Зображення користувача Володимир Федько.
Володимир Федько
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Віктор Суворов: Сталін був готовий до наступальної війни і мав надійного, багатого, сильного і щедрого союзника – США

Мати надійних, багатих, сильних, щедрих союзників це саме те, що в усі часи іменувалося готовністю до війни. Союзники не приходять самі. Їх треба знайти, союз з ними треба забезпечити. І зовсім не договорами, а треба поставити їх в таке становище, щоб вони самі, добровільно, без будь-яких договорів допомагали. Товариш Сталін так і вчинив. Поставив їх в становище.



Одного разу в Лондоні зібралася нарада істориків. Титули, звання, ступені. Один я, сірий, без титулів і звань. І без запрошення. Проник допитливим глядачем. Тема: початок Другої світової війни. Тому і проник: цікаво.

Обговорюють вчені мужі початок війни і дуже скоро (куди їм подітися?) дійшли до «Криголама».

Сміються, зубоскалять, викривають та критикують, обговорюють і засуджують. Все їм ясно: цей самий Суворов написати «Криголама» не міг. Це хтось за нього написав. У кожній справі треба шукати, кому вигідно, так би мовити, cui prodest? А вигідно росіянам. Всі знають, що вони воювати не вміли, що вони взагалі нічого не розуміли, дурні та й годі. А почитаєш «Криголама», виходить, що не вони дурні, а люди Заходу. Це не Сталін дурень, а Гітлер з Черчиллем і Рузвельтом. Одним словом, все ясно – це написали експерти з радянської розвідки, і групу кращих істориків СРСР їм на допомогу дали. І з «Акваріумом» все ясно. «Акваріум» – вихваляння Радянської Армії. Кому вигідно? Все зрозуміло – на то Союз письменників СРСР і існує... Чи довго замовити?

Сидів я, слухав, не витримав, піднімаюся: «Брати історики, – кажу. – Тут я. Бийте мене».

Спочатку, як водиться перед грозою, притихли всі. А потім вибухнув зал. І грянув бій.

Довго вони мене цитатами молотили, цифрами били. А потім раптом разом усі стихли. Піднімається найповажніший. Затих зал до гробової тиші. Міркую: це ватажок історичний. В його очах вогонь спопеляючого гніву: тримайся, терзати буду!

І я тримався.

Він вдарив цифрами так, щоб збити першим ударом. Щоб втоптати мене в чорнозем. Без вступу оголосив, що Сталін на Гітлера напасти не міг, так як до війни був не готовий. Ось і доказ: розгорнув список півтораметровий і зачитав, скільки тушонки, лопат, згущеного молока, бинтів, танків і вершкового масла Америка передала Сталіну під час війни.

Зачитав, зал йому гомоном схвальним відповів, а він, руки в боки, до мене обертається: як викручуватися будемо, містер Суворов?

Мені б, ясна річ, було б ефектніше вийняти з портфеля такий же півтораметровий список і його у відповідь зачитати. Але ні портфеля, ні списку зі мною не було, тому я йому просто на пам'ять всі ці цифри повторив.

Зашуміли вони, як джмелі. Ніхто нічого не розуміє. І ватажок мого ходу не зрозумів. Їм навіть цікаво стало: ну-ка, поясни. Я і пояснив, що всі ці цифри і є мій доказ ГОТОВНОСТІ Сталіна до війни.

Мати надійних, багатих, сильних, щедрих союзників це саме те, що в усі часи іменувалося готовністю до війни.

Союзники не приходять самі. Їх треба знайти, союз з ними треба забезпечити. І зовсім не договорами, а треба поставити їх в таке становище, щоб вони самі, добровільно, без будь-яких договорів допомагали.

Товариш Сталін так і вчинив. Поставив їх в становище.

Кажуть, на Гітлера працювали підкорений Люксембург, Бельгія, Голландія, Польща і частина французької промисловості. Правильно. Це дуже навіть правильно.

А на товариша Сталіна працювала Америка.

І не одна тільки Америка.

І була різниця: на Гітлера за юшку з брюкви  під американськими бомбами працювали поляк і француз, які, того й гляди, піску в підшипники сипануть.

А на товариша Сталіна в теплому світлому цеху за повноцінний трудовий долар працював американський робітник високої кваліфікації. Крім трудового долара американський робітник мав ще один стимул – він працював на смерть Гітлера, він ненавидів Гітлера тієї ж ненавистю, що і поляк з французом.

Гітлер вважав, що Америка розклалася морально, а лідери Америки – дурні (так Адольф Алоїзович і висловлювався). Але ніколи Гітлер не говорив про те, що Америку треба підкорити. Гітлер називав Черчилля п'яницею і дурнем, але вважав, що з Британією треба мати союз ("Майн кампф", глава IV). Але сталося так, що американські і британські стратегічні бомбардувальники за час війни висипали на Німеччину 1 856 000 тон бомб. А тактичні бомбардувальники додали ще 844 000 тон (R.Goralski. World War II Almanac. P.438). Дві з половиною мегатонни. Майже три.

А наші вожді говорили інакше: «Англо-американські імперіалісти такий же звір, по відношенню до якого справедливість може бути тільки в тому, щоб задушити його». Це товариш Ленін, «Лист до американських робітників». Для удушення звіра була потрібна мотузка, товариш Ленін це розумів і не робив таємниці, де її добуде. У відповідь на такі промови англо-американська звірина звела в Радянському Союзі кращі в світі канатні фабрики.

Товариш Троцький пропонував «перманентну революцію», товариш Тухачевський – «революцію ззовні», товариш Бухарін – «червону інтервенцію». Товариш Сталін теж висловлювався цілком певно.

А за це – «зраджуючи західну цивілізацію, Рузвельт і Черчилль зробили все для порятунку комунізму, коли йому стала загрожувати небезпека, і зробили все, щоб він захопив півсвіту і став основною світовою загрозою для людства. Передбачати такий ступінь зради і політичного кретинізму справді було дуже важко; тут я повинен заступитися за Леніна і Троцького: вони робили припущення, виходячи з того, що мають справу з противниками нормальними і розсудливими». Це писав Борис Бажанов, який  втік до Франції (Спогади колишнього секретаря Сталіна. С. 165).

***

Одна тільки Америка поставила Сталіну 427 284 армійських вантажівки. Це були найкращі в світі, улюблені військами "Студебекери" і "Доджі". Крім того, Радянський Союз отримав з Америки 50 501 джипів «Вілліс». Це була машина, рівної якій у всьому світі в той час не було ні у кого. Американський джип був простий і надійний, як справжній бойовий друг, він служив командирською машиною, був розвідником, зв'язковим, посильним, дозорним, конвойним, артилерійським спостерігачем, сапером, санітаром, десантником і навіть – чекістом і політпрацівником.

З США Сталін отримав цілий флот у складі 595 кораблів, у тому числі – 28 фрегатів, 105 підводних човнів, 77 тральщиків, 3 криголама (до криголама я особливо небайдужий), 140 мисливців за підводними човнами, 202 торпедних катери і т. д.

Одна тільки Америка передала Сталіну тягачів і бронетранспортерів 13 303, армійських мотоциклів – 35 041, колієукладачів – 8089, локомотивів – 1981, залізничних вагонів – 11 155.

136 000 тонн вибухівки.

3 820 906 тонн продовольства, в основному – тушонки, вершкового масла, шоколаду тощо.

2 541 008 тонн нафти і нафтопродуктів.

2 317 694 тонни сталі, включаючи броньову.

50 413 тонн шкіри, 15 010 900 пар шкіряних армійських черевиків...

Список нескінченний!

У ньому ми знаходимо 4 952 винищувача "Аерокобра" і 2 410 "Кингкобра", а всього винищувачів п'яти типів – 9 681, бомбардувальників А-20 – 2 771 і Б-25 – 861.

423 107 польових телефонних апаратів.

Олово, кобальт, берилій, кадмій, кобальтову руду, молібденовий концентрат, магнієві сплави, мідь, цинк, свинець, нікель, 350 000 тонн марганцевої руди.

5 807 тонн алюмінієвих труб, 166 699 тонн алюмінієвих сплавів, 624 тонни алюмінію в злитках, 56 387 тонн алюмінію в листах, 34 793 тонни бронзи і латуні в злитках, 7 335 тонн бронзового і латунного дроту 24 513 тонн латуні і бронзи в листах, 181 616 тонн ізольованого мідного дроту.

69 000 000 квадратних метрів вовняних тканин.

3 700 000 автомобільних шин, крім того, 81 000 тонн гуми.

Нафтопереробні заводи в повному комплекті.

Радіостанції сотнями тисяч, радіолокатори, торпеди, морські міни, намети військові, штабні та госпітальні, мостові крани для машинобудівних підприємств, польові хлібозаводи, оптику – від снайперських прицілів до найскладніших приладів управління вогнем, кухні польові, цемент, рейки сотнями тисяч тонн, хірургічний інструмент, колючий дріт десятками тисяч тонн, лампочки електричні десятками мільйонів, обладнання для госпіталів, десантно-переправне майно, маскувальні сітки тисячами тонн, парашути, ковальсько-пресове обладнання, особливо точні шліфувальні верстати, сталеві труби, бульдозери.

8 218 зенітних і 5 815 протитанкових гармат, 8 701 артилерійський трактор, 473 000 000 артилерійських снарядів.

Автоматичні гвинтівки, автомати, кулемети.

Навігаційне обладнання для кораблів і літаків та інше, та інше, та інше без кінця ("Красная звезда". 18 липня, 29 серпня 1991 р.; ВИЖ. 1990. N 6, 1991. N 2; "Грані". 1985. N 136. С. 229-231; Вестфаль З. Фатальні рішення. М., 1958. С. 114).

Крім Америки стратегічні товари в Радянський Союз поставляли інші країни.

Потреби Радянського Союзу в алюмінії становили 4 000 тонн в місяць (колишній член Політбюро А. Мікоян. ВИЖ. 1978. N 9. С. 64). Дніпровський алюмінієвий комбінат у Запоріжжі давав по 4 500 тонн алюмінію на місяць. Але він був втрачений. Виробництво інших радянських заводів було незначним. Так ось, Британія акуратно поставляла товаришу Сталіну по 2 000 тон алюмінію на місяць (ВИЖ. 1978. N 9. С. 64). Походження решти алюмінію - див. вище. Потреби СРСР в алюмінії в ході війни були перекриті поставками з США і Британії.

І коли комуністи хваляться виробництвом бойових літаків в ході війни, треба погоджуватися і віддати належне авіаційній промисловості СРСР. Проте треба згадати й про походження «крилатого металу» і інших штучок, без яких літаки не літають. Найкращі в світі радянські танки мали найкращі в світі танкові двигуни В-2. Основний метал – алюміній. А звідки?

Радянський Північний флот отримав тільки з Британії 27 бойових кораблів, включаючи 4 підводні човни, крім того, Британія передала Сталіну тимчасово до закінчення бойових дій цілий флот (крім американського) в складі 92 бойових кораблів, включаючи лінійний корабель "Ройал Соверен" і один крейсер. На заперечення, що лінійний корабель був застарілим, слід відповідати, що у Радянського Союзу до цього на Льодовитому океані взагалі не було великих кораблів – жодного лінкора і жодного крейсера.


Британія поставляла льотний хутряний одяг вищої якості.


Британський льотчик Мармадьюк-Томас-Сент-Джон «Пэт» Пэттл (зліва) и ад'ютант 33-ї ескадрильї RAF (Греція, кінець марта – початок квітня 1941 р.).


У Британії і зараз – великий шик з'явитися в хутряній льотній куртці зразка 1940 року, саме в тій, в якій відображені для нащадків наші прославлені аси Кожедуб і Покришкін, Речкалов і Клубів.


Олександр Іванович Покришкін (6 [19] березня 1913 року, Новоніколаєвськ, Томська губернія - 13 листопада 1985 року, Москва, СРСР) - радянський воєначальник, Маршал авіації (1972), льотчик-ас. Перший тричі Герой Радянського Союзу (1943,1944,1944). Кандидат в члени ЦК КПРС (1976-1985). Член Президії Верховної Ради СРСР (1979-1984). Депутат Верховної Ради СРСР (1946-1984).

О. І. Покришкін був другий за результативністю (після Івана Кожедуба) пілот-винищувач серед льотчиків країн антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні.



Мода на ці куртки в Британії не проходить. Тому як робили їх з особливим старанням. У ці куртки Британія одягла сталінських соколів.


З 1 жовтня 1941 року по 31 травня 1945 роки тільки Америка спорядила і відправила Сталіну 2 660 транспортних кораблів, на які було завантажено 17 500 000 тонн стратегічних матеріалів. В дорозі загинули десятки транспортних кораблів і 1 300 000 тонн вантажу. Інше було доставлено в радянські порти. Для супроводу конвоїв залучалися сотні бойових кораблів Америки і Британії, тисячі літаків і десятки тисяч людей.


Адольф Гітлер (нім. Adolf Hitler, (20 квітня 1889, Браунау-на-Інні, Австро-Угорщина — 30 квітня 1945, Берлін, Німеччина) — політичний та державний діяч Німеччини, райхсканцлер від 1933-го до 1945 року, провідник Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), один з ідеологів національного соціалізму.


Сталін Йосип Віссаріонович (справжнє прізвище — Джугашвілі, груз. იოსებ ჯუღაშვილი (вимовл. Іосеб Джугашвілі), 9 (21) грудня 1879, Горі — 5 березня 1953, Москва, підмосковна («ближня») дача) — російський революціонер і радянський диктатор грузинського походження, державний, політичний і військовий діяч Радянського Союзу. Генеральний секретар ЦК РКП(б) (1922—1925) та ЦК ВКП(б) (1925—1934), керівник уряду СРСР, Генералісимус Радянського Союзу (1945). Створені за його правління політична система й ідеологія дістали назву "сталінізм".


Сер Вінстон Леонард Спенсер-Черчилль (англ. Winston Leonard Spencer-Churchill; 30 листопада 1874 — 24 січня 1965) — державний діяч Великої Британії, письменник, найбільше відомий як прем'єр-міністр цієї країни у роки Другої світової війни, лауреат Нобелівської премії з літератури 1953 року «за неперевершеність історичного й біографічного опису, за блискуче ораторське мистецтво, з допомогою якого відстоювалися найвищі людські цінності».


Франклін Делано Рузвельт (англ. Franklin Delano Roosevelt; 30 січня 1882 — 12 квітня 1945) — 32-ий президент США 1933-45, демократ. Був губернатором Нью-Йорка у 1929-33 рр. Став президентом під час Великої депресії, почав економіку нових справ, реформу соціальних програм, що зробило його дуже популярним серед населення. Єдиний президент США, що був на посаді понад 2 терміни (4 терміни). Після початку Другої світової війни він запровадив програму ленд-лізу для підтримки військових союзників і підготував Атлантичну хартію.


«Велика трійка»




Гаррі Гопкінс і Йосип Сталін під час зустрічі в Кремлі. 30 липня 1941 р.


Генерал А. М. Корольов і генерал-майор Дональд Коннелі тиснуть руки на тлі поїзда, який прийшов в рамках поставок по ленд-лізу


Працівники господарчої служби РСЧА приймають вантажі по ленд-лізу.


Свиняча тушонка, на фронті в радянських частинах її називали «другий фронт».

По ленд-лізу Америка поставила в СРСР 2 мільярди 77 мільйонів банок свинячої тушонки загальною вагою 646 600 тонн!


Виробництво свинячої тушонки для СРСР на заводі в г.Цінціннаті, штат Огайо.


З чого складалася справжня американська свиняча тушонка!


Джерела:

  • Суворов В. Последняя республика: Почему Советский Союз проиграл Вторую мировую войну. М., 1995.
  • Архів Військово-історичного товариства «СПАДЩИНА».

Наші інтереси: 

Знати все про Другу світову війну і про тих, хто допомагав Радянському Союзу завойовувати Європу.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Щасливі приязні, бо вони успадкують Землю

Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля

Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Чудова стаття! Якісний зміст, переконливе оформлення ілюстраціями!

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Чудова стаття! Якісний зміст, переконливе оформлення ілюстраціями!

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

У передвоєнний час в США були дві політичні течії: ліво-ліберальна, на чолі з Франкліном Рузвельтом, що підтримувала Радянський Союз і Сталіна та право-радикальна націоналістична.

Із щоденника Вільяма Е. Додда, посла США в Німеччині:

"П'ятниця, 23 листопада 1934 р.
Сьогодні у мене побував Френк Геннет, особистий друг президента Рузвельта...
Містер Геннет - власник десятка газет в штаті Нью-Йорк. Він сказав, що багато успішних люди в Сполучених Штатах ратують за встановлення там фашистського ладу на чолі з вождем типу Гітлера".

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!