жив в Раю! :) Але, поки що, я тільки десь між простором боротьби і простором пригод, тому не зможу Вам докладніше описати всі особливості життя в Раю :))))
Але згоден з Вами, що РАЙєм також можна назвати місце життя суспільства, в якому всі його члени мають гармонійний (райський) стан свідомості і такий стан визначає й гармонійні їхні вчинки.
Тобто Рай може бути як стан свідомості і як місце (простір). Але не як іудохристиянський рай з напівдикими мешканцями, яким заборонено їсти плід знань.
Пане Анатолію, я краще наведу Вам слова українського Пророка:
"Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи,
То ви б елегій не творили
Та марне Бога б не хвалили,
На наші сльози сміючись.
За що, не знаю, називають
Хатину в гаї тихим раєм.
Я в хаті мучився колись,
Мої там сльози пролились,
Найперші сльози; я не знаю,
Чи єсть у Бога люте зло!
Що б у тій хаті не жило?
А хату раєм називають!
Не називаю її раєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину... В тім гаю,
У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло... Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дають.
Там матір добрую мою,
Ще молодую, у могилу
Нужда та праця положила.
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!.. А ми
Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята. Я до школи —
Носити воду школярам. /223/
Брати на панщину ходили,
Поки лоби їм поголили!
А сестри! сестри! Горе вам,
Мої голубки молодії,
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли чужії,
У наймах коси побіліють,
У наймах, сестри, й умрете!
Мені аж страшно, як згадаю
Оту хатину край села!
Такії, Боже наш, діла
Ми творимо у нашім раї
На праведній Твоїй землі!
Ми в раї пекло розвели,
А в Тебе другого благаєм,
З братами тихо живемо,
Лани братами оремо
І їх сльозами поливаєм.
А може, й те ще... Ні, не знаю,
А так здається... сам єси...
(Бо без Твоєї, Боже, волі
Ми б не нудились в раї голі).
А може, й Сам на небесі
Смієшся, батечку, над нами
Та, може, радишся з панами,
Як править миром! Бо дивись,
Он гай зелений похиливсь,
А он з-за гаю виглядає
Ставок, неначе полотно,
А верби геть понад ставом
Тихесенько собі купають
Зелені віти... Правда, рай?
А подивися та спитай!
Що там твориться, у тім раї!
Звичайне, радость та хвала!
Тобі, єдиному, святому,
За дивнії Твої діла?
Отим-бо й ба! Хвали нікому,
А кров, та сльози, та хула,
Хула всьому! Ні, ні, нічого
Нема святого на землі...
Мені здається, що й самого
Тебе вже люди прокляли!"...
(Т.Г.Шевченко, "Якби ви знали, паничі...")
Як бачите, Рай - це і "гармонійний стан свідомості окремої людини", і "місце життя суспільства, в якому всі його члени мають гармонійний (райський) стан свідомості і такий стан визначає й гармонійні їхні вчинки".
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Друже Арсене, Світ перехопив моє запитання: що означає слово ГОСПОДЬ? Якщо з ДН "равві" означає УЧИТЕЛЬ, то що означає ГОСПОДЬ БОГ? Це питання до всіх компанійців.
Пане Анатолію, я відповів панові сВІту.
Однак знаю, що детальніше (і залюбки!) на Ваше запитання може відповісти пані Зоріна ;). Чекаємо на її відповідь )).
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Пане Анатолію,цікаве пояснення колись зустрів тут: Наливайко Степан
Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр "Просвіта", 2000. – 288 с.
http://www.svit.in.ua/kny/nalyvajko.rar
Сторінки 190-191.
Рай-це стан свідомості,чи духу..Він можливий навіть при житті у нашій "долині сліз"..При такому стані Людині вже немає діла до раю,пекла чи "класичного бога"..Є велика вдячність Комусь чи Чомусь за все..за те,що ти живий..Обставини життя сходять на інший план.Людина стає Гравцем...Приходить великий розпач за тих, кому це недоступно..
Ідею раю десь на небі у майбутньому після смерті,придумали як трюк..
Вірю в те, що розумію.
Друже Арсене, дуже вдячний за цитування Тараса. Наш геній переконаний, що у нашому "українському раї" є пекло. А ми ще хотіли назвати наш Герб Раєм. В очищеній нашим другом ДН не згадується жоден РАЙ. Всі згадки про рай справедливо викинуті, як юдейські вставки. Говориться там про ЦАРСТВО БОЖЕ. І що це таке, і як туди попасти. Чому ж ми попадаємося на юдейські гачки і говоримо тут знову про РАЙ? А що посоромилися перекладачі ДН й придумали для словосполучення ЯГВЕ БОГ - ГОСПОДЬ БОГ? В очищеній ДН Хрестос каже про свого Батька на небесах. Чи називає він хоч раз там свого Батька по імені Господь?
Читати Генія треба вдумливо. Саме Раєм називає Землю, Т.Шевченко, на якій люди розвели(дять) пекло (я ж спеціально виділив жирним і підкреслислив :) ).
Такії, Боже наш, діла
Ми творимо у нашім раї
На праведній Твоїй землі!
Ми в раї пекло розвели,
І закінчує у відчаї словами і про людську невдячність Богові, пане Анатолію ...
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Погоджуюся, друже Арсене. про Шевченкове бачення Землі колись, як РАЮ. Щодо призначення Землі й людей на Землі я висловив гіпотезу в оповіді "Пічка Мілано-2..." (у моєму блозі). Яка ваша думка щодо цієї гіпотези?
По правді, я пропустив чомусь ці публікації, пане Анатолію. Дякую, що повідомили! Як тільки прочитаю, напишу свої думки у коментарях до статей )).
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
А ще, друже Арсене, хочу, щоб ви взяли участь в моєму голосуванні, яке розміщене в моєму блозі. Радий буду почитати ваш коментар. Мене цікавить, чи поділяєте ви думку Миро, висловлену там, щодо мого "скигління"?