- Відвідувань: 10
- Переглядів: 11
У кого вірять українці? Тільки не кажіть, що в Бога (+аудіо)
Категорія:
Світ:
200504duhovniraby.jpg
Почнімо зі статистики.
Згідно з дослідженнями Центру Разумкова, проведеним з 4 по 9 жовтня 2019 року, число тих, хто визнає себе віруючим, становить 66%, а тих, хто вагається між вірою і невір’ям, становить 12%. Усі інші – це невизначені, невіруючі, переконані атеїсти і байдужі. Тобто приблизно 80% населення України у щось вірить.
– У що?
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 21 до 24 березня 2020 року провів опитування «Як українці дотримуються умов карантину». Згідно з отриманими результатами, лише 6% опитаних не турбує поширення коронавірусу, з них 1,5% вважають, що ніякі обмежувальні заходи взагалі не потрібні. Натомість 95% підтримують карантин, з них 40% вважають, що обмежувальні заходи повинні бути ще жорсткішими. Тобто народ має дуже похмурі уявлення про нашу реальність. Ці люди переконані, що живуть в дуже агресивному й небезпечному світі, а самі вони є надзвичайно слабкими і вразливими. Їх постійно атакують смертельні віруси, від яких можуть захистити тільки жорсткі обмежувальні заходи, ліки і вакцини. Рятувати своє життя треба будь-якими засобами, навіть шляхом втрати свободи та гідності: Краще бути живим псом, ніж мертвим левом.
Таким чином, абсолютна більшість українських віруючих вважає, що світ, сотворений їхнім богом, є ворожим до людського роду. Це якесь земне пекло, простір страждань, долина сліз. З іншого боку, людина, будучи творінням цього самого бога, є дуже слабкою, недолугою, вразливою. Вона не має внутрішньої сили для протистояння зграям всюдисущих злобних вірусів та іншим напастям.
– Але хто міг створити такий жахливий, пекельний світ?
Звісно, що не Бог-Творець – всевишній, досконалий, добрий, святий. Якби люди вірили у такого Бога, вони були б сміливими. А чого їм боятися, якщо їхній досконалий і всемогутній Бог створив досконалий світ і вільну людину. Ця людина є носієм образу Божого, має величезний потенціал для вдосконалення і осягнення земного щастя. Людина, яка вірить у Бога, радіє життю, а якщо зустрічає труднощі, то шукає їх причини у власних помилках, виправляє їх і рухається далі. Тому що у її світі панує добрий Бог.
– Тоді в кого вірить переважна більшість «свідків земного пекла»?
Очевидно, у того, хто панує в цьому пеклі.
– У диявола...
Так отож. Коронавірусна криза підняла на поверхню істинні уявлення про життя більшості українців. Вони вам можуть розказувати, що вірять у доброго Бога, проте їхня реальна поведінка свідчить, що насправді вони вірять у злого диявола. Деякі дослідники з подивом зауважують, що значній частині людей навіть подобається нинішня ситуація. Можливо тому, що вона наче підтверджує правоту їхнього песимізму. Вочевидь, що з таким світоглядом Україні не світить нічого хорошого.
– Що робити?
Корона-криза показала, що найголовніша проблема України – панування диявольського світогляду. Ми вже знаємо, звідки він взявся. Тому наше завдання – системне поширення правдивого світогляду і віри в доброго Бога-Творця, всемогутнього і святого.
Як це зробити – поговоримо в наступній статті – Партія здорового глузду: 5%, які не бояться. Хто вони?.
Тарас Шевченко, 27 червня 1860 р., С.-Петербург.
Гурт ТрансФормер з піснею «Калина» на слова Тараса Шевченка:
Тарас Шевченко, перша половина 1849, Косарал.
Творимо Вільну Українську Державу.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Шість років минуло. Актуальність статті стала ще більшою.
Поляризація світоглядів -- ще радикальнішою.
Але це на благо. Тримаймося у вищих просторах! Радіймо!
Дякую тобі, пане Ігорю!
Коментарі
Початкова школа передала естафету.
Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.
То, нажаль, поки що так. То ясно показує, що більшість українців поки що живе у просторі страждань. То причина нам бути дієвішими та виправляти це. На мою думку, дуже важлива стаття.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Річ у тому, що Церква мусить давати людині реальні інструменти для самовдосконалення і, як наслідок - підіймати її до вищих просторів. Натомість, церковний світогляд сповнений парадоксів, які непідготовленій людині (неофіту) осягнути важко. Тому про неофітів і ходить так багато анекдотів - але не більше, ніж про вірян у середовщі атеїстів.
Поки дихаю - сподіваюсь!
Якщо церква справжня, то так.) До речі, справжня Цекрва нині називається духовним братством.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Поставлене запитання "У кого вірять українці ?" - знамените !!!
А також, підібрана світлина :)))
Звідки вона ??
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Це Зарваниця - на Тернопільщині.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Прийшла тобі до статті як "на тарілці" ------ !!!
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Так, світлина дуже й дуже промовиста! Коли бачиш отаку світлину, так і хочеться самому написати щось подібне!
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Шість років минуло. Актуальність статті стала ще більшою.
Поляризація світоглядів -- ще радикальнішою.
Але це на благо. Тримаймося у вищих просторах! Радіймо!
Дякую тобі, пане Ігорю!
Вельмишановне панство. Розуміння, що здобувалось тяжкою працею, ранами і гулями, пробую з Вами ділитись, але для мене ЦЕ цінніше золота, тому за такі знання потрібно розплачуватись, а якщо п. Ігор Каганець хоть натякне, що його бачення проекту Народний Оглядач не співападає з присутністю гравця Любомир Рахман, з радістю і любов'ю, що напрацьовувалась десятиліттями, покину Вашу компанію.
Тепер по суті п. Микола Погорілець підняв стару тему про Зарваницю, за що щиро йому дякую. Професор Костянти́н Микола́йович Ти́щенко, поліглот, стверджує, що назва Зарваниця походить від пізньо зоро-астрійського імені бога - Зарвані, також підмічає, що саме там збереглися щорічні ритуали пов'язані із масовим запалюванням вогню - свічок, але це просто цікавинка.
Тепер по суті: люди в яких центр тяжіння ближче до тіла (Людина № 1) має "релігію" відповідну, а саме ритуали, багате убранство, величні храми, тобто те, що ближче до тіла - намацальне; люди в яких центр тяжіння ближче до емоційної сфери (Людина № 2) шукає "релігію" в якому задовільняє свої потреби: гарні ритуали, пишне убранство, гарні ікони - розписи стимуляціє емоції; люди в яких центр тяжіння ближче до інтелекту (Людина № 3) читає, розмірковує, сперечається та осуджує шукає стимуляції інтелекту. Люди № 1,2,3 і відповідні "релігії" (в лапках) не можуть дати результату, оскільки проходить стимуляція найбільш розвиненої частини людської біо_машини. Є, правда, щасливчики, чи може хитруни, яким вдалося взнати, підслухати, чи вкрасти, секрет - люди №4 - це індивіди, які намірено поєднують три центри, для таких людей релігія є більш цілісна і ціннісна, можливо навіть, життєво важлива частина життя, але потрібно, знайти правильну школу, знання, що є рідкість і велика удача, пройти навчання, затратити зусилля, час, енергію - це необхідний етап, без якого ніяк, згідно моїх спостережень, ніяк, але можливо для Вас по іншому. Існують також Люди № 5, 6 і 7 і відповідні релігії (дійсно без лапок), але це закрита інформація, про них ми можемо знати лище міфи, бризги - ідеї, які намагається пропагувати п. Ігор Каганець (простір Волі, ельфи і все таке). Тому будьте уважні, вельмишановне панство, не дуріть себе, просто знати про існування явищ вищого ґатунку мало, це створює ґгунт і секти типу "Білого братства" та «Аум Сінрікьо» та інших- напівсплячих ідіотів таких смачних для КГБ-ФСБешної мразоти, на Шляху є "місця", які ці чорти можуть прекрасно експлуатувати. Шлях вгору дость небезпечний - можна зірватись з кручі, і чим швидше нагору - різкіший підйом, тим небезпечніше...
А все, браття, тото диво!
Дозвольте прокоментувати і щодо різних релігійних ритуалів п.Микола Погорілець, що Вас та інших ображають. Почуття Власної Важливості (ПВВ, рос. ЧСВ) настільки є масовим явищем, притаманне кожному коюху - трактористу -таксисту (без образ до професій), що не може мати ніякої цінності, адже чим більше чогось тим цінність менша, а в індивідах, об'єктивно ніяких, ПВВ (почуття власної важливості) взагалі "б'є" без всякої міри, і преповнює їх аж до сліпоти. Особисто, я сам не проти таких ритуалів п. Микола Погорілець, побити поклони, поповзати рачки, зробити простирання як у тибетському буддизмі, або як в ісламі руку або садждах, відповідник християнських ритуалів, адже ПВВ (почуття власної важливості), що переповнює душу не тільки не може дати нічого путнього, а й затягує, можливо Вас ні, в трясовину "пекельних" сил. Будьмо браття!
А все, браття, тото диво!
Пане Любомире, радію, що відреагували на мої оціночні судження. І справді: не знаючи, що стоїть за видимою практикою, ритуалом -- нічого судити.
Та я спокійний у своїх висновках, бо присвятив пошуку десятки років. можливо, так само, як і Ви. Десятки років практик. Не теорій. В тому числі знайомий з тими генералами КДБ (вже нема їх, я так думаю), які просували ідєї русского міра під соусом відичних знань. Досить глибоко практикував Живе Слово -- уникнув дуже серйозної інвалідності. Закінчував Відичну школу, з усіма повʼязаними просвяченнями й обовʼязковими практиками. Проходив рівні практик на кілька кроків вище початкових у ЦиГун. і досі застосовую цілительські та енергетичні практики звідти. Знайомився з нашою проекцією практик послідовників Кастанеди, і ще дещо цікаве і реально корисне. Зараз практикую одну із Йогівских традицій Вже багато років. Маю друзів, видатних людей, які практикують Юдаїзм. Також мав видатних друзів (вже нема з нами), які практикували сучасне православне Християнство (іудо-) для служіння людям. Маю також видатних друзів, які життям практикують ідеї ХрЕстиянства (за визначенням Каганця). Все це мені дало усвідомити, що дієві практики очищення та трансформації енергії практично однакові у різних духовних традиціях. Розуміння людини і світу, якщо звести до поточного сьогодні -- теж дуже подібні. Бо перевірені практикою. І люди, які на цьому шляху мають видимі результати -- є самі видимі через їхнє світло і благотворний вплив на оточення через саму присутність.
Сам я противник релігій в сенсі догматів, доктрин і неусвідомлених ритуалів. Але це я міряю по собі (і по своєму ПВВ). І тут я з Вами цілком згоден, що на шляху безліч пасток, бо людина не бачить і не може часом бачити, куди вона йде. До речі, Ігор Каганець цілком усвідомлює моє ставлення до його спроб побудови релігійної доктрини. І це велике поле для дебатів і пошуку дієвих формул для сьогодення.
Мої судження будуються на тому, який світ бачать люди навколо мене і статистично взагалі. І я бачу поляризацію.
Я бачу відмову від ідеї щастя, як шляху божественного покликання, або дгарми. Серед освічених і розумних людей. Хто хоч раз був у потоці власного покликання, той розуміє. Інші забули це переживання.
Я бачу страх, як основу існування. Живий собака, а не мертвий лев. Не мені судити людей. Я лише вказую на поляризацію. І виміряю себе, свій власний страх.
Я бачу ідею страждання для просвітлення і принесення в жертву інших для власного порятунку. Це теж доктрина. Хибна, як на мій досвід.
І я також бачу інших людей, яких менше, яким це вже не підходить. І вони обирають шлях, який робить їх бажаними будь-де, бо вони приносять світло і радість.
А простирання, у свій час, я робив стільки, скільки потребувала практика. І це було багато :) І зараз не соромлюся, бо в моїй практиці це є.
Підсумую: Реакція на цю статтю -- не спроба виділити себе, хорошого. Я й так знаю, що я хороший ;)
Реакція -- це моє підтвердження тенденції поглиблення світоглядної прірви.
Практичне значення: дизайн гармонійного суспільства. Стратегії, перспективи та часові проміжки. Не я дизайнер. Але мені заходить.
Хай буде!