"Вільха", "Сапсан" та "Барвінок-К": у ЗСУ розповіли про нову зброю у війську

Ключовий акцент – на точність ураження, універсальність пускових платформ і скорочення часу між виявленням цілі та відкриттям вогню. Війська вже найближчим часом отримають кілька цікавих та важливих зразків бойової техніки. 

Про це розповів заступник начальника штабу командування Ракетних військ і артилерії (РВІА) командування Сухопутних військ ЗСУ полковник Андрій Журавльов в інтерв'ю РБК-Україна.

За його словами, війна стала потужним каталізатором розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Серед перспективних зразків озброєння – 155-мм причіпна гармата "Марта" зі стволом довжиною 39 калібрів, а також причіпна артилерійська система калібру 105 мм.

"Наразі вони проходять випробування", – зазначив Журавльов.

Паралельно в Україні активно працюють над удосконаленням ракетного озброєння. Зокрема, тривають роботи з модернізації оперативно-тактичного ракетного комплексу "Сапсан", реактивної системи залпового вогню "Вільха" та ракетного комплексу "Нептун" із ракетою збільшеної дальності. Останній уже проходить повний цикл випробувань.

Окремо Журавльов згадав про розробку багатофункціонального ракетного комплексу. Його концепція передбачає створення єдиної універсальної платформи, здатної застосовувати різні типи боєприпасів – від керованих реактивних снарядів, подібних до GMLRS для HIMARS, до ракет різного призначення.

Серед інших перспективних напрямів – створення українського аналога контрбатарейної радіолокаційної станції AN/TPQ-36. За задумом розробників, система зможе забезпечувати лазерне наведення високоточного боєприпасу на ціль. Також триває робота над безпілотником із радіолокатором синтезованої апертури, який дозволить вести розвідку за складних погодних умов – у тумані, дощі чи хмарності.

Крім того, в Україні тестують новий високоточний артилерійський боєприпас "Барвінок-К".

Паралельно відбувається модернізація інформаційно-комунікаційної системи управління Ракетних військ і артилерії "Кропива-Д".

За словами Журавльова, зараз її налаштовують у такий спосіб, щоб дані, зібрані за допомогою засобів розвідки про ворожу ціль, оброблялись, і отримані координати передавались відразу до гармати за лічені хвилини. Це має пришвидшити час реагування на відкриття вогню.

"Наприклад, розвідувальний БпЛА передає дані про ціль, яку він зафіксував, на сервер, це має зайняти секунду. На сервері ці дані обробилась і вже передались на гармату. Відтак гармата буквально за дві хвилини навелася і готова до ведення вогню", – зазначив Журавльов.

Він також підкреслив, що у такому разі час бойового управління "виявив – уразив" скорочується практично до двох хвилин.