З якою метою Залужний і Забродський написали статтю про перспективи війни в 2023-му році

В аналітичній статті головнокомандувача Збройних сил України генерала Валерія Залужного і заступника оборонного комітету Верховної Ради, генерала Михайла Забродського під назвою "Перспективи забезпечення воєнної кампанії 2023 року: український погляд" йдеться про високу імовірність продовження бойових дій російсько-української війни у наступному році.

Цю статтю опублікувала державна агенція "Укрінформ".

Генерали пишуть про перспективи війни у 2023 році та розмірковують над доцільністю відвоювання Криму у цей часовий проміжок.

Також вони зачіпають питання необхідної зброї. Та головне – у статті вперше прямо визнається, що Україна завдала ракетних ударів по російській авіабазі в Криму.

Генерали Залужний і Забродський звертають увагу на те, що росіяни не так болісно сприймають українську війну через її "віддалений характер". Відповідно, ЗСУ мають "наблизити" бойові дії до пересічного громадянина РФ.

"Переконливим прикладом правильності такого підходу в поточному році є успішні зусилля ЗС України з фізичного перенесення бойових дій на тимчасово окуповану територію АР Крим. Йдеться про серію успішних ракетних ударів по кримських авіабазах противника, перш за все – по аеродрому Саки. Завдання ЗС України на 2023 рік - зробити для росіян та в інших окупованих територіях ці відчуття гострішими, природнішими й цілком відчутними, попри значну відстань до цілей", – йдеться у статті.

Раніше офіційні особи України не визнавали свою причетність до атаки на військову базу біля Сак в Новофедорівці, що відбулась 9 серпня. Тим більше ніде не вказувалось, що це був саме ракетний удар, а не диверсія.

Російська сторона взагалі заперечувала причетність України до цього інциденту. За словами міноборони РФ, на авіабазі просто випадково через необережність при навантаженні "вибухнули боєприпаси".

Але автори статті натякають, що для України нема сенсу відвойовувати Крим у Росії у цей часовий проміжок, бо це матиме сумнівні наслідки з військової точки зору.

"Припустімо, ЗС України досягли повного успіху в кампанії 2023 року та оволоділи півостровом Крим. Вкрай позитивне політичне та інформаційне значення такого стратегічного успіху переоцінити важко. Разом з тим, по-іншому можна оцінювати воєнне значення такої перемоги", – пишуть Залужний і Забродський.

Вони вказують, що при такому розвитку подій РФ втратить базу для Чорноморського флоту, аеродромну мережу, значну кількість запасів матеріальних засобів і, найімовірніше, значну кількість особового складу і техніки.

"Водночас, ніщо не може суттєво завадити болісному, але цілком реальному перебазуванню Чорноморського флоту до військово-морської бази Новоросійськ на східному узбережжі Чорного моря і військова присутність агресора в регіоні буде збережена разом із загрозою ракетних ударів".

Так само російська авіація зможе перебазуватись з Криму на територію Росії, наприклад, до аеродромів Приморсько-Ахтарськ та Єйськ.

"Втрата значної кількості запасів матеріальних засобів для ЗС РФ матиме лише тимчасовий ефект. Втрати в особовому складі й техніці, щонайменше, в плані чисельності, росіяни з часом можуть поповнити".

Відповідно, війна між Україною і Росією буде продовжуватись ще тривалий час і сторони будуть витрачати свої ресурси. Генерали пропонують інший підхід до цілей цієї війни.

Вони звертають увагу на суттєву різницю в спроможностях двох державі. Передусім в питанні максимальної дальності завдання ракетних ударів. Для Росії вона становить майже 2000 км, для України – лише близько 100.

"У перекладі на мову військової практики це означає, що ЗС України, в кращому випадку, можуть завдавати удари застарілими засобами ураження лише на глибину оперативного тилу противника. В той час, як противник здатний безкарно завдавати точкових ударів по цілях на всю глибину території країни", – зауважують автори статті.

Доки таке положення буде зберігатися, ця війна може тривати роками. Тому Україна має позбавити противника такої суттєвої переваги. Мова йде про постачання західними партнерами для ЗСУ систем озброєння або певних найменувань боєприпасів із відповідною дальністю дії. В першу чергу – ракет ATACMS для систем HIMARS. Раніше Київ вже просив ці ракети у США, але отримував відмову.

Отримання далекобійної зброї покладе край відчуттю "безкарності", яке відчуває російська влада.

"В цьому і полягає дійсний центр тяжіння противника. І ми не маємо права залишати його без належної уваги", – наголошують Залужний і Забродський.

Тільки за умови вирівнювання балансу по досяжності засобів ураження і, таким чином, розхитування "центру тяжіння" (в тилу - ред.) противника можна говорити про перелом у ході війни, вказують генерали.