На тлі політичного протистояння в Україні, яке було викликане відмовою нашого керівництва підписати Угоду про асоціацію з ЄС, особливого звучання набувають процеси європейської інтеграції інших постсоціалістичних країн, у яких виникли аналогічні з українськими проблеми, і які також опинилися на перетині інтересів Заходу та Росії.
Однією з таких країн є Сербія. До теперішнього часу вона ще не оговталась від наслідків громадянської війни, що охоплювала колишню Югославію, а також від сербсько-косовського конфлікту 1998-1999 років, що спровокував зовнішнє силове втручання з боку США і НАТО та фактично призвів до того, що сербська провінція Косово стала незалежною. У самій же Сербії спостерігається загострення соціально-політичних та економічних проблем, не спадає міжетнічне протистояння. Крім того, сербське суспільство не має довіри до західних країн та міжнародних організацій, як до учасників військової операції в СРЮ «Союзницька сила» 1999 року. Існують також проблеми у стосунках між сербським і албанським населенням Косова та миротворчими силами НАТО KFOR і Місією EULEX-Косово. Це викликано невдоволенням сербів діями міжнародних місій зі сприяння зміцненню незалежності Косова, посиленням охорони сербсько-косовського кордону, та негативною реакцією албанців на переслідування членів радикальних албанських організацій.
Та незважаючи на всі ці події, сьогодні Європейський Союз є основним партнером Сербії, який забезпечує їй доступ до європейських товарних ринків та ринку праці, надає їй кредити, інвестиції і технології. Необхідно зазначити, що ЄС дотримується зваженої та досить ефективної політики щодо сербського напряму. Надаючи фінансово-економічну допомогу, ЄС сприяє європейській інтеграції Сербії та врегулюванню сербсько-косовського конфлікту.
Так, 57% зовнішнього товарообігу Сербії припадає на Європейський Союз, в той час, як на Росію — лише 10%, а КНР — 4%. Вагома роль в подальшому розвитку торгівельно-економічних зв’язків між Сербією та Європейським Союзом належить створеній у 2012 році зоні вільної торгівлі Сербія–ЄС (як складова частина Угоди про стабілізацію та асоціацію між Сербією та ЄС), що забезпечило щорічне зростання товарообігу сторін до 20%.
Європейський Союз є найбільшим фінансовим донором для Сербії. Наприклад, з 2001 року прямі інвестиції країн-членів ЄС у розвиток сербської економіки склали близько 11 млрд. дол. США, що становить 60% від загального обсягу зовнішніх вкладень. Найбільше інвестицій було спрямовано в автомобільну, машинобудівну, текстильну та харчову промисловості, а також у розвиток транспортної інфраструктури та туризму.
У період з 2001 року ЄС виділив 2,2 млрд. євро для реалізації приблизно 600 програм з підготовки Сербії до вступу в Європейський Союз. У поточному році на такі цілі виділено ще близько 200 млн. євро. Кошти спрямовуються на реалізацію реформ в державному управлінні, юстиції, соціальному захисті, медицині, освіті, екології тощо.
Завдяки позитивним результатам цих реформ, які, до речі, були здійснені сербською владою в рамках Національної програми інтеграції до ЄС, в березні 2012 року Сербія отримала офіційний статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.
Необхідно зазначити, що ЄС використовує механізми підтримки процесів європейської інтеграції Сербії та Косово в якості інструменту врегулювання косовського конфлікту. Розрахунок робиться на те, що гострота проблеми щодо територіальної цілісності Сербії знизиться після її вступу до ЄС, де фактично ліквідовуються національні кордони між країнами-членами організації.
В рамках практичної реалізації такого підходу керівництво ЄС виступило з ініціативою щодо укладення Угоди про принципи нормалізації відносин між Сербією та Косовим, як умови їх інтеграції в ЄС. Документ передбачає вирішення найбільш проблемних питань у стосунках сторін, насамперед щодо визначення статусу північних районів Косова, де переважає сербське населення. В цьому зв’язку була прийнята пропозиція Сербії щодо створення так званого Співтовариства сербських муніципалітетів Косова з окремими повноваженнями у законодавчій, виконавчій та судовій сферах.
Прем'єр-міністр Косово Хашим Тачі (праворуч), прем'єр-міністр Сербії Івіца Дачич (ліворуч), уповноважена Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон і заступник генерального секретаря НАТО Олександр Вершбоу. Фото: AP/Scanpix http://rus.tvnet.lv/
Незважаючи на негативне сприйняття зазначеної Угоди як сербськими, так і косовськими націоналістичними силами, а також на низку інших проблем (в т.ч. приховану протидію з боку Росії), в квітні 2013 року, за посередництва ЄС, її підписали очільники урядів Сербії та Косова. Згідно з Угодою, в листопаді минулого року були проведені вибори до органів місцевого самоврядування північних районів Косова, а у грудні розпочався процес формування місцевих органів влади, судів та підрозділів поліції.
Окреме питання — посилення Росією свого впливу на Сербію, яку Москва вважає своїм форпостом та провідником російських інтересів на Балканах. На противагу діям ЄС, Росія, наприклад, підтримує позицію Сербії, яка виступає проти міжнародного визнання незалежності Косова. Росіяни надають допомогу у вирішенні фінансових проблем Сербії, залучають її до реалізації спільних економічних, енергетичних та військово-технічних проектів, а також вживають заходи щодо поглиблення співпраці сторін з безпекових та спеціальних питань. У 2013 році Росія виділила 300 млн. дол. США на покриття дефіциту державного бюджету Сербії. Ще 700 млн. дол. США передбачається виділити для цього у 2014 році. Росія також зобов’язалася інвестувати 800 млн. дол. США у модернізацію сербської залізничної інфраструктури.
Активізуються також інші форми фінансово-економічної діяльності Російської Федерації в Сербії, зокрема, щодо розгортання мережі «Ощадбанку Росії», а також придбання сербських економічних активів (металургійного комбінату «Смедерево» та підприємства «Петрохімія»).
У 2013 році Росія та Сербія остаточно вирішили збудувати сербську ділянку газопроводу «Південний потік» (з повною компенсацією Росією вартості будівельних робіт в обсязі 1,7 млрд. дол. США), а також постачати російський газ на сербський ринок за пільговими умовами. Росія також бере участь у реалізації інших енергетичних проектів на території Сербії, які включають спорудження підземних газосховищ, модернізацію сербської газотранспортної системи тощо.
Важливим напрямом у співпраці Росії і Сербії є поставки російських озброєнь сербській стороні, а також спільне виробництво, ремонт, модернізація та експорт озброєння і військової техніки. Прикладами цього може слугувати передача Сербії російської авіаційної техніки та засобів ППО (в т.ч. винищувачів Міг-29, вертольотів Мі-17, зенітних ракетно-гарматних комплексів типу Панцир та радіолокаційних систем тощо) на умовах надання пільгових кредитів, створення у м. Велика Планка (Сербія) спільного сербсько-російського підприємства з виробництва та модернізації бронетанкової техніки, а також взаємодія сторін в експорті озброєння і військової техніки до країн Африки, Близького Сходу та АТР.
Панцир-С (з кодифікації НАТО - SA- 22 Greyhound) - російський самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс (ЗРПК) наземного базування. Призначений для ближнього прикриття цивільних і військових від всіх сучасних і перспективних засобів повітряного нападу. http://vimpel-v.com/
Слід також згадати про відкриття в Сербії (на аеродромі «Костянтин Великий» в районі м. Ніш) спільного сербсько-російського Центру з подолання надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги (включає до 200 співробітників Міністерства надзвичайних ситуацій Росії).
Цікава тема — вступ Сербії до ЄС і НАТО. Як альтернативу, Росія пропонує Белграду активізувати співпрацю з Митним союзом РФ, Білорусі та Казахстану, а також ОДКБ.
Загалом, наведені приклади та факти можуть слугувати передумовою для встановлення стратегічного партнерства між Сербією та Росією. Однак, сербське керівництво надає пріоритет розвиткові відносин з Європейським Союзом, який набагато перевищує Росію за обсягами торгівельно-економічного та інвестиційного співробітництва з Сербією (в 5-6 разів, як випливає з наведених вище показників).
Вступ Сербії до ЄС: переговори почнуть вже в червні http://focus.ua/
Так, 28 січня 2014 року у Брюсселі відбувся перший раунд переговорів з питання вступу Сербії до ЄС. В ньому брали участь глава сербського уряду І. Дадіч та комісар Європейського Союзу з питань розширення Ш. Фюле. Всього передбачається обговорити та узгодити 35 пунктів відповідної угоди, що охоплює політичну, економічну, безпекову, юридичну та гуманітарну сфери. У випадку досягнення позитивних результатів Сербія може вступити до ЄС вже в 2018 році.
Водночас, на прохання правлячої коаліції на чолі з І. Дадічем, 29 січня поточного року Президент Сербії Т.Ніколич розпустив парламент країни та призначив дострокові парламентські вибори на 16 березня ц.р. Це має «перезавантажити» сербську владу (насамперед, послабити проросійські сили в парламенті та уряді) при підготовці країни до вступу в ЄС, і, як наслідок, успішно реалізувати даний процес.
Звичайно, тільки початок переговорів щодо вступу Сербії до ЄС не вирішить всіх проблем країни. Більш того, Сербія може наштовхнутись на нові виклики та загрози своїм інтересам, як внутрішнього, так і зовнішнього характеру, в т.ч. які пов’язані з посиленням протидії Росії процесам європейської інтеграції.
Сербія успішно розвиває конструктивні відносини з Російською Федерацією http://www.dw.de/
Та привертає до себе увагу наступне: послідовна політика сербської держави переслідує одну ціль — повернутися у Європу. Та Сербія успішно розвиває конструктивні відносини з Російською Федерацією, досягаючи своїх цілей в найскладніших внутрішніх та зовнішніх умовах. Сьогодні це особливо актуально для України, яка вже понад двадцять років не може визначитись зі своїми зовнішньополітичними пріоритетами, залишаючись безпорадною у «сірій зоні» між Заходом та Росією.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
«Форпост на Балканах»
Світ:
На тлі політичного протистояння в Україні, яке було викликане відмовою нашого керівництва підписати Угоду про асоціацію з ЄС, особливого звучання набувають процеси європейської інтеграції інших постсоціалістичних країн, у яких виникли аналогічні з українськими проблеми, і які також опинилися на перетині інтересів Заходу та Росії.
Однією з таких країн є Сербія. До теперішнього часу вона ще не оговталась від наслідків громадянської війни, що охоплювала колишню Югославію, а також від сербсько-косовського конфлікту 1998-1999 років, що спровокував зовнішнє силове втручання з боку США і НАТО та фактично призвів до того, що сербська провінція Косово стала незалежною. У самій же Сербії спостерігається загострення соціально-політичних та економічних проблем, не спадає міжетнічне протистояння. Крім того, сербське суспільство не має довіри до західних країн та міжнародних організацій, як до учасників військової операції в СРЮ «Союзницька сила» 1999 року. Існують також проблеми у стосунках між сербським і албанським населенням Косова та миротворчими силами НАТО KFOR і Місією EULEX-Косово. Це викликано невдоволенням сербів діями міжнародних місій зі сприяння зміцненню незалежності Косова, посиленням охорони сербсько-косовського кордону, та негативною реакцією албанців на переслідування членів радикальних албанських організацій.
Карта Сербії
http://fratria.ru/
Та незважаючи на всі ці події, сьогодні Європейський Союз є основним партнером Сербії, який забезпечує їй доступ до європейських товарних ринків та ринку праці, надає їй кредити, інвестиції і технології. Необхідно зазначити, що ЄС дотримується зваженої та досить ефективної політики щодо сербського напряму. Надаючи фінансово-економічну допомогу, ЄС сприяє європейській інтеграції Сербії та врегулюванню сербсько-косовського конфлікту.
Так, 57% зовнішнього товарообігу Сербії припадає на Європейський Союз, в той час, як на Росію — лише 10%, а КНР — 4%. Вагома роль в подальшому розвитку торгівельно-економічних зв’язків між Сербією та Європейським Союзом належить створеній у 2012 році зоні вільної торгівлі Сербія–ЄС (як складова частина Угоди про стабілізацію та асоціацію між Сербією та ЄС), що забезпечило щорічне зростання товарообігу сторін до 20%.
Європейський Союз є найбільшим фінансовим донором для Сербії. Наприклад, з 2001 року прямі інвестиції країн-членів ЄС у розвиток сербської економіки склали близько 11 млрд. дол. США, що становить 60% від загального обсягу зовнішніх вкладень. Найбільше інвестицій було спрямовано в автомобільну, машинобудівну, текстильну та харчову промисловості, а також у розвиток транспортної інфраструктури та туризму.
У період з 2001 року ЄС виділив 2,2 млрд. євро для реалізації приблизно 600 програм з підготовки Сербії до вступу в Європейський Союз. У поточному році на такі цілі виділено ще близько 200 млн. євро. Кошти спрямовуються на реалізацію реформ в державному управлінні, юстиції, соціальному захисті, медицині, освіті, екології тощо.
Завдяки позитивним результатам цих реформ, які, до речі, були здійснені сербською владою в рамках Національної програми інтеграції до ЄС, в березні 2012 року Сербія отримала офіційний статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.
Необхідно зазначити, що ЄС використовує механізми підтримки процесів європейської інтеграції Сербії та Косово в якості інструменту врегулювання косовського конфлікту. Розрахунок робиться на те, що гострота проблеми щодо територіальної цілісності Сербії знизиться після її вступу до ЄС, де фактично ліквідовуються національні кордони між країнами-членами організації.
В рамках практичної реалізації такого підходу керівництво ЄС виступило з ініціативою щодо укладення Угоди про принципи нормалізації відносин між Сербією та Косовим, як умови їх інтеграції в ЄС. Документ передбачає вирішення найбільш проблемних питань у стосунках сторін, насамперед щодо визначення статусу північних районів Косова, де переважає сербське населення. В цьому зв’язку була прийнята пропозиція Сербії щодо створення так званого Співтовариства сербських муніципалітетів Косова з окремими повноваженнями у законодавчій, виконавчій та судовій сферах.
Прем'єр-міністр Косово Хашим Тачі (праворуч), прем'єр-міністр Сербії Івіца Дачич (ліворуч), уповноважена Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон і заступник генерального секретаря НАТО Олександр Вершбоу. Фото: AP/Scanpix
http://rus.tvnet.lv/
Незважаючи на негативне сприйняття зазначеної Угоди як сербськими, так і косовськими націоналістичними силами, а також на низку інших проблем (в т.ч. приховану протидію з боку Росії), в квітні 2013 року, за посередництва ЄС, її підписали очільники урядів Сербії та Косова. Згідно з Угодою, в листопаді минулого року були проведені вибори до органів місцевого самоврядування північних районів Косова, а у грудні розпочався процес формування місцевих органів влади, судів та підрозділів поліції.
Окреме питання — посилення Росією свого впливу на Сербію, яку Москва вважає своїм форпостом та провідником російських інтересів на Балканах. На противагу діям ЄС, Росія, наприклад, підтримує позицію Сербії, яка виступає проти міжнародного визнання незалежності Косова. Росіяни надають допомогу у вирішенні фінансових проблем Сербії, залучають її до реалізації спільних економічних, енергетичних та військово-технічних проектів, а також вживають заходи щодо поглиблення співпраці сторін з безпекових та спеціальних питань. У 2013 році Росія виділила 300 млн. дол. США на покриття дефіциту державного бюджету Сербії. Ще 700 млн. дол. США передбачається виділити для цього у 2014 році. Росія також зобов’язалася інвестувати 800 млн. дол. США у модернізацію сербської залізничної інфраструктури.
Активізуються також інші форми фінансово-економічної діяльності Російської Федерації в Сербії, зокрема, щодо розгортання мережі «Ощадбанку Росії», а також придбання сербських економічних активів (металургійного комбінату «Смедерево» та підприємства «Петрохімія»).
Сербська ділянка газопроводу «Південний потік»
http://www.gazprom.ru/
У 2013 році Росія та Сербія остаточно вирішили збудувати сербську ділянку газопроводу «Південний потік» (з повною компенсацією Росією вартості будівельних робіт в обсязі 1,7 млрд. дол. США), а також постачати російський газ на сербський ринок за пільговими умовами. Росія також бере участь у реалізації інших енергетичних проектів на території Сербії, які включають спорудження підземних газосховищ, модернізацію сербської газотранспортної системи тощо.
Важливим напрямом у співпраці Росії і Сербії є поставки російських озброєнь сербській стороні, а також спільне виробництво, ремонт, модернізація та експорт озброєння і військової техніки. Прикладами цього може слугувати передача Сербії російської авіаційної техніки та засобів ППО (в т.ч. винищувачів Міг-29, вертольотів Мі-17, зенітних ракетно-гарматних комплексів типу Панцир та радіолокаційних систем тощо) на умовах надання пільгових кредитів, створення у м. Велика Планка (Сербія) спільного сербсько-російського підприємства з виробництва та модернізації бронетанкової техніки, а також взаємодія сторін в експорті озброєння і військової техніки до країн Африки, Близького Сходу та АТР.
Панцир-С (з кодифікації НАТО - SA- 22 Greyhound) - російський самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс (ЗРПК) наземного базування. Призначений для ближнього прикриття цивільних і військових від всіх сучасних і перспективних засобів повітряного нападу.
http://vimpel-v.com/
Слід також згадати про відкриття в Сербії (на аеродромі «Костянтин Великий» в районі м. Ніш) спільного сербсько-російського Центру з подолання надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги (включає до 200 співробітників Міністерства надзвичайних ситуацій Росії).
Цікава тема — вступ Сербії до ЄС і НАТО. Як альтернативу, Росія пропонує Белграду активізувати співпрацю з Митним союзом РФ, Білорусі та Казахстану, а також ОДКБ.
Загалом, наведені приклади та факти можуть слугувати передумовою для встановлення стратегічного партнерства між Сербією та Росією. Однак, сербське керівництво надає пріоритет розвиткові відносин з Європейським Союзом, який набагато перевищує Росію за обсягами торгівельно-економічного та інвестиційного співробітництва з Сербією (в 5-6 разів, як випливає з наведених вище показників).
Вступ Сербії до ЄС: переговори почнуть вже в червні
http://focus.ua/
Так, 28 січня 2014 року у Брюсселі відбувся перший раунд переговорів з питання вступу Сербії до ЄС. В ньому брали участь глава сербського уряду І. Дадіч та комісар Європейського Союзу з питань розширення Ш. Фюле. Всього передбачається обговорити та узгодити 35 пунктів відповідної угоди, що охоплює політичну, економічну, безпекову, юридичну та гуманітарну сфери. У випадку досягнення позитивних результатів Сербія може вступити до ЄС вже в 2018 році.
Президент Сербії Т. Ніколіч розпустив парламент
http://www.metronews.ru/
Водночас, на прохання правлячої коаліції на чолі з І. Дадічем, 29 січня поточного року Президент Сербії Т.Ніколич розпустив парламент країни та призначив дострокові парламентські вибори на 16 березня ц.р. Це має «перезавантажити» сербську владу (насамперед, послабити проросійські сили в парламенті та уряді) при підготовці країни до вступу в ЄС, і, як наслідок, успішно реалізувати даний процес.
Звичайно, тільки початок переговорів щодо вступу Сербії до ЄС не вирішить всіх проблем країни. Більш того, Сербія може наштовхнутись на нові виклики та загрози своїм інтересам, як внутрішнього, так і зовнішнього характеру, в т.ч. які пов’язані з посиленням протидії Росії процесам європейської інтеграції.
Сербія успішно розвиває конструктивні відносини з Російською Федерацією
http://www.dw.de/
Та привертає до себе увагу наступне: послідовна політика сербської держави переслідує одну ціль — повернутися у Європу. Та Сербія успішно розвиває конструктивні відносини з Російською Федерацією, досягаючи своїх цілей в найскладніших внутрішніх та зовнішніх умовах. Сьогодні це особливо актуально для України, яка вже понад двадцять років не може визначитись зі своїми зовнішньополітичними пріоритетами, залишаючись безпорадною у «сірій зоні» між Заходом та Росією.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков