Вступ США у війну з Іраном: початок великої гри чи контрольований хаос?
Джерело:
Вступ США у війну з Іраном: початок великої гри чи контрольований хаос?
У ніч з 21 на 22 червня 2025 року світ опинився на межі нового глобального конфлікту. США завдали масованих ударів по трьох ключових ядерних об’єктах Ірану — Фордо, Натанз та Ісфахан. Президент Дональд Трамп у зверненні до нації заявив: «Америка не дозволить режиму, що скандує “Смерть Америці”, отримати ядерну зброю». Удар став кульмінацією тижнів ескалації між Ізраїлем, Іраном та США. Але що стоїть за цим рішенням? І які наслідки воно матиме для світу?
За даними МАГАТЕ, Іран з початку 2025 року збільшив збагачення урану до 84%, що наближається до військового рівня.
Фордо — один із найзахищеніших об’єктів, розташований на глибині понад 80 метрів під землею. Саме він став головною ціллю американських бомбардувальників B-2, які скинули 13-тонні бомби GBU-57A/B.
1.2. Ізраїльський фактор
Ізраїль неодноразово попереджав, що не дозволить Ірану отримати ядерну зброю. У травні 2025 року ізраїльські ВПС атакували іранські об’єкти в Сирії та Іраку.
США, як стратегічний союзник Ізраїлю, опинилися під тиском підтримати дії Тель-Авіва.
1.3. Внутрішньополітична мотивація
Президент Трамп, напередодні виборів, прагне продемонструвати рішучість. Його гасло «Америка понад усе» знову стало центральним у риториці Білого дому.
2. Хронологія подій: як розгорталася атака?
21 червня, 23:45 — американські підводні човни запускають 30 ракет Tomahawk по об’єктах у Натанзі та Ісфахані.
22 червня, 00:10 — бомбардувальники B-2 Spirit скидають шість протибункерних бомб на Фордо.
00:30 — Іран оголошує про «акт агресії» та починає обстріл ізраїльських позицій у Голанських висотах.
01:00 — Єменська група «Ансар Аллах» (Хусити) заявляє про вступ у війну на боці Ірану.
3. Реакція світу: хто підтримав, хто засудив?
ЄС закликав до стриманості, але не зміг узгодити спільну позицію через розбіжності між Францією та Польщею.
Китай засудив дії США, назвавши їх «односторонньою агресією».
Росія скликала екстрене засідання Ради Безпеки ООН.
Ізраїль подякував США, назвавши Трампа «лідером вільного світу».
4. Наслідки для регіону та світу
4.1. Ризик великої війни
Іракські шиїтські угруповання вже атакували американські бази в Ербілі та Багдаді.
Хезболла активізувала обстріли північного Ізраїлю.
Ормузька протока — стратегічний маршрут для 20% світової нафти — частково заблокована.
4.2. Енергетична криза
Ціни на нафту зросли до $80 за барель — найвищий рівень з 2008 року.
«Ціни на нафту різко зросли після атаки США на Іран, досягнувши понад $80 за барель — найвищого рівня за останні місяці. Аналітики попереджають: у разі перекриття Ормузької протоки можливий стрибок до $120 і вище, що стане серйозним ударом по глобальній економіці.»
Європа готується до нового витка інфляції, особливо в енергетичному секторі.
4.3. Україна та Центральна Європа
Українське МЗС закликало громадян залишити Іран, Ірак та Ліван.
Очікується зростання цін на пальне, що може вплинути на аграрний сектор та логістику.
5. Чи можна було уникнути війни?
Дипломатія провалилася: Іран пропонував повернення до ядерної угоди 2015 року, але США вимагали повного демонтажу ядерної інфраструктури.
ООН виявилася безсилою: Рада Безпеки не змогла ухвалити резолюцію через вето США та Росії.
Медіація Туреччини та Катару не дала результатів — сторони не погодилися навіть на припинення вогню.
Висновок
Вступ США у війну з Іраном — це не лише військова операція, а геополітичний зсув. Світ входить у нову фазу нестабільності, де регіональні конфлікти можуть перерости у глобальні. І хоча удари по ядерних об’єктах Ірану можуть виглядати як «успішна місія», вони відкривають двері до непередбачуваних наслідків.
Наші інтереси:
Користь для читача
Глибше розуміння геополітики — ви бачите, як локальні події впливають на глобальні процеси.
Фінансова підготовка — час переглянути витрати на енергоносії, інвестувати в енергоефективність.
Безпека подорожей — уникайте поїздок до Близького Сходу, слідкуйте за рекомендаціями МЗС.
Критичне мислення — не всі «рішучі дії» є стратегічно виправданими. Аналізуйте, кому вигідна війна.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Готові дізнатися, чому ваше життя – це як метаморфоз гусениці, але з купою екзистенційних криз і без кокона? У новому подкасті ми розбираємо сім стадій розвитку людини – від крихітного плоду до...
Вступ США у війну з Іраном: початок великої гри чи контрольований хаос?
У ніч з 21 на 22 червня 2025 року світ опинився на межі нового глобального конфлікту. США завдали масованих ударів по трьох ключових ядерних об’єктах Ірану — Фордо, Натанз та Ісфахан. Президент Дональд Трамп у зверненні до нації заявив: «Америка не дозволить режиму, що скандує “Смерть Америці”, отримати ядерну зброю». Удар став кульмінацією тижнів ескалації між Ізраїлем, Іраном та США. Але що стоїть за цим рішенням? І які наслідки воно матиме для світу?
as.png
Зміст
1. Причини конфлікту: що штовхнуло США до війни?
1.1. Ядерна програма Ірану
За даними МАГАТЕ, Іран з початку 2025 року збільшив збагачення урану до 84%, що наближається до військового рівня.
Фордо — один із найзахищеніших об’єктів, розташований на глибині понад 80 метрів під землею. Саме він став головною ціллю американських бомбардувальників B-2, які скинули 13-тонні бомби GBU-57A/B.
1.2. Ізраїльський фактор
Ізраїль неодноразово попереджав, що не дозволить Ірану отримати ядерну зброю. У травні 2025 року ізраїльські ВПС атакували іранські об’єкти в Сирії та Іраку.
США, як стратегічний союзник Ізраїлю, опинилися під тиском підтримати дії Тель-Авіва.
1.3. Внутрішньополітична мотивація
Президент Трамп, напередодні виборів, прагне продемонструвати рішучість. Його гасло «Америка понад усе» знову стало центральним у риториці Білого дому.
2. Хронологія подій: як розгорталася атака?
21 червня, 23:45 — американські підводні човни запускають 30 ракет Tomahawk по об’єктах у Натанзі та Ісфахані.
22 червня, 00:10 — бомбардувальники B-2 Spirit скидають шість протибункерних бомб на Фордо.
00:30 — Іран оголошує про «акт агресії» та починає обстріл ізраїльських позицій у Голанських висотах.
01:00 — Єменська група «Ансар Аллах» (Хусити) заявляє про вступ у війну на боці Ірану.
3. Реакція світу: хто підтримав, хто засудив?
ЄС закликав до стриманості, але не зміг узгодити спільну позицію через розбіжності між Францією та Польщею.
Китай засудив дії США, назвавши їх «односторонньою агресією».
Росія скликала екстрене засідання Ради Безпеки ООН.
Ізраїль подякував США, назвавши Трампа «лідером вільного світу».
4. Наслідки для регіону та світу
4.1. Ризик великої війни
Іракські шиїтські угруповання вже атакували американські бази в Ербілі та Багдаді.
Хезболла активізувала обстріли північного Ізраїлю.
Ормузька протока — стратегічний маршрут для 20% світової нафти — частково заблокована.
4.2. Енергетична криза
Ціни на нафту зросли до $80 за барель — найвищий рівень з 2008 року.
Європа готується до нового витка інфляції, особливо в енергетичному секторі.
4.3. Україна та Центральна Європа
Українське МЗС закликало громадян залишити Іран, Ірак та Ліван.
Очікується зростання цін на пальне, що може вплинути на аграрний сектор та логістику.
5. Чи можна було уникнути війни?
Дипломатія провалилася: Іран пропонував повернення до ядерної угоди 2015 року, але США вимагали повного демонтажу ядерної інфраструктури.
ООН виявилася безсилою: Рада Безпеки не змогла ухвалити резолюцію через вето США та Росії.
Медіація Туреччини та Катару не дала результатів — сторони не погодилися навіть на припинення вогню.
Висновок
Вступ США у війну з Іраном — це не лише військова операція, а геополітичний зсув. Світ входить у нову фазу нестабільності, де регіональні конфлікти можуть перерости у глобальні. І хоча удари по ядерних об’єктах Ірану можуть виглядати як «успішна місія», вони відкривають двері до непередбачуваних наслідків.
Користь для читача
Глибше розуміння геополітики — ви бачите, як локальні події впливають на глобальні процеси.
Фінансова підготовка — час переглянути витрати на енергоносії, інвестувати в енергоефективність.
Безпека подорожей — уникайте поїздок до Близького Сходу, слідкуйте за рекомендаціями МЗС.
Критичне мислення — не всі «рішучі дії» є стратегічно виправданими. Аналізуйте, кому вигідна війна.
Зверніть увагу
Від гомо сімплекс до гомо триплекс: невідомі стадії людського розвитку – подкаст на Радіо Гартленд