В адміністрації Байдена прагнули стабілізації стосунків з Кремлем – Джон Гербст

Про це сказав Джон Гербст, посол США в Україні (2003-2006), директор Євразійського центру Atlantic Council, коментар якого опублікувало hromadske.

Він каже, що нині ситуація поліпшується. "Утім, ми все ще ніяк не можемо погодити надання літаків та не поставляємо ракетні установки західного виробництва. Ми все ще не забезпечуємо Україну достатньою кількістю протикорабельних і висотних протиповітряних ракет", – сказав він і зауважив: якщо США та західні країни якомога швидше нададуть Україні всю зброю, про яку вона просить, шанси Києва повернути під контроль якнайбільше територій зростають.

На його думку, ракетні удари по мирних містах в усій Україні – не від розпачу через невдачі РФ у війні, радше це є частиною російського військового плану. Те саме росіяни робили в Грозному, в Алеппо, і роблять в Україні з 24 лютого. Це не просто дестабілізація – це свідчення того, що їхньою мішенню є всі українці, не лише військові. Вони намагаються зламати їхню волю. Але все, що вони спромоглися зробити — це переконати українців, що вони борються не лише за свою землю, а й за своє існування як народу.

У якийсь момент Путіну (чи керівній верхівці) доведеться визнати: ця «спеціальна військова операція» була провальною, з огляду на шкоду, яку завдає війна і їм самим, і Росії. Та, на жаль, коли це станеться, це ще не обов’язково означатиме, що Росія забереться з усієї території України. Це лише означатиме згоду на припинення вогню та припинення військової операції в тому масштабі, який ми бачимо зараз.

Є ризик, що Росія утримає території, які вона окупувала до 24 лютого. Ми всі знаємо, що від підписання «Мінська-2» у лютому 2015-го і до лютого цього року від російських атак все одно загинуло багато українців, хоча, певна річ, це не ті масштаби й не такі військові злочини, як ми побачили протягом останніх двох з половиною місяців.

Є дві найбільш обговорювані опції. Перша, про яку я вже згадував, – це просто припинення вогню. Власне, воно настане, де б на той момент не проходила лінія розмежування. Такий варіант не примусить Москву визнати, що вона не мала рації, але водночас він, найпевніше, означатиме, що всі санкції, які були запроваджені проти Росії, залишаються в силі, і це для РФ дуже збитково.

Інший сценарій – реальне закінчення війни, виведення російських військ з території усієї України, ймовірно, хіба що за винятком Криму (розв'язання цього питання буде погоджено пізніше) та завершення усіх наступальних операцій. Це, я гадаю, вимагатиме суттєвого пом'якшення – якщо не скасування – більшості санкцій. Від Росії ж тоді буде потрібно лише усвідомлення та визнання того, що вторгнення стало катастрофою для РФ.

Раніше НО вже писав про те, що американці починають порушувати неприємні питання. Так хто ж сприяв тому, що Путін вторгся в Україну?