Як підвищення мінімальної зарплати в умовах кризи вплине на економіку. Експертне опитування

Про це повідомляється на сайті Офісу Президента.  

Зеленський зазначив, що збільшення з 1 вересня мінімальної заробітної плати до 5000 гривень, передбачене президентським законопроєктом, – це перший етап, а наступного року уряд планує підняти мінімалку ще двічі: з січня до 6000 грн; з липня – до 6500 грн.

На його думку, ці зміни мають покращити якість життя населення та скерувати в держбюджет додаткові 541,3 млн грн шляхом податків, йдеться у пояснювальній записці. 

Еспресо запитав у економічних експертів, до яких наслідків призведуть такі зміни.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна, економіст:

"Я сприймаю підвищення мінімальної зарплати як спосіб додаткового оподаткування бізнесу. Якщо ми подивимося на попередні роки, тарифна сітка зарплат бюджетників не дуже рухалась. Тобто зарплати піднімали найнижчим категоріям, а спеціалісти вищої категорії, відповідно, не отримували жодного підвищення. Бюджетні видатки від цього не сильно збільшилися.

Фактично, це – інструмент додаткового наповнення бюджету, Пенсійного фонду, нічого більше.

З приводу додаткових доходів – навряд чи ми можемо казати, що кількасот гривень сильно змінять майнову ситуацію людей. Але це, очевидно, додасть інфляційного тиску. Це виглядає особливо цікаво в контексті того, що економіка зараз в кризі – хоча не такій страшній, як очікувалося, – але все-таки в кризі. Я б сказав, що це такий інструмент підштовхування нас у певну фазу, коли пришвидшується інфляція. Але економіка від цього ніяк не розвивається.

Можливо, це – інструмент привернення уваги до того, що президент щось там робить, "голосуйте за "зелену партію", можливо, якось так. Але я не пригадую, щоб підвищення мінімалки чи якісь такі подачки коли-небудь мали вплив на політичне рішення".

Павло Кухта, директор з політичних питань Київської школи економіки, колишній виконувач обов'язки міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства:

"Мінімалку можна підвищувати, скажімо, тими самими темпами, якими зростає середня заробітна платня. Але підвищувати її такими швидкими темпами, значно вищими за темпи зростання середньої заробітної платні, призведе до підвищення податків для малого і середнього бізнесу (МСБ).

Чому? Ми розуміємо, що податкові виплати ФОПів прив'язані до мінімальної зарплати. А якщо говорити про найманих працівників, то багато з них якщо не ФОПами оформлені, то просто отримують зарплатню у конвертах. Це податкова мінімізація, але так чи інакше це означає, що є податкове навантаження на МСБ. А у нас зараз криза, яка через карантин в першу чергу вдарила саме по ньому. Тому підвищення податків – це дуже невчасний удар по малому і середньому бізнесу, а саме це буде основним наслідком підвищення мінімалки. Я вважаю, що це невдале та невчасне рішення, яке не треба імплементувати.

У місцевої влади, напевно, будуть проблеми, бо там дійсно є робітники на мінімалці. І у державних компаній – у тієї ж "Укрпошти", бо там багато працівників на мінімалці.

Для державного бюджету сукупно з Пенсійним фондом це, ймовірно, буде плюс. Я не бачив розрахунків Мінфіну – Мінфін їх офіційно не опублікував. Але з досвіду попередніх підвищень це працює так: для Пенсійного фонду це позитивно, для державного бюджету негативно, але плюс у Пенсійному фонді перевищує витрати держбюджету.

Від підвищення виграють лише ті, хто вже на мінімалці – якщо не втратять роботу після цього рішення. Але, за моїми оцінками, це невелика кількість працівників. Всі інші не виграють. Плюс, не забуваємо, що пара відсотків додаткової інфляції додатково буде, а інфляція б'є по всім".

Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру:

"Проблему підвищення мінімалки треба розглядати у кількох площинах. Є загальний підхід: підвищення зарплат в умовах падіння економіки – це неправильно. Коли зростають зарплати й доходи населення в умовах збільшення продуктивності праці та зростання економіки, – це добре. Це додатково стимулює економічне зростання.

А коли це відбувається в умовах падіння економіки й падіння продуктивності праці – це означає, що ви не створюєте відповідну кількість продукції. Це фундаментальна річ з точки зору розуміння економічних закономірностей.

Є фактичні речі. Цього року ми маємо величезний дефіцит державного бюджету (навіть без підвищення мінімалки, що вплине на бюджетників). І його треба якось профінансувати.

Є друга складова. Деякі підприємці платять мінімалку легально, а все інше – у конвертах. Але у маленьких містечках ситуація доволі сумна, тому що там багатьом справді платять мінімальну зарплатню, бо більше заплатити не мають можливості. За таких обставин підвищення мінімалки означає або закриття бізнесу, або тінізацію.

Тому я впевнений, що в умовах падіння економіки цей крок буде стимулювати негативні процеси. З одного боку – збільшення дефіциту держбюджету, з іншого – тінізацію або закриття малого бізнесу. З цієї точки зору це дуже погана історія і нічого доброго вона для економіки не принесе.

Є ще питання, чи сприятиме це інфляції. Впевнений, що цього року суттєвого впливу на інфляцію це не матиме. Тому що є сукупність інших факторів, які будуть стримувати зростання цін – у тому числі, низькі ціни на пальне і газ.

Інше питання, якщо будуть інші фактори: емісія, проблеми із доступом до кредитування, політична криза. Тоді можливий тиск на інфляцію і курс. Але це вже інші складові, більш суттєві, ніж підвищення мінімалки".

Нагадаємо, що мінімальна зарплата від січня 2020 року складає 4723 гривень, а середня заробітна плата в Україні на жовтень 2018 року була близько 9200 грн.