Зображення користувача Альберт Саїн.
Альберт Саїн
  • Відвідувань: 4
  • Переглядів: 4

Закоханість, кохання, дуальність, інтим…

***

Закоханість, кохання, дуальність, інтим... Чомусь же розділяють ці поняття… Створюють теорії кохання логіки, щоб розібратися у своїх почуттях, етики ж просто кохають: відверто, як є, і саме у них від любові до ненависті – один крок, адже палітра почуттів – безмежна. Інтимом називають статеві стосунки, а насправді інтим – це повна душевна відкритість і довіра. Секс може бути і без кохання, і без інтиму, ситуацій різних – безліч. Тільки при цьому такі стосунки не приносять того задоволення, яке можливе у закоханості і любові. Є пари, які люблять і поважають один одного, а за якихось причин сексуальних стосунків не мають. І, повірте, не страждають від того: «Це всього лиш поклик природи, і його не відчуваєш, коли роботи вдосталь», - цитую.

Тож чому ж таки розділяють закоханість і кохання, любов «справжню» і просто любов?

Згадайте кожен свій досвід. Ви, певне, не раз закохувалися. А потім – охолодняли від розчарувань. Закоханість триває недовго, на жаль, а про кохання, ні, про любов кажуть: вічна. І це не перебільшення.

Закохавшись, ми у стані ейфорії обожнюємо свого партнера, і, щоб не руйнувати свій приємний стан ейфорії, закриваємо очі (свідомо!) на його недоліки, бо ж через них і приємний стан втрачаємо… Ми в закоханості радіємо наперед зустрічам, уявляючи, як це буде піднесено і приємно. Ми насолоджуємося присутністю партнера, адже отримуємо флюїди від того, що він нам подобається, а ми – йому. Така собі поверхнева гра: «Давай подобатись одне одному, щоб нам обом було приємно й радісно. Тож відчуваєте егоїзм і самообман?: «Щоб нам було приємно разом, будемо намагатися подобатись одне одному». Якщо щось у партнері не до вподоби, або, гірше того, дратує – починаємо підсвідомо вимагати від нього інших проявів: адже ж хочеться, щоб подобався. І наростають претензії. Знову егоїзм: «Якщо я так хочу, то стань таким, як я хочу! Бо хочу я, щоб ти мені подобався і з тобою було приємно»…

Та ж сама вимога і з іншої сторони: «Ти повинен працювати над собою, бо ти і такий, і сякий». А скринька просто відкривається: поруч просто не ті люди, і вимоги у них – до іншого партнера, не до того, хто зараз поруч.

Себе змінити можна. Але так, як того прагнеш саме ти, а не твій партнер. Партнер може це або приймати, або ні. Не подобається – іди, шукай за своїм баченням і рівнем, і не роби із Журавля Синицю, чи навпаки…

Тож не будемо ганятися за примхливими флюїдами радості і гормонами щастя ендорфінами, будемо краще створювати це щастя власноруч. Тоді і любов знайдемо, а не тимчасову закоханість.  І відчуємо її: глибоко – у душі, у серці, вона наповнить все наше єство, вона прийде обов’язково, якщо ми будемо до неї готові. Приготуватися як? Пізнати себе. Заглянути у найпотаємніші закутки своєї душі, відчути свою душу і її потреби.

Задоволення різноманітні дає саме життя – не потрібно прагнути ейфорії у стосунках з іншими: ви можете мати її у стосунках із самим собою Як? Ми можемо жити у мирі і гармонії із собою, а можемо – у стані війни. Не даремне Лев Толстой назвав свій роман «Війна і мир» - він образами своїх героїв розбирався зі станом власної душі, у якій – чи то мир, чи війна… Мабуть, війна панувала, якщо з дому пішов… А себе не знайдеш ніде інде, як у самому ж собі.

Прислухайтесь уважно і до інших: якщо судять про когось, значить, говорять про себе. І через спілкування Ви вже бачите стан їхньої душі і їхніх потреб.

Як налаштувати власну душу? Якщо у ній – війна, простежте, що Вас непокоїть, чим або ким Ви невдоволені, що або хто обурює, піднімає хвилі невдоволення й агресії. Кажуть, що якщо не подобається щось у комусь, значить, Ви самі маєте такі ж риси, але не хочете цього у собі бачити, і людина поруч Вам на це вказує. Простежте це і посміхніться собі: як тільки побачите, Вас попустить. І більше спокою прийде. Адже мир і любов – це бездонна глибина спокійного моря, це – сонячний штиль душі, а всі хвилі і шторми – то всі інші почуття, які часто підмінюють нам справжню любов і руйнують і душу, і життя – і тоді незатишно і нам самим, і оточуючим. А якщо це рідні? Навіщо ж травмувати одне одного, пояснюючи це тим, що від любові все це? Так, ми не байдужі, але ж і не любов до інших це – якщо у нас претензії до них.

«Кожен вибирає по собі: жінку, і релігію, й роботу» Тож, щоб вибрати по собі, треба пізнати себе і задоволити потреби психіки, що можливо лише з дуалом. Своїм дуалом. Є й чужі: адже ми вибираємо не тільки людину з певним типом психіки, а й з певною душею. Душею рідною, з якою, злившись, можна створити гармонійний союз обох, більший, ніж просто один плюс один… та найбільше щастя – щастя реалізації. І формула його проста: реалізація сильних сторін і захист слабких. Від дуала – захист, від Вас самих – реалізація. Тож не потрібно уповати на долю і на партнера – треба брати відповідальність на себе. Відповідальність – це впевненість, дорослість, знання, чого ти насправді хочеш, виконання свого завдання за покликанням,  це сповнене сенсом і глибокою радістю життя. Ніякий партнер – навіть дуал не зробить цього замість Вас самих. Перший крок – знання свого типу – основи вашої психіки, Другий крок – реалізація сильних сторін в улюбленій справі, і бажаний – для повної гармонії – дуальність.

Ви, відчувши любов у душі своїй – любов і до себе, і до Світу, і до людей, і до життя, і до його божественної цілісності і суті, станете тим щасливим осередком, до якого потягнуться люди. Ви будете випромінювати любов до всього – і прилетить ваш Журавель, повірте. Синиць ми беремо від невпевненості, страху, від стереотипів мислення. І робимо тоді нещасними одразу трьох людей: Вас самих, вашого партнера і вашого Журавля… А Журавлі чекають на Вас, відкрийте свою сповнену любові душу!

Наші інтереси: 

.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Дуальність - це милість Божа!
І той хто її має той улюбленець Божий.

Коментарі

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Дуальність - це милість Божа!
І той хто її має той улюбленець Божий.