Другий місяць світові ЗМІ обговорюють ймовірний конфлікт між президентом України Володимиром Зеленським та головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. В Офісі Зеленського, втім, заперечують, що конфлікт справді існує, і списують усе на інформаційну війну з боку Росії. На цьому фоні падають внутрішні рейтинги Зеленського, Верховної Ради та Уряду.
Українська влада втрачає довіру виборців, про що свідчить проведене у жовтні 2023 року опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Найпомітніше з травня 2022 по жовтень 2023 року впала довіра українців до Уряду (частка тих, хто йому довіряє, скоротилася з 74 до 39%) та до Верховної ради ( з 58 до 21% ). Зменшилася довіра українців і до президента України Володимира Зеленського (з 91 до 76%). Не довіряють йому 22% (було 7%).
Про це йдеться у статті на сайті Medusa Project SIA.
«Стало ясно, що війна надовго»
Гендиректор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто пояснює: соціологи спостерігають не падіння рейтингів як таких, а їхній відкат до довоєнних значень. Ще до повномасштабної війни довіра до Зеленського падала, нагадує він. Але потім, на тлі вторгнення, зросла – а зараз знову відкочується назад, каже Паніотто.
«На тлі повномасштабної російської агресії відбулося те, що називається «ефект згуртування навколо прапора» , – коментує глава КМІС. – [Американський політолог] Джон Мюллер, який запровадив цей термін, виявив, що під час війн подібна консолідація [суспільства навколо чинної влади] триває приблизно півроку. У нас [в Україні] минуло вже півтора». І навіть зараз поточний рейтинг довіри до Зеленського (76%) перевищує показники інших президентів за всю історію незалежної України, наголошує Паніотто.
Соціолог пояснює це тим, що Зеленський спочатку сприймався як несистемний політик, натомість довіра до системних політиків в Україні в принципі невисока. «Раді та уряду українці ніколи особливо не довіряли, тому зараз їхні рейтинги поступово повертаються до нижчих, довоєнних значень», – продовжує Паніотто.
Якщо ж говорити про конкретні причини зниження довіри до влади, то, звичайно, позначається втома суспільства від війни. «Стало ясно, що війна надовго, а тимчасової мобілізації та готовності до спринтерської дистанції недостатньо», – пояснює він.
Інша причина зниження рейтингів влади – гостра для України тема корупції. На тлі війни вона сприймається особливо болісно та нетерпимо. Цю тему люди пов'язують із кабінетом міністрів та Радою, каже Володимир Паніотто.
«Українці вважають, що провал контрнаступу – провал Зеленського, але не ЗСУ»
У рейтингу КМІС найбільшою довірою українців, як і рік тому, користуються ЗСУ та волонтери. Українській армії у жовтні 2023 року висловили довіру 94% українців (у травні 2022-го їх було 98%), волонтерам – 87% (з травня 2022-го цей показник не змінився ).
«Люди вважають, що провал контрнаступу – це провал Зеленського, Офісу, цивільних, американців, але не ЗСУ, – зазначає високопоставлене джерело в уряді України. – У нас ставлення до ЗСУ та Залужного дещо ірраціональне. Людям треба на щось спиратися в непростій ситуації, що склалася, м'яко кажучи».
З ним погоджується гендиректор КМІС Володимир Паніотто: «ЗСУ – єдина сила, на яку люди сподіваються». Поки що немає явного програшу Росії, кредит довіри до ЗСУ залишається високим, додає він.
Крім того, ні самого Залужного, ні його заступників не ловили на корупції, пояснює український високопосадовець. А сама Українська армія, незважаючи на всі невдачі контрнаступу, не давала підстав сказати, що вона щось робить неправильно. Так, у них не вистачало танків та іншої зброї, але самі військові в цьому не винні – воюють, гинуть і не здаються.
«Зараз в Армії багато українців та їхніх близьких. Підтримуючи Армію, люди по суті підтримують самих себе. Логічно, що українці так вписуються за ЗСУ», – міркує український високопосадовець.
При цьому можливий конфлікт Залужного та Зеленського – одна з обговорюваних тем в українській політиці з листопада як в Україні, так і за кордоном.
Офіційний Київ категорично спростовує наявність протистояння між політичним та військовим керівництвом країни. За словами радника глави Офісу президента України Михайла Подоляка, чутки про «міфічний конфлікт» між ними навмисне роздмухують, аби «істотно збільшити депресивні настрої» серед українців, а також подати партнерам України сигнал, що їй не потрібно допомагати.
Опитування при цьому показують, що конкуренція між Зеленським і Залужним таки існує, принаймні, якщо говорити з виборцями. Так, у грудні "Українська правда" навела результати закритого опитування соціологічної групи "Рейтинг". За Володимира Зеленського на президентських виборах проголосували б 47,4% виборців, а за Залужного – 30,7%.
У разі проведення другого туру голосування Зеленський отримав би 42% голосів, а Залужний – 40%, свідчать дані опитування. Примітно, що у політичному плані Залужний нічого не робив для такої серйозної електоральної підтримки, наголошує УП: «Його як медійного політичного суб'єкта взагалі не існує».
Гендиректор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто зазначає, що КМІС не проводив відкритих досліджень на цю тему. Але визнає, що дані інституту «загалом підтверджують опубліковані УП результати колег», а «рівень довіри до Залужного приблизно такий самий, як до Зеленського, і, можливо, навіть трохи вищий».
При цьому Паніотто звертає увагу, що результати будь-якого рейтингу повністю залежать від списку учасників, які ділять очки між собою, тому всі вони відносні. Крім того, нагадує він, електоральний рейтинг та рейтинг довіри – це різні речі .
Гендиректор КМІС також згадав, що нещодавно в журналі The Economist було опубліковано «дивну статтю». «У ній йшлося про те, що довіра до Зеленського впала до 30%, а до Залужного — зросла до 70%, що жодною соціологією не підтверджується. Відсилання до закритих, незрозуміло ким проведеним даним викликає запитання. Ніхто з моїх шановних колег, які регулярно проводять опитування, нічого подібного не говорив», – наголошує Паніотто.
Тим часом напруга між Залужним та Зеленським підтверджує у розмові з «Медузою» високопоставлене джерело в українському уряді.
Наскільки Залужний займається політикою – велике питання, адже головком переважно мовчить, уточнює співрозмовник. «Але його інтерв'ю The Economist [в Офісі] сприйняли гостро – саме як політичну заяву, в якій він звинувачує всіх інших у провалі контрнаступу», – каже український високопосадовець.
Залужний досі не виявляв жодних політичних амбіцій, як, наприклад, Арестович чи хтось інший, продовжує директор КМІС Володимир Паніотто. «Він займається своєю справою. Можливо, в цьому є основа вищого рівня довіри до нього», – додає експерт.
«Залужний у складній ситуації»
Для керівництва України склалася непроста ситуація, каже співрозмовник «Медузи» в українському уряді, близький до офісу Зеленського.
«Все могло б вирішитися через вибори: можливо, перемогли б інші політичні сили, українці довірили б їм керівництво країною і оцінювали б далі їхню роботу. Але зараз вибори неможливі , і напруга [у суспільстві] накопичується», – каже український чиновник.
На запитання, чи очікують у команді Зеленського, що Залужний висунеться на наступних президентських виборах, співрозмовник «Медузи» в українському уряді каже, що «главком знаходиться у складній ситуації», але «все виглядає так, ніби він балотуватиметься».
«У нього в оточенні є ті, хто виступає за те, щоб спробувати взяти владу, і ті, хто вважає, що їхня справа – воювати. Він сам хлопець неглупий і не дуже амбітний. Але він відповідально ставиться до життів солдатів та українців, він – за справедливість та за те, щоб навести лад. Все це може вплинути на його рішення – на тлі того, що багато [українців] від нього саме цього чекають».
Крім того, шанси переходу Залужного в політику ще більше зростуть, якщо команда Зеленського «ескалуватиме конфлікт», продовжує співрозмовник «Медузи» в українському уряді. Наприклад, якщо Зеленський відправить Залужного у відставку і нормально не пояснить це рішення виборцям або якщо стосовно головкома ЗСУ заведуть кримінальну справу.
«Залежить від того, як його усуватимуть, якщо будуть усувати, як це все подаватиметься у ЗМІ», – каже високопоставлений український чиновник. При цьому намірів звільняти Залужного найближчим часом Зеленський не має, вважає він. «Почасти це пов'язано з планами влади щодо реформи мобілізації в Україні – треба пройти цей етап і потім уже ближче до весни дивитися, що буде далі», – пояснює він.
Ускладнює ситуацію те, що на Залужного як на конкурента Зеленського зараз активно працює медійна машина Петра Порошенка, у тому числі його бот-мережа у Фейсбуці і частково українська інтелігенція, адже вона «далеко не підтримує чинного президента», продовжує співрозмовник «Медузи».
Все це підхоплює та використовує російська пропагандистська машина, каже він. «Ми відчуваємо величезну інформаційно-психологічну операцію з боку Росії, завдання якої представити все так, ніби в Україні є справжній розкол. Зрозуміло, що й без «підтримки ззовні» у нас вистачає контексту, але все це додатково роздмухується і звідти [з Росії]. Це не просто слова нашої розвідки».
Імовірність того, що вибори відбудуться восени 2024 року, співрозмовник «Медузи» в українському парламенті оцінює як «примарну». На запуск будь-якого виборного процесу в поточній ситуації необхідно закладати щонайменше півроку, розмірковує він: щоб восени провести вибори, потрібно вже навесні змінювати законодавство, запускати голосування у Раді, можливо, зупиняти військовий стан. «І тут питання навіть не у воєнному стані. Ключове питання – безпека. Ніхто не проводитиме голосування, коли щодня над головою дрони та ракети літають», – каже він.
Окреме питання – як на наступних виборах буде представлено президентську партію, каже джерело, близьке до Офісу Зеленського. Зараз там обговорюється варіант відмови від бренду партії «Слуга народу», оскільки вона не викликає достатньої довіри у виборців. "Ключовий запит суспільства до "Слуги народу" – очищення від людей з корупційним бекграундом", – пояснює він. І додає, що, цілком імовірно під Президента буде створено нову політичну силу. Крім того, в українському суспільстві падає довіра до всіх чинних політичних партій. А запит українців на свіжі імена зростає, зокрема це видно за популярністю Валерія Залужного. "Його люблять саме як нового політика", – пояснює він.
«У «Слузі народу» є люди, які кажуть: «Я на другий термін Зеленського не піду»
Якщо Залужний справді візьме участь у президентських виборах (і складе конкуренцію Зеленському), політика України дуже зміниться, розмірковує у розмові з «Медузою» український високопосадовець.
«Рейтинги у них [з президентом України] зараз приблизно однакові. Якщо Зеленський виграє другий тур, йому доведеться вести політику, вже не володіючи більшістю в парламенті , уряд, швидше за все, буде коаліційним . Як він це робитиме? Це – новий формат, ми ще так не працювали».
«У фракції «Слуга народу» в Раді є люди, які кажуть: «Я на другий термін Зеленського не піду, там же тоді п'ять фракцій буде, і з усіма доведеться домовлятися», – наводить розмову з одним із депутатів співрозмовник «Медузи». — Ми можемо взагалі потрапити в опозицію… Загалом, це буде абсолютно новий для Зеленського досвід».
На майбутніх президентських виборах все залежатиме від складу учасників, зазначає гендиректор КМІС Володимир Паніотто. Якщо Залужний не балотуватиметься, Зеленський виграє у першому турі, пояснює він. Якщо хтось із потенційних учасників виборів не захоче брати в них участь, то голоси виборців перерозподіляться і Зеленський з більшою ймовірністю може виграти вже в першому турі – тоді йому не доведеться конкурувати із Залужним у другому.
Як би там не було, говорити про політичну конкуренцію у контексті виборів передчасно, вважає гендиректор КМІС: переважна більшість українців (81%) виступає проти проведення виборів під час війни. «Швидше за все, такі вибори не лише не додадуть владі легітимності, а навіть навпаки», – пояснює він.
Справа в тому, що якісь категорії виборців – наприклад, ті, хто воює, перебувають за кордоном чи на окупованих Росією територіях, – не зможуть взяти до них участі. Владі доведеться вдатися до нових технічних методів проведення голосування, яким люди не довіряють, наприклад, до електронного голосування, продовжує Паніотто. "Все це породить додаткові підозри у фальсифікаціях", – робить висновок він.
На думку Паніотто, публікації електоральних рейтингів та дискусії на цю тему виглядають як частина інформаційної війни. «Вкидаються якісь тези. Можливо, це російська пропаганда, можливо, українська опозиція, яка намагається знизити рейтинг Зеленського і не може довго винести відсутності політичного життя, оскільки це є небезпечним для виживання їхніх партій, – каже Паніотто. – А можливо, як це ми називаємо, «корисні ідіоти», які все це підхоплюють». Публікацію електоральних рейтингів до закінчення активної фази воєнних дій вважає безглуздим заняттям.
Водночас співрозмовник «Медузи», знайомий із ходом обговорення, каже: команда Зеленського зважуватиме всі ризики та плануватиме стратегію щодо виборів пізніше. «Все сильно залежить від того, чим скінчиться активна фаза війни, чи можливі компроміси [з Росією] і які будуть рейтинги», – робить висновок інсайдер.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
"Все виглядає так, що Залужний балотуватиметься" – високопоставлене джерело в Уряді України
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Другий місяць світові ЗМІ обговорюють ймовірний конфлікт між президентом України Володимиром Зеленським та головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. В Офісі Зеленського, втім, заперечують, що конфлікт справді існує, і списують усе на інформаційну війну з боку Росії. На цьому фоні падають внутрішні рейтинги Зеленського, Верховної Ради та Уряду.
23123001.jpg
Українська влада втрачає довіру виборців, про що свідчить проведене у жовтні 2023 року опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Найпомітніше з травня 2022 по жовтень 2023 року впала довіра українців до Уряду (частка тих, хто йому довіряє, скоротилася з 74 до 39%) та до Верховної ради ( з 58 до 21% ). Зменшилася довіра українців і до президента України Володимира Зеленського (з 91 до 76%). Не довіряють йому 22% (було 7%).
Про це йдеться у статті на сайті Medusa Project SIA.
«Стало ясно, що війна надовго»
Гендиректор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто пояснює: соціологи спостерігають не падіння рейтингів як таких, а їхній відкат до довоєнних значень. Ще до повномасштабної війни довіра до Зеленського падала, нагадує він. Але потім, на тлі вторгнення, зросла – а зараз знову відкочується назад, каже Паніотто.
«На тлі повномасштабної російської агресії відбулося те, що називається «ефект згуртування навколо прапора» , – коментує глава КМІС. – [Американський політолог] Джон Мюллер, який запровадив цей термін, виявив, що під час війн подібна консолідація [суспільства навколо чинної влади] триває приблизно півроку. У нас [в Україні] минуло вже півтора». І навіть зараз поточний рейтинг довіри до Зеленського (76%) перевищує показники інших президентів за всю історію незалежної України, наголошує Паніотто.
Соціолог пояснює це тим, що Зеленський спочатку сприймався як несистемний політик, натомість довіра до системних політиків в Україні в принципі невисока. «Раді та уряду українці ніколи особливо не довіряли, тому зараз їхні рейтинги поступово повертаються до нижчих, довоєнних значень», – продовжує Паніотто.
Якщо ж говорити про конкретні причини зниження довіри до влади, то, звичайно, позначається втома суспільства від війни. «Стало ясно, що війна надовго, а тимчасової мобілізації та готовності до спринтерської дистанції недостатньо», – пояснює він.
Інша причина зниження рейтингів влади – гостра для України тема корупції. На тлі війни вона сприймається особливо болісно та нетерпимо. Цю тему люди пов'язують із кабінетом міністрів та Радою, каже Володимир Паніотто.
«Українці вважають, що провал контрнаступу – провал Зеленського, але не ЗСУ»
У рейтингу КМІС найбільшою довірою українців, як і рік тому, користуються ЗСУ та волонтери. Українській армії у жовтні 2023 року висловили довіру 94% українців (у травні 2022-го їх було 98%), волонтерам – 87% (з травня 2022-го цей показник не змінився ).
«Люди вважають, що провал контрнаступу – це провал Зеленського, Офісу, цивільних, американців, але не ЗСУ, – зазначає високопоставлене джерело в уряді України. – У нас ставлення до ЗСУ та Залужного дещо ірраціональне. Людям треба на щось спиратися в непростій ситуації, що склалася, м'яко кажучи».
З ним погоджується гендиректор КМІС Володимир Паніотто: «ЗСУ – єдина сила, на яку люди сподіваються». Поки що немає явного програшу Росії, кредит довіри до ЗСУ залишається високим, додає він.
Крім того, ні самого Залужного, ні його заступників не ловили на корупції, пояснює український високопосадовець. А сама Українська армія, незважаючи на всі невдачі контрнаступу, не давала підстав сказати, що вона щось робить неправильно. Так, у них не вистачало танків та іншої зброї, але самі військові в цьому не винні – воюють, гинуть і не здаються.
«Зараз в Армії багато українців та їхніх близьких. Підтримуючи Армію, люди по суті підтримують самих себе. Логічно, що українці так вписуються за ЗСУ», – міркує український високопосадовець.
При цьому можливий конфлікт Залужного та Зеленського – одна з обговорюваних тем в українській політиці з листопада як в Україні, так і за кордоном.
Офіційний Київ категорично спростовує наявність протистояння між політичним та військовим керівництвом країни. За словами радника глави Офісу президента України Михайла Подоляка, чутки про «міфічний конфлікт» між ними навмисне роздмухують, аби «істотно збільшити депресивні настрої» серед українців, а також подати партнерам України сигнал, що їй не потрібно допомагати.
Опитування при цьому показують, що конкуренція між Зеленським і Залужним таки існує, принаймні, якщо говорити з виборцями. Так, у грудні "Українська правда" навела результати закритого опитування соціологічної групи "Рейтинг". За Володимира Зеленського на президентських виборах проголосували б 47,4% виборців, а за Залужного – 30,7%.
У разі проведення другого туру голосування Зеленський отримав би 42% голосів, а Залужний – 40%, свідчать дані опитування. Примітно, що у політичному плані Залужний нічого не робив для такої серйозної електоральної підтримки, наголошує УП: «Його як медійного політичного суб'єкта взагалі не існує».
Гендиректор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто зазначає, що КМІС не проводив відкритих досліджень на цю тему. Але визнає, що дані інституту «загалом підтверджують опубліковані УП результати колег», а «рівень довіри до Залужного приблизно такий самий, як до Зеленського, і, можливо, навіть трохи вищий».
При цьому Паніотто звертає увагу, що результати будь-якого рейтингу повністю залежать від списку учасників, які ділять очки між собою, тому всі вони відносні. Крім того, нагадує він, електоральний рейтинг та рейтинг довіри – це різні речі .
Гендиректор КМІС також згадав, що нещодавно в журналі The Economist було опубліковано «дивну статтю». «У ній йшлося про те, що довіра до Зеленського впала до 30%, а до Залужного — зросла до 70%, що жодною соціологією не підтверджується. Відсилання до закритих, незрозуміло ким проведеним даним викликає запитання. Ніхто з моїх шановних колег, які регулярно проводять опитування, нічого подібного не говорив», – наголошує Паніотто.
Тим часом напруга між Залужним та Зеленським підтверджує у розмові з «Медузою» високопоставлене джерело в українському уряді.
Наскільки Залужний займається політикою – велике питання, адже головком переважно мовчить, уточнює співрозмовник. «Але його інтерв'ю The Economist [в Офісі] сприйняли гостро – саме як політичну заяву, в якій він звинувачує всіх інших у провалі контрнаступу», – каже український високопосадовець.
Залужний досі не виявляв жодних політичних амбіцій, як, наприклад, Арестович чи хтось інший, продовжує директор КМІС Володимир Паніотто. «Він займається своєю справою. Можливо, в цьому є основа вищого рівня довіри до нього», – додає експерт.
«Залужний у складній ситуації»
Для керівництва України склалася непроста ситуація, каже співрозмовник «Медузи» в українському уряді, близький до офісу Зеленського.
«Все могло б вирішитися через вибори: можливо, перемогли б інші політичні сили, українці довірили б їм керівництво країною і оцінювали б далі їхню роботу. Але зараз вибори неможливі , і напруга [у суспільстві] накопичується», – каже український чиновник.
На запитання, чи очікують у команді Зеленського, що Залужний висунеться на наступних президентських виборах, співрозмовник «Медузи» в українському уряді каже, що «главком знаходиться у складній ситуації», але «все виглядає так, ніби він балотуватиметься».
«У нього в оточенні є ті, хто виступає за те, щоб спробувати взяти владу, і ті, хто вважає, що їхня справа – воювати. Він сам хлопець неглупий і не дуже амбітний. Але він відповідально ставиться до життів солдатів та українців, він – за справедливість та за те, щоб навести лад. Все це може вплинути на його рішення – на тлі того, що багато [українців] від нього саме цього чекають».
Крім того, шанси переходу Залужного в політику ще більше зростуть, якщо команда Зеленського «ескалуватиме конфлікт», продовжує співрозмовник «Медузи» в українському уряді. Наприклад, якщо Зеленський відправить Залужного у відставку і нормально не пояснить це рішення виборцям або якщо стосовно головкома ЗСУ заведуть кримінальну справу.
«Залежить від того, як його усуватимуть, якщо будуть усувати, як це все подаватиметься у ЗМІ», – каже високопоставлений український чиновник. При цьому намірів звільняти Залужного найближчим часом Зеленський не має, вважає він. «Почасти це пов'язано з планами влади щодо реформи мобілізації в Україні – треба пройти цей етап і потім уже ближче до весни дивитися, що буде далі», – пояснює він.
Ускладнює ситуацію те, що на Залужного як на конкурента Зеленського зараз активно працює медійна машина Петра Порошенка, у тому числі його бот-мережа у Фейсбуці і частково українська інтелігенція, адже вона «далеко не підтримує чинного президента», продовжує співрозмовник «Медузи».
Все це підхоплює та використовує російська пропагандистська машина, каже він. «Ми відчуваємо величезну інформаційно-психологічну операцію з боку Росії, завдання якої представити все так, ніби в Україні є справжній розкол. Зрозуміло, що й без «підтримки ззовні» у нас вистачає контексту, але все це додатково роздмухується і звідти [з Росії]. Це не просто слова нашої розвідки».
Імовірність того, що вибори відбудуться восени 2024 року, співрозмовник «Медузи» в українському парламенті оцінює як «примарну». На запуск будь-якого виборного процесу в поточній ситуації необхідно закладати щонайменше півроку, розмірковує він: щоб восени провести вибори, потрібно вже навесні змінювати законодавство, запускати голосування у Раді, можливо, зупиняти військовий стан. «І тут питання навіть не у воєнному стані. Ключове питання – безпека. Ніхто не проводитиме голосування, коли щодня над головою дрони та ракети літають», – каже він.
Окреме питання – як на наступних виборах буде представлено президентську партію, каже джерело, близьке до Офісу Зеленського. Зараз там обговорюється варіант відмови від бренду партії «Слуга народу», оскільки вона не викликає достатньої довіри у виборців. "Ключовий запит суспільства до "Слуги народу" – очищення від людей з корупційним бекграундом", – пояснює він. І додає, що, цілком імовірно під Президента буде створено нову політичну силу. Крім того, в українському суспільстві падає довіра до всіх чинних політичних партій. А запит українців на свіжі імена зростає, зокрема це видно за популярністю Валерія Залужного. "Його люблять саме як нового політика", – пояснює він.
«У «Слузі народу» є люди, які кажуть: «Я на другий термін Зеленського не піду»
Якщо Залужний справді візьме участь у президентських виборах (і складе конкуренцію Зеленському), політика України дуже зміниться, розмірковує у розмові з «Медузою» український високопосадовець.
«Рейтинги у них [з президентом України] зараз приблизно однакові. Якщо Зеленський виграє другий тур, йому доведеться вести політику, вже не володіючи більшістю в парламенті , уряд, швидше за все, буде коаліційним . Як він це робитиме? Це – новий формат, ми ще так не працювали».
«У фракції «Слуга народу» в Раді є люди, які кажуть: «Я на другий термін Зеленського не піду, там же тоді п'ять фракцій буде, і з усіма доведеться домовлятися», – наводить розмову з одним із депутатів співрозмовник «Медузи». — Ми можемо взагалі потрапити в опозицію… Загалом, це буде абсолютно новий для Зеленського досвід».
На майбутніх президентських виборах все залежатиме від складу учасників, зазначає гендиректор КМІС Володимир Паніотто. Якщо Залужний не балотуватиметься, Зеленський виграє у першому турі, пояснює він. Якщо хтось із потенційних учасників виборів не захоче брати в них участь, то голоси виборців перерозподіляться і Зеленський з більшою ймовірністю може виграти вже в першому турі – тоді йому не доведеться конкурувати із Залужним у другому.
Як би там не було, говорити про політичну конкуренцію у контексті виборів передчасно, вважає гендиректор КМІС: переважна більшість українців (81%) виступає проти проведення виборів під час війни. «Швидше за все, такі вибори не лише не додадуть владі легітимності, а навіть навпаки», – пояснює він.
Справа в тому, що якісь категорії виборців – наприклад, ті, хто воює, перебувають за кордоном чи на окупованих Росією територіях, – не зможуть взяти до них участі. Владі доведеться вдатися до нових технічних методів проведення голосування, яким люди не довіряють, наприклад, до електронного голосування, продовжує Паніотто. "Все це породить додаткові підозри у фальсифікаціях", – робить висновок він.
На думку Паніотто, публікації електоральних рейтингів та дискусії на цю тему виглядають як частина інформаційної війни. «Вкидаються якісь тези. Можливо, це російська пропаганда, можливо, українська опозиція, яка намагається знизити рейтинг Зеленського і не може довго винести відсутності політичного життя, оскільки це є небезпечним для виживання їхніх партій, – каже Паніотто. – А можливо, як це ми називаємо, «корисні ідіоти», які все це підхоплюють». Публікацію електоральних рейтингів до закінчення активної фази воєнних дій вважає безглуздим заняттям.
Водночас співрозмовник «Медузи», знайомий із ходом обговорення, каже: команда Зеленського зважуватиме всі ризики та плануватиме стратегію щодо виборів пізніше. «Все сильно залежить від того, чим скінчиться активна фаза війни, чи можливі компроміси [з Росією] і які будуть рейтинги», – робить висновок інсайдер.
Цікавий погляд на політичну ситуацію ззовні.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта