Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 243
  • Переглядів: 262

У воєнний час треба відпустити абсолютно всі обмеження – Валерій Пекар

Ключові посади в парламенті, уряді та офісі президента, які пов’язані з питаннями економічної свободи, обіймають люди, які є антилібералами, антипідприємцями, антизахідниками, які є прихильниками соціалізму, марксизму, великого втручання держави в економіку. Вони не вірять, що вільні люди здатні зробити країну багатою, подбати самі про себе. Вони грубо порушують свої передвиборчі обіцянки.

220523prapor.jpg

Фото: Associated Press
Фото: Associated Press

Попри варварську війну, яку веде Росія проти України, міжнародні санкції не дадуть шансу Москві перемогти Україну. Зараз війна – інша, багаторівнева – не тільки фронтова, а й економічна, дипломатична, інформаційна, психологічна, кібервійна. Саме зараз вирішується, хто витримає випробування війною.

Про це заявив підприємець, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар в інтерв'ю Радіо НВ.

"Війна значною мірою йде на виснаження, тут хто перший здохне: Україна від тих ударів, які українська економіка отримала від агресора, чи Росія від тих ударів, які вона отримала від міжнародних санкцій", – пояснив Пекар.

Він додав, що час грає на Україну, бо країна отримує новітнє озброєння.

"І якщо Україна вистоїть, втримається в економічному сенсі, то настане день, коли українські військові просто будуть гнати російські частини до кордону, до останнього квадратного метра української території", – заявив експерт.

Російська економіка знаходиться під впливом санкцій, які ще не проявляться зараз. Не треба думати, що Путін оголосить капітуляцію чи мир, і санкції буде легко прибрати. Багато санкцій є дуже довгостроковими, на ціле покоління, їх просто так зняти неможливо.

Українська економіка зазнала дуже великих втрат. Металургія в першу чергу (про Азовсталь можна згадувати лише з великим болем).

Друга експортна галузь – сільське господарство, і проблема тут навіть не в тому, що якісь території межують із зоною бойових дій чи відрізані. Головне – це заблоковані порти, і саме тому українські ракетні атаки на російські кораблі наближають той момент, коли порти будуть деблоковані.

Вже зараз є дуже багато ідей, яким чином це зробити. Можливо, це будуть китайські кораблі, які заходитимуть до українських портів і по яких росіяни ніколи не будуть стріляти, або щось таке. У світі багато інтересів, щоб Україна могла вивозити своє зерно.

Третя експортна галузь – інформаційні технології. Начебто вони й не постраждали від війни так сильно, але… Насправді наша IT-галузь – це, в першу чергу, експорт послуг, а не готових програмних продуктів. І це означає, що мало хто дасть замовлення у країну, в якій йде війна. Нам доведеться достатньо довго працювати, аби відновити, наприклад, Харків як третій за розміром хаб інформаційних технологій в Україні.

Четверта галузь – робота за кордоном, вона теж постраждала. Очевидно, що чоловіки зараз тут і валютних надходжень, на які можна було розраховувати в попередні роки, немає.

Про антипідприємців та марксистів у владі

В часи таких величезних втрат необхідно зрозуміти, що як було раніше, вже бути не може. Україна є країною з не вільною економікою: станом на 2021 рік ситуація в Україні була за міжнародними оцінками гірша, ніж у Росії та Білорусі. З такими показниками (а це 130-те місце у світі за рівнем економічної свободи), країна не має жодних шансів вижити після війни, навіть пережити війну.

В нашій державі, на жаль, ключові посади в парламенті, уряді та офісі президента, які пов’язані з питаннями економічної свободи, обіймають люди, які є антилібералами, антипідприємцями, антизахідниками, які є прихильниками соціалізму, марксизму, великого втручання держави в економіку. Вони у принципі не вірять, що люди свободної волі здатні зробити країну багатою, подбати самі про себе.

Ці всі українські антиліберали грубо порушують передвиборчі обіцянки президента Зеленського і партії Слуга народу. В тих програмах було чітко записано, що економічна політика буде ліберальною, у країні буде економічна свобода і підприємництво користуватиметься максимальною підтримкою, а власність буде максимально захищеною. Нас ведуть в інший бік.

У воєнний час треба відпустити абсолютно всі обмеження, які йдуть ще з радянських часів.

Що треба зробити конкретно? Перше і головне – це судова реформа. Треба нарешті зрозуміти, що без чесних судів ми жити не зможемо, ніякі гроші сюди не прийдуть, ніякі «інвестняні» не допоможуть.

Друге – максимальна дерегуляція, те, що називається дерегуляційна гільотина. Просто скасувати всі старі нормативні акти, які не потрібні, одним гамузом. Якщо нормативний акт потрібен, хай тоді чиновники це доводять, а все, що не довели, скасується автоматично.

Третє – приватизація. Парламент так і не зміг ухвалити спрощену приватизацію. Є купа державних об'єктів у Центральній та Західній Україні, потрібних бізнесу, який переїжджає з загрозливих районів. Там реально розвалені об'єкти нерухомості, люди готові вкладати величезні гроші, просто щоби почати працювати.

Як говорив Каха Бендукідзе, коли проводив приватизацію у Грузії, нам потрібно продати все, окрім совісті. Залишити десяток стратегічних державних підприємств, все решта мусить бути у приватних руках.

Четверте – прозора податкова система. У 2014−2022 роках було внесено 52 зміни до Податкового кодексу. Вже після початку війни зміни були одні, потім інші. Як так можна працювати? Бізнес хоче планувати на 10 років наперед або хоча б на п’ять років наперед.

 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Піарники.

Війна в Україні як елемент піар-кампанії корпоративних психопатів (+аудіо)

Концепція виборчої кампанії в американський Конгрес 2022 року трішки змінюється: тепер з президента Байдена робитимуть не миротворця на руїнах України, а переможця на руїнах Росії. Перемога України...

Останні записи