Як Великобританія стала найбільшим західним ворогом Росії

Нанесений на минулому тижні удар США по Сирії був обґрунтований в тому числі бажанням відсторонитися від Путіна, головного покровителя Башара аль-Асада.

Він [Трамп] - не з тих, кого можна залякати», - похвалився син президента Ерік (Eric). «Можу вам сказати, що він міцний, і не дасть собою зневажати».

Однак хоч США і здійснили цей удар, саме Великобританія очолила боротьбу за введення нових антиросійських санкцій. Спочатку відмовившись підтримати план Бориса Джонсона (Boris Johnson), спрямований проти військових посадових осіб Росії, минулої ночі прем'єр-міністр заявила про можливість «переконати Росію, що союз з Асадом більше не входить в її стратегічні інтереси».

Ця заява, що послідувала за двадцятихвилинною телефонною розмовою між Мей і Трампом, помітно відрізнялася від того, що зробив Білий Дім, не згадавши Росію. Хоча США і підтримали план Джонсона, але, наскільки Трамп готовий посилити свій розрив з Путіним, залишається під питанням.

Міністри закордонних справ, що зустрічаються на саміті G7 в італійському місті Лукка, відкинули зроблену Британією і США пропозицію - Німеччина, Франція і Італія зажадали провести попереднє розслідування здійсненої минулого тижня хімічної атаки.

Не вперше Великобританія виявилася на вістрі протистояння з Путіним, що спонукало Джеремі Корбін (Jeremy Corbyn) звинуватити Джонсона в «менталітеті холодної війни».

З тих пір як Мей стала прем'єром, британська політика в ряді областей посилилася. Минулої осені Британія розмістила в Естонії 800 солдатів і далекобійні ракети, щоб стримати російський реваншизм. 

У надзвичайно різких термінах Мей засудила «огидні злочини» Росії в Алеппо і закликала Захід «підтримати тиск» на Путіна.

Уряд також звернув свої зусилля на цілі крім Кремля. Міністерство внутрішніх справ прийняло поправку до Білля про кримінальні фінанси, яка дозволяє британській владі вилучати майно, що належить засудженим за порушення Акту про права людини росіянам.

Генеральний директор хедж-фонду Вільям Браудер (Bill Brauder), поскаржився на «розкриті обійми», з якими в Лондоні приймають «злочинні гроші», прокоментував нову позицію Великобританії: «Підхід уряду Терези Мей виразно змінився - він став жорсткішим, ніж при Девіді Кемероні».

На відміну від її попередника, Мей відсторонила олігархів, що підтримують Путіна, від участі в заходах зі збору коштів для Консервативної партії і порекомендувала членам парламенту не брати участь у зустрічах з російськими депутатами, обґрунтувавши це ризиком для безпеки країни.

У цей період російського авантюризму Британія перетворюється в найбільш наполегливого противника Путіна.

В кінці минулого року здавалося, що Великобританія опиниться в ізоляції - Трамп фліртував з Кремлем, а дружньо налаштований по відношенню до Росії Франсуа Фійон (François Fillon) погрожував здобути перемогу у французьких виборах.

Однак, позиція США посилилася, і політичні проблеми Фійона зменшили ризик того, що Захід виявиться катастрофічно розколотий.

Хоч  важке завдання, яким є Брекзіт, і обмежить вплив Великобританії, відтепер Путін знає, що не може розраховувати на потурання Мей.