Оплата праці залежатиме від кваліфікації педагога та часу роботи. Кількість відпрацьованих років відходить на інший план. Про це розповів міністр освіти України Оксен Лісовий під час виступу на Національній (не)конференції EdCamp Воля 2023 року.
Сьогодні вже з високих трибун кажуть про те, що в нас застаріла система оплати праці. Вона передбачає маленьку базову ставку та купу надбавок. Згідно з даними МОН, середня зарплата молодого вчителя на 2023 рік складається з посадового окладу 5,7 тис. грн і надбавок за престижність праці та за вислугу років — 1,9 тис. грн (разом). Тобто загалом 7,6 тис. грн. Тоді як середня зарплата в країні – 13,4 тис. грн, тобто – майже вдвічі вища, пише Osvitoria.
Зміна принципів нарахування заробітної плати вчителям – один з дев’яти ключових потоків діяльності МОН. Рівень заробітної плати вчителів має залежати від багатьох параметрів – рівня кваліфікації, реальних досягнень. А от кількість років, які людина пропрацювала вчителем, – зовсім не основний показник, як було раніше.
Питання – як реалізувати візію освіти, як її сприймає суспільство, зауважує міністр освіти Оксен Лісовий. Тому збирається обговорити з громадськістю зміни. Кожен освітянин має змогу долучитися до формування бачення шляху, який маємо пройти. Він переконаний, що успіх будь-якого поступу можливий лише з залученням суспільства.
Кількість годин на ставку має подвоїтися
Велику комплексну реформу, яку анонсував міністр, розпочнуть вже у вересні, каже народний депутат, член Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин.
Зарплата вчителів після перемоги обговорюється в розмірі 40 тис. грн. Це – не популістське легке рішення, адже за ним підуть і болючі, складні наслідки: сертифікація вчителів, скорочення мережі шкіл, «поріг» входу в професію (підвищення вимог до кандидатів на посаду вчителя), обмеження перебування директорів шкіл на посаді, каже народний депутат.
— У нас найнижча кількість годин на ставку серед країн Європи для вчителів — 18. Тож обговорюється перехід до 36 годин (це будуть не лише «горлові», а й підготовка до занять). А тому ніхто не зможе брати півтори ставки.
Як реорганізують школи
До 1 вересня 2024 року органи самоврядування мають затвердити плани формування мережі шкіл з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв.
Засновники ліцеїв своєю чергою до 1 вересня 2027 року мають забезпечити навчальні заклади матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до Інтернету, на конкурсній основі відібрати вчителів та керівників ліцеїв.
Проте реорганізувати школу у сільській місцевості, ліквідувати, змінити тип можна лише після громадського обговорення проекту рішення засновника, який оприлюднено за рік до ухвалення відповідного рішення.
Це ускладнює процес змін, тому профільний комітет ВР обговорює пропозицію щодо зменшення цього терміну.
Підвищення оплати праці пов’язане з оптимізацією штату школи та мереж шкіл.
Підготовка реформи вже розпочалась. Освітяни, які впевнені у своїй кваліфікації, вміють підвищувати свій професійний рівень, діяльність яких відповідає вимогам НУШ (Нової української школи), дочекаються гідної оплати.
Наші інтереси:
Гарна ініціатива. Подивимося, як будуть (не) пручатися вчителі. Щодо того, щоб ставка вчителя не обмежувалася 18 годинами на тиждень, як це було протягом останніх 30 років, а також в часи СРСР, — дуже добре. Знаю, що у нас вчителі набирають собі по 30-36 годин на тиждень (щоб була більша зарплата), чим зменшують якість навчання і забирають години у молодих вчителів. Багато вчителів, які дружать з завучами та директорами, беруть собі години навіть з тих предметів, у яких не є спеціалістами. Проблема шкіл також і в кількості старих вчителів-пенсіонерів, які сидять десятиліттями на своїх місцях (проводять уроки ще по конспектах з часів СРСР!), набирають собі максимум годин, а молоді вчителі та молоді спеціалісти — пролітають. Тому молодих вчителів, яких діти люблять, і нема (або дуже мало) в наших школах.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Українським вчителям планують підвищити зарплатню до 40 тисяч гривень
Категорія:
Світ:
Оплата праці залежатиме від кваліфікації педагога та часу роботи. Кількість відпрацьованих років відходить на інший план. Про це розповів міністр освіти України Оксен Лісовий під час виступу на Національній (не)конференції EdCamp Воля 2023 року.
23071102.jpg
Сьогодні вже з високих трибун кажуть про те, що в нас застаріла система оплати праці. Вона передбачає маленьку базову ставку та купу надбавок. Згідно з даними МОН, середня зарплата молодого вчителя на 2023 рік складається з посадового окладу 5,7 тис. грн і надбавок за престижність праці та за вислугу років — 1,9 тис. грн (разом). Тобто загалом 7,6 тис. грн. Тоді як середня зарплата в країні – 13,4 тис. грн, тобто – майже вдвічі вища, пише Osvitoria.
Зміна принципів нарахування заробітної плати вчителям – один з дев’яти ключових потоків діяльності МОН. Рівень заробітної плати вчителів має залежати від багатьох параметрів – рівня кваліфікації, реальних досягнень. А от кількість років, які людина пропрацювала вчителем, – зовсім не основний показник, як було раніше.
Питання – як реалізувати візію освіти, як її сприймає суспільство, зауважує міністр освіти Оксен Лісовий. Тому збирається обговорити з громадськістю зміни. Кожен освітянин має змогу долучитися до формування бачення шляху, який маємо пройти. Він переконаний, що успіх будь-якого поступу можливий лише з залученням суспільства.
Кількість годин на ставку має подвоїтися
Велику комплексну реформу, яку анонсував міністр, розпочнуть вже у вересні, каже народний депутат, член Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин.
Зарплата вчителів після перемоги обговорюється в розмірі 40 тис. грн. Це – не популістське легке рішення, адже за ним підуть і болючі, складні наслідки: сертифікація вчителів, скорочення мережі шкіл, «поріг» входу в професію (підвищення вимог до кандидатів на посаду вчителя), обмеження перебування директорів шкіл на посаді, каже народний депутат.
— У нас найнижча кількість годин на ставку серед країн Європи для вчителів — 18. Тож обговорюється перехід до 36 годин (це будуть не лише «горлові», а й підготовка до занять). А тому ніхто не зможе брати півтори ставки.
Як реорганізують школи
До 1 вересня 2024 року органи самоврядування мають затвердити плани формування мережі шкіл з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв.
Засновники ліцеїв своєю чергою до 1 вересня 2027 року мають забезпечити навчальні заклади матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до Інтернету, на конкурсній основі відібрати вчителів та керівників ліцеїв.
Проте реорганізувати школу у сільській місцевості, ліквідувати, змінити тип можна лише після громадського обговорення проекту рішення засновника, який оприлюднено за рік до ухвалення відповідного рішення.
Це ускладнює процес змін, тому профільний комітет ВР обговорює пропозицію щодо зменшення цього терміну.
Підвищення оплати праці пов’язане з оптимізацією штату школи та мереж шкіл.
Підготовка реформи вже розпочалась. Освітяни, які впевнені у своїй кваліфікації, вміють підвищувати свій професійний рівень, діяльність яких відповідає вимогам НУШ (Нової української школи), дочекаються гідної оплати.
Гарна ініціатива. Подивимося, як будуть (не) пручатися вчителі. Щодо того, щоб ставка вчителя не обмежувалася 18 годинами на тиждень, як це було протягом останніх 30 років, а також в часи СРСР, — дуже добре. Знаю, що у нас вчителі набирають собі по 30-36 годин на тиждень (щоб була більша зарплата), чим зменшують якість навчання і забирають години у молодих вчителів. Багато вчителів, які дружать з завучами та директорами, беруть собі години навіть з тих предметів, у яких не є спеціалістами. Проблема шкіл також і в кількості старих вчителів-пенсіонерів, які сидять десятиліттями на своїх місцях (проводять уроки ще по конспектах з часів СРСР!), набирають собі максимум годин, а молоді вчителі та молоді спеціалісти — пролітають. Тому молодих вчителів, яких діти люблять, і нема (або дуже мало) в наших школах.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта