Потужні американські компанії заявили про бажання профінансувати інвестиції в Польщі розміром у три мільярди доларів, Американська армія планує збільшити свій контингент на території Польщі за рахунок зменшення свого контингенту в Німеччині. Варшава готова розширювати зону євроатлантичної безпеки та добробуту на інші держави регіону згідно з принципами партнерського співробітництва. Зокрема, це стосується Литви та України.
З моменту перемоги президента Зеленського на виборах польські оглядачі побачили дедалі більший вплив людей, налаштованих на компроміси з режимом Путіна.
У Вашингтоні Трамп і Дуда відверто говорили про загрозу агресивної Росії для Європи, а президент Польщі Дуда вкотре нагадав про наступ військ Путіна на Україну у 2014 році.
Варшава та Вашингтон намагаються насамперед припинити союз Меркель та Путіна у енергетичній галузі (йдеться про Nord Stream 2, який в Польщі давно визнали новим пактом Молотова- Ріббентропа). Саме тому, в присутності Дуди, американський лідер заявив, що Німеччина не дотримується зобов’язань щодо витрат на оборону, а водночас купує за мільярди доларів енергоносії у Путіна.
«Будемо зменшувати наші сили в Німеччині. Частина з них повернеться додому, а частина буде розташована в інших місцях, серед іншого, в Польщі та в інших місцях Європи».
Президент Дуда в американській столиці нагадав, що Польща дуже хоче присутності американських військ в Європі.
Польський експерт, д-р Кшиштоф Цільке, колишній радник комісії безпеки та оборони Європейського парламенту, в інтерв’ю для Польського радіо 24 ось так визначив найвагоміше досягнення переговорів Трамп-Дуда:
«Ключова заява – так, США виводить армію з Німеччини, але перемістить її до Польщі та інших держав. Частково армія повернеться до США. Проте також в інших державах Центрально-Східної Європи, Східної Європи, Східного флангу НАТО. Це – конкретика. Адже нині оборона самої Німеччини не настільки важлива, бо її захищає Східний фланг НАТО. Розташування військ на колишньому внутрішньому кордоні Німеччини за нинішніх ґеостратегічних обставин позбавлене сенсу».
Доктор Цільке образно представив питання безпеки у нашому регіоні: «Німеччина зайцем їде на таких державах, як Польща та Україна».
«Нині, можу сказати, що найслабші та найбідніші платять найбільше за захист європейської безпеки. Тож нині фронт захисту Заходу проходить в Україні. Загинуло 14 тисяч українців. Україна несе найбільше втрат внаслідок агресивної російської політики. Погляньмо на цифри, Україна має 2 тисячі танків, Росія – 12 тисяч танків, Польща має 1 тисячу танків. Чергові держави, які становлять вісь оборони, це – держави Прибалтики, Польща, Румунія, Німеччина має 225 танків. Можна сказати, що ,,Німеччина їде зайцем’’ не лише щодо США, які гарантують європейську безпеку, але також по відношенню до Польщі та України. Згідно з Трактатом про об’єднання Німеччини, натівські війська, чи американські війська не можуть бути розташовані на території колишньої комуністичної Німеччини, а німецькі – можуть, тобто НАТО, чи американські війська займають позиції з часів Холодної війни, як каже президент Дуда, „тисячі кілометрів від потенційного конфлікту”. Отже, переміщенням військ НАТО на Східний фланг зацікавлена уся Європа, а перш за все Німеччина. Цим скористається насамперед Німеччина, як і Польща користуватиметься американською парасолею».
Інший польський політолог – д-р Єжи Тарґальський – звертає увагу на зовнішні та внутрішні фактори в Україні, які не дозволяють стверджувати, що «Зе»- команда особливо наполягає на прямуванні Києва до євроатлантичного простору.
«Все повертається до старих форм. Прокурора Рябошапку подали у відставку. Повертаються старі прокурори – відомі з корупції. Отже, олігархи можуть спокійно красти. На внутрішній сцені повертається минуле. Проте у зовнішній політиці відбуваються не менш важливі події. З одного боку, маємо замороження процесу капітуляції, який почав Зеленський перед Росією. Остаточно відкликали заяви про початок прямих переговорів з колаборантами з Донбасу – це правда, проте, з іншого боку, на початку червня, новий міністр закордонних справ Дмитро Кулеба подався до Німеччини, де вів переговори з міністром оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер. Тимчасом віцеміністр оборони Олексій Резніков запропонував, аби повернутися до переговорів у будапештському форматі, спочатку без участі Росії. Яка на це відповідь США?, – не знаємо, але знаємо, що наприкінці квітня відбулися переговори між радником Трампа з питань безпеки Робертом О'Браєном та секретарем Ради безпеки Росії Патрушевом – одним із трьох найвагоміших людей в Росії. О’Браєн застеріг: якщо росіяни почнуть щось придумувати і порушать суверенітет України та Білорусі, то тоді можуть сподіватися найгостріших санкції, а щонайменше трьох проблем: по-перше, ембарго на нафту, по-друге, відключення від банківської системи SWIFT – це американці застосували стосовно іранців, тобто відключення від SWIFT міжнародні банківські операції чинить неможливим, а по-третє, замороження російських активів. Американці контролюють міжнародну фінансову систему і вміють такі речі робити».
Коментуючи вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на хід подій в Україні, д-р Тарґальський звернув увагу, що за оприлюдненням плівок, які буцімто становили доказ зради президента Петра Порошенка України американським інтересам, стояла російська агентура в Україні, а, зокрема, Андрій Деркач. У Польщі «знайомим» Деркача є колишній депутат «Громадянської платформи», у минулому - член комуністичної Польської об’єднаної робітничої партії та член Об’єднання Українців у Польщі Мирон Сич. Справа «знайомства» Сича з Деркачем відома у Польщі багато років. Попри те, українська громада в Польщі не виключила Сича зі структур своєї найбільшої організації. Навпаки, під час всіх виборчих кампаній підтримує Мирона Сича.
«Оприлюднено плівку, на якій записано переговори Порошенка з Байденом, коли Байден пропонує Україні кредитні гарантії розміром в 1 мільярд доларів в обмін за відставку прокурора Фокіна від справи Бурісма Холдингс, де працював син Байдена – Хантер. Прошу звернути увагу, як співпадають інтереси. За оприлюдненням плівок, що втягнули Україну у внутрішню американську гру стоять дві людини: Андрій Деркач та його колега - Кулик. Кулик - це людина Коломойського. Коломойський хоче сподобатися американцям, бо надіється, що таким чином американці закриють справи, які проти нього ведуть (йдеться про відмивання брудних грошей). Якщо йдеться про Андрія Деркача, то це випускник Вищої Школи КҐБ 1993 року, син шефа КҐБ Дніпропетровської області, який займався наглядом за ракетним підприємством, де на посаді директора був Леонід Кучма.Без сумніву, Деркач діяв тут за дорученням Москви. Про що йшлося Москві? – Насамперед про компроментацію України. Адже, що це за держава, де оприлюднили запис таємних перемовин президента, навіть якщо він вже не президент – це перше. Друге - таким чином Україна наражається американському Конгресові, де більшістю є демократи. Звісно, це в інтересах Трампа. Треба наголосити, що представник Трампа Джуляні саме з Деркачем також в Україні вів переговори. Отже, у цьому випадку інтерес Трампа, якщо йдеться про оприлюднення цих плівок та підтримку проти Байдена співпадає з російським інтересом. Крім цього, доходить приватний інтерес Коломойського. Саме у цьому полягає політика, щоб різні інтереси сходилися у якомусь елементі і тоді можна проводити сплановані операції».
Д-р Тарґальський, спираючись на факти, аналізує активність Єрмака задля російських інтересів.
«Водночас, міністр Кулеба разом зі своїм наглядачем, агентом російських служб на кличку ,,Козир’’, тобто Андрієм Єрмаком – радником і шефом Офісу президента Зеленського та його головною людиною, відповідальною за закордонну політику, тобто насправді наглядачем МЗС, подався до Німеччини. Раніше у кількох містах відбулися демонстрації проти Єрмака з вимогою відставки. Його звинувачують у політиці капітуляції та роботу задля Росії. Кулеба та Єрмак поїхали до Німеччини. Після переговорів, наступного дня, міністр Кулеба дав інтерв’ю Deutsche Welle, де ствердив, що Україна готова до компромісу і готова надати автономію окупованим територіям, однак без права на вето, в обмін за повернення контролю України на кордон з Росією. Така заява – перетин дуже вагомої дотеперішньої червоної лінії, бо ще 14 травня Україна твердила, що автономії, а так насправді самостійності окупованих території в рамках української держави не буде. Така ,,автономія’’ проводитиме розлад і саботаж України в середині держави, якби, звісно, Путін на цю операцію погодився. Водночас, міністр Кулеба наголосив, що існують чотири червоні лінії, яких Україна ніколи не перетинатиме: перш за все, не погодиться на федералізацію, але вже бачимо, що на автономію погоджується, а це на практиці означає федералізацію, далі - вимагає виведення російських військ та розформування організацій колаборантів. Проте, вже не говориться про притягнення до відповідальності винних злочинів, тобто у випадку порозуміння буде амністія і ці люди надалі зможуть підривати Україну із середини».
Європейські політологи помітили, що Єрмак послідовно відстоює російські інтереси.
«Звідки знаємо, що Єрмак працює для Росії, бо про це, що має спільний бізнес зі співробітниками Путіна, то в загальних рисах відомо давно. Варто нагадати інтерв’ю з російським опозиціонером Андрієм Пйонтковським, котрий у 2010 році чесно повівся, бо підписав заклик про відставку Путіна і охарактеризував нинішню Росію як державу легкого тоталітаризму та гібридного фашизму. Пйонтковський після вбивства Нємцова втік до США. В Америці Пйонтковський дав інтерв’ю, у якому ствердив, що Єрмак є російським агентом, кличка ,,Козир’’ – це карта, яка б’є всі інші. Вже раніше це саме твердив Швець – колишній працівник російської резидентури у США, який також мешкає в США. Пйотковський посилався на свої зв’язки в оточенні Путіна. Якщо має такі зв’язки, це лише свідчить про те, що ним користуються як каналом зв’язку, за допомогою якого запускають пробні повітряні кулі. Така інформація не дивує. Адже Єрмак вже скомпроментований, відбуваються демонстрації з вимогою його відставки і ніхто не сумнівається в тому, для кого він працює. Можна використану вже агентуру присвятити, а водночас - це черговий удар по Україні, бо що це за держава, президент якої призначив на посаду російського агента, щоб він вів зовнішню політику та головував в адміністрації президента та у всьому виконавчому апараті».
Варшава та Вашингтон намагаються забити клин у Центрально-Східній Європі між агресивною Росією Путіна та сентиментальними бізнес- бажаннями Німеччини, Франції, Італії вирішувати порядок Європи разом з ,,Великою Росією’’, навіть, якщо вона допускається не лише порушення міжнародного права, але також окупації, воєнних злочинів, ґвалтувань, замахів на території європейських членів НАТО та терору. Кон’юнктурою польсько-американського альянсу могла б скористатися Україна. Однак важко бачити позитиви в політиці президента Зеленського, якщо його офісом, як вказують західні аналітики, верховодить агент Москви.
Президент Зеленський розраховує на незнання деталей біографій або байдужість українців до агентів Путіна в українській політиці. Володимир Зеленський може прорахуватися, як й на зламі 2013-2014 прорахувався Янукович.
Наші інтереси:
Погляд поляків може допомогти прояснити ситуацію і поглянути на неї з іншого боку.
Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...
Візит Анджея Дуди до США відкрив нові можливості перед цілим регіоном Центрально-Східної Європи
Світ:
Потужні американські компанії заявили про бажання профінансувати інвестиції в Польщі розміром у три мільярди доларів, Американська армія планує збільшити свій контингент на території Польщі за рахунок зменшення свого контингенту в Німеччині. Варшава готова розширювати зону євроатлантичної безпеки та добробуту на інші держави регіону згідно з принципами партнерського співробітництва. Зокрема, це стосується Литви та України.
20070501.png
Про це йдеться у статті "Чому «Зе»-хлопці «не бачать» альянсу Польщі та США" на Польському радіо.
З моменту перемоги президента Зеленського на виборах польські оглядачі побачили дедалі більший вплив людей, налаштованих на компроміси з режимом Путіна.
У Вашингтоні Трамп і Дуда відверто говорили про загрозу агресивної Росії для Європи, а президент Польщі Дуда вкотре нагадав про наступ військ Путіна на Україну у 2014 році.
Варшава та Вашингтон намагаються насамперед припинити союз Меркель та Путіна у енергетичній галузі (йдеться про Nord Stream 2, який в Польщі давно визнали новим пактом Молотова- Ріббентропа). Саме тому, в присутності Дуди, американський лідер заявив, що Німеччина не дотримується зобов’язань щодо витрат на оборону, а водночас купує за мільярди доларів енергоносії у Путіна.
«Будемо зменшувати наші сили в Німеччині. Частина з них повернеться додому, а частина буде розташована в інших місцях, серед іншого, в Польщі та в інших місцях Європи».
Президент Дуда в американській столиці нагадав, що Польща дуже хоче присутності американських військ в Європі.
Польський експерт, д-р Кшиштоф Цільке, колишній радник комісії безпеки та оборони Європейського парламенту, в інтерв’ю для Польського радіо 24 ось так визначив найвагоміше досягнення переговорів Трамп-Дуда:
«Ключова заява – так, США виводить армію з Німеччини, але перемістить її до Польщі та інших держав. Частково армія повернеться до США. Проте також в інших державах Центрально-Східної Європи, Східної Європи, Східного флангу НАТО. Це – конкретика. Адже нині оборона самої Німеччини не настільки важлива, бо її захищає Східний фланг НАТО. Розташування військ на колишньому внутрішньому кордоні Німеччини за нинішніх ґеостратегічних обставин позбавлене сенсу».
Доктор Цільке образно представив питання безпеки у нашому регіоні: «Німеччина зайцем їде на таких державах, як Польща та Україна».
«Нині, можу сказати, що найслабші та найбідніші платять найбільше за захист європейської безпеки. Тож нині фронт захисту Заходу проходить в Україні. Загинуло 14 тисяч українців. Україна несе найбільше втрат внаслідок агресивної російської політики. Погляньмо на цифри, Україна має 2 тисячі танків, Росія – 12 тисяч танків, Польща має 1 тисячу танків. Чергові держави, які становлять вісь оборони, це – держави Прибалтики, Польща, Румунія, Німеччина має 225 танків. Можна сказати, що ,,Німеччина їде зайцем’’ не лише щодо США, які гарантують європейську безпеку, але також по відношенню до Польщі та України. Згідно з Трактатом про об’єднання Німеччини, натівські війська, чи американські війська не можуть бути розташовані на території колишньої комуністичної Німеччини, а німецькі – можуть, тобто НАТО, чи американські війська займають позиції з часів Холодної війни, як каже президент Дуда, „тисячі кілометрів від потенційного конфлікту”. Отже, переміщенням військ НАТО на Східний фланг зацікавлена уся Європа, а перш за все Німеччина. Цим скористається насамперед Німеччина, як і Польща користуватиметься американською парасолею».
Інший польський політолог – д-р Єжи Тарґальський – звертає увагу на зовнішні та внутрішні фактори в Україні, які не дозволяють стверджувати, що «Зе»- команда особливо наполягає на прямуванні Києва до євроатлантичного простору.
«Все повертається до старих форм. Прокурора Рябошапку подали у відставку. Повертаються старі прокурори – відомі з корупції. Отже, олігархи можуть спокійно красти. На внутрішній сцені повертається минуле. Проте у зовнішній політиці відбуваються не менш важливі події. З одного боку, маємо замороження процесу капітуляції, який почав Зеленський перед Росією. Остаточно відкликали заяви про початок прямих переговорів з колаборантами з Донбасу – це правда, проте, з іншого боку, на початку червня, новий міністр закордонних справ Дмитро Кулеба подався до Німеччини, де вів переговори з міністром оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер. Тимчасом віцеміністр оборони Олексій Резніков запропонував, аби повернутися до переговорів у будапештському форматі, спочатку без участі Росії. Яка на це відповідь США?, – не знаємо, але знаємо, що наприкінці квітня відбулися переговори між радником Трампа з питань безпеки Робертом О'Браєном та секретарем Ради безпеки Росії Патрушевом – одним із трьох найвагоміших людей в Росії. О’Браєн застеріг: якщо росіяни почнуть щось придумувати і порушать суверенітет України та Білорусі, то тоді можуть сподіватися найгостріших санкції, а щонайменше трьох проблем: по-перше, ембарго на нафту, по-друге, відключення від банківської системи SWIFT – це американці застосували стосовно іранців, тобто відключення від SWIFT міжнародні банківські операції чинить неможливим, а по-третє, замороження російських активів. Американці контролюють міжнародну фінансову систему і вміють такі речі робити».
Коментуючи вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на хід подій в Україні, д-р Тарґальський звернув увагу, що за оприлюдненням плівок, які буцімто становили доказ зради президента Петра Порошенка України американським інтересам, стояла російська агентура в Україні, а, зокрема, Андрій Деркач. У Польщі «знайомим» Деркача є колишній депутат «Громадянської платформи», у минулому - член комуністичної Польської об’єднаної робітничої партії та член Об’єднання Українців у Польщі Мирон Сич. Справа «знайомства» Сича з Деркачем відома у Польщі багато років. Попри те, українська громада в Польщі не виключила Сича зі структур своєї найбільшої організації. Навпаки, під час всіх виборчих кампаній підтримує Мирона Сича.
«Оприлюднено плівку, на якій записано переговори Порошенка з Байденом, коли Байден пропонує Україні кредитні гарантії розміром в 1 мільярд доларів в обмін за відставку прокурора Фокіна від справи Бурісма Холдингс, де працював син Байдена – Хантер. Прошу звернути увагу, як співпадають інтереси. За оприлюдненням плівок, що втягнули Україну у внутрішню американську гру стоять дві людини: Андрій Деркач та його колега - Кулик. Кулик - це людина Коломойського. Коломойський хоче сподобатися американцям, бо надіється, що таким чином американці закриють справи, які проти нього ведуть (йдеться про відмивання брудних грошей). Якщо йдеться про Андрія Деркача, то це випускник Вищої Школи КҐБ 1993 року, син шефа КҐБ Дніпропетровської області, який займався наглядом за ракетним підприємством, де на посаді директора був Леонід Кучма. Без сумніву, Деркач діяв тут за дорученням Москви. Про що йшлося Москві? – Насамперед про компроментацію України. Адже, що це за держава, де оприлюднили запис таємних перемовин президента, навіть якщо він вже не президент – це перше. Друге - таким чином Україна наражається американському Конгресові, де більшістю є демократи. Звісно, це в інтересах Трампа. Треба наголосити, що представник Трампа Джуляні саме з Деркачем також в Україні вів переговори. Отже, у цьому випадку інтерес Трампа, якщо йдеться про оприлюднення цих плівок та підтримку проти Байдена співпадає з російським інтересом. Крім цього, доходить приватний інтерес Коломойського. Саме у цьому полягає політика, щоб різні інтереси сходилися у якомусь елементі і тоді можна проводити сплановані операції».
Д-р Тарґальський, спираючись на факти, аналізує активність Єрмака задля російських інтересів.
«Водночас, міністр Кулеба разом зі своїм наглядачем, агентом російських служб на кличку ,,Козир’’, тобто Андрієм Єрмаком – радником і шефом Офісу президента Зеленського та його головною людиною, відповідальною за закордонну політику, тобто насправді наглядачем МЗС, подався до Німеччини. Раніше у кількох містах відбулися демонстрації проти Єрмака з вимогою відставки. Його звинувачують у політиці капітуляції та роботу задля Росії. Кулеба та Єрмак поїхали до Німеччини. Після переговорів, наступного дня, міністр Кулеба дав інтерв’ю Deutsche Welle, де ствердив, що Україна готова до компромісу і готова надати автономію окупованим територіям, однак без права на вето, в обмін за повернення контролю України на кордон з Росією. Така заява – перетин дуже вагомої дотеперішньої червоної лінії, бо ще 14 травня Україна твердила, що автономії, а так насправді самостійності окупованих території в рамках української держави не буде. Така ,,автономія’’ проводитиме розлад і саботаж України в середині держави, якби, звісно, Путін на цю операцію погодився. Водночас, міністр Кулеба наголосив, що існують чотири червоні лінії, яких Україна ніколи не перетинатиме: перш за все, не погодиться на федералізацію, але вже бачимо, що на автономію погоджується, а це на практиці означає федералізацію, далі - вимагає виведення російських військ та розформування організацій колаборантів. Проте, вже не говориться про притягнення до відповідальності винних злочинів, тобто у випадку порозуміння буде амністія і ці люди надалі зможуть підривати Україну із середини».
Європейські політологи помітили, що Єрмак послідовно відстоює російські інтереси.
«Звідки знаємо, що Єрмак працює для Росії, бо про це, що має спільний бізнес зі співробітниками Путіна, то в загальних рисах відомо давно. Варто нагадати інтерв’ю з російським опозиціонером Андрієм Пйонтковським, котрий у 2010 році чесно повівся, бо підписав заклик про відставку Путіна і охарактеризував нинішню Росію як державу легкого тоталітаризму та гібридного фашизму. Пйонтковський після вбивства Нємцова втік до США. В Америці Пйонтковський дав інтерв’ю, у якому ствердив, що Єрмак є російським агентом, кличка ,,Козир’’ – це карта, яка б’є всі інші. Вже раніше це саме твердив Швець – колишній працівник російської резидентури у США, який також мешкає в США. Пйотковський посилався на свої зв’язки в оточенні Путіна. Якщо має такі зв’язки, це лише свідчить про те, що ним користуються як каналом зв’язку, за допомогою якого запускають пробні повітряні кулі. Така інформація не дивує. Адже Єрмак вже скомпроментований, відбуваються демонстрації з вимогою його відставки і ніхто не сумнівається в тому, для кого він працює. Можна використану вже агентуру присвятити, а водночас - це черговий удар по Україні, бо що це за держава, президент якої призначив на посаду російського агента, щоб він вів зовнішню політику та головував в адміністрації президента та у всьому виконавчому апараті».
Варшава та Вашингтон намагаються забити клин у Центрально-Східній Європі між агресивною Росією Путіна та сентиментальними бізнес- бажаннями Німеччини, Франції, Італії вирішувати порядок Європи разом з ,,Великою Росією’’, навіть, якщо вона допускається не лише порушення міжнародного права, але також окупації, воєнних злочинів, ґвалтувань, замахів на території європейських членів НАТО та терору. Кон’юнктурою польсько-американського альянсу могла б скористатися Україна. Однак важко бачити позитиви в політиці президента Зеленського, якщо його офісом, як вказують західні аналітики, верховодить агент Москви.
Президент Зеленський розраховує на незнання деталей біографій або байдужість українців до агентів Путіна в українській політиці. Володимир Зеленський може прорахуватися, як й на зламі 2013-2014 прорахувався Янукович.
Погляд поляків може допомогти прояснити ситуацію і поглянути на неї з іншого боку.
Зверніть увагу
Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»