Звідкіля починається художник?

Художник починається і завдяки любові, бо якщо не любиш справу всього свого життя, то навряд чи щось путнє вийде з цього…

Життя звичайних, пересічних людей не позбавлено таких негативних проявів, як – егоцентризм, заздрість, відсутність доброзичливості, в колах мистецьких ці негації проявляються вдвічі, втричі потужніше. Але є у цих середовищах люди надзвичайно просвітлені, не заздрісні, з відкритою, красивою душею. Таких людей можна причислити до «золотого фонду» людських душ, з ними охоче спілкуєшся, не рахуючись з часом, сама їх присутність у будь-якому товаристві створює ауру позитиву. Такі особистості вміють щиро віддати пошанівок іншому митцеві, - відзначити надзвичайно вдало написану картину, або вірш особливої поетичної «вартості», чи гарну повість, оповідання. Вони вміють бачити і передавати іншим красу, яка таки присутня у нашому житті, хоча, вони й самі є окрасою життя. До таких витончених, красивих особливою красою духовності постатей належить мисткиня і педагог Емма Левадська. Яку роль відіграє мистецтво у її житті? Та воно є сенсом її життя!

Емма Романівна дуже пожадлива до нових знань, експериментів, вона постійно перебуває у творчому стані пошуку. Живопис, об`ємні витинанки, графіка, розпис по склу, все їй підвладно, все вдається. Художниця уродженка Луганщини, в десятирічному віці переїхала з батьками на Волинь. В 1955-60 роках навчалася в Київському училищі декоративно-прикладного мистецтва. З 1960 року і до сьогодні живе і творить в Ужгороді, вона належить до тих художників, які поріднилися з Закарпаттям.

Пані Емма залюбки розповідає про творчість свого чоловіка, відомого живописця Георгія Левадського, який був для неї взірцевим прикладом. Пан Георгій на відміну від дружини не дуже любив приймати участь у пленерах, але вона заохочувала його і він «здавався». На пленерах набирався вражень, писав же роботи у творчій майстерні. Як у Георгія, так і у Емми Левадських, є своє власне творче обличчя, хоча пані Емма зазначає, що чоловік частенько підказував, яким напрямком варто зацікавитися. Під час розмови з Еммою Левадською, яка є вродженим педагогом, потрапляєш під її чари м`якості спілкування, іскристого гумору, нестандартності думок. Дуже неохоче розповідає про себе, більше любить оповідати про інших людей. Згадувався Іван Манайло, син легендарного закарпатського художника Федора Манайло, добрий приятель пані Емми – художник, музикант, педагог, який зі слів Левадської: «Надавав мені допомогу консультативного характеру». Цікаве ставлення у художниці до власної творчості, а саме – трішки іронічне, вбачає у процесі написання картин присутній елемент гри. А це вже ознака високого, серйозного мистецького рівня. Хто отримав радість від «спілкування» з роботами Емми Левадської не сумнівається у цьому.

Читати повністю ТУТ