Вільна релігія вільних людей: прагматизм, раціональність, краса, позитивні емоції, продуктивність (+аудіо)

Аудіоверсія статті: Вільна релігія вільних людей

Становлення постіндастріалу є переходом суспільства від залежності до самодостатності. Справді, адже завдяки новим знанням і технологіям людина може на своїй землі побудувати недорогий екологічний будинок, харчуватися з присадибної ділянки, мати автономне енергоживлення, не виходячи з дому навчатися у кращих університетах світу і водночас займатися глобальним бізнесом, бути членом багатьох громад однодумців, ніколи не хворіти, не платити жодних податків. Згідно з принципом цілісності («подібне притягується до подібного»), такому вільному способу життя має відповідати вільний світогляд і його практичний складник – релігія.

Для початку нагадаємо, що релігія (від «ре-лига», тобто «відновлення зв’язку») – це теорія і практика відновлення зв’язку між земною і божественною свідомістю людини. Метою релігії є перетворення  людини на боголюдину. Відтак релігія задає чіткий еволюційний вектор і вказує найефективніший шлях індивідуального та колективного вдосконалення.

З другого боку, якщо якесь вчення не ставить перед собою релігійну мету (відновлення зв’язку між людським і божественним), то воно не є релігією. 

Якою буде постіндустріальна релігія? Скористаймося вже перевіреним методом, основаним на законах зміни суспільно-економічних формацій. 

Релігія доіндустріальної доби

 За точку відліку беремо релігійну систему Трипільської (Гіперборійської) цивілізації, яка була продовженням Первинної (Примордіальної) релігійної традиції.  Що про неї відомо? Якими були її визначальні особливості?

1. Оптимізм. Люди виходили з того, що ми живемо у досконалому Всесвіті, сотвореному добрим і досконалим Творцем задля нашого розвитку, радості, творчості, розваг. Людина є втіленою божественною сутністю, тож усі навколишні події є закономірним наслідком її внутрішнього стану. Для такого оптимізму були серйозні причини, адже тоді ще пам’ятали про те, що людина може живитися праною (обходитися без їжі), не боятися холоду (бути енергетично самодостатньою), зменшувати свою вагу і вагу предметів (левітація).  

2. Волелюбність. Це була вільна релігія вільних людей. Рішуча маніфестація волі збереглася в індоарійських Законах Ману: «Все, що робиться з власної волі, – добро. Все, що робиться з чужої волі, – зло. Треба знати це коротке визначення добра і зла».

3. Фатуму не існує. Людина є творцем свого майбутнього. Доля людини визначається її життєвою метою, адже доля – це шлях до мети. Яка мета, така й доля.

4. Людина-гравець. Життя розглядалося як велика пригода, а людина – як утілений божественний гравець. Слово «людина» (Homo ludens) буквально означає «гравець» (граюча людина). Сенс життя в тому, щоб прожити його максимально яскраво і цікаво – подібно до того, як провести черговий сеанс захоплюючої гри.

5. Реінкарнація. Розвиток людини відбувається шляхом багаторазових втілень. Кожне наступне втілення людини визначається тим, як вона закінчила своє попереднє життя.

6. Релігія знань. Релігія опиралася на науку, понад те – вона концентрувала в собі передові знання і була локомотивом розвитку. Релігійні лідери були найосвіченішими і найдосконалішими, адже правдиві знання завжди активні, мають потужний потенціал до самореалізації.

Первинну релігію називали словом Віда, тобто Знання (відання, бачення). Відновленням релігії знань було аріянство (аріохрестиянство, гелленохрестиянство), засноване Ісусом Хрестом. Первинним духовним центром аріянства була Антиохійська богословська школа, а філософською основою – динамізм.    

7. Прагматизм. Первинна релігія була надзвичайно практичною. Вона включала тільки те, що робило людей сильнішими, здоровішими, розумнішими, успішнішими, захищенішими. Усе зайве відкидалося. Головні релігійні настанови зводилися до трьох пунктів:

• Освячуйся! (підвищуй свій рівень вібрацій, піднімайся у простір позитивних подій, скидай вантаж інформаційного і фізичного бруду).
• Озброюйся! (опановуй усе, що робить тебе сильнішим і захищенішим: дієві методи, передові технології та озброєння).
• Плодися! (люби дітей, підтримуй високий рівень дітонародження, поширюй свій вплив на навколишній простір).  

Якщо ми сьогодні співаємо «Несе Галя воду», то трипільці співали «А ми просо сіяли, сіяли» з рухами, що відтворювали процеси сівби, збирання, молотьби, засипання в льох проса. Подібні пісні виконувалися на полях і несли не тільки навчальну, а й магічну функцію.

8. Магічність. Первинна релігія активувала приховані можливості людини і застосовувала магічні технології впливу на реальність – від слова «мога», тобто могутність, спроможність. За допомогою магії притягували удачу, наповнювалися силою, зцілювалися від хвороб, підвищували урожайність, гармонізували погоду.

Індустріальна псевдорелігія

Приблизно у середині 1 тис. до н. е. народилося вчення, яке було запереченням первинної релігії. На його основі або під його впливом сформувалися або зазнали суттєвих спотворень інші вчення, зокрема іудаїзм, іудохристиянство, іслам, буддизм. У точному сенсі цього слова, вони не є релігіями, оскільки не визнають людину втіленою божественною сутністю, відтак не ставлять питання про необхідність відновлення зв’язку. І це логічно: нема сенсу шукати зв’язок з тим, що не визнається.

Найбільшого поширення та впливу ці псевдорелігійні вчення набули саме в індустріальну епоху. Попри формальні відмінності, їх можна розглядати як різновиди єдиної індустріальної псевдорелігії. Не важко побачити, що ця псевдорелігія «великого конвеєра» стала підміною первинної релігії та її запереченням по всім означеним вище пунктам:

1. Песимізм і негативні емоції. Земля – це «долина сліз», де «князем є диявол». Життя неминуче пов’язане зі стражданнями: «Господь терпів і нам велів», «у муках народжуватимеш дітей», «земля родитиме тобі будяки і тернії» ... Хто стійко витерпить всі муки, той потрапить у рай, «розчиниться в нірвані» – і вже не страждатиме. Бог покидає цей світ, залишаючи після себе випалену пустелю. Справжнє життя почнеться тільки після «евакуації», тобто після смерті.

2. Рабство замість волелюбності. Всі люди – мізерні «раби божі». Вони грішні, слабкі, хворобливі, брехливі, несамостійні. Якщо їм дати волю, то вони повбивають один одного. Тіло з його пристрастями треба «умертвляти». Фраза «Все, що робиться з власної волі, – добро» викликає шок і переляк.

3. Усе запрограмовано. Людина є біороботом, який механічно виконує закладену в нього програму. Тому індустріальна псевдорелігія зациклена на «пророцтвах» і очікуваннях «кінця світу».

4. Маріонетка, а не вільний гравець. Між Богом-Творцем і людиною – нездоланна прірва, відтак втілення божественної сутності неможливе за визначенням.  

5. Людина живе один раз, тобто реінкарнації не існує – стверджують «авраамічні релігії» (іудаїзм, іудохристиянство, іслам). Буддизм визнає реінкарнацію, але доводить її до абсурду (мовляв, втілення може відбутися у тварину і навіть рослину), що є непрямим запереченням реінкарнації.  

6. Забобони замість знань. Псевдорелігія є сукупністю суперечностей, які не мають раціонального пояснення. Це обґрунтовують тим, що «релігія і наука – несумісні». Не думай, а довіряй «церковному начальству» або «духам».

7. Безглуздість і непрактичність. Фанатизм замість реалістичності.

8. Псевдоритуали замість магії. Дешеві театральні вистави замість спроможності напряму впливати на реальність. Що стосується іудохристиянства, то його головний ритуал є відверто антирелігійним.

Якщо усе це підсумувати, то очевидно, що перед нами індустріальна  псевдорелігія деградації, яка заперечила попередню релігію еволюції. Це означає, що на наступному оберті спіралі ця псевдорелігія буде тотально заперечена. З нею навіть не треба боротися: вона вимре разом зі своїми носіями.

Релігія постіндустріальної епохи

Ефективність нової релігії полягає в тому, що вона робить своїх носіїв сильнішими, розумнішими, успішнішими, організованішими, здоровішими,  продуктивнішими. Це релігія Життя. Вона заперечить «псевдорелігію смерті» по всім пунктам і піднесе первинну релігію на вищий рівень еволюційної спіралі.  

1. Оптимізм, краса, позитивні емоції. Цей аспект релігії оснований на реальних успіхах позитивного мислення, самоусвідомлення, самозцілення,  піднесення у простір позитивних подій, творення чудес. Елементами постіндустріальної релігії є сучасні методики самовдосконалення, тренінги з психології успішного бізнесу. Додають оптимізму наші сучасники, які перейшли на живлення праною, увімкнувши в собі первісну програму самодостатності. Ще одним проявом в цьому напрямку є повідомлення про людей, які не бояться холоду.    

2.  Волелюбність. Рух за звільнення – духовне, соціальне, економічне – є реакцією на спроби вмираючого індастріалу максимально «закрутити гайки» і взяти людину під повний контроль. Одним з проявів цього руху є творення у всьому світі «партій піратів».

3. Людина є творцем свого майбутнього. Ця базова ідея усіх сучасних методик самовдосконалення.

4. Людина-гравець. Гра – це найефективніший спосіб навчання, творення і вдосконалення. Дитячі та спортивні ігри, мистецькі та технологічні конкурси, комп’ютерні ігри, воєнні (страйкбол, історичні реконструкції), настільні, картярські (в т. ч. спортивні), ділові тощо – ця сфера переживає вибуховий розвиток.

5. Реінкарнація існує. Накопичено достатньо фактів на підтвердження феномену реінкарнації. Це є однією з основ екологічного мислення, адже людина отримує заохочення діяти під гаслом «Світ після нас має стати кращим!» Альтруїзм перетворюється на доведений до логічного завершення егоїзм, адже що залишимо після себе, те й отримаємо в наступному житті:

• якщо залишимо після себе здорових дітей, то народимося в здорових тілах;
• якщо залишимо після себе чисту природу, то народимося в земному раю, а не на смітнику;
• якщо залишимо після себе культуру, то народимося в світлі і знатимемо, хто ми, звідки прийшли і куди йдемо.      

6. Релігія знань. Постіндустріальна релігія знову перетворюється на Віди, тобто знання, відання, бачення. Ми відтворюємо на вищому рівні те, що було притаманне первинній релігії, зокрема, первинному хрестиянству: «Характерною особливістю філософської і богословської думки представників Антиохійської школи були реалізм і раціоналізм, звісно, в богословському контексті. Прагнення антиохійців до ясності і висока оцінка ними можливостей людського пізнання приводили їх до того, що вони стирали грань між релігією і наукою, між вірою і знаннями, ототожнювали релігійне почуття з розумом. У їхній школі для розуму відкривався широкий і вільний простір. В області релігійного світогляду і церковних догм антиохійці за допомогою розуму прагнули досягти такої ж ясності, як і у вивченні матеріального світу». Докладніше: Постіндустріальна релігія знань.

7. Прагматизм. Критерієм правдивості релігії є її ефективність. Вона визначається рівнем розвитку спільноти, яка практикує цю релігію. Найпростішими кількісними критеріями розвиненості релігійної спільноти є зростання її «Валового індексу щастя» і «Національного індексу людського розвитку», який враховує доходи на душу населення, освіченість, здоров’я та народжуваність. Що вищі індекси розвитку, то краща релігія. Прикладом прагматичності є підхід до формування ритуалів.   

8. Магічність. Цей аспект постіндустріальної релігії найбільше виявляється у сферах самозцілення, поліпшення долі, підвищення урожайності, формування позитивних подій, відновлення електроніки силою Живого Слова: 

Згідно з принципом цілісності, постіндустріальна релігія стане локомотивом перетворень у всіх інших напрямках переходу до нової формації. Найголовніші з них ми вже розглянули в попередніх статтях:

• 1. «Неонатуральне господарство»: економічна самодостатність на рівні одноосібних і колективних господарств
• 2. Універсальна індивідуалізована безперервна ігрофікована освіта, тісно пов’язана з практичною діяльністю 
• 3. Вільна динамічна ієрархічна мережа демосів, глобальна духовно-економічна держава-громада
• 4. Культ чесності, прозорості, правдивості у всіх сферах життя – від науки і економіки до людських стосунків
• 5. Соціальне забезпечення: діти, родина, друзі, територіальні громади, бізнеси, духовні корпорації, монастирі, тверда валюта
• 6. Охорона здоров’я: цілісний підхід, профілактична медицина, заохочення здорового способу життя, ліквідація паразитичних процесів
• 7. Постіндустріальна економіка: без реєстрацій і податків

На завершення додам, що постіндустріальна релігія відповідатиме трьом критеріям правди: 1) логічна цілісність і несуперечливість, 2) краса і позитивні емоції, 3) продуктивність, добрі плоди.  

Вгору термін життя!
Вгору силу!
Вгору, що зроблено!
Вгору, що треба зробити!
Вгору надії!
Вгору почуття! 
(Атхарваведа V: 9.7) 

Продовження: Постіндустріальна Січ: життя на волі, біографія з чистої сторінки