Як бачать пришвидшене «закінчення війни» активісти та волонтери прифронтових населених пунктів

На запитання, як вони ставляться до процесу відведення військ, негативно відповіли 26 із 27 опитаних активістів і волонтерів, пише Тиждень. 

«Загроза з боку Кремля нікуди не поділася, і йти на такі поступки без гарантій є великою помилкою, що призведе до втрати нових територій», — упевнена волонтерка Катерина Мирошниченко з Бахмута.

«Це воєнний злочин!» — вважає Олексій Демко з Краматорська, колишній полонений бойовиків, які 2014 року схопили його в Макіївці.

Ґрунтовніше пояснює ризики, які вона бачить, переселенка з Горлівки Ганна Красюк: «Вибір вдалої позиції, укріплення й облаштування — штука складна, довготривала й геть не дешева. Тобто перший та обов’язковий ризик — наші військові залишаться взимку мерзнути, рити землю, тягати колоди, мішки. Другий — залишені нашими військовими укріплені й облаштовані вдало розташовані позиції можуть зайняти вороги (і, боюся, так і станеться). А з них дуже зручно буде вести вогонь по наших нових позиціях. І якщо бліндажі наші військові можуть встигнути зробити для особистого захисту, то неприкопану техніку в голому степу ворог знищить миттєво. Тобто я передчуваю великі втрати з нашого боку після відведення. Не знаю, чи варто окремим ризиком називати повну недовіру до будь-яких домовленостей із ворогом. Найімовірніше, жодні поступки з нашого боку не наблизять мир». 

Більшість опитуваних вказують також на можливі стратегічні воєнні втрати, а ще наполягають на високому ризику для місцевого населення. Зокрема, для тих, хто відверто демонстрував своє патріотичне ставлення, допомагав військовим, займався волонтерством, брав участь у різноманітних акціях та заходах. Жителі найближчих до лінії фронту населених пунктів бояться, що доведеться поповнити ряди переселенців, хтось навіть каже про пряму загрозу життю, використовуючи формулювання «розстріли», «катування», «терор місцевих мешканців», «репресії», «смерть людей», «анархія в демілітаризованій зоні».

«Я відчуваю серйозні ризики для мого здоров’я, життя та добробуту, схожі були восени 2014 року», — зізнається краматорський журналіст Богдан Новак.

При цьому майже одностайна більшість впевнена, що план, який ще нікому до кінця не зрозумілий і який називають формулою Штайнмайєра, до справжнього миру на умовах України не приведе.

«Ця формула зводить нанівець усе, за що воювали. Це радше схоже на поступки Росії, яка ніби хоче вже офіційно здихатися тих «ДНР-ЛНР», але одночасно не втратити контролю над тими територіями», — міркує Наталя Зубар з Донеччини.

Вважає обговорення цієї формули взагалі некоректним Микита Єрьомін із Краматорська, бо кожна зі сторін вільна в її інтерпретації. «Мир — поняття відносне. Зараз ось теж «мир», — додає волонтер із Часового Яру Євген Ткачов. «Допоможе. Але це буде мир на умовах капітуляції», — підсумовує переселенець Андрій Бузін, який перебуває в «чорних списках» на окупованій території.